Урок розроблений для учнів 7 класу за програмовим матеріалом (можна використовувати на уроках позакласного читання для учнів 6 класу або інтегрованих уроків із історією та зарубіжною літературою. Для роботи з текстом твору використано хронотопічний аналіз.
Урок
із української літератури
в 7 класі на тему:
«Григір Тютюнник. Повість «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Ідея самопожертви»
Учитель української мови та літератури
Олександрівської філії
КЗ «Олекандрівьке НВО № 1»
Мовчан Альона Василівна
Тема. Григір Тютюнник. Повість «Климко». Воєнне дитинство в повісті. Ідея самопожертви.
Мета:
*вчити дітей відтворювати прочитане, аналізувати його; допомогти учням усвідомити ідею твору через характеристику головного героя (його дій, учинків) та бачення «часових меж» війни;
*розвивати пам'ять, логічне мислення, навички переказу та коментування твору, виділення ключових епізодів, уміння висловлювати свої думки; *сприяти вихованню важливих гуманних якостей людини – чуйності, доброти, турботи, милосердя.
Обладнання: портрет Гр. Тютюнника, ілюстрації до повісті «Климко», епіграфи до уроку, асоціативні схеми «Війна», «Війна у творі», «Який він – Климко», «Дорога випробувань», «Свій і чужий світ Климка», таблиця «Добро та зло у повісті «Климко», словник уроку.
Епіграфи до уроку: О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша.
Ліна Костенко
Живе лиш той, хто не живе для себе.
Хто для других виборює життя.
Василь Симоненко
Словник уроку:
Війна – організована збройна боротьба між державами, суспільними класами, стан ворожнечі.
Гуманність – людяність у своїх діях і ставленні до інших людей.
Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.
Людяність – доброзичливе, чуйне ставлення до інших; уважність.
Співчуття – чуйне ставлення до чийогось горя, до чужих переживань.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
1. Вступне слово вчителя.
- Доброго дня Вам, дорогі діти та шановні гості! Вітаю Вас на уроці української літератури. Прошу зібрати всю Вашу енергію, знання, навички. Подивіться, будь ласка, у віконце, візьміть від сонечка промінці радості й тепла, посміхніться щиро один одному. І нехай наші серця наповняться добром, милосердям, терпінням. Бажаю успіхів на уроці!
Сьогодні ми продовжимо працювати над твором письменника, який все своє життя відстоював ідеали добра та любові, людяності та милосердя – це Григір Тютюнник.
2. Вправа «Незакінчене речення».
Повість Григора Тютюнника «Климко» - це твір про …
(Дитинство, війну, друзів Климка та Зульфата, допомогу вчительці, виснажливу подорож Климка по сіль, допомога головного героя людям, смерть.)
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Робота над епіграфом до уроку (№1).
2. Пояснення вчителя з елементами бесіди.
- Дитинство – це найщасливіша пора людського життя. Батьки, радість, нові відкриття…Чому ж Григір Тютюнник у зрілому віці часто говорив: «І на мить не хотів би повертатися у своє дитинство?»
- Як Ви розумієте значення слова «війна»?
- Як трактує це поняття тлумачний словник?
- Діти, чому, на вашу думку, Гр. Тютюнник показав життя головного героя повісті під час війни?
3. Бліц-опитування.
- Хто головний герой повісті?
- Де й коли відбувається перше знайомство з Климком?
- Чому Климко жив із дядьком Кирилом?
- Що найбільше подобалося Климкові в його дядькові?
- Для чого хлопчик вирушив у далеку дорогу по сіль?
- Як можна оцінити такий вчинок?
- Як Климко реагує на чужий біль?
- Як можна назвати взаємини між Климком і Зульфатом?
V. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.
1. Мозковий штурм.
- Яке враження на вас справила повість?
- Який епізод вам найбільше сподобався, чи змусив задуматися над життям?
- Хто з героїв повісті найбільше запам’ятався? Чим саме?
- Як би ви сформулювали тему твору?
(Відображення трагічних подій воєнної доби та її вплив на дітей)
(Війна виступає емоційним тлом змалювання долі дитини, яка живе, допомагає іншим, відчуває красу навіть у найтемніші моменти свого існування.)
2. Складання асоціативного ланцюжка.
розруха
сум
Війна - смерть
голод
зло
3. Складання схеми «Війна у творі».
Початок твору Кінець твору
Смерть дядька Кирила. Війна Повернення
Подорож Климка та смерть Климка
(Він ніби поставив крапку у великому людському горі)
4. Складання схеми-характеристики «Який він - Климко».
Климко добрий, чуйний, цілеспрямований, вміє дружити, співчутливий, милосердний, сміливий, працьовитий, має силу волі й духу, відчайдушний, справедливий…
5. Аналіз особистості героя у три етапи.
* Бесіда та складання схеми «Дорога випробувань».
- Якою була дорога випробувань головного героя?
Рідне село втома, холод, голод, хвороба Слов’янськ
(друзі, вчителька) 200 км (сіль)
(Хотів принести сіль, щоб обміняти на їжу Наталі Миколаївні та донечці Ользі, принести молока, допомогти друзям і бути в «своєму світі».)
* Складання схеми «Свій і чужий світ Климка».
дядько Кирило війна
барак Слов’янськ
вагова італійці
друзі сіль
вчителька швець
висілок тітка Марина
дівчина
* Проблемне запитання.
- Чому Гр. Тютюнник так трагічно закінчив свою повість?
(Показав силу самопожертви Климка заради друзів і близьких людей.)
6. Робота за таблицею «Добро та зло у повісті «Климко».
(Учні працюють у парах, а потім порівнюють результати з висновками вчителя.)
Добро |
Зло |
Люди не втрачають віру у справедливість |
Війна та розруха |
Допомагають один одному |
Люди залишаються без домівок, одягу, продуктів |
Поріднились через спільну біду |
Приниження |
Добрі, привітні |
Наживаються на чужому горі |
Чутливі до краси |
Смерть |
VІ. Підсумок уроку.
-Як ви розумієте слова Василя Симоненка:
Живе лиш той, хто не живе для себе.
Хто для других виборює життя.
- На сьогоднішньому уроці мені сподобалось те, що...
- Сьогодні на уроці я дізнався про те, що...
-Я хотів (ла) побажати усім присутнім...
-Кожна людина може стояти перед вибором між добром і злом. Можливо, цей вибір доводилося робити і вам, але варто замислитися над своїм рішенням. Поспішайте, діти, творити добро! І пам’ятайте слова Л. Забашти:
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
VІІ. Оцінювання учнів.
Домашня робота.
* Скласти 6 запитань до повісті Гр. Тютюнника «Климко». (4-6 балів)
* Скласти Т-схему, відповідаючи на питання:
«Климкові не слід було йти по сіль». (7-9 балів)
* Скласти щасливу кінцівку повісті. (10-12 балів)