Урок " Творчість Поль Верлена"

Конспект                                                                                      10  клас

 

Тема уроку: Поезія Поля Верлена.

                     "Поетичне мистецтво" – віршований                                                    маніфест  символізму і імпресіонізму.             

 

Мета уроку:  ознайомити учнів з поезією П.Верлена, визначити особливості                                  символізму та імпресіонізму в його творчості;

       розвивати вміння аналізувати, зіставляти поетичні твори,                                   робити висновки;

Обладнання:  портрет Поля Верлена.

Тип уроку: комбінований урок.

Епіграф:                              Найбільш оригінальний, грішний, містичний.

                                              Найбільш натхненний і справжній серед поетів.

Анатоль Франс.

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

1. Літературна анкета.

1) Дата і місце народження П.Верлена.

(30 березня 1844 року, місто Мец).

2) З якої родини він походив?

(З небагатої родини, батько – військовий інженер).

3) Яку освіту одержав?

(1862р закінчив ліцей).

4) Чому не продовжив навчання?

(Через матеріальні труднощі був змушений піти служити чиновником).

5) Коли почав писати вірші?

(В шкільні роки).

6) Як називався перший друкований вірш Верлена?

("Пан Прюдом")

7) Коли цей вірш надрукували?

(1863 року).

8) Які літературні знайомства вплинули на ранню творчість Верлена?

(Знайомство із групою "Парнас" та книга Ш.Бодлера "Квіти зла").

9) Збірки, які створили гарну репутацію поету.

("Сатурнічні поезії"(1866), "Вишукані свята"(1868), "Добра пісня"(1870)).

10) Що поет робив у дні Паризької Комуни?

(Працював в бюро комунарської преси в революційному уряді).

11) Що змусило Верлена поїхати із Франції?

(Розгром Паризької Комуни та дружба з Артюром Рембо).

12) За що поета було засуджено до дворічного ув'язнення?

(За те, що під час сварки поранив А.Рембо та за комунарське минуле).

13) Яка збірка була надрукована під час ув'язнення поета?

("Романси без слів").

14) Що вплинуло на створення збірки "Мудрість"?

15) Коли П.Верлена було обрано "королем поетів"?

(1894 року).

16) Як поет сприйняв свою популярність?

(Болісно, бо вона була запізнілою).

17) Коли помер П.Верлен?

(8 січня 1896 року).

2. Рольова гра.

Поль Верлен

Я уважно прослухав ваші відповіді на питання літературної анкети про моє життя і творчість. Так, мене справді називали Королем поетів. Приємно усвідомлювати, що ви знаєте мою творчість. Але чомусь ви не згадали про мою збірку поезій "Колись і недавно"(1884р.) .Бачу, що переді мною – мої шанувальники, тож свої побажання вам хочу висловити рядками із вірша

"Конфуцієві притчі"

Ось тобі наука, брате: мусиш вдалеч прямувати,

Вперто йти навстріч меті, не спинятися в путі,

Мусиш широко дивитись,

Мусиш сміло  в глиб пірнуть,

Щоб тобі відкрилась суть.

Лиш невтомний рух вперед нас веде до світлих мет,

Ясність повна буть повинна,

Справжня істина – глибинна.

 

ІІ. Робота над новим матеріалом.

1.   Тема, мета, епіграф уроку.
2.   Слово вчителя.

Нашу роботу над новим матеріалом ми почнемо з того, що познайомимося зі своєрідним маніфестом символізму та імпресіонізму, який був написаний П.Верленом у 1874 році, а надрукований у 1882 році,

Це вірш "Поетичне мистецтво".

3.   Прослуховування вірша "Поетичне мистецтво" (в перекладі  Г.Кочура)
4.   Робота в групах.

 1 група

- Які вимоги поет ставить до поетичного слова?

(Найперше – наблизити поезію до музики. Поет надає перевагу відтінкам, півтонам перед виразно означеним кольором. Це єднає його вірші з виразно означеним кольором. Це єднає його вірш з імпресіонізмом: поет виступає проти раціоналістичної поезії, радить не звірятись на риму, ритм брати невиразний, плинний, прагнути до поєднання неясного з точниим).

 2 група

- У чому, на вашу думку. Полягає музичність поезії П.Верлена?

(В поезіях Верлена відсутні різкі, негармонійні звуки, звукосполучення, використано багато алітерацій (збігу приголосних) та асонансів (збігу голосних) . Поет дивовижно поєднав звуки і почуття, слово і емоції. А сама французька мова напрочуд мелодійна, тому що в ній багато сонорних звуків. Саме у музичності одна із причин складності перекладу верленовських віршів)

 3 група

- Як ви розумієте останній рядок вірша?

