Урок . "Українська природа, народні образи й традиції в повісті В. Г. Короленка «Сліпий музикант».

                                              Зарубіжна література                                                6 клас

Тема. Українська природа, народні образи й традиції в повісті В. Г. Короленка 
           «Сліпий музикант».

Мета: показати зв’язок автора з Україною; визначити роль у творі описів природи, народних образів і традицій; розвивати вміння та навички аналізу художнього тексту, усне зв’язне мовлення, творчу уяву; прищеплювати почуття любові до рідного краю, його культури та традицій; виховувати естетичні смаки учнів, прагнення до самовдосконалення, патріотичні мотиви любові до рідної України.

Обладнання: підручник, ілюстрації до твору, комп’ютер, аудіозаписи, відеозаписи,  мультимедійна презентація «В.Г. Короленко «Сліпий музикант»», буклети.

Так, він прозрів…він відчуває і людське горе, і людську          

 радість, він прозрів і зуміє нагадати щасливим про нещасних…

В.Г.Короленко

Людина створена для щастя, як птах для польоту.

В.Г. Короленко

                                                         Хід уроку 

І. Організаційний момент.

• Слово вчителя.

Чудового російського письменника В.Г. Короленка сучасники називали «совістю епохи, світлим духом», «людиною з величезним серцем», великим гуманістом, через усю творчість якого чітко проходить проблема людського щастя. Саме вирішенню проблеми щастя присвячена повість Володимира Галактіоновича Короленка «Сліпий музикант».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Літературна гра «Перевір себе»

1. В якій сім’ї народилася сліпа дитина? (В багатій) Чи всі відразу помітили сліпоту маленького Петруся? (Ні)
2. Хто виховував Петра Попельського? (Мати – Анна Михайлівна, дядько Максим – брат матері) В якій атмосфері він зростав? (З боку матері – ніжність, поетичність її творчої натури, з боку дядька – мужність старого воїна: атмосфера любові, тепла, турботливого ставлення)
3. Що вам відомо про дядька Максима? (Максим Яценко воював в Італії з Гарібальді, був покалічений) Що його єднало з племінником? (Вони обоє мали вади: дядько –  не мав ноги, племінник – сліпий)
4. Яким був висновок Максима після прочитаних книг з виховання? («Боротися можна не тільки списом і шаблею. Можливо, несправедливо ображений підніме із часом доступну йому зброю на захист інших, обездолених життям, і тоді я недарма проживу на світі, покалічений старий солдат…»)
5. Яка роль належала музиці в роки дитинства Петра ? («Це захоплення музикою стало центром його розумового зростання: воно заповнювало й урізноманітнило його існування».)
6. Яким було ставлення Максима до музичних захоплень племінника? (Він уважав музику «великою силою, що надає можливості володіти серцем натовпу», але йому хотілося, щоб Петро також умів співати. «Давні бояни, українські кобзарі і бандуристи були у більшості випадків сліпими».)
7. Хто така Евеліна? Яку роль вона відіграла в житті Петра? (Знайома дівчинка, друг, кохана, дружина, матір його сина. Вона – його ангел-охоронець. Вносила в їхню дружбу «свій спокій, свою тиху радість, повідомляла сліпому нові відтінки навколишнього життя», а він «давав їй своє горе».)
8. Що спричинило душевну кризу Петра Попельського? (Зустріч із сліпим дзвонарем, після чого він був переконаний, що доля сліпих – зло й образа)
9. Що вивело його з духовної кризи? (Подорож зі сліпими співцями на чолі з Кандибою. Петро пережив голод, холод, злидні… «Побачив» справжнє горе, що було набагато страшнішим за його недугу.)
10. Які зміни відбулися в душі Петра? (На місці сліпого і невтомного егоїстичного страждання він носить у душі людське життя, він відчуває і людське горе, і людську радість, він прозрів і зможе нагадати щасливим про нещасних…)

• Звернення до епіграфа 1.

• Як ви розумієте ці слова?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Слово вчителя.

     Доля Володимира Галактіоновича Короленка тісно пов’язана з Україною. І хоча писав він свої твори російською мовою, але  завжди пам’ятав про своє українське коріння.

• Назвіть українські міста, з якими пов’язана біографія Володимира Короленка?

(Житомир – народився і проживав до 13 років.

Дубно – перевели батька по службі.

Рівне – навчався у гімназії, знайомство з Веніаміном Авдєєвим.

Полтава – проживав останні 20 років життя…)

• У якому середовищі зростав хлопчик? (Звучали в родині українські народні пісні, казки, бувальщини, історії про чумаків)
• Хто був улюбленим поетом В. Короленка? (Т.Г.Шевченко)
• Назвіть українських діячів культури, з якими особисто був знайомий Володимир Галактіонович?              

(Панас Мирний, І. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський) – (Всі згадані письменники були героями свого часу, бо вбачали своє призначення в удосконаленні існуючого світу, в протистоянні проявам зла і жорстокості. Усі вони прагнули своїми творами зробити людину добрішою та людянішою: хто – сатирою, хто – захоплюючими пригодами. Але найголовніше – це спроба відшукати таємницю людського щастя, розкрити ідею добра і милосердя засобами мистецтва.)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV. Робота над темою уроку

• Слово вчителя.

В.Г. Короленко – це російський письменник з українською душею. Тема України посідає особливе місце в його творчості. Письменник захоплювався дивовижною природою України; зображував працьовитий, співучий та волелюбний український народ.

• Згадайте, які твори В. Короленка присвячені українській тематиці? («Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика», «Сліпий музикант»)

• Буктрейлер «Сліпий музикант».
• «Природа України» (Перегляд слайдів, ілюстрацій учнів)

• Яке враження у вас залишились після перегляду?
• Як у живописі називається зображення природи?

• Робота з текстом твору.

• Знайдіть у тексті описи природи, зачитайте їх.
• Якою зобра­жена природа у творі?

• Робота над ілюстраціями.

• Коли відбулася перша зустріч Петра з природою? (Хлопчикові виповнилося три роки.) Знайдіть у тексті слова, які передають його враження. (Він чув, «як біжать потічки весняної води», «гілки буків шепталися за вікнами», «шум і вигуки журавлів».)
• Знайдіть у тексті повісті рядки, в яких говориться про відчуття Петром природи.
• Де вперше зустрілися Петро й Евеліна?  

• Слово вчителя.

Головний герой дуже тонко сприймав довкілля, тому тема впливу природи на
людину в повісті посідає важливе місце. Природа допомагає читачеві повніше зрозуміти внутрішній світ героїв.

Не менший вплив, ніж відчуття природи, справили на душу Петра пісні, музика, звичаї простого народу. У повісті широко використовуються образи з української культури.

• Які образи з української культури присутні на сторінках повісті? (Образи кобзарів, згадки про козаків, українські народні пісні.) Яка їх роль?  (Створення атмосфери сільського життя на Україні; зображення краси природи; розповіді про простих людей, які наділені здатністю радісно сприймати життя, незважаючи на його складнощі та на їх важку долю. Національний колорит.)
• За якими ознаками  визначається національний колорит твору ?

(Опис природи, імена персонажів, одяг, історичні факти, речі побуту, музичні інструменти, традиції…)

• Наведіть приклади мови, одягу персонажів твору.

(Панич, хлоп, пика, свитка, шапка зі смушок, чоботи, вишивана сорочка, цур тобі…)

• Простежте зв’язок українських мотивів із життям головного героя.

(Природа – тонке відчуття краси рідної землі. Українська народна пісня – звучання болі душі простої людини та всього українського народу, котрий мріяв про краще життя. Історія українського народу – тяжка доля.)

• Яке значення мала для Петра Попельського подорож зі сліпими співцями?

(У цих мандрах Петро пізнає світ в його різноманітті і, переживаючи чуже горе, забуває про свої страждання. Душа його зцілюється.)

• Знайдіть у тексті рядки, в яких говориться про українську пісню. («Це пісні сильного, вільного народу. Твої діди по материнській лінії співали їх у степах на Дніпрі, на Дунаї, і на Чорному морі...»)
• Хто найпершим увів Петра у світ музики? (Старий Йохим, який грав на сопілці.)
• Чому Петрусь так полюбив цю просту музику? (Музика Йохима передавала те, що вже було знайоме хлопчику: шум вітру, спів птахів, в ній звучав біль душі простої людини та всього українського народу, котрий мріяв про краще життя. Слухати дудку Петрусь міг годинами. Цей простий інструмент був в змозі виразити біль та гірку долю простої людини. Петрусь в музиці простого конюха відкрив для себе життя народу, красу  рідної землі).
• Яку пісню співав Йохим? («Ой, там, на горі та женці жнуть».)

• Відео. «Ой, там, на горі, та женці жнуть»

 В українській пісні – душа народу. Мелодійність української мови додає краси народним пісням.

