Урок "Україна в роки Другої світової війни. Окупаційний режим в Україні"

ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ ВІЙСЬКАМИ НІМЕЧЧИНИ ТА ЇЇ СОЮЗНИКАМИ

 

Очікувані результати. Учні повинні:

- пояснювати причини і наслідки окупації України;

- використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальні утворення часів нацистського окупаційного режиму на території України;

- визначати правовий статус громадян на анексованих територіях;

- робити аргументовані висновки щодо життя населення України в умовах нацистської окупації;

- орієнтуватися в історичній термінології.

Питання уроку:

1. План «Ост». Нацистський «новий порядок».

2. Колабораціонізм. Самоврядування під німецькою окупацією.

3. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори.

4. Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру.

5. Праведники народів світу в Україні. Олена Вітер.

Поняття:

- Голокост;

- евакуація;

- «новий порядок»;

- окупаційний режим;

- остарбайтери.

Обладнання: мультимедійний проектор.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Налаштування на продуктивне сприймання теоретичного матеріалу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тестова робота для учнів (за змістом попередніх уроків):

 

1 варіант

1. Укажіть дату проголошення Акту відновлення Української держави:

А – 22 червня 1941 року;

Б – 23 червня 1941 року;

В – 29 червня 1941 року;

Г – 30 червня 1941 року.

2. Коли розпочалася реалізація плану «Барбаросса»?

А – 1 вересня 1939 року;

Б – 18 грудня 1940 року;

В – 22 грудня 1941 року;

Г – 27 квітня 1942 року.

3. Яке місто було захоплене військами Німеччини раніше за інші?

А – Вінниця;

Б – Житомир;

В – Кривий Ріг;

Г – Луцьк.

4. Кого Українські Національні Збори обрали очільником Українського Державного Правління?

А – Степана Бандеру;

Б – Тараса Боровця;

В – Андрія Мельника;

Г – Ярослава Стецька.

5. Яка подія відбулася до початку Другої світової війни?

А – «визвольний похід» Червоної армії;

Б – початок радянізації Західної країни;

В – розкол Організації Українських Націоналістів;

Г – укладення пакту про ненапад між Німеччиною та СРСР.

6. Що таке мобілізація?

А – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний лад;

Б – політика придушення, залякування політичних противників жорстокими насильницькими методами;

В – припинення збройного опору однієї з воюючих сторін і здача збройних сил противнику;

Г – процес фізичного знищення людей.

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А – анексія СРСР Бессарабії і Північної Буковини;

Б – оборона Києва;

В – початок радянізації Західної України;

Г – танкова битва в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно.

8. Установіть відповідність між подією та датою:

1 – перехід Червоною армією радянсько-польського кордону	А – 23 серпня 1939 року
2 – підписання таємного протоколу до «пакту Молотова-Ріббентропа»	Б – 17 вересня 1939 року
3 – проведення виборів до Народних Зборів Західної України	В – 28 вересня 1939 року
4 – укладення договору про дружбу і кордони між Німеччиною та СРСР	Г – 22 жовтня 1939 року
	Д – 15 листопада 1939 року

9. Укажіть міста України, що були захоплені гітлерівцями у жовтні 1941 року (три відповіді):

1 – Вінниця;

2 – Житомир;

3 – Запоріжжя;

4 – Київ;

5 – Луцьк;

6 – Одеса;

7 – Харків.

 

2 варіант

1. Де було проголошено Акт відновлення Української держави?

А – у Дрогобичі;

Б – у Києві;

В – у Львові;

Г – у Луцьку.

2. Укажіть кодову назву плану блискавичної війни нацистської Німеччини проти СРСР:

А – «Барбаросса»;

Б – «Бліцкриг»;

В – «Вайс»;

Г – «Роланд».

3. Яке місто було захоплене військами Німеччини пізніше за інші?

А – Вінниця;

Б – Запоріжжя;

В – Миколаїв;

Г – Харків.

4. Укажіть назву уряду, створеного ОУН(Б) у відновленій Українській державі:

А – Державний Секретаріат;

Б – Національний уряд Української держави;

В – Рада Народних Міністрів;

Г – Українське Державне Правління.

5. Яка подія сталася того ж дня, що й вступ німецької армії до Львова?

А – арешт Степана Бандери нацистською владою;

Б – звернення по радіо Й. Сталіна до радянського народу;

В – проголошення Акта відновлення Української держави;

Г – створення Південно-Західного фронту Червоної армії.

6. Як називалася тактика знищення всіх матеріальних цінностей, які ворог міг використати на окупованій території?

А – «випалена земля»;

Б – «нульовий варіант»;

В – «руйнівний вогонь»;

Г – «чорна земля».

7. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

А – вступ військ гітлерівської Німеччини до Києва;

Б – перехід Червоною армією радянсько-польського кордону;

В – підписання пакту Молотова – Рібентроппа;

Г – приєднання до СРСР територій Північної Буковини та Бессарабії.

