Урок Україна під владою більшовиків 5 клас

Дата __________      Номер  уроку ___________                 Історія  України  5  клас

Тема: Перші десятиліття більшовицької влади

Мета: з'ясувати причини встановлення більшовицького режиму в Україні, розкрити

суть цього режиму, показати його зло­чини проти українського народу; виховувати учнів у дусі патріотизму, сприяти утвердженню ідеалів демократії.

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, контурні карти, ілюстративний

матеріал, роздатковий матеріал, гімн УСРР, аудіо запис українська народна пісня «Зеленеє жито».

План:

1. Встановлення більшовицької влади.
2. Індустріалізація.
3. Колективізація. Голодомор.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

Створення позитивно-емоційної атмосфери уроку.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Робота з абревіатурами та термінами.

Робота на контурних картах.

Позначте на контурних картах територію ЗУНР та УНР.

Позначте міста, де перебувала столиця УНР.

Мотивація навчальної діяльності.

Звучить гімн УСРР.

https://www.youtube.com/watch?v=aWt9bGilBa0

Ось перед вами державна символіка Української Соціалістичної республіки. Що це за країна та як у ній жилося українському народу ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Встановлення, більшовицької влади.

На попередньому уроці ви дізналися, як було відроджено укра­їнську державу. Та молодій державі відразу довелося вести запеклу боротьбу за своє існування. Плани щодо налагодження мирних відно­син добросусідства й співробітництва з іншими державами виявилися нездійсненними.

У грудні 1917 р. більшовицькі війська оволоділи Харковом, встановили свій контроль над Донбасом, а в січні 1918 р. — над півднем України. На черзі був Київ. Нечисленна українська армія, що була розпоро­шена по всіх фронтах, не могла стримати більшовицького наступу. Склалася ситуація, за якої захищати столицю виявилося нікому. Тоді національно свідома молодь Києва, в  основному студенти, ви­ступила на захист міста. Та поспіхом організовані, слабо підготовле­ні підрозділи під станцією Крути полягли в нерівному бою. Самопо­жертва цих юнаків стала прикладом для наступних поколінь борці за незалежність України.

Наступ більшовиків розвіяв усі ілюзії про можливість спільного життя України та більшовицької Росії. У ніч на 22 січня 1918 р. УЦР проголосила свій IV Універсал. «Однині Українська Народна Респу­бліка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. З усіма сусідніми державами, як-от: Росією, Польщею, Австрією, Румунією, Туреччиною та іншими — ми хочемо жити в згоді й приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки».

Війна тим часом тривала. Більшовицькі війська підступили до Ки­єва і вчинили жахливий кількаденний обстріл міста з важких гармат. Один із снарядів улучив у квартиру М. Грушевського, знищивши біб­ліотеку і рукописи. Щоб уникнути непотрібних руйнувань міста та жертв серед мирного населення, УЦР прийняла рішення залишити Київ. Більшовицькі війська, що вступили в місто, вчинили погром жертвами якого стали понад 5 тис. осіб.

УЦР, розуміючи, що власними силами їй не вдасться здолати біль­шовицьку агресію, вирішила звернутись по допомогу до Німеччини та Австро-Угорщини, із якими в цей час вела мирні переговори. Ті п годились надати допомогу в обмін на українське продовольство й сировину.

Після укладення угоди півмільйонна армія Німеччини та Австро-Угорщини рушила в Україну. Більшовики не встояли проти так сили і швидко відступали в Росію, знищуючи за собою все, що не могли забрати.

Та союзники українців невдовзі показали своє справжнє обличчя Вигнавши більшовиків, вони самі стали поводитись як окупанти: злочинно вилучали в населення продовольство, грабували, відновлювали порядки, які існували ще за царя. Усе це не сприяло зміцненню авторитету УЦР, яка в очах народу виглядала як зрадниця його інте­ресів. Тим часом і німці прагнули замінити УЦР на більш поступливу владу. 29 квітня 1918 р. за сприяння німецьких військ у Києві було здійснено переворот. УЦР було усунуто від влади, а на чолі України було проголошено гетьмана П. Скоропадського, нащадка колишнього гетьмана І. Скоропадського.

Колективна робота за підручником.

Більшовики, що вдруге опанували Україною, почали запроваджу­вати свої порядки, які б давали змогу вповні використати її багатства. Україна стала називатись Українська Соціалістична Радянська Рес­публіка (УСРР) (із січня 1919 р.). На всі державні посади були при­значені російські більшовики. Село було обкладено непосильними податками, а проти тих, хто відмовлявся віддавати хліб, застосовува­лися жорстокі заходи, аж до розстрілу. Було оголошено, що приватна власність ліквідовується і все майно конфісковується. Звичайно, таку грабіжницьку владу народ довго терпіти не міг. Проти більшовиків спалахнула справжня селянська війна. Та вона програла.

