Урок української літератури для 8 класу на тему "Творчість Тараса Шевченка періоду заслання. Роздуми автора про власну долю, долю України в поезії «Мені однаково,чи буду…»

Юрченко О.Е.

Учитель української мови

і літератури

Вища кваліфікаційна категорія

 

Тема. Творчість Тараса  Шевченка періоду заслання. Роздуми автора про       власну долю, долю України в поезії «Мені однаково,чи буду…»

Мета: продовжити знайомство восьмикласників із життям письменника,зокрема                

             періодом заслання;   удосконалювати вміння проводити між мистецькі паралелі,робити власні   узагальнення на основі прочитаного;   розвивати навички аналізу художнього тексту-аналізувати лірику поета в     контексті його біографії;виховувати інтерес до непересічної постаті Кобзаря.                                                                                               

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування умінь і навичок.

Обладнання: презентація, кросворд

Шевченко і на засланні залишився

 «один вольний чоловік на всю

                  Україну»

                                                                                                                      Є.Сверстюк

Перебіг уроку:

І. Організація класу.

ІІ Перевірка домашнього завдання

Кросворд «Т.Г.Шевченко»

Основні дати життя Кобзаря

1814   1831   1838   1846  1847  1857  1861

ГРА «Спіймай помилку»

Тарас  Шевченко

1.  Тарас  Шевченко  народився  10  березня  1814  року  в  с. Моринцях 

2.  Майбутнього  поета  друзі  викупили  із  кріпацтва  22  квітня  1838  року, продавши  портрет  імператора , намальований  Карлом  Брюлловим .               

3. Шевченко  у  Петербурзі  познайомився  з  найвідомішими  діячами  української  і  російської  культур : Євгеном  Гребінкою , Олексієм  Венеціановим , Олександром  Пушкіним .     

4. Коли  Тарас  став  вільною  людиною , його  зарахували  на  навчання  у  Петербурзький  університет .             

5. За  участь  у  Кирило-Мефодіївському  братстві  та  написання  революційних  творів  у  1849  році  поета  заарештували 

6. На  вироку  Шевченкові  імператор  Микола  І  власноруч  зробив  помітку : « Під  найсуворіший  нагляд  із  забороною  листуватися» .  

7. На  засланні  в  Орській  фортеці , Оренбурзі , на  Аралі  і  в  Новопетровському   укріпленні  поет  провів  12  років .                                                   

8. 1860 року  Рада  Академії  мистецтв  присвоїла  Тарасові  Шевченку  звання  професора – гравера

9. 10  березня   1860  року  у  Києві   помер  народний  поет .    

 

ІІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою уроку. Мотивація.

Сьогодні на уроці ми будемо продовжувати знайомство із життям письменника, зокрема періодом заслання. Ознайомимося із поезією «Мені однаково…» Спробуємо з’ясувати її актуальність в наші дні.

4. Робота з епіграфом.                                                                                                                          Як ви розумієте слова Є.Сверстюка,взяті за епіграф? (Т.Г.Шевченко писав свої вірші на засланні, ховаючись від офіцерів,тікаючи від усього світу десь у степ,на берег моря,щоб будити в народі прагнення довгоочікуваної волі. Т.Г.Шевченко

не був невільником навіть тоді,коли вважався кріпаком,не почувався рабом і нам рабами бути не дає.)                                                                                                                          

IV.Активізація пізнавальної діяльності.                                                                                                         Мистецькі паралелі.                                                                                                                                        Слайд№1  -Перед вами репродукція автопортрета Шевченка,написаного 1847 року. Що найбільше вражає у зовнішності поета?                                                                           

(Сумний погляд очей і зажурений вираз обличчя.Думка про Україну,мрія про

рідну землю,де зійде «слово правди і любові»)                                                                   

-Робота виконана олівцем,тобто загальне враження посилюється завдяки грі світла й тіні. При цьому домінуючим є сірий колір. Чи впливає це на настроєве сприйняття полотна? Відповідь умотивуйте.                                                                               (Звичайно,що сірий колір-це похмурий,сумний. Так як Шевченко перебував на той час у фортеці,звідси і видно те,що зображено на полотні виливається у страждання душі. Тому і полотно впливає на сумний настрій).                                                            –Які деталі зовнішності,на вашу думку,свідчать про душевні переживання поета?                                                                                                                                     (Солдатський мундир-вказує на те,що Шевченко був царським рекрутом;постать поета-схилена,видно що муштра була тяжкою для Шевченка,мусів ходити,на- віть,коли був хворим).                                                                                                                                                                                                                   2.Слайд №2 Географія заслання

 Розташована далеко в пустелі Орська фортеця справила на Шевченка   гнітюче враження: «А страшна пустеля,яка її оточувала,- писав поет,- здавалася мені розритою могилою,готовою похоронити мене заживо…».

