Урок "Українська держава за часів Гетьманату"

Тема: Українська держава за часів Гетьманату

Мета:

• розглянути внутрішню і зовнішню політику П.Скоропадського та причини падіння гетьманського режиму в Україні; 
• продовжувати роботу над формуванням умінь та навичок чітко і аргументовано висловлювати власну думку, пра­вильно вести дискусію;
• навчати учнів  неоднозначно ставитися до тенденційної інформації, виявляти розбіжність у позиціях, формувати власну точку зору;
• виховувати почуття толерантності та патріотизму.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть: 

а) назвати хронологічні межі правління П.Скоропадського;

б) впізнати портрет Скоропадського;

в) засвоїти основні дати і терміни

г) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду гетьманського режиму; 

д) характеризувати внутрішню та зовнішню політику Української держави Павла Скоропадського; 

е) формулювати власні погляди та оцінки щодо значення Української держави; 

є) описувати соціально-економічне становище,  настрої населення   за часів правління Павла Скоропадського; 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття і терміни: монархія, диктатура, гетьман, легітимність вла­ди, Гетьманат, Українська Держава.

Основні дати та події:

29 квітня 1918 - Переворот П. Скоропадського і утвердження Гетьманату: повалення УНР.

З0 квітня 1918р-«Грамота до всього українського народу», якою Центральна і Мала Ради розпускалися, а міністри звільнялися з посад.

1 липня 1918 - заснування Кам'янець-Подільського державного університету

14 листопада 1918р – публікація гетьманом грамоти про федерацію з білогвардійською Росією.

18 листопада 1918р – перемога військ Директорії, основу яких складали полк Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, над гетьманськими військами, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, в бою   під Мотовилівкою. Успіх відкрив шлях на Київ.

24 листопада 1918 - урочисте відкриття Української Академії наук (УАН), перший президент-В.Вернадський; з 1921 р. — Всеукраїнська Академія наук, з 1994 р. — Національна Академія наук України

14 грудня 1918 - Гетьман П. Скоропадський зрікся влади на користь Директорії. Таким чином перестав існувати гетьманський режим.

ХІД УРОКУ

  
     І. Організація навчальної діяльності
    ІІ . Актуалізація опорних знань учнів.  Метод «Психологічна рефлексія»

Хочу вам зачитати рядки з віршу Віктора Баранова, а ви подумайте над тим, що автор хотів до нас донести:

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми українці?

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

І що ми на Вкраїні – таки український народ,

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься?

Які почуття викликали у вас ці рядки?

Варіанти відповідей  учнів: ми українці, Україна незалежна, патріотичне піднесення.

В історії нашої держави було чимало цікавих сторінок сповнених подвигів та патріотизму, подумки подорожуючи якими ми насолоджуємось неповторним українським прагненням до свободи. Однією з таких сторінок і була Українська Революція.

Сьогодні на уроці ми розглянемо один із періодів національно-визвольних змагань, а саме період Української Держави за часів Гетьманату.

Епіграф: «Період гетьманства П. Скоропадського був ще більш суперечливим і неоднозначним, ніж річний період діяльності Центральної Ради»            С. Грабовський

• В чому суперечливість і неоднозначність гетьманства П. Скоропадського?
• І чи вдалося П. Скоропадському повністю реалізувати державотворчі плани?

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти відповіді на ці питання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Ознайомлення учнів з планом уроку

                                          План

1. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР .

Гетьманський переворот 

2. Внутрішня та зовнішня політика Української гетьманської держави і ставлення до неї в суспільстві 

3. Боротьба проти гетьманської влади.

1. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР . Гетьманський переворот Метод «Коло ідей»

Повертаємося до ваших опорних конспектів. У вас є текст №1. який потрібно опрацювати і назвати факти , що вплинули на прихід до влади гетьмана Скоропадського:

Роздавальний матеріал:

Відповіді учнів:

• помилки попереднього уряду;
• підтримка окупаційних військ;
• підтримка Української демократично хліборобської партії та союзу землевласників.

Отже, 29 квітня 1918р на чолі України став новий гетьман — Павло Скоропадський.

2. Внутрішня та зовнішня політика Української гетьманської
держави і ставлення до неї в суспільстві 

Слово вчителя:

Як вже було зазначено, 29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно.

Це свідчить про те, що населенню України набридла вже анархія. Люди були зацікавлені в наведенні порядку, забезпеченні стабільності в економіці й суспільному житті. Внаслідок перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення — гетьманат «Українська держава».

    У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закони «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави.

Перед тим, як розглянути питання внутрішньої і зовнішньої політики Української гетьманської держави, давайте розглянемо постать П. Скоропадського.

Гетьмана  Павла Скоропадського по-різному оцінювали, характеризували в різні часи.