(Поет іронічним вигуком закінчує останню строфу вірша: "А решта все – література". Він зневажливо називає літературою все неживе, штучне, книжне, позбавлене свободи і почуттів, все, що протистоїть справжній поезії).

 4 група

- Чому вірш "Поетичне мистецтво"  сприймався  як маніфест символізму і імпресіонізму?

- Чому цей вірш можна назвати віршованою декларацією П.Верлена?

(Тому що він в ньому сформулював вимоги до поезії та поета. Ці вимоги збігалися з пошуками молодих поетів, котрі виступали як представники імпресіонізму і символізму. Отже, немає нічого несподіваного в тому, що цей вірш перетворився на своєрідний літературний маніфест символістів та імпресіоністів ).

 5 група

- З якими естетичними програмами полемізує Верлен?

(Цей вірш напівжартівливий, іронічний. В ньому пародіюється відомий твір теоретика класицизму ХVІІ ст.. Буало. Його вимогу точності, ясності Верлен пропонує змінити на музичність, млосність, невиразність і "давати  в поезії голос найтоншим враженням і  емоціям..." крім того, поет полемізує з естетичними принципами натуралізму, об'єктивізмом, раціоналізмом та риторикою "парнасців" ).

 6 група

- Якому поєднанню барв віддає поет перевагу і чому?

(Поет у вірші віддає перевагу відтінкам барв, переливам між ними, найтоншим нюансам. Таким чином він намагається виразити своє бачення природи і світу людської душі і закликає інших позбутися спрощеності та схематизму в їх змалюванні.)

5.   Слово вчителя.

 Поет любить зображувати дощ, тумани, сутінки. Розмита лінія у нього панує над чітким контуром, відтінок – над яскравим кольором, світлотінь – над світлом і тінню, півтон – над виразним тоном. Як у художників – імпресіоністів, предмети в його поезіях наче розчиняються у дрижанні мінливого повітря, що їх оточує.

Його вірші – це безпосередні миттєві враження від баченого.

6.   Прослухаємо вірш П.Верлена "Весняні настрої".
7.   Розповідь учениці про вірш "В серці і сльози, і біль" (1874р.)

 Вірш увійшов до збірки із символічною назвою – "Романси без слів", яка відображає прагнення автора "не описати, а оспівати  стан душі"(М.Вороний). у зрілий період творчості поет досконало оволодів засобами вираження ліризму. Здається, що в його вірші слова начебто відсутні, тут лише музика зраненого серця, яка нагадує шум дощу. Епіграфом до твору автор узяв рядок А.Рембо : "Тихенький дощ падає на місто". Однак якщо у Рембо ця фраза має конкретний зміст, то у Верлена вона отримує символічне значення: не тільки природа "дощить", "плачеться" в людському серці.

8. А тепер до вашої уваги три переклади вірша П.Верлена "В серці і сльози, і біль", їх аналіз.

Переклад М. Лукаша

 

* * * Тихенький дощ падає на місто.

А. Рембо

В серці і сльози, і біль —

Небо над городом плаче

Що це за туга ? Відкіль

Цей невгамований біль?

Мжиці занурені звуки

І на землі й по дахах!

В серце, що в'яне від скуки,

Ллються зажурені звуки.

Сльози і біль без причин

В серці, якому байдуже...

Тут ані зрад, ні провин:

Туга моя без причин.

Чи не найбільше це горе —

Навіть не знати, чому

В серце несміливе, хворе

Люто закралося горе ?

Переклад М. Драй-Хмари

 

 

 

* * * Спадає тихо дощ на місто.

А. Рембо

Плачі в душі моїй —

І плеще дощ над містом.

Яких томлінь напій

Пливе в душі моїй ?

О ніжні крапель звуки

 В садах і по дахах!

Для серця, чаші скуки,

Дощу співучі звуки.

Ти, плачу без причин

В душі меланхолійній!

Не стався зради чин —

Жалоба без причин.

О найгіркіше горе —

Не відати, чому

Безлюбе, несуворе,

Ти серце, терпиш горе.

Переклад Михайла Ореста

 

9. Розповіді учнів про ці переклади.

Усі три переклади вірша П. Верлена зберігають ідей­но-художні домінанти твору: плач дощу над містом і плач у людському серці, живописність (розмитість) цієї картини, музичну стихію (сумна, журлива мелодія). Але кожен із пе­рекладачів по-різному інтерпретує верленівські рядки.

Якщо порівняти переклади М. Лукаша, М. Драй-Хмари та Михайла Ореста, то можна помітити відмінність між твор­чими манерами майстрів українського слова. Картина, ство­рена м. Лукашем, як і в інших його перекладах, відзначаєть­ся експресивністю виражальних засобів. У нього серце не просто плаче, а плач «рветься» із нього. На місто не просто падають дзвінкі краплі дощу, а чується "хлюпотіння зливи по крівлях, по землі". І ліричний герой відчуває не меланхо­лію чи легку печаль, а тугу (яка до того ж "туга"), справжню муку, від якої ніде дітись, "марний жаль", що крає серце. Отже, у М. Лукаша сум доведений до крайньої межі.

