«Українська лялька-мотанка, як оберіг.
Історія виникнення та традиції виготовлення».
Урок образотворчого мистецтва (7-клас)
Епіграф уроку: Моя лялька-мотанка
Ниточкою змотана,
Оберіг мій на землі,
Талісман мені в житті.
Мета уроку:
Освітні:
Розвиваючі:
інформацію з різних джерел.
Виховні:
Предметні компетентності:
Міжпредметні зв'язки – використовувати знання отримані на уроках історії, художньої праці, етики.
Продуктивної творчої дослідницької діяльності – стимулювання
продуктивної творчої діяльності через створення ситуацій успіху,
заохочення учнів.
Саморозвиток та самоосвіта – сприяти розвитку навичок самостійної роботи, активізувати творчу ініціативу учнів.
Завдання уроку:
1. Ознайомлення учнів з історією виникнення ляльки-мотанки як уособлення образу людини, визначити символіку народної ляльки, навчати створювати власну ляльку-мотонку
2. Виховувати творчу активність, інтерес до мистецтва,
акуратність в роботі.
Тип уроку: комбінований урок
Методи навчання:
Форма організації: вивчення нового матеріалу
Практичне завдання: визначити символіку народної ляльки, робити ескіз, навчити створювати власну ляльку-мотонку.
Обладнання:
клапті білої тканини 15х15 см, декілька клаптів кольорової тканини 9×9 см, шматки синтепону або вати, нитки (акрил, бавовна, шерсть — на власний смак), нитки муліне для волосся ляльки, картонні стовпчики від кулінарної фольги чи плівки
Візуальний ряд: презентація , фотозображення ляльок-мотанок , різни види українських народних і сучасних ляльок-мотанок, зразки українських народних ляльок –мотанок.
Словник уроку: оберіг, обряд, ритуал, сакральний.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
I.Організаційний момент.
1.Привітання.Перевірка готовності учнів до уроку.
2.Оголошення теми
Сьогодні ми на уроці дізнаємося про історію, виникнення ляльки ,про найпопулярніших ляльок у різних народів, а також про те, яке значення мала лялька в різні історичні епохи не тільки для дітей,а й для дорослих.
Учитель супроводжує розповідь демонстрування наочності (дошка)
Лялька –це модель людини, яка зараз у нас використовується лише як дитяча іграшка.
Традиційні ляльки, виготовленні з таких матеріалів , як глина та дерево,були знайдені у Північній і Південній Америці, Азії та Європі. Людей які створювали дивовижних ляльок називали Лялькарями, про ляльок яких створювали лялькарі , люди складали легенди та казки й передавали ці оповідки з покоління в покоління.
(відповіді учнів)
Так, усім відома українська казка «Івасик-Телесик». Чоловік із жінкою, які не мали дітей, зробили ляльку з дерева, колихали її в колисці, й лялька ожила, перетворилася на дитину. У відомій казці Олексія Товстого «Буратіно» розповідається про ляльковий театр, що оживає там кожна лялька.
3.Вивчення нового матеріалу.
У традиційних обрядах народів Європи відзначали тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості. Існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя й оновлює його образ цієї богині. Культ Великої Праматері ми зустрічаємо на грецьких амфорах, у свячених космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою колядок. До сьогодення дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева –та Марена (символ Води й Вогню на святі Івана Купала), Масляна (яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну. Купайло
Слайд №2
Найвідоміша лялька в Україні – лялька мотанка, що зроблена з тканини та ниток. Це один із найдавніших символів, який єднає різні культи та традиції. Лялька – мотанка є права давнім сакральним оберегом. Сакральний оберіг – це священний предмет або символ, покликаний захищати свого власника і його оселю від бід, приносили в дім щастя і достаток.
Ми сьогодні з Вами зробимо цей оберіг для наших воїнів з воїнської частини Національної гвардії № 3056, але спочатку дізнаємося історію української народної ляльки – мотанки - як оберіг.
Слайд №3
Перші ляльки-мотанки з'явилися ще 5000 років тому і поширеними були практично в кожній країні. Тоді ці ляльки були схожими між собою, адже виготовляли їх лише із шматків тканини та матеріалу, який замотували всередину.
