Урок № 3
Тема. Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця».
Мета: ознайомити учнів із веснянками як жанром календарно-обрядових пісень, їхніми особливостями; вдосконалювати вміння самостійно працювати з підручником, робити висновки, зіставляти; розвивати пам'ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: урок - творча співпраця.
Обладнання: аудіозаписи народних пісень, ілюстрації учнів до календарно- обрядових пісень весняного циклу, репродукції картин відомих художників на тему весни; мультимедійна презентація.
Епіграф. Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину.
Народна творчість
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. 1. Оголошення теми та завдань уроку. (Слайд 1)
2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
ІІІ. Основний зміст уроку
Урок розпочинається невеликою літературно-музичною композицією. Заздалегідь підготовлені учні-артисти показують фрагмент Свята весни. Їхні глядачі-однокласники працюють у групах. На основі побаченого учні потім дають відповіді на запитання.
Українознавці
Літературознавці
Мистецтвознавці
ІІІ. 1. Літературно-музична композиція «Весна іде»
Звучить «Веснянка» у виконанні Ніни Матвієнко.
Учитель. Голосом народної артистки Ніни Матвієнко озвалася до нас весна. Уявімо її прихід: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, щасливим співом заливаються птахи. Весна – це пора оновлення і відродження природи. (Слайд 2)
1-й учень. За народними віруваннями, 15 лютого, на Стрітення, зима зустрічалася з весною. Вони сперечалися між собою, кому йти, а кому вертатись. Якщо до вечора ставало тепліше – перемагала весна. (Слайд 3)
2-й учень. Та справжня весна наставала пізніше. Вважалося, що її приносили на крилах птахи. 30 березня, на день Теплого Олекси, наші предки зодягалися у святкове вбрання, вітали один одного з весною і теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді птахів – жайворонків, голубів. Діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
1-й учень. Благослови, мати, весну закликати, зиму проводжати.
Учениця-мати. Благословляю вас, діти, весну закликати! З веселою посмішкою, із жайвором-пташкою, з водою свяченою, з колосками хліба і добром у серці.
Входить Весна з букетом квітів. (Слайд 4)
Учні (хором). Ой весна, весна, днем красна, що ж ти, весно, принесла?
Весна. Принесла я вам літечко…
У вигляді діалогу до кінця виконується веснянка «Ой весна, весна – днем красна» (Слайд 5)
Учитель. Пісні на честь приходу весни називали веснянками. (Слайд 6) Вони в різних регіонах України мали й інші назви: гаївки, гагілки, ягілки, яголайки, маївки, рогульки. Веснянки були закличними піснями, бо закликали весну, а також величальними, адже возвеличували цю пору року.
2-й учень. Коли луги покривалися травицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. Вибиралася найвродливіша дівчина, її прикрашали вербовими котиками, хрещатим барвінком і, взявшись за руки, водили хоровод.
Група учнів водить хоровод «Подоляночка».(Слайд 7)
1-й учень. Водили також «кривого танця». (Слайд 8)
(Читає веснянку «А в кривого танця»)
Учениця. А чому танець називали кривим?
2-й учень. Коли в давнину на нашу землю нападали чужинці, батьки привчали дітей остерігатися, заплутуючи сліди, аби по них вороги не потрапили в село. Це й відтворював «кривий танець».
Учитель. Після прийняття християнства веснянки стали традиційними для Великодня, їх співають біля церкви й нині. В останній день свят дівчата шкодують, що час в іграх та піснях минув швидко. Тому у веселих піснях звучать і нотки печалі.
Дві дівчинки співають або читають у вигляді діалогу веснянку «Ой кувала зозуленька» (Слайд 9)
Учитель. Так, багато веснянок співалося під час танців та ігор. До пісень-ігор належить і «Кривий танець», який існує в багатьох варіантах, виконується в різних місцевостях по-різному. Крім того, були ще поширені такі пісні-ігри: «Просо», «Льон», «Довга лоза» та інші. Окремі танцювальні рухи нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння, а слова пісні пояснювали рухи: «Ми просо сіяли, сіяли», «Скажи ж мені, моя мати, як той льон вибирати?» (Слайд 10)
Це були пісні, що прищеплювали любов до праці, пошану до хліборобського ремесла. Інші пісні-веснянки закликали дівчат до охайності, чепурності; допомагали ближче познайомитися, виявити симпатію та обрати майбутню пару («Ой ягіл, ягілочка», «Царівна», «Король», «В хороводі були» та інші).
Веснянки прийшли до нас ще з дохристиянських часів. У їхній основі лежать вірування пращурів у магію слова. Отож вивчайте традиції свого краю, збагачуйтесь і освячуйтесь піснею, не дайте замулитись і пересохнути духовним національним джерелам.
ІІІ. 2. Звіт груп, доповнень та взаємооцінок.
ІІІ. 3. Гра «Хто швидше?»
Завдання полягає в тому, що учні виписують у зошити зменшувально-пестливі слова із опрацьованих веснянок. Виграє той, хто випише швидше більше таких слів.
ІІІ. 4. Робота в парах
Кожна пара учнів отримує запитання, опрацьовує його, а потім дає лаконічну відповідь.
Питання
VІ. Закріплення знань, умінь та навичок
1. Літературна гра
Завдання: знайти «пару» до поданих слів.
Квіточка маленьке
Пшениця холодная
Весна зеленая
Зіллячко красна
Травиця рожевая
Водиця озимая
Телятко запашненьке
2. Гра «Так чи ні?»
Завдання: за допомогою сигнальних карток (червоний колір – так; синій колір – ні) дати відповіді на твердження.
VІІ. Підсумки уроку
Рефлексія
Метод «Мікрофон». Учням запропоновано висловити свої враження від уроку, вони один за одним («ланцюжком») беруть у руки імітований мікрофон та продовжують подані початки речень.
* Мені сподобалось…
* Мене найбільше вразило…
* Для мене сьогодні стало відкриттям…
* Хотілося ще б дізнатися про …
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація
VІІІ. Домашнє завдання:
1