Переклади М. Драй-Хмари і Михайла Ореста дещо стриманіші у вираженні почуттів, але в кожному з них є свої ню­анси. Так, М. Драй-Хмара акцентує на внутрішньому зосе­редженні ліричного героя. Якщо у М. Лукаша плач виривається назовні, то у М. Драй-Хмари плач, горе "за­крадається" в серце. Він змальовує глибоко прихований біль ліричного героя. До речі, слово "біль" повторюється в тексті тричі, а больові імпульси підсилюються ще й епітетом "хво­ре" (серце). Отже, ліричний герой у перекладі М. Драй-Хмари не просто сумує — він "хворий" на самотність, відчай і нудьгу (у Лукаша туга героя пояснюється іншими причина­ми — відсутністю щастя, любові і ще чимось, до кінця не зрозумілим: "печалюсь без причин"). Ця "хвороба душі" — справжнє люте горе, бо воно заполонило не тільки серце ліричного героя, а й увесь світ в його уяві.

 Переклад Михайла Ореста вважається меланхолійнішим і по-французьки вишуканим. Тут вже немає надмірної експресії й трагічності. Дощ змальовується досить поетич­но: це вже не злива, в "дощу співучі звуки", "ніжні крапель звуки". Ліричний герой, хоча й переживає "найгіркіше" горе,
зберігає ліричність своєї душі. Дуже естетично й витончено
Михайло Орест передає найтонші порухи людського серця:
"Яких томлінь напій пливе в душі моїй?", "Ти, плачу без причин в душі меланхолійній!" Перекладач зумів передати не
тільки страждання, а й красу людської душі, застосувавши з
цією метою різноманітні художні засоби (метафори, епітети, риторичні запитання, звертання тощо).

Отже, в усіх трьох перекладах проявилася творча індивідуальність перекладачів: у М. Лукаша — посилена емоційність та експресивність у змалюванні внутрішньої драми ліричного героя, у М. Драй-Хмари — глибоке роз­криття людського болю, у Михайла Ореста — підкреслений естетизм у відображенні почуттів особистості.

10. Рольова гра.

(Юний поет і Поль Верлен, 1 читець, 2 читець)

Читання вірша П.Верлена "Сентиментальна прогулянка" в перекладі М.Лукаша і  вірша Федеріко Гарсіа Лорки "Верлен" в перекладі М.Самаєва)

Юний поет і Поль Верлен

Поль Верлен . У 1870 році я одружився з юною Матильдою Моте, хотів звичайного сімейного щастя. Здавалось, настало заспокоєння. Моя збірка "Добра пісня" присвячена саме їй, моїй маленькій дружині.

Але… сімейне життя стало ані тривалим, ані щасливим. Зустріч з юним генієм – Рембо – зруйнувала мої плани. Невеселі події змінювали одна одну: війна, Паризька комуна, втеча в інші краї, брак коштів, суперечки, постріл з револьвера (поранив любого друга, бо боявся його втратити). Далі 2 роки у в'язниці в місті Монс. Сумував, брався за перо, каявся. У в'язниці написав 19 віршів – "Романси без слів" (кумедна назва!). Покинула Матильда, Рембо поїхав до Африки. Залишились спогади…

Читець 1 .

Сентиментальна прогулянка.

Переклад М.Лукаша

В старім саду серед нічної мли

Дві постаті непевнії пройшли.

В них зір погас, уста у них змарніли,

І ледве чутно голоси бриніли.

В старім саду в зимову ніч сумну

Два привиди будили давнину.

• Ти згадуєш, як ми колись любились?
•  Навіщо вам ті згадки знадобились?
• Чи бачиш ти й тепер мене вві сні?

Чи рвешся серцем ти до мене? – Ні.

• Як ми удвох жили щасливо,

Зливаючи серця й вуста! – Можливо.

• Де синь небес, де сяєво надій?
•  Надії ті пощезли в тьмі густій.

Отак ішли вони у ніч зимову,

І тільки місяць чув чудну розмову.

 

Юний поет.

Як поєднати таке бурхливе життя й тужливе шепотіння душі? Як його зрозуміти?

Поль Верлен.