Робота з прислів’ям.

«Була влада царська – стала пролетарська»

Визвольні змагання українського народу 1917—1920 рр. закінчи­лись поразкою. Незалежність, здобуту внаслідок революції 1917 р., зберегти не вдалося. Проте вони засвідчили, що ідея незалежності України живе у різних верствах українського суспільства. Історичне значення визвольних змагань 1917—1920 рр. полягає в тому, що було збережено й поглиблено процес українського державотворення, який бере початок із часів Київської Русі.

Поразка визвольних змагань залишила нерозв'язаними найваж­ливіші проблеми життя суспільства. За їх вирішення взялась більшо­вицька партія, яка вбачала майбутнє лише в побудові комуністичного суспільства. Експерименти з побудови комунізму вилились у велику трагедію українського народу і коштували йому мільйонів жертв.

2. Індустріалізація.

Робота з поняттями

Індустріалізація – розбудова заводів, фабрик, залізниць та інших промислових об’єктів.

Робота з ілюстраціями.

Робота з підручником.

3. Колективізація. Голодомор.

Робота з поняттями

• Примусове створення колективних селянських господарств — ... (колективізація).

• Колективне селянське господарство — ... (колгосп).

• Заможний селянин-власник — ... (куркуль).

Працюємо з текстом підручника с.145, уривок із «Щоденника» С.Єфремова.

Працюємо з історичними термінами

Валеохвилинка. «Зеленеє жито»

Які б не випадали біди та нещастя українському народу, українці завжди залишалися гостинними господарями та співали про пшеницю та жито.

https://www.youtube.com/watch?v=I7j2_5Gu-eM

Робота з художнім текстом

Не Батиєві баскаки,

А свої ж таки собаки

В хату вдерлись і — давай!

Хоч би брали з половини —

Так забрали ж до зернини...

1. Чому «свої» виявилися гіршими за ворогів?

2. Поясніть, чому цей твір був заборонений за радянських часів?

У 1932 – 1933 роках в Україні спалахнув голод. Історики називають різні цифри від 3 до 7 млн чоловік. Селяни змушені були їсти собак, котів, траву, кору дерев. «Лободи накришила, соломи натовкала і плецики спекла — от і їжа отака».

Села спустошувалися. У деяких населених пунктах над сільрадами вивішувалися чорні прапори. Це означало, що в селі нема нікого, всі померли. «Буксир добре старається — мужик під тином валяється». «Буксири» - бригади, що конфісковували все виявлене у селян зерно (за владною риторикою, "брали на буксир" господарства, які не виконували норми заготівлі)

Причини Голодомору:

-        насильницька колективізація,

-        непомірно високі норми заготівлі зерна,

-        масові репресії та депортації селян, які вміли і хотіли працювати на землі.

Прочитайте довідку Державного політичного управління УРСР про голодування колгоспників (1933 р.). Дайте відповіді на запитання. «Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла,просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручку акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася у 3-й декаді лютого і на початку березня. 19 випадків людоїдства припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».

1. Що вживали селяни під час голоду, щоб вижити?

2. Які факти з прочитаного документа вас вразили найбільше?

Прочитайте уривок. Дайте відповіді на запитання.

Хоч Вкраїна преврожайна —

Препечальна в неї роль:

Випікати коровая з тирси, дуба і тополь.

Пусто в горщику сьогодні,

В нім сокири не зварить.

1. Що їли селяни, щоб не померти з голоду?

2. Поясніть, чому за радянських часів трагедія Олександра Зайвого «Голод», уривок з якої наведено, була заборонена.

Бесіда за запитаннями.

1. Яку трагедію українського народу породила спроба побудувати «світле майбутнє»?
2. Чому голод 1932—1933 рр. отримав назву «голодомор»?
3. Що ви дізнались про голодомор 1932—1933 рр.?
4. Чи можна побудувати «світле майбутнє» на трагедії народу?

ІV. Висновки  та  узагальнення.

Бесіда за запитаннями.

1. Якими методами радянська влада намагалась підкорити укра­їнців?
2.   Що таке голодомор?

Гра «Історичні джерела»

Розподілити ілюстрації та терміни між поняттями колективізація та індустріалізація.

V. Домашнє  завдання.

Прочитати  § 18. Вивчити терміни.