Урок української літератури, 5 клас, "Таємниця козацької шаблі"

Тема:   «Таємниця козацької шаблі». Образи козаків та символіка козацької шаблі у творі. Екзотика старовинних козацьких замків

Мета: вчити учнів аналізувати прозовий твір, співвідносити з історичними подіями та відомостями про рідний край; формувати індивідуальні читацькі інтереси; вчити визначати основні риси характеру дійових осіб; вміння працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю; самостійного пошуку інформації; орієнтувати на розуміння, що почуття відповідальності за свою діяльність та її результати дає змогу адекватно й об’єктивно оцінювати себе як частинку суспільства, як соціального діяча та громадянина; виховувати шанобливе ставлення до наших предків – козаків.

 Методи, прийоми, форми роботи:  «Виклик»,  , «Взаємоопитування», проект, асоціативне гроно.

Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова, малювання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1.               З’ясування емоційної готовності до уроку. ( Зображення смайликів – настрою).
2.               Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Вільне письмо: викласти свої думки й почуття, що стосується біографії  Зірки Мензатюк. Озвучення результатів.

II. Цілевизначення та планування.

1.               Прослуховування  пісні «Ой на горі та женці жнуть».
   •                                            Чи здогадалися ви про кого йтиме мова на уроці?
   •                                            Про кого згадується в пісні?

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Слово вчителя. Минуле нашої  Батьківщини славне і багате на незвичайні події. Україна – країна краси і смутку, радості  і печалі, миру і війни. Д.І Яворницький писав: «Скільки ж то було тут великих і славних героїв! Міцне тілом і духом низове лицарство,мов буря носилося степами, морськими хвилями і всією просторою Україною. І гриміла слава козацька по далеких країнах і надихала народних співців славних подвигів козацьких, які донині зберігають пам’ять про них у своїх думах і піснях». Ми  продовжимо роботу над повістю «Таємниця козацької шаблі», а працювати будемо в групах, які мали випереджальне завдання. Результатом цієї роботи буде створений міні – проект, який ви продовжите складати і на уроках історії, і на уроках малювання та музики.

Працюючи в групах, не забувайте про правила співпраці,які є в підручнику. У нас буде три групи: «Історики», «Літературознавці», « Художники».

Представлення груп.

«Історики». Завдання: розповісти про гетьманів Дорошенка та Сагайдачного, їх озброєння.

Проект: випустити сторінку « Славетні імена».

Практикум: скласти асоціативний кущ  «Козаки», «Шабля».

«Літературознавці». Завдання: знайти в тексті «видіння про козаків», розкрити їх роль у повісті.

Проект: випустити другу сторінку « Влучне слово» .

Практикум: підібрати прислів’я та приказки  про козаків.

«Художники». Завдання: зробити аналіз картин видатних художників, які присвятили свої роботи запорозьким козакам.

Проект:  випустити сторінку « Мистецька спадщина».

Практикум: скласти сенкан «Козаки»

Захист проекту. Обмін  зібраною інформацією.

«Історики».

1.               Біографічні відомості.

 Петро Дорофійович Дорошенко народився 1627 в м. Чигирині  в родині козацького роду. У двадцять років призначений козаком гетьманської сотні. Був освічений, добре знав латинську й польську мови, історію, мав добрий хист промовця, пройшов дипломатичну школу у Богдана Хмельницького, виконував важливі доручення гетьмана. 1649 року записаний до реєстру Війська Запорозького як писар Чигиринського полку.  8 червня 1668 року після вбивства І. Брюховецького його було проголошено гетьманом всієї України. Але ним він пробув недовго.

2.               Асоціативний кущ «Козаки», « Шабля».

Козаки – сміливі, відважні, вимогливі до себе та інших, винахідливі, мають почуття гумору, лицарі, непереможні.

Шабля – зброя, захист, перемога, відвага, смерть.

•                   Що для козаків значить щабля?
•                   Чому саме шабля є символом у творі?

3.               Історична довідка.

Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.

Запитання до тексту.

•                   Чому таємниця пов’язана саме з шаблею?
•                   Що Антипко хотів з нею зробити?
•                   Які риси характеру виявив хлопець? Щоб ви йому порадили в цій ситуації?

«Літературознавці».

1.               Вибіркове читання уривків. Обговорення.

•                   «Антип розповідав про бої під Берестечком, про оборону під Плоскою (коли 6000 козаків оточили себе возами, скували їх залізними ланцюгами, обсипали земляним валом і билися, як чорти).
•                   «…і козацьке військо. Наталочка збагнула, що вона якимсь дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року. Третій день Берестецької битви. Стояло 100 тисяч козаків з татарами, а король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг аби здолати Хмельниччину. Почався запеклий бій».
•                   «Козаків на полі бою було три сотні, поляки їх обступили, але вони відбивалися. Ян Казимир запропонував їм скласти зброю і піти до нього на службу, але козаки почали діставати з шароварів гроші і зневажливо кидати на ляхів. Лицарська смерть козакові дорожча. Всіх козаків було вбито, але Наталка побачила Яна Казимира, який не був задоволений, адже вони так і не покорили козаків, які залишили по собі невмирущу славу».

– Як ви розумієте слова Северина: « Хіба війна або й будь – яке змагання бувають без поразок? – Треба вміти тримати удар. Може, це найважливіше»?

– Що значить тримати удар? Чи кожна людина може долати труднощі, перешкоди?  Що для цього потрібно?

– В чому ж полягає «невмируща слава козаків»?

– Чому сьогодні ми частіше згадуємо прислів’я «Лицарська смерть козакові дорожча»?

– Як ми, сучасники, шануємо пам’ять про козаків? Які духовні  цінності ми повинні розвивати в собі?

«Художники».  «Огляд картинної галереї».

На передньому плані картини  «Козак Мамай» ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від козака спокійно стоїть його вірний вороний кінь. Мамай пильно спостерігає за степом і видивляється, чи не ворухнеться там, у далечині, зачаєний підступний та жорстокий ворог. Під рукою у Мамая лежать напоготові найважливіші для кожного козака речі – кварта для меду-вина, а головне – мушкет і порохівниця. Поряд з ним, трохи позаду стримить гострий спис, встромлений у землю, а на гілляці висить шабля з міцної сталі, яка ніколи не щербиться і ніколи не знає втоми. Як і лічить козакові, Мамай вдягнений у жупан і широкі шаровари. Козак думає думу, навкруги тихо-тихо, мовчать листя дерева над головою Мамая, мовчить і степ. Інколи налітає вітер, який трохи розгортає козачі пишні вуса і оселедець на голові. Ні-ні, та й стрепенеться Мамай, щось згадає та заграє на своїй бандурі:  «Надія в мене певна – мушкет-сіромаха, Та ще не заржавіла шабля – моя сваха».

Ніякий ворог не міг злякати Мамая, бо, як оповідають легенди, був він ні для кого не здоланим. Тільки свисне його шабля, тільки стрільне його мушкет – так і падають нападники по обидві сторони від Мамая.

Картина  Монастирського “Запорожець”.

З першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. Незважаючи на вік, у нього міцна постава.

Обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. Зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбований  в пам’яті. Довгі вуса, оселедець на голові, густі  брови – все  свідчить про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. У запорожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чоло, на якому відбились сліди часу і переживань.

Сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій, у якому були і перемоги, і поразки – це воїн загартований у боях.

Запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. Його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію для нас.

«Спілкуємося»

•                   На вашу думку таких козаків бачила Наталочка у своїх видіннях? А яких козаків ви уявляли собі?
•                   Чи співпали ваші уявлення з описами художників?
•                   Які риси вдачі втілив художник у своїх героях?
•                   На які деталі художник звертає увагу? Чому?
•                   Охарактеризуйте погляд козаків? Чи доречний  тут вислів «Вся правда в очах», « По очах читають думки людини», «Очі – дзеркало людини». Аргументуйте свою думку, посилаючись на власний досвід.

Сенкан.

Козаки.

Сміливі, хоробрі.

Захищають, здобувають, перемагають.

Вели війну з турками і  татарами.

Захисники.

    Віртуальна подорож. Старовинні українські замки

IV. Рефлексія.

Від рефлексувати власну діяльність/

•                   Яку нову інформацію ви отримали на уроці?
•                   Чи поділитеся нею вдома, з друзями?

V. Домашнє завдання.

 Дочитати повість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Історики». Завдання: розповісти про гетьманів Дорошенка та Сагайдачного, їх озброєння.

Проект: випустити сторінку « Славетні імена».

Практикум: скласти асоціативний кущ  «Козаки», «Шабля».

_________________________________________________________________

«Літературознавці». Завдання: знайти в тексті «видіння про козаків», розкрити їх роль у повісті.

Проект: випустити другу сторінку « Влучне слово» .

Практикум: підібрати прислів’я та приказки  про козаків.

__________________________________________________________________

«Художники». Завдання: зробити аналіз картин видатних художників, які присвятили свої роботи запорозьким козакам.

Проект:  випустити сторінку « Мистецька спадщина».

Практикум: скласти сенкан «Козаки»

«Літературознавці».

Вибіркове читання уривків. Обговорення.

•                   «Антип розповідав про бої під Берестечком, про оборону під Плоскою (коли 6000 козаків оточили себе возами, скували їх залізними ланцюгами, обсипали земляним валом і билися, як чорти).
•                   «…і козацьке військо. Наталочка збагнула, що вона якимсь дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року. Третій день Берестецької битви. Стояло 100 тисяч козаків з татарами, а король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг аби здолати Хмельниччину. Почався запеклий бій».
•                   «Козаків на полі бою було три сотні, поляки їх обступили, але вони відбивалися. Ян Казимир запропонував їм скласти зброю і піти до нього на службу, але козаки почали діставати з шароварів гроші і зневажливо кидати на ляхів. Лицарська смерть козакові дорожча. Всіх козаків було вбито, але Наталка побачила Яна Казимира, який не був задоволений, адже вони так і не покорили козаків, які залишили по собі невмирущу славу».

– Як ви розумієте слова Северина: « Хіба війна або й будь – яке змагання бувають без поразок? – Треба вміти тримати удар. Може, це найважливіше»?

– Що значить тримати удар? Чи кожна людина може долати труднощі, перешкоди?  Що для цього потрібно?

– В чому ж полягає «невмируща слава козаків»?

– Чому сьогодні ми частіше згадуємо прислів’я «Лицарська смерть козакові дорожча»?

– Як ми, сучасники, шануємо пам’ять про козаків? Які духовні  цінності ми повинні розвивати в собі?

«Історики». Біографічні відомості.

 Петро Дорофійович Дорошенко народився 1627 в м. Чигирині  в родині козацького роду. У двадцять років призначений козаком гетьманської сотні. Був освічений, добре знав латинську й польську мови, історію, мав добрий хист промовця, пройшов дипломатичну школу у Богдана Хмельницького, виконував важливі доручення гетьмана. 1649 року записаний до реєстру Війська Запорозького як писар Чигиринського полку.  8 червня 1668 року після вбивства І. Брюховецького його було проголошено гетьманом всієї України. Але ним він пробув недовго.

Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний народився бл. 1582, Кульчиці в православній родині (тепер село Самбірського району Львівської області). 1589–1592 років здобував початкову освіту у Самборі. З 1592 по 1598 роки навчався в Острозькій академії. Після випуску Сагайдачний переїхав до Львова, згодом — до Києва, де працював домашнім вчителем, також помічником київського земського судді. Під час навчання в Острозькій школі Сагайдачний визначався із приєднанням до запорожців. На Запорозькій Січі він мав величезний авторитет. Його організаторські здібності добре проявилися в першу чергу у вишколі запорожців та створенні регулярних частин війська. Залізна дисципліна, яку всіляко підтримував Петро Сагайдачний, зробили свою справу досить швидко. Військо стало якісно найкращим в Європі. Надзвичайну сміливість козаки тепер стали поєднувати із тактичними та стратегічними факторами військового мистецтва. Османська імперія страждала від походів Сагайдачного, особливо нападів з моря. Він очолював відважні морські походи козаків на Стамбул, Трапезунд, Синоп. Розробив і вдосконалив козацьку тактику морського бою на «чайках» — швидкохідних човнах. З 1600 року він керував майже всіма значними походами. У лютому 1615 року Конашевич вже був впливовим козацьким полковником, що мав у своєму підпорядкуванні загін чисельністю до 3000 козаків. А вже 1616 року Гетьманом Війська Запорозького було проголошено Сагайдачного.