Як зрозуміти мене? Я жив у XIX ст. Мене оточували міські реалії, не такі, як у часи Меріме чи Стендаля. Фабрики росли як гриби. Вулиці вкрили асфальтом і освітили газом. На ці вулиці лягали інші тіні, інші візерунки, світ заполонила мінливість. Художники почали писати по новому: півтонами, невловимими мазками. Мені теж хотілось передати нюанси тиші, запахи природи, звуки вулиці, біль за втраченим. Не я був символістом. Сама дійсність, продукувала символи. У ній усе змішалося: старе й нове, село і місто, фольклор і сцена. Моя поезія була незвичайна для того часу: "Найперше – музика у слові…"

Юний поет.

Яка людина! Ні, мені ніколи так не писати. А пам'ятаєш про нього чи ні?

Читець 2 .

Верлен

(Федеріко Гарсіа Лорка)

Песня,

которую я не спою,

спит у меня на губах.

Песня,

которую я не спою.

Светлячком зажглась

жимолость в ночи,

и клюют росу лунные лучи

я уснул  и услышал мою

песню,

которую я не спою.

в ней – движенья губ

и речной воды.

В ней – часов, во тьму

канувших, следы.

Над извечным днём

свет живой звезды.

Перевод М.Самаева

 11. Слово вчителя.

Імпресіонізм – поширене явище, воно характерне для всього мистецтва в цілому:  і для живопису, і для літератури, зокрема для поезії.

• Чи був імпресіонізм в музиці?

а) Звучить уривок із п'єси К.Дебюссі "Море".

Учень - "музикознавець".

Імпресіонізм виявився плідним і для музики (Моріс Равель, Клод Дебюссі, Джакомо Пучіні та ін.). Музичну п'єсу "Море" К.Дебюссі можна назвати класичним зразком імпресіонізму в музиці. Він не пов'язаний з якимись подіями, фактами, це не реалістичний опис, у ньому тільки колорит, рух і навіювання. К.Дебюссі зазначав: "Це мистецтво вільне, іскристе, мистецтво вільного повітря, мистецтво, порівняне зі стихіями, вітром, небом, морем! Я тільки намагаюся виразити з найбільшою щирістю відчуття і почуття, які переживаю: інше мало що для мене важить". Клод Дебюссі (1862 – 1918) – відомий французький композитор, піаніст, диригент, критик. Музичну освіту отримав у Паризькій консерваторії. Декілька разів був у Росії, де виконував свої твори. В історію музики увійшов як основоположник імпресіонізму. Його творчості притаманна яскрава самобутність, поетичність, переживання світлих, радісних емоцій, тонкого звукопису, різноманітних кольорів. Намагаючись відтворити у звуках миттєві почуття, швидкоплинні враження, найтонкіші відтінки емоцій, риси пейзажу, Дебюссі поновив засоби музичної виразності, збагатив звукову ( особливо оркестрову) палітру, створив нові види творів.

б) Звучить вірш "Ті руки, що були моїми…"

Вчитель.

•       Які почуття викликає цей вірш?

( Сум, ніжність; він дуже мелодійний.)

Вчитель.

Поєднання мелодійності, простоти й ліризму – цих важливих рис поезії П.Верлена – вабило багатьох композиторів. Його вірші поклали на музику митці різних поколінь – від сучасників поета композиторів Дебюссі та Равеля до наших сучасників – українця Бориса Буєвського та росіянина Давида Тухманова.

Звучить грамзапис "Сентиментальні прогулянки" Д.Тухманова.

 

 

 

ІІІ. Рефлексія.

• То хто ж він, Поль Верлен?
• Що собою представляє його поезія?

Відповідь на ці запитання підкажуть сенкани, які ви зараз складете.

 

Приклади моїх сенканів.

Особистість. Цікава, інтригуючи. Творить, працює, страждає. Король поетів кінця ХІХ ст. Талант	Поет. Цікавий, відомий. Жив, працював, творив. Співець занепаду і туги. Особистість.
Поет. Відомий, французький. Увійшов в історію літератури. Називав себе "проклятим поетом". Верлен.	Поет. Талановитий, самобутній. Жив, працював, страждав. Втілював у слові почуття. Талант.
Поет. Оригінальний, грішний. (бачив дивовижні образи) Змальовував пейзажі душі (визначив розвиток лірики) Його називали справжнім серед поетів. Талант.	Поет. Містичний, натхненний. Народився у Франції. (ніс музику у душі) Його обрали "королем поетів" (один з основоположників символізму) Особистість.
Вірші. Музикальні, живописні. (несли музику у душі) Змальовують "пейзажі душі" Миттєві враження від баченого (в них втілені найтонші почуття) Поезії.	Твори. Ліричні, вишукані. Характеризуються вони сугестією (навіюванням) Оспівують занепад і тугу (Завжди гармонійні і вишукані.) Вірші.

 

ІV. Домашнє завдання.

1. Опрацювати сторінки підручника про П.Верлена.
2. Підготувати індивідуальне повідомлення.
3. Вивчити напам'ять вірш П.Верлена "Осіння пісня".