Сама назва ляльки - «мотанка» походить від поняття «мотати», а загальний вигляд такої ляльки представляє собою фігурку людини, як правило жіночу або дитячу, виготовлену зі шматків тканини. Для створення такої ляльки не можна було використовувати ножиці, голки та інші колючо-ріжучі предмети. Тканину рвали руками на маленькі клаптики, а потім змотували їх нитками. Лялька-мотанка не має обличчя. Замість нього зображено хрест – знак сонця, або ж просто залишено біле полотно.
Слайд №4,5
Українська мотанка відома з часів Трипільської культури. Ще саме вона символізувала?
Українська народна лялька є символом добра та злагоди в кожній українській родині. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі ще немає.
Українська мотанка – це ошатно вдягнена та оригінально прикрашена лялька. Здавна у кожній українській родині вона виконувала роль оберега, була символом жіночності та мудрості. За повір'ям, саме вона берегла сімейний затишок, добробут та захищала від злих сил.
Слайд №6-9
За призначенням ляльки поділяються на обрядові , оберегові, ігрові.
В основі української ляльки – мотанки хрестоподібна фігура, де є єдина об’ємна деталь – це голівка. Її виготовлення – це найважливіший момент процесу створення ляльки –мотанки. Коли майстер змотує спіраль – символ безкінечності буття і вічності,покриваючи її клаптиком тканини, вкладає свої думки й наміри : для чого ця лялька робиться, у чому вона покликана сприяти і в чому допомагати своєму майбутньому власникові.
Одним з найдавніших образів в українській народній культурі є Берегиня. Це символ життя і родючості, Матері всього сущого, яка дає життя і оберігає.
Слайд №10
Лялька-мотанка не випадково не має обличчя. Адже вона виникла не як іграшка, а як сакральна річ. Наші предки вважали, що лялька з певними вираженими рисами обличчя – будь то очі чи ротик – може прив’язувати до себе душу того, хто нею грається, що може понести за собою небажані наслідки. Для того, щоб лялька-мотанка стала справжнім оберегом, потрібно обличчя викласти хрестом. Хрест тут є й оберегом - символом Сонця, життя і нових починань, - символізує саму людину, гармонію її персонального фізичного світу (горизонталь) і духовного (вертикаль). Обов`язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя.
Слайд №11
Усі елементи одягу мотанки є символічними:
Лялька –мотанка має бути вдягнена у світлу вишиту сорочку, нижню спідничку і запаску. Усі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи минулий,теперішній і майбутній, обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють добробут. Також повинен бути головний убір – очілок, стрічка чи хустка,що символізує зв’язок з небом.
Слайд № 12
Якщо ляльку роблять на добробут та здоров’я родини – для одягу добирають червоно-зелені відтінки. Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний оберіг від нещастя і
4. Практична робота .
Ознакии справжньої української мотанки
Справжня мотанка виготовляється без використання швів. Виготовляючи лялько майстри намотують або закутують, а для кріплення використовують стрічки та нитки, якими просто обмотують деталі та фіксують їх вузликами. При виготовлення дотримуються головного правила - лялька повинна мати хрестоподібний вигляд.
Голову ляльки формують з невеличкого клаптика тканини, в середину якого вкладають кульку з ниток, інших клаптиків чи вати. Таку заготовку голови обмотують хрест на хрест нитками, символічно зображуючи лице ляльки. Тулуб з головою з’єднують також нитками, туго обмотуючи ними тільце ляльки від голови до низу та перпендикулярно тулубу формуючи тим самим руки мотанки. З підручних матеріалів виготовляються одяг, прикраси та головні убори чи зачіски. Тут варіації обмежуються лише вашою фантазією.
Як би там не було, проте мотанка все ж зберегла в собі певні сакральні знання та силу. Такий сувенір, особливо виготовлений власними руками,
може стати родинним оберігом та родинним спадком, котрий ввібрав в себе вікові знання та вірування.
5.Самостійна робота.
6. Актуалізація набутих знань.
7. Підсумок уроку
1. Підбиття підсумків .
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
«СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА№80»
ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
В 7- А КЛАСІ
«УКРАЇНСЬКА ЛЯЛЬКА-МОТАНКА, ЯК ОБЕРІГ.
ІСТОРІЯ ВИНЕКНЕННЯ ТА ТРАДИЦІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ.»
Підготувала:
Вчитель образотворчого мистецтва
Прядко С.Г.