Урок"Україна в роки правління І.Виговського"

Тема: Україна в роки правління І.Виговського.

Мета:   допомогти учняв зрозуміти всю складність внутрішнього і зовнішнього становища України після смерті Б.Хмельницького; Показати роль гетьмана  І.Виговського в розбудові української держави; пояснити суть його зовнішньої політики, спрямованої на відрив від Московської держави шляхом входження до складу Речі Посполитої; пояснити слабкі і сильні сторони Гадяцької угоди; пояснити причини невдач і планів Виговського; виробляти вміння учнів давати характеристику історичним діячам, визначати їх роль і місце в історичному просесі, виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого.

Структура уроку

1. Організаційний момент
2. Актуалізація навчальної діяльності.
3. Вивчення нової теми.

• Становище в Україні після смерті Б.Хмельницького.
• Обрання гетьманом І.Виговського. основні напрямки його державної політики.
• Гадяцький договір 1658року.
• Агресія Московської держави проти України. Конотопська битва 1659р. кінець гетьманства І.Виговського.

4. Узагальнення.

5. Підсумок.

6. Д/З

Хід уроку.

1.Становище в Україні після смерті Б.Хмельницького.

• Як вплинула визвольна війна на становище країни?
• Які труднощі переживала країна у сфері економіки?
• Яким було становище основних мас населення?
• Які зміни відбулися в середовищі генеральної старшини?
• Яким, на вашу думку, мав бути гетьман у цей період?

Особливості становища України після смерті Б.Хмельницького.

• Державний устрій знаходився у стані перетворення  з військової організації на реальну владу, яка поширювалася на все населення.
• Військові чини козацтва мали правити іншими станами суспільства, що фактично позбавлювало їх можливості дієвої участі в державному житті.
• Принципи іпорядки Війська Запорозького дедалі більше не задовільняли потреби управління державою.
• Авторитет влади гетьмана підтримувався перш за все його особистою популярністю.
• Загострення протиборства двох центрів влади – Запорозької Січі й резиденції гетьманського уряду в Чигирині, - які змагалися за вплив на суспільство і можливості визначати державну  політику.
• Нагальна потреба вдосконалення політичного устрою, вироблення нових форм центрального і місцевого управління.
• Намагання козацької старшини перетворитися на панівну верству, закріпити за собою землі й села, що раніше належали полякам, і мати своїх підданих
• Заготрення протиріч між рядовим козацтвом, що тривалий час не отримувало платні й не мало засобів до існування, та старшиною, яка стала дедалі заможнішою за рахунок прибутків з отриманих земель і оренди.
• Дедалі відвертіше ігнорування морським урядом інтересів Гетьманщини
• Перебування Гетьманщини в стані «обложеного табору», оточеного вороже налаштованими до неї державами, які намагалися використати виникаючі соціальні протиріччя для її підпорядкування

2

2.Обрання гетьманом І.Виговського. основні напрямки його державної політики.

3.Гадяцький договір 1658року.

- україно  - польська угода, схвалена 16 вересня 1658року на Генеральній (Військовій )раді неподалік міста Гадяч.

Основні умови:

• Україна в складі Брацславського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Руське князівство» разом з польським королівством і Великим князівством Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на правах формально  рівноправного суб’єкта
• Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим сенатором.
• Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з – поміж яких корол призначав нового гетьмана.
• За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювався суд і судочинство, адміністративно – територіальний устрій, що існували до 1648р.
• Руське князівство не мало права на окремі відносини з іншими державами
• Сенатські посади мали обіймати особи православного віросповідання.
• Дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля.
• Кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців.
• Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повиності й податки селян і міщан, які існували до 1648р.
• Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримали від короля шляхетвоство.
• Скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного й коталицького віросповідань, православному митрополиту ї  єпископам надавалися місце в сенаті.
• Заснування в україні двох академій, а також шкіл  і друкарень без обмежень, «оскільки їх потрібно буде»
• Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях: образа королівської гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях.
• Польські й литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, а якщо за нагальної потреби вступили, то переходили в підпорядкування гетьмана.

3

Російсько – українська війна 1658 – 1659рр.

Два підходи до розуміння доби Руїни в історії Української козацької держави другої половини XVII ст.

Основні причини виникнення Руїни.

1. загострення суперечок у середовищі української державної еліти.
2. Виникнення гострих соціальних конфліктів.
3. Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтувними натсроями і небажанням підпорядковуватися будь – якій владі.
4. Активне втручання у внутрішні справи і пряма агресія стосовно Гетьманщини з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства.