Урок українознавства, 8-9 клас

Про матеріал

Пропоновані матеріали стануть в нагоді вчителям суспільно-гуманітарного циклу дисциплін та виховникам. Тема актуальна для уроків з формування національної свідомості, національно-патріотичного виховання учніської молоді. Матеріал викладено доступно для учнів 8-9 класів.

Перегляд файлу

Українська національна ідея у працях Степана Бандери

 

                                                               Олеся Намака,

                                                                              вчитель українознавства

                                                                    Глибоцького ліцею,

Зав.РМЦ управління освіти

                                                                                      Глибоцької РДА.

ВСТУП

Педагогічні аспекти формування поняття «українська національна ідея»

    Поняття «національна ідея» - досить абстрактне. Воно несе філософський зміст та формується на основі історичних, моральних, духовних цінностей, поглядів, звичаїв і традицій нації, народу, етносу.

   У зв`язку з цим, досить відповідальною є місія вчителя українознавства: сформувати ряд українознавчих компетенцій, які сприяли б формуванню в уяві та свідомості учня власне глибоке розуміння поняття «українська національна ідея».

  У педагогічному арсеналі вчителів є ряд засобів, що забезпечують якісне вирішення даного завдання, зокрема - фольклорний матеріал, праці українських патріотів: поетів, письменників, борців за волю та незалежність України, політиків, істориків.

   Система освіти, родина, соціум мають сформувати в юних  громадян  національно-патріотичні почуття, навчити самоідентифікуватись як частина нації, народу, держави. Учень має засвоїти, усвідомити, що:

1.Ідея - це мета та засоби її досягнення.

2.Національна ідея - стратегія єднання громадян, формування нації.

3.Національна ідея в українській школі  - виховання справжнього патріота, українця, особистості, що знає власну історію, звичаї і традиції та вивчає традиції інших народів, є сучасною, освіченою, інтелігентною людиною з високими морально-етичними якостями та живе за Законами Божими, Законами України, Законами Честі і Совісті.

4. Українська національна ідея базується на ідеалах української нації: незалежна, соборна, демократична, самостійна, суверенна Україна-понад усе, віра в Бога, працелюбство, толерантність, милосердя, дотримання звичаїв і традицій, повага до історії, героїв-патріотів, повага до жінки-матері, відповідальність перед собою, Україною, Богом і людьми.

   Щоб сформувати дані поняття та закріпити їх в свідомості дитини з ранніх літ, вчителю, педагогу, вихователю необхідно звертатись до історичних джерел, дбати про самоосвіту та інтелектуальний саморозвиток.

   Однозначно, питання роботи з формування свідомого  громадянина - пратріота незалежної держави, формулювання національної ідеї має державотворчу вагу, це - питання державної безпеки (останні події в Україні-цьому підтвердження), тому позиція усіх без винятку державних структур, особливо-ЗМІ, має бути співзвучною зі школою, направленою на якісну реалізацію Концепції виховної діяльності навчальних закладів. Підтримка родинного виховання у даному контексті має пріоритетне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичний коментар до  поняття «українська національна ідея»

   Національна ідея – духовна основа життєдіяльності нації, система соціокультурних координат, яка задає їй світоглядні та цілепокладаючі орієнтири, визначає ціннісні орієнтації. Саме на пізнавальному рівні національна ідея – це гносеологічна конструкція, що відображає погляди визначних представників суспільної думки на процеси націєстановлення, державотворення, на місце і роль націоналізму.

   Національна ідея в узагальненому вигляді – це концентрований вираз прийнятного для суспільства гуманістичного ідеалу суспільної організації. Утім, ставити знак рівності між національною ідеєю та національним ідеалом некоректно: порівняно з умоглядним ідеалом національна ідея більше орієнтована на життєві потреби.

   Філософія національної ідеї – ґрунт, на якому відбувається самоідентифікація національної спільноти, першооснова націоналізму як ідеології і політики. За своїм змістом національна ідея багатша за націоналізм, оскільки є плюралістичною та багатовимірною. Як духовний фундамент самопізнання і самоствердження нації національна ідея визначає основні параметри суспільного буття. В ідеалі національна ідея містить в узагальненому відповіді на питання:

-заради чого живе нація;

- яким ціннісним орієнтирам віддає перевагу;

- як реалізує свій творчий потенціал в оточенні інших спільнот.

  В Україні національна ідея впродовж століть уособлювала спонтанне прагнення бездержавного й розчленованого народу до збереження своєї етнічної самобутності.

     У 19 ст. українська національна ідея сфокусувалася навколо прагнення «розкувати закованих» (Т. Шевченко), «не вмерти», «гідно жити, розвиватися успішно» (М. Грушевський). Мрія про життя «без хлопа і без пана» стимулювала ідеї солідаризму. На початку 20 ст. на перший план у національної ідеї вийшли вимоги власної державності («своєї хати» та «своєї правди») і територіальної єдності (соборності) України в її етнографічних межах.

   В радянській системі координат ставлення до національної ідеї, як і до націоналізму, було різко негативне.  Здобуття Україною незалежності відбулося на фоні загальнонаціонального пробудження та нового змісту та звучання української національної ідеї.

На відміну від державної стратегії, національна ідея не декретується згори, вона повинна визріти в надрах суспільства.

   Помаранчева революція та Майдан та Революція Гідності стали центром декларування нової української національної ідеї, яка виражається в ідеалах української нації:

- Віра в Бога;

- Любов до Батьківщини;

- Працелюбство;

- Повага до старших;

- Родина – найвища цінність;

- Волелюбність;

-        Міжетнічна толерантність.

   Національна ідея на підсвідомому рівні в українців була завжди. Якщо це не так, то чим можна пояснити той факт, що  протягом століть, знаходячись постійно у ворожому оточенні, українці зберегли мову, звичаї, обряди християнську мораль?

   Тож можемо стверджувати, що національна ідея - фундамент нації, а з нею-державності.

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Концепт української національної ідеї  Степана Бандери

 «Доля України вирішується в наших душах і серцях».

 «Здобути тривалу і омріяну перемогу можна

 лише внаслідок безкомпромісної боротьби,

а не хитрувань, інтриг, крутійств, політичних спекуляцій,

 поступок, невизначеності, ідеологічного пристосуванства

 та партійної мімікрії», –

таким було життєве кредо Степана Бандери.

 

  Серед розмаїття джерел та авторів концепцій національної ідеї найбільш повно і точно питання української національної ідеї розкрито та аргументовано у працях Степана Бандери.

  Однією з найяскравіших знакових постатей в нескінченному ряді подвижників українського національно-визвольного руху є Степан Бандера- Провідник ОУН, теоретик, організатор і символ героїчної і безкомпромісної боротьби українців за власну державність і свободу народів у 30—50 роках XX століття. Довгий час були й залишаються невідомими для широкого загалу його теоретичні праці з проблем націоналізму, організованого націоналістичного руху, завдань і форм національно-визвольної боротьби, обгрунтування національної ідеї та суті незалежної України.

  Степан Бандера - видатна постать історії України ХХ століття, його ім`я увійшло в історію українського народу як невмирущий світлий символ України в боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу. Його ім`я стало у часи боротьби уособленням непримиренного ворога комуністичного режиму, бандерівцями називали всіх, хто виступав за незалежність України, право українців на власну державу, мову, закони, на самостійність і єдність нації. С. Бандера - людина високих моральних якостей, непересічних інтелектуальних здібностей і колосального енергетичного потенціалу. Потреба дії була головною рисою його характеру, а ще - загострене почуття правди та глибока віра у добро, любов, справедливість,- основні християнські засади.

  С. Бандера – яскравий представник філософії ідеалізму, що на противагу матеріалізмові визнає первинність ідеї, духу, відчуття, свідомості;    С.Бандера - надпотужний практик революційного ідеалізму, що на початку ХХ століття зійшовся у смертельному двобої з революційним большевицьким матеріалізмом.

  Як типовий ідеаліст С. Бандера ототожнює національну ідею з сакральним концептом – душею: «Ідея – це душа, породжуюча і рушійна сила цілого визвольного руху, це його найістотніша, незмінна суть. Життєвість, тривкість і перемога революції залежить передусім від сили, якости ідеї, яка є рушієм, наскільки вона відповідає духовості, природі, життєвим прагненням і потребам народу, наскільки вона висловлює його найкращі пориви і мобілізує шляхетні, динамічні, героїчні елементи нації і такі ж засновки в духовості людини.»

«Наші ідеї, – казав С. Бандера, – це наша найбільша сила, найуспішніша зброя, якою переможемо більшовизм

У кожному листі, виступі, статті Степан Бандера, Провідник ОУН, лідер для українців-патріотів формулював чіткі позиції, які мали б лягти в основу української національної ідеї:

1. Комунізм цілком противний духові української нації. (і це стає очевидним нині, коли час і історія підтвердили теорію Бандери.)

2. Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою. (як підтвердження- і новітня історія боротьби українців за самостійність, соборність і незалежність.)

3. Хто будує на невластивих для нашого грунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих змаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни. (от і нині множаться руїни…)

4. В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості — це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання — то більші бувають жертви. (сотні, тисячі загиблих патріотів-борців за національну ідею:волю,віру, державу, соборність.)

5. Розділені кордоном смерті, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любові живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом І через Бога. (віра у Бога-один зі стовпів української національної ідеї Бандери.)

6. З москалями нема спільної мови. (вже тоді Бандера сміливо відзначав відсутність спільних поглядів, різницю у менталітеті та протилежність життєвої філософії двох націй і застерігав від імперських посягань і амбіцій Росії.)

7. Хоч які великі жертви — боротьба конечна. (оптимізм і віра у перемогу справедливості.)

8. Віра найбільше скріплює сили душі. (знову наголос на вірі у Всемогутнього, Всепрощаючого, Всезнаючого Господа, як  основі української державності.)