Перед вами різні оцінки гетьмана:

Сучасний історичний словник.

Скоропадський Павло Петрович. Генерал-лейтенант. Гетьман України (29.04—14.12.1918); потомок гетьмана I.I.Скоропадського. Учасник російсько-японської війни 1904—1905 рр., Першої світової війни. Командир Першої Гвардійської кавалерійської дивізії, 34 армійського корпусу в 1916—1917 рр.

Командир 1-го Українського корпусу Центральної Ради. 29.04.1918 року на з'їзді хліборобів обраний гетьманом України, здійснив переворот, ліквідував УНР. Після закінчення світової війни і залишення німцями України 14.12.1918 зрікся посади гетьмана України. Емігрував в Німеччину, в 1941—1945 роках співробітничав з німецькою владою. Загинув в Берліні під час бомбардування міста авіацією союзників.

 «Радянська енциклопедія історії України». 1972 р.

  «Скоропадський Павло Петрович. Генерал царської армії. Великий український поміщик. 29.04.1918 року на інсценізованому австро-німецькими окупантами, так званому, «з'їзді хліборобів» у Києві був проголошений гетьманом України. 14.12.1918 року, внаслідок революційної боротьби трудящих, «український уряд» Скоропадського було повалено, Скоропадський втік до Німеччини, де продовжив антирадянську діяльність».

Уривок з праці  В. Винниченка «Відродження нації»

  «Російський генерал малоросійського походження, фігура сентиментального дегенерата, безвольного, але з романтичними мріями і величезними володіннями по всій Україні.»

Бесіда за запитаннями.

 Чим пояснюється різний підхід до оцінки однієї і тієї ж особистості? Яка оцінка діяльності гетьмана П. Скоропадського вам найбільше подобається?

Робота учнів з історичними текстами 

Учні діляться на групи, опрацьовують історичні тексти і виконують завдання. 

1-а група 
Формування органів влади 
Гетьманський уряд був сформований на професійній основі. До нього Скоропадський намагався включити фахівців, які добре знали свою справу і готові були служити Україні. До уряду увійшли відомі українські діячі, такі як Д.Дорошенко (міністр закордонних справ), М. Василенко (міністр освіти), М.Чубинський (міністр юстиції), І. Кістяківський (державний секретар). Головою уряду було призначено полтавського поміщика, вихідця із старовинного козацького роду Федора Лизогуба.  
    За 230 днів гетьманського режиму в Українській державі було прийнято понад 300 законопроектів. Восени 1918 р. було прийнято закон про правила проведення виборів до національних земств і міських дум в Українській державі. Активне виборче право надавалось особам усіх національностей і віросповідань, але лише з 25 років, якщо вони на 1 липня 1918 р. проживали в повіті не менше одного року, мають постійну оселю або ж володіють будь-яким майном. Обмеження встановлювалися для жінок. До виборів допускалися лише ті, хто володів протягом річного терміну майном, що обкладалося земським збором. 
 

          Гра «Чиста дошка»  (1-група)

1. Хто з відомих українських діячів увійшов до гетьманського уряду?

2.  Хто став головою гетьманського уряду?

3. Скільки законопроектів було прийнято за 250 днів гетьманського режиму?

2-а група 
     Економічні перетворення 
     Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі. 
        Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці робітників. 
   Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках. 
   Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено Фінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні. 
   Отже, за часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон.  

Гра «Чиста дошка»  (2-а група)

1. Кому мала належати земля за часів Павла Скоропадського?

2.  Скільки тривав робочий день за часів Гетьманату?

3. Як називалася нова українська валюта?

3-я група 
   Військова реформа 
  20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів. 
       Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську. 
   11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту.  Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі. 
   Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала  65 тис. чол. 

Гра «Чиста дошка»   (3-я група) 
 

1. Хто став військовим міністром за часів правління П.Скоропадського?

2. Скільки мала нараховувати регулярна українська армія?

3. Коли завершилося формування українського Чорноморського флоту?
 

4-а група 
Національно-культурна політика 
Найбільших успіхів Скоропадський досяг у сфері національно-культурної політики, бо тут він мав певну свободу дій. Метою гетьмана було створення умов для національно-культурного відродження України. 
   Гетьман намагався за короткий строк націоналізувати державний апарат, все діловодство вести державною мовою. В усіх установах і частинах організував курси українознавства. Проводилась також українізація загальноосвітньої школи. Поряд з російськими школами та гімназіями відкривались українські. У травні 1918 р. було засновано близько 50 нових українських шкіл, а в серпні ухвалено закон «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах». 
Восени 1918 р. в Україні налічувалося 150 українізованих гімназій, а для незаможних учнів цих гімназій затверджувалось 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників та діячів культури. 
        Водночас 22 жовтня у Кам’янці-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет, що включав історико-філологічний та фізико-математичний факультети.  . 
    У липні–вересні на чолі з академіком Вернадським була створена комісія з питань заснування Української Академії наук, а вже 14 листопада 1918 року Скоропадський ухвалив закон «Про заснування Української Академії наук».   Президентом УАН було обрано В. І. Вернадського. 

