Урок "Український рушник."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          

Інтегрований урок

2 – А клас

Зінтегровано зміст предметів, види діяльності:

                                                                             народознавство;

Українська мова                                               мистецтво                                                                                                                                          читання;

                                                                              

Т е м а. Український рушник.

Колективна письмова розповідь. Розширення уявлень про побутову лексику та іменники з абстрактним значенням.  

Мета.    Вчити добирати виразні мовні засоби для передання того, що                схвилювало,порадувало, викликало подив. Закріпити знання про                  структуру тексту, про види речень, збагачувати мовлення дітей  

              лексичними, граматичними та інтонаційними засобами. Розвивати вміння                   виразного читання й розповіді. Плекати шанобливе ставлення до                        

             народних оберегів,пробудити інтерес до культури українського                народу,ознайомити  із рушником як оберегом, із звичаями,              обрядами пов‘язаними з рушником. Виховувати   національно –                патріотичні почуття,  почуття пошани до вишивки,  поглибити              знання учнів про вишиті рушники в піснях, творах.

 

Обладнання:  Дошка, оформлена трьома рушниками, таблиці з різними назвами рушника та візерунками на рушнику, диск «Пісня про рушник» на слова А.Малишка,музика П.Майбороди, дитячі пісні про рушник.

          

 

Хід уроку

        I.       Організація класу.

1.                 Привітання вчителя.

2.                 Перевірка готовності до уроку II.    Актуалізація навчальної діяльності .

- Розпочнемо ми свій урок з легенди

( Вчитель в українському національному костюмі.)

ЛЕГЕНДА. Одна прадавня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав свої володіння, а натомившись сказав зробити перепочинок. Земля була дуже багатою на звірів, птахів, рослин. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив – скрізь його зустрічали з хлібом і сіллю. Богові так сподобалась та земля, що він говорив: «Пішов я украй». Кажуть з того часу і пішла назва нашої країни  «Україна» .

«Україно, ти моя безкрая   Сонцелика рідна сторона.

Земля рястом уквітчана, Колосками закосичена.»

 

 

 

-   Скільки ніжних і лагідних слів ми можемо сказати про свою землю Україну.  Ми – українці. Запам‘ятайте! Найцінніший скарб – це ми. Скажеш тільки слово «УКРАЇНА», і в уяві обов‘язково постають тополя у полі, хрущі над вишнями, калина у лузі й дворі, верба край долини… Україна – самостійна, незалежна держава.  А кожна самостійна держава має свої символи, традиції, обереги. І сьогодні ми поговоримо , як ми любимо свій край, ставимося до народних оберегів. 

 

         III.    Мотивація навчальної діяльності.

 

-   Як ви розумієте, що таке оберіг?

(Відповіді дітей.)

-   Діти, які народні обереги ви вже знаєте?

-   Що ви можете про них сказати?

-   Сьогодні мова на нашому уроці піде про один з найвизначніших оберегів нашої країни, а про який саме дізнаєтесь після того, як прослухаєте віршик.

1. Поетична хвилинка.

 

Учень.	Приспав калину вітер за вікном…
	Вже ніч напнула зоряну хустину.
	Бабуся – чарівниця без упину
	Мудрують все над диво-рушничком.
Учениця.	Розтали в небі хвилі-хмари,

                              Вже око місяця спинилось у вікні,-                               Бабуся ж підбирають ниті-чари                               І вишивають доленьку мені.

 

Учениця.              Цей рушничок стелю лише на свято,

                              На ньому вишиті мого життя всі дні.                               Червоні ниті, щоб кохання знати,                                 А чорні, щоб стійка була в журі.

 

Учень.                  Де жовте вкрапилось - там щедре сонце сяє.

                              У білому знаходжу віру я. 

                              Надія в зелені  - розмаю аж буяє.                               У голубому – філософія життя.

 

-         Чи сподобався вам цей вірш?

-         Так про який оберіг піде мова сьогодні на уроці?

 

(Вчитель бере рушничок з хлібом – сіллю  і читає віршик дітям.)

 

Дітей дорогих я вітаю щиро.

  І дарую  вам ось оцю хлібину.

       Зичу миру, достатку усім і добра.                                              Щоб доля привітною була!

 

 

-         Рушник – це полотняний скарб України, це багатство, яке дісталося нам у спадок із бабусиних скринь. Без рушника раніше не обходилася жодна подія в житті людини. Хлібом – сіллю на рушнику зустрічали й зараз зустрічають дорогих гостей. Матері змалку навчали своїх дочок вишивати рушники й сорочки. А синові мати дарувала рушник, щоб беріг його в далеких мандрах. Мабуть в усьому декоративному мистецтві немає іншої такої речі, яка б не поєднувала в собі стільки різноманітних символічних значень,в якій об‘єднуються образи добра, краси, захисту від усього злого на землі.

                -        

2.Слухання пісні про рушник .

(Звучить пісня.)

-         Які слова і вирази ви запам‘ятали? Складіть слова подяки матусі,бабусі за рушничок.

 

3.       Робота в зошитах.

1. - Запишіть з коментуванням.

 

- Яке речення за метою висловлювання вжито вами? За інтонацією? Чому? -  Перебудуйте його у розповідне. Побудуйте моделі обох речень, порівняйте їх.

 

2. Прочитайте уважно речення записане на дошці.

 

У різних регіонах України рушник називають по – різному: утирач, стирок, покутник, плечовий, обрядовий. 

 

-                 Які за значенням виділені слова? До якої частини мови вони належать?   

Вишитий рушник  «примандрував» до нас із давніх часів. Наші пращури розвішували рушники на деревах, на вході в оселі. Так вони відганяли злих духів.  Чи зможете ви пояснити чому саме так називалися рушники?

(Відповіді дітей.)

-                 Отже, діти, послухайте я вам розкажу чому рушники мали таку назву.

 

 

 

УТИРАЧ – для витирання обличчя і рук. Вранці обличчя витирали нижнім кінцем, де ромби складали композицію сходу, а ввечері,навпаки, нижнім кінцем, де композиція була дзеркальною і символізувала захід сонця.

 

 

 

СТИРОК – для посуду й столу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОКУТНИК – для прикрашання ікон.

 

 

 

ОБРЯДОВИЙ – для різних обрядів:

 

Весільний.

 

 

 

 

Народження дитини.

 

 

 

ПЛЕЧОВИЙ – давали в дорогу синові.

 

 

 

        IV.    Засвоєння нового матеріалу.   

 

-                 Отже, сьогодні ми з вами будемо писати колективний твір про український рушник. Прочитайте речення записане на ваших картках, що лежать на парті.

УКРАЇНСЬКИЙ РУШНИК… 

СКІЛЬКИ ВІН ПРОМОВЛЯЄ СЕРЦЮ КОЖНОГО  НАС.

-                 Це зачин. З яких частин складається текст? Як починається кожна частина? (З абзацу.) Запишіть зачин у зошит самостійно.

-                 А зараз будемо писати основну частину. Прочитайте ще раз зачин, поміркуйте, що слід розказати у основній частині. Чому український рушник такий дорогий серцю кожного?

(Розповідь учителя про значення рушника у житті людини.) -        Прочитайте записане на дошці. Як слід доповнити речення?

БЕЗ РУШНИКА НЕ ОБХОДИТЬСЯ …

(НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ, СВАТАННЯ, ОДРУЖЕННЯ, СМЕРТЬ ЛЮДИНИ.) (Слова, що в дужках, доповнюють діти і записують доповнене речення з коментуванням. На дошці пише один учень, а решта –у зошитах.)

-                 Як називається такий рушник? (Обрядовий.) А коли використовували рушники стирок, утирач?

 

(Імпровізовані відповіді дітей.) 

Узагальнюючі розповіді дітей, учитель доповнює: 

У помешканнях завжди біля мисника на кілочку висів рушничок, випраний – із запахом вугілля й м‘яти. І казали:

ХАТА БЕЗ РУШНИКА – ЩО ОСЕЛЯ БЕЗ ДІТЕЙ.

-                 Діти, запишіть це речення. Що ви поставили в кінці? Який ще розділовий знак є?

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

(Під музичний супровід української пісні.)

 

-                 Діти, вважалося, що якщо вмитися джерельною водою і витертися білосніжним рушником з візерунком , то це має магічну силу. Запишемо це речення з коментуванням:                                                       

ВІЗЕРУНОК НА РУШНИКУ МАЄ МАГІЧНУ СИЛУ.

-                 Орнамент на рушнику призначається не лише для очей, а й для душі. Кожен колір має своє значення:

Червоний – символ любові;

Чорний – символ журби;

Голубий – символ злагоди, миру; Зелений – символ достатку; Жовтий – символ розлуки.

-                 Послухайте і скажіть, який би колір вибрали ви, коли б гаптували рушник. То який би колір переважав на вашому рушнику?

 

 

 

-                 За мотивами орнамент вишивки поділяється на три групи:  геометричний

 

 

тваринний

 

  рослинний

 

 

 

Вишивають рушники лише шовковими або шерстяними нитками і довжина його повинна бути не менше трьох метрів. Діти, кожен малюнок на орнаменті також має своє значення:

Вогонь – щастя.