9. В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу ролю відіграють два чинники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному - творять „душу", істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму і з тією метою беруть активну участь в русі, — творять його живий, діючий організм. (про особливу роль особистості, силу лідера, патріота, який здатен сформулювати та реалізувати українську національну ідею.)

10. Дійти до кожного українця, як причетного, так і не причетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ним і незалежно від них. Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. (об`єднати націю довкола потужної національної ідеї і виборювати її.)

11. Всі течії і групи, які в основу визвольних змагань кладуть орієнтацію на допомогу західних держав, і до їхньої політики хотіли б достосовувати українську політику — йдуть безвиглядними манівцями. (і знову йде Україна тими «манівцями», хоча має застереження великого патріота і борця за незалежність Степана Бандери.)

12. В національному житті повинно кожне середовище виконувати свою властиву функцію в таких межах, формах і такими засобами, на які воно може спромогтися власними силами та які відповідають його дійсним впливам в українському суспільстві. Кожне серйозне середовище повинно вести свою діяльність за всяких внутрішніх і зовнішніх умов, незалежно від інших факторів. (про фахове сумлінне виконання обов`язків усіма свідомими громадянами, про єдиність мети, спільну роботу на реалізацію національної ідеї.)

13. Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Наш обов'язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше. (іншими словами: держава-це я, я-це держава.)

14. Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя - боротьба. (боротьба за ідеали, ідею, мир, незалежність, соборність, мову, націю…)

15. Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.

 

    Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовість допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою. — «Третя світова війна і визвольна боротьба» (1950)                           

    Віра найбільше скріплює сили душі. Через правдиву й глибоку віру в Бога, Спасителя, кожна людина й цілий народ мають змогу безупинно черпати з вічно живого джерела стільки сили, скільки їхня душа спроможна сприйняти. — «З невичерпного джерела» (1957)             

    Завершенням національно-визвольної революції має бути відбудова і закріплення Самостійної Соборної Української держави. Передумовою для відновлення самостійного державного життя є знищення на Українських Землях совєтської влади, її органів і силових інструментів, знищення комуністичної партії і системи, усунення з України всіх сил, які захищають російський імперіялізм і протиставляться самостійницьким змаганням. —«Перспективи української національно-визвольної революції» (1958)             

   Кожен лист, виступ, кожну статтю Провідника можна розбирати на цитати. У кожній думці - чітка стратегія побудови власної держави на природніх українській нації принципах і засадах, ключовими з яких є Віра, Незалежність, Нація, Соборність, Людина.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

   Постать Бандери в новітній українській історії є об`єктом наукових досліджень, дискусій, суперечок, неоднозначних міркувань і оцінок. Ясно одне: історична правда говорить про величне місце і героїзм Степана Бандери і його однодумців, їх патріотизм та готовність до боротьби і самопожертви і ім`я української національної ідеї. Кожен з побратимів Бандери чітко усвідомлював, що воюючи за державну незалежність, наражається на небезпеку і неминучу смерть. Тож слова Бандери до членів Великого Збору 1955 року, котрий обрав його Головою Проводу ЗЧ ОУН,  є досить промовистими: «Я приймаю ваш вирок смерті». Так і герої Небесної Сотні прийняли вирок смерті… Так, великою самопожертвою патріотів, вивчаючи уроки історії, не завжди дослухаючись до їх правди, роблячи помилки і здобуваючи успіхи, триває складний багатогранний процес становлення держави, формування української національної ідеї, яка б стала міцною основою держави Україна.

   Тож як правильно навчити учнів?  Якими ж є основні принципи української національної ідеї за Степаном Бандерою? Кожен може сформулювати їх самостійно, враховуючи власне бачення, специфіку регіону, школи, класу, віку учнів. Єдино очевидними незмінними чинниками української національної ідеї у працях Степана Бандери є  Незалежна Самостійна Україна, Воля, Віра, Людина.

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.Вікіпедія - https://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_національна_ідея

https://uk.wikiquote.org/wiki/Бандера_Степан_Андрійович

2. Про національну ідею, націоналізм, націотворення та Борців за Україну. (Федір Федорович Брецко) http://trubyna.org.ua/kultura/pro-natsionalnu-ideyu-natsionalizm-natsiotvorennya-ta-bortsiv-za-ukrajinu/

3.Наукове видання  Літопис Української Повстанської Армії. Документи, офіційні публікації, матеріяли.ТОМ 10. / відп.редактор Є. Штендера.- Львів-Торонто:  Літопис УПА, 1994.

4.Життя і діяльність Степана Бандери: документи і матеріали / Редактор і упорядник Микола Посівнич.-Тернопіль: Астон, 2008.-448 с., іл.

5.Бандера С.А. Слово до Українських Націоналістів-Революціонерів за кордоном.-На чужині. 1948.-64 с.

6.Бандера С. Перспективи української революції. – Друге репринтне видання. - Дрогобич: Відродження, 1999. - 640 с.

7.Бандера С. Найперше-самостійність і суверенність//Визвольний шлях.-1969.-Кн. 10.-С.1159-1160.

 

 

docx
Додано
9 лютого 2018
Переглядів
3519
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку