Урок української літератури 10 клас Поема Івана Яковича Франка «Мойсей» як заповіт українському народові.

10 КЛАС

Тема.          Поема Івана Яковича Франка «Мойсей» як заповіт українському

                    народові.

Мета:        формувати ключові компетентності:

• уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
• загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; звізно висловлюватися в контексті змісту;
• здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виконання завдань уроку;
• соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитись до оточуючих;
• інформаційну – навчати  учнів узагальнювати і систематизувати інформацію, використовувати різні джерела  інформації;
• комунікативну -  розвивати вміння  висловлювати власні думки  щодо розкриття змісту і духовного багатства поеми.

Формувати систему предметних компетентностей і компетенцій щляхом виконання навчально- пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

• емоційно-ціннісну – знати історичне минуле нашого народу;
• літературознавчу -     з’ясувати біблійну основу твору, визначити його тему, жанр; розкрити зміст і духовне багатство поеми; розвивати навики виразного читання, аналізу літературного твору;
• загальнокультурну - виховувати любов до Батьківщини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти поеми, портрет І.Я.Франка, малюнок пророка Мойсея,

                         вислови про твір.

На дошці

 Епіграф :                                                 « Воздвигни, Вкраїна, свойого Мойсея...»

                                                                                                                     П.Тичина

Композиція:  20 пісень (розділів) і пролог, який називають «поетичним заповітом українському народові» (О.Білецький)

Біблійний Мойсей:  Пророк Мойсей – біблійний герой, який взяв на себе тяжку

                        місію – привести ізраїльський народ до волі, до землі обітованної.

                                            Перебіг   уроку

І.  Мотивація навчання школярів

Оголошення теми, мети, завдань уроку.

     ІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

     Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення І місця серед інших народів – одна з провідних у творчості І.Я.Франка. Вершинним твором є поема «Мойсей». Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання «обітованної землі», про могутні сили мас, здатних висунути зі свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги.

Це притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського народу, трагічних шляхів його духовного розвитку.

     Поема «Мойсей», написана протягом січня-липня 1905 року в період першої російської революції, була позитивно зустрінута передовою громадськістю, користувалася популярністю в народі. Вона піднімала важливі проблеми, якими жило українське громадянство в часи революційного піднесення: зростання свідомості трудящих мас та їх історичної ролі, віддане служіння народові; суспільна роль слова; мобілізуюче значення смерті героя; поступ народу. Твір пробуджував у народі моральні сили, політичну свідомість, революційний дух.

     «Мойсей» - кращий зразок жанру філософської поеми, яка складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело - образ біблійного Мойсея, яку побачив Франко в 1904 році в Італії. Поема характеризується високохудожньою майстерністю, ліризмом, динамічністю образів.

     Тему та ідею поеми ясно визначає пролог.

2. Робота з текстом поеми

Зачитати пролог до поеми  (учень зачитує вголос)

       Учитель:  Як бачимо,  поет висловлює глибокий жаль з приводу того, що

                        українському народові, роз’єднаному двома державними хижаками

•                                                              Австро-Угорською монархією і царською Росією – суджено було

нести безмірні страждання, а також тверде переконання, що всі жертви, злигодні і муки не пропадуть марно.

     Біблійна розповідь про Мойсея стала джерелом для написання поеми. Працюючи над поемою, Франко використав історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв;досконало вивчав їхню міфологію, релігію, а також географію Ізраїлю, Палестини, Єгипту.

Опрацьовуючи матеріали Франко створив свій образ знаменитого пророка, перенісший ббілійний сюжет на український грунт.

Хто ж той Мойсей, до якого звернувся Франко у своєму творі?

(Учень розповідає біблійну легенду про Мойсея) (випереджувальне завдання)

Учитель: Використавши біблійний сюжет, письменник створив багатопроблемний  філософський твір, який сягає корінням історичної долі українського  народу, зачерпнувши при цьому страдницької долі геніального творця. І.Франко сам визначив основну тему твору: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея, не визнаного своїм народом. Ся тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім оповіданні».

•                                                              На скільки частин можна поділити поему?  (на дві частини)
•                                                              На які дві частини за змістом?

Учень:   1 частина – передача стану зневіри мас. Вона пригнічена, у безвиході,

                                   здатна на непередбачливі вчинки.

              2 частина – душевні муки Мойсея, його боротьба із самим собою.

Учитель: Що ж сталося з людьми, яких вів Мойсей? Звідки їхнє невдоволення?

                Зачитайте, як це сказано в поемі.

 Люди зневірилися, стомилися, шукаючи йорданську долину. Вони перестали вірити пророку. Як же ставиться поет до таких настроїв?

                (відповідь учнів, посилаючись на текст)

Так, він не може дивитись на духовний злам ізраїльтян. Довгі пошуки  підірвали сили Мойсея. Його пророчі слова вже не сприймаються.

Хто використав цей момент?

                 (відповідь учня – Датан і Авірон. Вони виступили проти Мойсея, переконавши стомлених людей, що треба шукати не якихось ідеалів, а   лише задовольнити свої щоденні потреби в їжі. Вони навіть підбурюють  молодь кидати каміння в Мойсея.)

- Як про це сказано в тексті? (учень зачитує уривок)

- Що ж на це робить пророк? Чи припиняє свою боротьбу?

Зачитайте проповідь, яку вимовив Мойсей біля священного каменя..

-  Притча має алегоричний характер

                         Дерева – народи землі

                         А король у їх колі –

                         Божий вибранець, син і слуга

                         Господевої волі.

         - Як можна проаналізувати найдраматичнішу ситуацію в творі, його

            кульмінаційний момент (конфлікт між Авіроном, Датаном і Мойсеєм)?

            Цей момент нагадує конфлікт, який відбувся між Франком і галицькою

            громадою. Зрадники доносили на нього. Кілька раз його саджали за грати.

            Психологія рабів-ізраїльтян у поемі – це ж психологія рабів – українців.

                 Та все ж, всупереч всьому, Мойсей сорок років служив людям вірою і

            правдою. Сумний він іде на гору Нево, щоб поглянути на священну землю,

            до якої йшов і навіть звертався до Бога з молитвою.

                       (зачитує)

           - У 13 розділі Азазель прагне, щоб пророк втратив віру, навіть примусив

            його засумніватися в своїй справі. Для чого це він зробив?

                        (відповідь учнів)

          - Яке майбутнє їзраїльського народу малював Мойсею Азазель?

                         (учень зачитує уривок)

            У цих рядках можна побачити трагічні сторінки історії України-руїна

            ХVІІ – ХVІІІ ст., голодомор, репресії...

           -Що ж сталося з єврейським народом?

           -Чи дійшов він до своєї мети, чи знайшов те, що шукав?

                        (відповідь учнів)

            Посіяне пророком зерно не пропало марно. Згодом народ усвідомив,

            кого втратив, і повернув на той шлях до свободи.

            -Що хотів сказати поет сучасникам, розповідаючи біблійну історію життя

            Мойсея?

            Перша заповідь автора – бути одностайним у боротьбі за державність і

            не зрікатися своєї віри. Цю думку підтверджує і пролог.

       З перших строф пролога стає зрозуміло, кому Франко адресував свою

            поему.

                            Народе мій, замучений, розбитий,

                            Мов паралітик той на роздорожжу,

                            Людським презирством, ніби

                            Струпом, вкритий

Головною думкою другої частини прологу є віра в щасливе майбутнє українського народу.

ІІІ. Підсумок уроку

          - Чи є поема І.Франка «Мойсей» актуальною на сьогоднішній день?

             (відповіді учнів)

ІV. Завдання додому:     підготувати характеристику образів поеми;

                                          опрацювати матеріали підручника