• Згадайте з уроків української літератури різновиди народних пісень.(Колискові,  календарно-обрядові…)
• Що ви можете сказати про пісню «Ой, там, на горі, та й женці жнуть» та історичний період, який згадується в ній? (Це козацька історична пісня XVII ст.)
• У зв’язку із чим у повісті згадуються козаки? (У зв’язку з подорожжю, під час якої Петро, Евеліна, Максим, Анна Михайлівна, Ставрученки приїхали на леваду Остапа і побували на могилі старого козака – Ігната Карого.)
• Розкажіть історію Ігната Карого. Хто був похований поруч із старим козаком? (Молодий сліпий бандурист, якого звали Юрко.)
• Що прочитав Петро на могилі? Як він це зробив? (За допомогою пальців Петро прочитав, кого там поховано і як загинув Ігнат Карий.)

• Узагальнююча таблиця.

• Робота в парах.

• Які риси характеру притаманні народним образам (слуга Йохим, старий козак, Хведько, Федір Кандиба)? (Мудрість, доброта, справедливість, розважливість, чуттєвість, любов до рідного краю)

• Слово вчителя.

Кожен рядок повісті «Сліпий музикант» промовляє читачам: «Подивіться, який це чудовий край; послухайте, яка легендарна його історія; що народ, який має таких відважних, сильних духом, нескорених людей, завжди буде вільним.

V. Закріплення знань, умінь і навиків.

• Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте головну думку повісті В.Г. Короленка «Сліпий музикант».

(Відкриття душі світу і людям; співпереживання людям; пізнання істини; розуміння сенсу життя…)

• Що стало сенсом життя Петра Попельського? (Музика, яка подарувала йому відчуття потрібності в житті. Петро став служити музиці.)

•  Логічний ланцюжок подій «Духовне зростання Петра Попельського»

(Музика Йохима – піаніно – Евеліна – дзвонар – шлях в монастир – весілля – народження дитини – перший концерт)

• Чому В.Г. Короленко звернувся до долі сліпого? (Можливо, хотів показати, що

жодна людина не повинна пасувати перед труднощами. Адже сліпий зміг досягти всього в житті…)

• Чи можна стверджувати, що історія багатостраждального українського народу нагадує нам тернистий шлях до щастя головного героя повісті «Сліпий музикант»?

VІ. Підсумки уроку.

• Асоціативний ланцюжок «Щастя»

(Блаженство, успіх, розуміння, досягнення, подолання, радість, здоров’я, знання, любов, доброта, ніжність, турбота, добробут, здійснення бажань.

Протилежні поняття: нещастя, біда, горе, хвороба, бідність, смерть, ненависть, байдужість, нерозуміння.)

• Звернення до епіграфа 2.

Порівняння в афоризмі щастя людини з польотом птаха укладає глибокий сенс. Птах – символ свободи, політ – прояв свободи. А свобода – необхідна умова щастя, яка припускає активне відношення до життя, прагнення змінити його на краще.                     
            В.Г. Короленко своєю творчістю, безкорисливою громадською діяльністю допомагав людям долати несправедливість, підтримував їх в прагненні до щастя.

Яким би ворожим не було життя, «все ж таки попереду – вогні!» – писав Короленко у вірші в прозі «Вогники». Так письменник утверджує своє розуміння щастя.

Одна з головних тем художньої творчості Короленка – шлях до «справжнього» народу.

«Не одне покоління сприймало Володимира Короленка як власну совість»,– писав Сергій Залигін. Короленко потрібен і в сучасну епоху, коли у всьому світі неспокійно й тривожно, коли потрібно дбати про збереження моралі та людськості….

Дух Короленка живе в добрих справах заради людей, заради нового покоління українців, яке має крокувати ХХІ століттям із міцними уявленнями про мораль та своє майбутнє. 

Я сподіваюся, що символічний птах щастя допоможе вам збагатитися новими знаннями, а найголовніше – зрозуміти призначення людини у сучасному світі.

• Притча.

«Одна людина знайшла  скляний осколок, піднесла його до очей і побачила прекрасний світ: людей, будинки, ліс, гори, річку. Осколок їй сподобався, але здався звичайним, зовсім не цінним. Тоді вона узяла скло і одну його сторону позолотила. Осколок став цінною річчю. Але коли людина знову піднесла його до очей, то не побачила людей, будинків, лісу, гір, річки – всього того, що вона бачила раніше. Вона  бачила тільки себе».

Тож я бажаю бачити лише прекрасний світ. Пам’ятайте: істинне щастя поміщене у вас самих. Щасливий не той, хто отримує, а той, хто дає. Тож завжди простягайте руку допомоги тим, хто цього потребує.

• «Мікрофон»

• Продовжте речення: «Шукати «своє» місце в житті, на мою думку, це…»

VІІ. Домашнє завдання.

• Поради людям, які збираються зробити свій вибір в житті, від імені Петра Попельського, головного героя повісті В.Г. Короленка «Сліпий музикант».