-Відеопрезентація  «Географія заслання Тараса Шевченка».                                        Проблемне питання:                                                                                                                                       -Чи міг би Шевченко уникнути арешту?               

 (Я думаю,що ні. Шевченко не відмовлявся би  ні за яких обставин писати свої вірші. На душі пекучий біль і світлий сум, а в серці-віра у власну непохитність).                               V. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.                                                                        1. Слово вчителя.                                       

Слайд№2    « Цикл в казематі»                                                                                                                                  

2. Прослуховування поезії  «Садок вишневий коло хати»       

 

3. Прийом « Усне малювання. » 

Зорові образи

Слухові образи

 Якою ви побачили в цій поезії мрію Тараса Шевченка про родинне життя

* Це мрії про родинне щастя, благополуччя,

* Мрії про злагоду і затишок в оселях українців,

* Це мрії про щасливу долю,

* Це туга за рідним прекрасним краєм.

4. Створення проблемної ситуації.

 Слово вчителя:

Шевченко завжди мріяв жити тут, в Україні. І раптом він все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні»!?

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» 

.)- Як ви розумієте ці слова? Чому так пише великий Кобзар?Що ж змусило Шевченка написати такі гіркі слова? Чи йому справді байдуже до України?

6.Прослуховування поезії в аудіозапису «Мені однаково, чи буду…»

7.Робота з текстом твору. 

1. Яким настроєм пройнята поезія? ( Пройнята настроєм розпачу і суму.)

2. Пригадайте, в яких життєвих обставинах був написаний вірш «Мені однаково...».( Під час арешту і перебування в казематі. )

3. Над чим Тарас Шевченко розмірковував у творі? (над власною долею, безталанням, та ще більше непокоїть поета доля України)

4. Чим зумовлений, на вашу думку, саме такий початок: «Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні...» ? (Власним розпачем та недолею України.)

5. На скільки частин можна поділити поезію? Прогляньте за текстом. ( На дві)

6. Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя?(Розпач змінюється впевненістю, вдавана байдужість - наполегливим окликом»)

7. І як змінюється настрій у другій частині поезії? Чому? Які думки не дають спокою поетовій душі? Чим вони зумовлені?

( Дуже важко повірити у запевняння поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть, - все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п'яти рядків, який саме і звучить в другій частині поезії:

Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую збудять... Ох, не однаково мені.)

 УІ Складання паспорту поезії   Слайд №5  

  Експрес-опитування (метод «Незакінчене речення). Слайд №6
Поезія «Мені однаково, чи буду...»
1.«Мені однаково, чи буду
Я жить ... чи ні». (В Україні).
2. «Чи хто згадає, чи забуде
Мене ... на чужині». (В снігу).
3. «В неволі виріс між...
І неоплаканий своїми». (Чужими).
4. «На нашій славній Україні,
На нашій – ... землі». (Не своїй).
5. «Мені однаково, чи буде
Той син..., чи ні». (Молитися).
6. «Та не однаково мені,
Як Україну ... 
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окрденую, збудять». (Злії люде).

VII. Підсумок уроку .                                                                                                                                   «Мікрофон»

-Над чим змушує задуматись Шевченко кожного із нас

VIII .Оцінювання

ІХ.  Домашє завдання

-Вивчити поезію Т. Шевченка напамять. Завдання №1-3 на с.39-40

Х. Слово вчителя.

На завершення нашого уроку хочу сказати, що Шевченко - це геній не тільки України,це велет,титан людської мислі,поет всеосяжний. Месія, що належить світові. Разом із Шевченком, з його словом, ми ,українці безсмертні.

   

            Паспорт вірша

1.Автор

2.Назва, цикл

3.Час написання

4.Жанр

5.Будова

6.Тема

7.Образи

8.Художні засоби

9.Ідея