Дубовий лист, виноград – достаток.

Барвінок – безсмертя.

Калина – дівоча краса.

Голуб, яблуко – кохання.

Хміль – парубоча сила.

(Демонстрація малюнків на екрані телевізора.) -       Діти, а як можна поєднати ці малюнки?

(Здоров‘я і безсмертя,  дівоча краса і парубоча сила, кохання і щастя…) -        А яке це речення ? 

ПОЄДНАЙТЕСЬ, ДІВОЧА КРАСО І ПАРУБОЧА СИЛА!

-                 Перебудуйте це речення у розповідне.

(Кожен учень записує речення із своїм поєднанням.)

-                 Рушник має велику магічну силу. Виряджаючи в дорогу,мати давала рушник , щоб він оберігав у дорозі від усякої біди. 

-                 Прочитайте записану частину речення і доповніть:

…. рушник – то …оберіг.

Вишиваний рушник – то людський оберіг.

-                 А що таке оберіг?

(Імпровізовані відповіді дітей.)

(Доповнення учителя: батьківська хата, дідусева криниця, вишиванка.)

-                 - Ми говорили, що рушник оберігає людину від усякої біди, лиха. А що це за речення?

…  …  людину від лиха.

-                 Діти, попереднє речення починалося словами рушник. Давайте замінимо іншим словом, щоб не повторюватись.

ВІН ОБЕРІГАЄ ЛЮДИНУ ВІД ЛИХА.

-                 У давнину вишиванням займалися жінки. Вибілювали полотно. Потім вишивали. Робили це в жіночі дні – в середу й п‘ятницю, коли чоловіки були відсутні. Вишитий рушник створював затишок, зміцнював родину. У народі казали:

-                 «Де сяє вишиття, там злагода і добре життя.»

ВІДОМО БІЛЯ СОТНІ РІЗНИХ ВИШИВАНОК. Цим мистецтвом займаються й нині.  Ось вишиванки ваших мам і бабусь.

(Демонстрація принесених вишиванок, рушників.)

-                 Прочитайте, замість питань поставте потрібні слова:

ДОКИ ІСНУВАТИМЕ ЖИТТЯ (де?) …, ДОТИ БУДУТЬ МИЛУВАТИСЯ (хто?)… В…ЛИКОЮ МАЙСТЕРНІСТЮ (яких?)…РУШНИКІВ.

-                 Підготуйтеся зачитати виразно увесь твір.

ДІТИ ЗАЧИТУЮТЬ:

Український рушник …Скільки він промовляє серцю кожного з нас!

Без рушника не обходиться народження дитини, сватання, одруження, смерть людини. Хата без рушника – що оселя без дітей.

       Візерунок на рушнику має магічну силу. На українському рушнику поєднуються кохання й щастя, дівоча краса і парубоцька сила. Він оберігає людину від лиха. Доки буде існувати життя на землі, доти люди будуть милуватися великою майстерністю та різноманітністю українських рушників.

 

V.      Закріплення матеріалу.

 

1. Знайдіть у тексті основну і заключну частини. Прочитайте ще раз зачин. Чи продовжується думка зачину в основній частині? Поставте питання.

1 варіант – до другого абзацу:

1) Без чого не обходиться все життя людини? 2) Що нагадує оселя без рушника?

 

2 варіант – до третього абзацу:

1)              Яку силу має візерунок на українському рушнику?

2)              Від чого оберігає рушник людину?

-                   Прочитайте запитання (обидва варіанти). Поставлені запитання розкривають значення рушника в житті кожного, чому він такий дорогий серцю кожного українця. Отже, ми довели, що думка зачину розгортається у головній частині( II  - III абзацах). Отже, ми побудували з вами текст.

-          

-                   2.Розгадайте прислів‘я , прочитайте  і поясніть його зміст.

             Руш         на        лоч            ха            у             ноч

                          ник             кі            ку-          та          ві               ку. 

РУШНИК НА КІЛОЧКУ – ХАТА У ВІНОЧКУ.

 

VI. Підсумок уроку.

 

-                   А зараз прослухайте українську народну казку про «Вишиваний рушник» із збірника казок «Мамине серце» .

( Слухання казки.)

-                   Чим схожий і чим відрізняється наш текст від казки? ( Зіставлення дитячих творів з народною казкою.) - Що нового дізналися на уроці?

-                   Які бувають рушники?

-                   Яку силу мають візерунки на них?

-                   Як ми повинні ставитися до народних оберегів?

-                   Нитками яких кольорів переважно вишивали рушники?

VII. Домашнє завдання.

-       Намалювати український рушник.