Урок у 10 - му класі на тему: Неклітинні форми життя – віруси.

Неклітинні форми життя – віруси

Мета: сформувати поняття про віруси як неклітинні форми життя, ознайомитися з особливостями будови, життєдіяльності та розмноження вірусів; роль вірусів у природі та житті людини.

 Основні поняття: вірусологія, бактеріофаг, інфекція, інтерферони, імунітет, карантин, генна інжерія.

 Обладнання:таблиця Віруси – особливості будови та життєдіяльності.   

 

Хід уроку:

І.  Актуалізація опорних знань.

1. Заповнити таблицю: особливості будови клітини еукаріоти та прокаріоти.

Ознаки                           

1. Зовнішня клітинна мембрана.

2. Ядро

3. Генетичний апарат.

4. Ендоплазматична сітка

5. Рибосоми

6. Клітинний центр

7. Мітохондрії

8. Комплекс Гольджі

9. Лізосоми

10. Джгутики

2. Гра «Що зайве»?

а) анаболізм, фотосинтез, катаболізм

б) біосинтез, рибосома, мітохондрія

г) молекулярний, клітинний, генетичний

д) обмін речовин, ріст, розвиток, розмноження, симбіоз.

 3. Запитання: Чи можуть організми існувати без будь – якої ознаки живого?

4. Чому клітина – цілісна система?

 

У будь – якій клітині можна вирізнити 3 основні частини:

• Клітинну мембрану
• Цитоплазму
• Ядро

 

 

5. Чи є організми, які не мають клітинної будови?

 

ІІ. Вивчення нової теми:

Віруси – неклітинні форми життя, які мають геном, здатні до відновлення лиш в клітинах живих організмів істот.

1. Опрацювання у підручнику статті: Історія відкриття вірусів.

2. Будова вірусів:

Вірусна частинка складається з оболонки яка оточує молекулу ДНКА  та РНК.

Складання схеми: ДНК вмісні віруси та РНК вмісні віруси;

Віруси – складні та прості.

(Зясування властивостей вірусів від структури і хімічного складу оболонки)

 

3. Проникання вірусів у клітину.

В чому полягає специфічність вірусів?

• Вражають окремі типи клітин чи однотипні організми

 

 

Складання схеми:

1) Злиття мембрани вірусної частинки і клітини (вірус грипу)

2) піноцитоз (поліоміеліт)

3) пошкодження клітинних стінок

4) бактеріофаги (мал. 78)

5) Розмноження вірусів.

Які ви знаєте способи розмноження вірусів?

Проблемне запитання «Як розмножуються віруси?»

Розмноження – диз’юктивна репродукція.

1. передача в ДНК спадкової інформації

2. –і- РНК сполучається з рибосомами клітини хазяїна і бере участь у синтезі вірусних білків.

 

 

Розмноження за рахунок ресурсів клітини:

• Руйнування мембрани клітини
• Порушення цілісності
• Відбруньковування
• Вбудовування вірусної ДНК в ДНК клітини хазяїна.

 

ІІІ. Закріплення знань:

1. Заповнити таблицю «Порівняльна характеристика вірусів та бактерій»

Ознаки:

1. Будова

2. Класифікація

3. Проникнення в клітину

4. Розмноження

5. Значення в природі та житті людини.

 

2. Проблемне запитання: чи є віруси живими?

(розгорнення дискусії серед учнів).

• З одного боку віруси проявляють основні властивості всіх інших форм життя:

1. Здатність розмножуватися.

2. Спадковість і мінливість.

3. Пристосованість до умов навколишнього середовища

Можемо вважати їх найпростішими організмами.

Опоненти:

• Віруси не мають своєї білок – синтезуючої системи. Синтез вірусних білків проводиться білок - синтезуючою системою клітин яка зв’язана з вірусною РНК. Паразитизм вірусів генетичний. Розмноження – диз’юнктивна репродукція.
• Автономні генетичні структури здатні розвиватися у сприятливих для них клітинах інших організмів.
• Якщо вірусів вважати живою структурою, яка містить генетичний матеріал і має здатність до самовідтворення, то можемо сказати, що віруси – живі.
• Але віруси не здатні відтворювати себе поза організмом хазяїна, тому вони – внутрішньоклітинні паразити. У зовнішньому середовищі вірус – це кристалоподібна маса неактивних органічних молекул. Віруси перебувають на межі між живим та неживим.

 

 

3. Гра подорож: різноманітний світ вірусів.

Повідомлення учнів про віруси: грипу, віспи, кору, ящуру, сказу, гепатиту, енцефаліту.

Складання схеми: шляхи проникнення вірусів у організм хазяїна: повітряно – крапельний: грип, віспа, кір.

З їжею: ентерит, ящур.

Через шкіру: сказ, віспа, гепатит.

Через кров: СНІД, гепатит.

За участю переносника: енцефаліт.

 

4. Значення вірусів – позитивне чи негативне?

(Клас ділиться на 2 групи: прихильників позитивного чи негативного значення вірусів)

 

 

Прихильники:

1. Віруси паразити мікроорганізмів, бактеріофаги – руйнівники бактерій.

2. Віруси – чинники еволюційного процесу. Геном вірусів – 2х. ниткова ДНК.

3. Об’єкти генетичної інженерії:

Перетинаючи видові бар’єри віруси віруси можуть переносити окремі гени, або групи генів, а інтеграція вірусної ДНК в хромосому клітини перетворює вірусні гени на клітинні з притаманними їм функціями.

4. Мутагенний фактор. Віруси збільшують відсоток ушкодженних хромосом.

5). Дискусія запитання: звідки є походження вірусів.

 

1. Віруси пішли від «збіглої» яка набула здатності до самовідтворення, незалежно від тієї клітини, в якій вона виникла.

2. Віруси – нащадки бактерій, що утворилися в результаті їх регресивної еволюції.

3. Віруси – клітинні ганоїди, фрагменти хромосом, що «заблукали».

4. Віруси нащадки до клітинних форм життя, з яких походять клітина та нинішні представники царства Віра.

5. Віруси походять від генетичних елементів, що стали автономними. Будучи автономними, але не здатними до розвитку поза клітиною, віруси пройшли найрізноманітніші шляхи розвитку, їх окремі групи не мають між собою зв’язку. ЦІ групи виникли в різний час з різних генетичних елементів – тому не мають спільного предка.

 

 

 

6. Гра: «Острів інфекцій».

Згідно теорії імунітету визначити профілактику та лікування вірусних захворювань.. Результати записати у таблицю.