Урок"Україна в роки правління І.Виговського"

Про матеріал

Допомогти учняв зрозуміти всю складність внутрішнього і зовнішнього становища України після смерті Б.Хмельницького; Показати роль гетьмана І.Виговського в розбудові української держави; пояснити суть його зовнішньої політики, спрямованої на відрив від Московської держави шляхом входження до складу Речі Посполитої; пояснити слабкі і сильні сторони Гадяцької угоди; пояснити причини невдач і планів Виговського; виробляти вміння учнів давати характеристику історичним діячам, визначати їх роль і місце в історичному просесі, виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого

Перегляд файлу

Тема: Україна в роки правління І.Виговського.

Мета:   допомогти учняв зрозуміти всю складність внутрішнього і зовнішнього становища України після смерті Б.Хмельницького; Показати роль гетьмана  І.Виговського в розбудові української держави; пояснити суть його зовнішньої політики, спрямованої на відрив від Московської держави шляхом входження до складу Речі Посполитої; пояснити слабкі і сильні сторони Гадяцької угоди; пояснити причини невдач і планів Виговського; виробляти вміння учнів давати характеристику історичним діячам, визначати їх роль і місце в історичному просесі, виховувати почуття поваги до видатних діячів минулого.

Структура уроку

  1. Організаційний момент
  2. Актуалізація навчальної діяльності.
  3. Вивчення нової теми.
  • Становище в Україні після смерті Б.Хмельницького.
  • Обрання гетьманом І.Виговського. основні напрямки його державної політики.
  • Гадяцький договір 1658року.
  • Агресія Московської держави проти України. Конотопська битва 1659р. кінець гетьманства І.Виговського.

4. Узагальнення.

5. Підсумок.

6. Д/З

Хід уроку.

1.Становище в Україні після смерті Б.Хмельницького.

  • Як вплинула визвольна війна на становище країни?
  • Які труднощі переживала країна у сфері економіки?
  • Яким було становище основних мас населення?
  • Які зміни відбулися в середовищі генеральної старшини?
  • Яким, на вашу думку, мав бути гетьман у цей період?

 

Особливості становища України після смерті Б.Хмельницького.

  • Державний устрій знаходився у стані перетворення  з військової організації на реальну владу, яка поширювалася на все населення.
  • Військові чини козацтва мали правити іншими станами суспільства, що фактично позбавлювало їх можливості дієвої участі в державному житті.
  • Принципи іпорядки Війська Запорозького дедалі більше не задовільняли потреби управління державою.
  • Авторитет влади гетьмана підтримувався перш за все його особистою популярністю.
  • Загострення протиборства двох центрів влади – Запорозької Січі й резиденції гетьманського уряду в Чигирині, - які змагалися за вплив на суспільство і можливості визначати державну  політику.
  • Нагальна потреба вдосконалення політичного устрою, вироблення нових форм центрального і місцевого управління.
  • Намагання козацької старшини перетворитися на панівну верству, закріпити за собою землі й села, що раніше належали полякам, і мати своїх підданих
  • Заготрення протиріч між рядовим козацтвом, що тривалий час не отримувало платні й не мало засобів до існування, та старшиною, яка стала дедалі заможнішою за рахунок прибутків з отриманих земель і оренди.
  • Дедалі відвертіше ігнорування морським урядом інтересів Гетьманщини
  • Перебування Гетьманщини в стані «обложеного табору», оточеного вороже налаштованими до неї державами, які намагалися використати виникаючі соціальні протиріччя для її підпорядкування

2

 

2.Обрання гетьманом І.Виговського. основні напрямки його державної політики.

Зовнішня політика

Внутрішня політика

1. Збереження союзницьких відносин з Московською державою

2. Підписання мирного трактату  із шведським королем, за яким останній  визнавав незалежність Війська Запорозького

3. відновлення союзницьких відносин з  Кримським ханством.

4. Досягнення угоди про перемир’я з Річчю Посполитою.

1. Проведення лінії на економічне й політичне зміцнення козацької старшини і  православної шляхти.

2. Надавав велику кількість землі у володіння православних монастирів, української шляхти і козацької старшини.

3. пасивна економічна блокада Запорожжя, яке стало осередком позиції гетьману.

4. Зазнавши невдачі в боротьбі з антигетьманськими  виступами, власними зусилями звернувся по допомогу до Москви.

 

3.Гадяцький договір 1658року.

- україно  - польська угода, схвалена 16 вересня 1658року на Генеральній (Військовій )раді неподалік міста Гадяч.

Основні умови:

  • Україна в складі Брацславського, Київського і Чернігівського воєводств під назвою «Руське князівство» разом з польським королівством і Великим князівством Литовським входила до «єдиної і неподільної Речі Посполитої» на правах формально  рівноправного суб’єкта
  • Руське князівство мав очолювати гетьман, який водночас був київським воєводою і першим сенатором.
  • Влада гетьмана була довічною, а після його смерті стани українського суспільства обирали чотирьох претендентів, з – поміж яких корол призначав нового гетьмана.
  • За польським зразком утворювалися місцеві органи влади, відновлювався суд і судочинство, адміністративно – територіальний устрій, що існували до 1648р.
  • Руське князівство не мало права на окремі відносини з іншими державами
  • Сенатські посади мали обіймати особи православного віросповідання.
  • Дозволялося відкрити окремий монетний двір для карбування грошей із зображенням спільного короля.
  • Кількість збройних сил мала становити 60 тис. козаків і 10 тис. найманців.
  • Відновлювалося велике землеволодіння, кріпацтво, усі повиності й податки селян і міщан, які існували до 1648р.
  • Козацтву забезпечувалися давні права і привілеї, а по 100 козаків з кожного полку, за поданням гетьмана, отримали від короля шляхетвоство.
  • Скасовувалася церковна унія, проголошувалася свобода православного й коталицького віросповідань, православному митрополиту ї  єпископам надавалися місце в сенаті.
  • Заснування в україні двох академій, а також шкіл  і друкарень без обмежень, «оскільки їх потрібно буде»
  • Встановлення свободи друку і слова, навіть у релігійних питаннях: образа королівської гідності заборонялися лише в книжках або дискусіях.
  • Польські й литовські війська не мали права перебувати на території Руського князівства, а якщо за нагальної потреби вступили, то переходили в підпорядкування гетьмана.

 

 

3

 

Російсько – українська війна 1658 – 1659рр.

Загальна характеристика

причини

  1. Загострення україно – російських відносин унаслідок відвертого втручання московських воєвод у внутрішньополітичне життя Гетьманщини
  2. Навдоволення московського уряду діяльністю І.Виговського й прагнення замінити його особою, яку він зможе краще контролювати

Привід до війни

Виступ антигетьманської опозиції, очолюваний М.Пушкарем і Я.Барабашом, який російська влада вирішила підтримати.

Основні результати

  1. Втрата І.Виговським гетьманської булави.
  2. Підпорядкування Лівобережної України російській владі.

 

Два підходи до розуміння доби Руїни в історії Української козацької держави другої половини XVII ст.

Руїна

Перший підхід

Другий підхід

Хронологічні межі

1657 – 1687рр.

1663-1687

територія

Лівобережна і Правобережна Україна

Правобережна Україна

Основний зміст

Розпад Української козацької держави

Страхітливе знелюднення і спустошення Правобережної України

 

 

Основні причини виникнення Руїни.

  1. загострення суперечок у середовищі української державної еліти.
  2. Виникнення гострих соціальних конфліктів.
  3. Охоплення значної частини народних мас, і насамперед козацтва, бунтувними натсроями і небажанням підпорядковуватися будь – якій владі.
  4. Активне втручання у внутрішні справи і пряма агресія стосовно Гетьманщини з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства.

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
5 серпня 2018
Переглядів
621
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку