Конспект уроку « Мистецтво» 8 клас
Тема. Українське бароко.
Мета: (формувати компетентності): предметні (уявлення про українське бароко; вдумливе сприймання художніх творів; розуміння понять (феномен українського бароко, іконостас, гравюра); логічне мислення; удосконалені виконавські навички); ключові (уміння вчитися; готовність відшукати нові шляхи художньо-творчого розвитку; інформаційно-цифрову: використання мультимедійних засобів; прагнення до творчої самореалізації; соціальну та громадянську: готовність до комунікації; самостійність і мобільність у творенні ідей та ухваленні рішень; дбайливе ставлення до народних традицій і надбань своєї й інших культур; обізнаність і самовираження у сфері культури стилю бароко; толерантне ставлення до культурного розмаїття регіонів світу; усвідомлення потреби збереження культурної та матеріальної спадщини; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; виховувати шанобливе ставлення до пам’яток минулого, а також високі моральні якості на кращих зразках національної культури.
Тип уроку: комбінований урок.
Оснащення: підручник, медіа засоби, візуальний ряд (презентація на тему українське бароко), слухання хорового партесного співу М. Ділецького, укр.нар. мелодії у виконанні троїстої музики відеофрагменти.
Перебіг уроку
І. Організація класу .
Вітання.
Обмін очікуваннями, сподіваннями.
На дошці ви бачите 3 предмета рюкзак, м’ясорубка і корзина. На партах у вас є стікери. Ваше завдання на кінець уроку записати на них і покласти :
у Рюкзак, якщо із уроку ви взяли для себе щось нове, корисне, цікаве;
у М’ясорубку, якщо те, що побачили чи почули, вам треба обміркувати;
у Корзину, якщо вважаєте, щось вам зовсім не сподобалось, не потрібне і зайве для вас.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
На минулих уроках ми з вами ознайомились із кращими зразками мистецтва бароко. Давайте пригадаємо деякі поняття з вивчених тем.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, головних завдань уроку.
Сьогодні ми продовжимо вивчати українське бароко та познайомимось з музикою українського бароко. Тема нашого уроку « Музика українського бароко». ( слайд 1 )
Попри консерватизм церковної обрядовості, до української церковної музики проникали традиції народного хорового співу. Одноголосний знаменний розспів ( слайд 2 ) поступився місцем багатоголосному церковному співу а капела-партесному співу. (Слайд3) за окремими партіями.(слайд 4 ). Тексти партесних творів співали слов′яно-руською мовою, кількість голосів – від 3 до 12, іноді 16, 24, і навіть 48 ( слайд 5) . Із появою партесного співу виник новий нотний запис. Крюки поступилися місцем досконалішому п'ятилінійному київському знам'ю, або квадратній київський нотації ( слайд 6 ). Партесні концерти були проявом музичного бароко в Україні, тому відзначалися грандіозністю композиції, багатством хорових тембрів, яскравістю хорового звучання. Українські митці, опановуючи досягнення польської й західноєвропейської техніки церковного хорового письма, не відмовлялися від своїх традицій, створюючи українську модель барокової церковної музики. Партесний спів яскраво представлений у творчості Миколи Павловича Ділецького ( слайд7) .Микола Ділецький, композитор, учений, музичний просвітитель, хоровий регент (диригент). Його кредо - утвердження ідеї високого професіоналізму в мистецтві. З ім’ям М.П. Ділецького пов’язане глибоке оновлення вітчизняної професійної музики. Саме він першим з українських композиторів докладно виклав технічну суть лінійної, нотної системи, партесного співу і партесної композиції в музично-теоретичному трактаті «Мусікійська граматика» ( слайд 8)
У побуті українців поступово поширюється інструментальне музикування, у маєтках магнатів організовуються хорові капели, оркестри. Провідним осередком культури, зокрема й музичної, була Києво-Могилянська академія та колегіуми, де існували хори, оркестри, театри. Більш детально про це ми ознайомимось переглянувши наступне відео
У 16-17 ст. в Україні виокремився як самостійний вид мистецтва театр, що мав кілька різновидів. Найпоширенішими були народний, кріпацький і шкільний театр.
Обгрунтував принципи шкільної драми Феофан Прокопович- реформатор барокового театру. (слайд 11). Відповідно до програми навчання викладачі поетики писали тексти декламацій і діалогів. Проте учні не тільки розігрували готові п’єси, а й брали участь в їх створенні; під час канікул вони влаштовували « рекреаційні» вистави просто неба. Шкільний репертуар містив переважно різдвяні та великодні драми, а також п’єси морального та історичного змісу. Барокові риси шкільної драми проявилися в контрастному зіставленні драматичного й комічного. Між актами серйозної шкільної драми виконувалися гумористичні інтермедії, епізоди з народного побуту. Вистави супроводжували хоровий спів, звучання кантів та інструментальної музики.
Із різдвяною шкільною драмою, що має давнє коріння в українській обрядовості, тісно пов'язаний національний ляльковий театр вертеп.
Вертеп (слайд 13). ( у перекладі зі старослов’янської – печера)- явище театральної творчості, що можна водночас визначити як перший народний ляльковий театр і як ранній народний музичний театр та як варіант драматичного театру. Перші зафіксовані свідчення про вертеп датовано 1666р. Авторами, постановниками та виконавцями вертепних дійств були студенти Києво-Могилянської академії. Для розігрування вертепного дійства зазвичай використовували двоповерхову дерев’яну скриню, що мала вигляд будиночка, відкритого з одного боку для глядачів (слайд 14). Підлогу сцени обох ярусів прорізували щілинами, крізь них протягували дріт, на якому закріплювали дерев’яних ляльок. Цих ляльок водили актори. Вистава мала дві частини – релігійну та народну побутову.
Козацька доба – час розвитку пісенних і танцювальних жанрів народної музики. Характерною постаттю не тільки музичної, а усієї культур України тієї епохи став козак-бандурист, який втілював патріотичні ідеали волелюбного й героїчного козацтва. Надзвичайну популярність мали в Україні народні картини « Козак Мамай».(слайд15, 16) Образ народного улюбленця малювали не тільки на папері чи полотні, а й на стінах, дверях, посуді, вважаючи своєрідним оберегом.
(втілював патріотичні ідеали героїчного козацтва)
Одним із самобутніх явищ музичного життя українського народу того часу було ансамблеве виконавство « троїстих музик».(слайд 18). Троїста музика – старовинний тип ансамблю на українських, білоруських, російських землях, що виник у 17 ст. Провідним інструментом у троїстих музик є скрипка або цимбали, сопілка і бубон.
Підсумок. ( слайд 20)
Давайте поглянемо що ви записали на своїх стікерах :
Отже ми з вами завершили тему бароко. Я сподіваюся що все що ви дізналися на уроках було для вас корисним і цікавим.