8. Установіть відповідність між терміном та його визначенням:

1 – анексія	А – вивезення населення, поранених, полонених, а також матеріальних засобів з місцевостей, що перебувають під загрозою нападу або загарбання ворогом
2 – евакуація	Б – зміна місця проживання, переміщення людей на іншу територію
3 – мобілізація	В – насильницьке приєднання території, що належала іншій державі
4 – терор	Г – переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан
	Д – політика придушення, залякування політичних противників жорстокими насильницькими методами

9. Укажіть міста, в районі яких відбулася найбільша танкова битва початкового етапу радянсько-німецької війни (три відповіді):

1 – Дрогобич;

2 – Дубно;

3 – Луцьк;

4 – Львів;

5 – Рівне;

6 – Станіслав;

7 – Стрий.

 

Після написання самостійної роботи учні обмінюються аркушами з відповідями і перевіряють правильність виконання, керуючись записом на екрані.

Відповіді:

1 варіант: 1-Г; 2-В; 3-Г; 4-Г; 5-Г; 6-А; 7-ВАГБ; 8-1Б, 2А, 3Г, 4В; 9-367.

2 варіант: 1-В; 2-А; 3-Г; 4-Г; 5-В; 6-А; 7-ВБГА; 8-1В, 2А, 3Г, 4Д; 9-235.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Розв’язавши Другу світову війну, окупувавши значні території, гітлерівська Німеччина прагнула встановити свій «новий порядок» на завойованих територіях. Що готували нацисти для поневолених народів?

ІV. Оголошення теми та завдань уроку

Тема уроку: «Окупація України військами Німеччини та її союзниками». Завдання: визначити основні засади «нового»життя, яке готували нацисти на окупованих територіях України.

V. Вивчення нового матеріалу

1. План «Ост» - план нацистів щодо колонізації «життєвого простору» на Сході.

Складові «нового порядку» (нацистський режим, установлений на окупованих радянських територіях):

- заборона населенню вільного пересування, сувора система реєстрації;

- відміна радянського законодавства і впровадження німецького цивільного та воєнного законодавства;

- тотальний терор, масове знищення мирного населення;

- запровадження трудової повинності, збереження колгоспної системи у сільській місцевості;

- експлуатація місцевих ресурсів; економічний визиск України;

- вивезення населення на примусові роботи до Німеччини.

2. Зони окупації:

- рейхскомісаріату «Україна»;

- дистрикт «Галичина»;

- губернаторство «Трансністрія»;

- прифронтові райони, підпорядковані військовому командуванню.

Учитель демонструє учням картосхему зон нацистської окупації України.

3. Окупанти створили систему концтаборів для військовополонених та мирного населення (180 великих таборів). За даними німецької статистики загальна кількість радянських військовополонених становила близько 6 млн. осіб.

4. Голокост – організоване та планомірне знищення єврейського населення Європи нацистами та їхніми союзниками у роки Другої світової війни.

Найжахливішим злочином нацистів на території України стала трагедія в київському Бабиному Яру, коли протягом лише двох днів – 29-30 вересня 1941 року – було розстріляно 33,7 тисячі євреїв. Пізніше в Бабиному Яру знищували військовополонених, українських патріотів та інших людей. Свій «Бабин Яр» є майже у кожному великому українському місті: у Харкові в Дробицькому Яру було знищено понад 12 тисяч євреїв, у Дніпропетровську в балці біля Ботанічного саду – майже 11 тисяч, у Полтаві в районі «Червоних казарм» - 8 тисяч, у Запоріжжі, Мелітополі, Кривому Розі…

Учитель ставить завдання учням: Спираючись на визначення, доведіть, що дії нацистів по відношенню до євреїв є геноцидом цього народу.

5. «Праведники народів світу» - почесне звання, що відповідно до Закону про увічнення пам’яті мучеників і героїв (1953) присвоює Інститут і Музей Яд Вашем людям різних національностей, віросповідання, які в роки Другої світової війни рятували євреїв від нацистського переслідування.

На 1 січня 2016 року наявні дані про 2544 таких героїв з України, які ризикували своїм життям та життям своїх близьких, рятуючи євреїв від нацистських вбивць.

Олена Вітер (ігуменя Йосифа), настоятелька греко-католицького монастиря, член Організації Українських Націоналістів, в роки німецької окупації у львівському сиротинці, що знаходився під її опікою, переховувала від нацистів єврейських дітей. Отримуючи почесне звання «Праведник народів світу» у 1976 році, Олена Вітер наполягла на тому, щоб саме Україна була зазначена як її батьківщина (представників нашої країни записували громадянами Польщі або СРСР).

VІ. Рефлексія. Підсумок уроку

Мікро-дискусія: Учитель пропонує учням проаналізувати дії окупаційної влади і дати відповідь на запитання»Чи потрібно було чинити опір гітлерівській Німеччині? Чи необхідно було змиритися з її пануванням?»

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника. Написати есе на тему «Військовополонені. Моя оцінка цієї категорії учасників Другої світової війни» (не більше двох сторінок друкованого тексту формату А4).