•                   Що для козаків значить щабля?
•                   Чому саме шабля є символом у творі?

Історична довідка.

Шабля – різновид холодної зброї. Вона має клинок ( довжиною більше 100 см) , хрестовину (гарду) та руків’я. Клинок шаблі викривлений, з лезом на вигнутому боці та обухом на увігнутому, має вістря та хвостову частину для кріплення руків’я. Козацькі шаблі були доволі тонкі та легкі, ручку мали оздоблену, піхви прикрашені різьбою. Отримати шаблю справжній січовик міг лише двома шляхами – у спадок від батька чи діда або здобути в бою.

Запитання до тексту.

•                   Чому таємниця пов’язана саме з шаблею?
•                   Що Антипко хотів з нею зробити?
•                   Які риси характеру виявив хлопець? Щоб ви йому порадили в цій ситуації?

 

«Художники».  «Огляд картинної галереї».

На передньому плані картини  «Козак Мамай» ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від козака спокійно стоїть його вірний вороний кінь. Мамай пильно спостерігає за степом і видивляється, чи не ворухнеться там, у далечині, зачаєний підступний та жорстокий ворог. Під рукою у Мамая лежать напоготові найважливіші для кожного козака речі – кварта для меду-вина, а головне – мушкет і порохівниця. Поряд з ним, трохи позаду стримить гострий спис, встромлений у землю, а на гілляці висить шабля з міцної сталі, яка ніколи не щербиться і ніколи не знає втоми. Як і лічить козакові, Мамай вдягнений у жупан і широкі шаровари. Козак думає думу, навкруги тихо-тихо, мовчать листя дерева над головою Мамая, мовчить і степ. Інколи налітає вітер, який трохи розгортає козачі пишні вуса і оселедець на голові. Ні-ні, та й стрепенеться Мамай, щось згадає та заграє на своїй бандурі:  «Надія в мене певна – мушкет-сіромаха, Та ще не заржавіла шабля – моя сваха».

Ніякий ворог не міг злякати Мамая, бо, як оповідають легенди, був він ні для кого не здоланим. Тільки свисне його шабля, тільки стрільне його мушкет – так і падають нападники по обидві сторони від Мамая.

Картина  Монастирського “Запорожець”.

З першого погляду помітно, що це немолода людина, яка прожила історію свого народу. Незважаючи на вік, у нього міцна постава.

Обличчя старого запорожця смагляве, обвітрене. Зажурені, сумні очі та задумливий погляд свідчить про біль його народу, що навіки закарбований  в пам’яті. Довгі вуса, оселедець на голові, густі  брови – все  свідчить про немолодий вік та проведене життя у боях нашого захисника народу. У запорожця орлиний ніс із горбиком і пооране зморшками чоло, на якому відбились сліди часу і переживань.

Сильні руки, які тримають зброю, свідчать, що це бувалий воїн, який пережив не один бій, у якому були і перемоги, і поразки – це воїн загартований у боях.

Запорожець одягнений у білу сорочку, темно-коричневу кирею та жупан. Його образ довершує велика, гостра шабля, яка разом із воїном пережила і творила історію для нас.

«Спілкуємося»

•                   На вашу думку таких козаків бачила Наталочка у своїх видіннях? А яких козаків ви уявляли собі?
•                   Чи співпали ваші уявлення з описами художників?
•                   Які риси вдачі втілив художник у своїх героях?
•                   На які деталі художник звертає увагу? Чому?
•                   Охарактеризуйте погляд козаків? Чи доречний  тут вислів «Вся правда в очах», « По очах читають думки людини», «Очі – дзеркало людини». Аргументуйте свою думку, посилаючись на власний досвід.