Гра «Чиста дошка»   (4-а група) 

1. В якому місті 22 жовтня 1918р розпочав роботу український державний університет?

2. Коли була заснована Українська Академія наук?

3. Хто став її президентом?
 

5-а група 
Зовнішня політика 

    Головним напрямом зовнішньої політики були відносини з країнами Четвертного союзу, бо на території України перебувало окупаційне військо Німеччини та Австро-Угорщини і це впливало на внутрішню і зовнішню політику. 
   2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Гетьманат намагався також вирішити на свою користь Бессарабське питання, Кримське питання, приєднати  до України Холмщину, Підляшшя. Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу. 
    У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією. 
    Чимало зробила українська дипломатія для визнання України на міжнародній арені. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща та ін.). 

Гра «Чиста дошка»   (5-а група) 

1. Головним напрямом зовнішньої політики гетьмана були відносини з країнами…

2. Коли був підписаний договір з більшовицькою Росією?

3. У скількох країнах світу Українська держава Павла Скоропадського мала свої представництва?
 

Таким чином, здобувши владу, гетьман Павло Скоропадський скористався нетривалим мирним періодом для зміцнення основ української державності. В період Гетьманату була розбудована дієва регіональна адміністрація. Вона контролювала найбільшу за весь час Української революції в територію, а також вела перемовини про входження до складу Української Держави Криму та Кубані. Українська Держава була визнана 30 країнами.

7,5 місяця існування Гетьманату були плідним етапом державного будівництва. За цей час Рада Міністрів ухвалила близько 400 законів. З обігу вивели російські гроші, натомість посилилися позиції національної валюти, налагоджено роботу Українського державного банку. Утричі збільшилась кількість кооперативних товариств: із 4,9 тис. до 15 тис. Зросла балансова сума капіталів кредитних спілок, а союз «Централ» навіть викупив у Німеччині фабрику сільськогосподарських машин. Порівняно з першим революційним роком, майже вдвічі зріс видобуток вугілля. За Гетьманату відбулися дві митні війни – з Румунією та Кримом. У результаті останньої півострів на правах автономії увійшов до складу України. У планах гетьмана було спорудження шлюзо-канальної артеріальної системи від Балтійського до Чорного морів, будівництво гідроелектростанцій на Дністрі, Бузі та Дніпрі.

Одним із перших вагомих кроків нової влади стало відновлення права приватної власності «як фундаменту культури й цивілізації» та вільний продаж землі. В Україні відновлювався козацький соціальний стан – як опора державності.

Вагомих результатів досягли в освіті та культурі. Створені Державний український архів, Українська національна бібліотека, Українська академії наук, Українські державні університети в Києві та Кам'янці-Подільському.

Утім поразка у Першій світовій війні, аграрна реформа, яка не розуміло селянство, «каральні експедиції» німецько-австрійських союзників і діяльність антигетьманської опозиції стали головними причинами падіння Гетьманату Павла Скоропадського наприкінці 1918 року.

3. Боротьба проти гетьманської влади.

Перегляд відеоматеріалу та визначення причин падіння гетьманського режиму

V. Узагальнення та систематизація знань 

Метод «Графічний диктант.»

1. Падіння радянської влади в Україні відбулося після наступу австро-німецьких військ.

2. У січні-квітні 1918 р. Центральна Рада продовжувала політику намічену ІІІ та ІV Універсалами.

3. На Всеукраїнському з’їзді військових 29. 04. 1918 р. П.Скоропадського проголошено гетьманом.

4. Офіційна назва України в період гетьманату – Українська Держава.

5. Уряд П. Скоропадського отримав назву Народний Секретаріат.

6. В уряді переважали представники соціалістичних партій.

7. П. Скоропадський прагнув стабілізувати становище в країні і досягнути незалежності.

8. Аграрною політикою П. Скоропадського були задоволені як великі землевласники, так і усі селяни.

9. Націоналізовані Українською Центральною Радою підприємства повертались колишнім власникам.

10. У листопаді 1918 р. було відкрито Національну Академію наук, яку очолив В. Вернадський.

11. У своїй діяльності П. Скоропадський спирався на підтримку німецьких окупаційних військ.

• Відповіді на проблемні питання уроку.

VІ. Домашнє завдання 

Опрацювати відповідний параграф підручника та опорний конспект