Урок української літератури на тему:. І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей націон

  Тема.  І. Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.

  Мета. Розкрити ідейно-художнє значення твору, його естетичну цінність, розвивати літературознавчу компетентність, уміння характеризувати персонажі, порівнювати їх, з’ясовувати авторську позицію; поглиблювати знання з теорії літератури: уміння виділяти засоби комічного у творі, пояснювати їхню роль; виховувати інтерес до народного побуту і моралі, прагнення до самовдосконалення.

  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

  Методи і прийоми роботи: графічний організатор уроку «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися», словникова робота, спрямоване читання, метод сторітеллінгу, читання з маркуванням, евристична бесіда, обмін проблемами, дискусія, складання сенкану.

  Обладнання: текст твору, підручник  української літератури для 10 класу , мультимедійна презентація.

                                             Перебіг уроку

       І. Фаза актуалізації (передбачення)

   Учитель. «Кайдашева сім’я» чи не найпопулярніший твір І. Нечуя-Левицького, про що свідчить велика кількість його перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати або принаймні жалкувати й перейматися долею персонажів. Адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті: домашнього затишку; порозуміння між ближніми; почуття гідності; ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, яка живе в цих нібито непоганих, роботящих людях.

Характери персонажів у «Кайдашевій сім’ї», як правило, статичні. Письменник робить акцент на домінантах, виокремлюючи одну-дві риси в їхніх вдачах. В Омелька Кайдаша — богобоязливість і чарколюбство. У Кайдашихи — чваньковитість, у Мотрі — сварливість. Чи не найбільших змін зазнає характер Мелашки: у ній — спочатку ліричній, ніжній дівчині — теж поселяється «біс» чвар.

       На цьому уроці (другий урок з теми) ми спробуємо зрозуміти, чому українська ментальність та гуманістичні традиції народного побуту і моралі не рятують родини персонажів твору.

       ІІ. Фаза активізації (виклик)

Пригадаймо, що ми вже знаємо про повість «Кайдашева сім’я».

      ІІІ. Фаза     побудови знань (конструювання)

Про що ви хочете дізнатися на уроці? (Учні висловлюють свої думки).

  1. Словникова робота

Закінчити речення

Повість – це...

Реалізм – це...

Гумор– це...

Сатира– це...

(Учні шукать відповідь у підручнику, дають визначення та записують його в зошити) 

  2.  Повідомлення учня про становище  українського селянства в другій половині 60-х років ХІХ століття (випереджувальне завдання).

   3.Спрямоване читання

Учні читають епізод зустрічі Лавріна і Мелашки

  Бесіда

- Якою перед Лавріном постала Мелашка?

- Які риси українського національного характеру відобразив автор?

- Яку роль відіграє пейзаж у цьому епізоді, чи можна його назвати психологічним?

   4.Складання розповідей з використанням методу сторітеллінгу «Який я персонаж?

Клас поділяється на 5 груп, кожна   отримує завдання скласти розповідь одного з персонажів про себе( 1- Омелька Кайдаша, 2- Марусі Кайдашихи, 3- Карпа Кайдашенка, 4- Мотрі, 5- Лавріна Кайдашенка, Мелашки).

Результати роботи груп .  Омелько Кайдаш

«Подивіться на мою зігнуту спину, на руки в мозолях. Кажуть, що я маю руки золоті, працюю стельмахом,   вози виробляю людям. Увесь вік трудився, а поваги від синів і невісток не маю. І до церкви ходжу, і постюся  щоп’ятниці. Ну не без того, що чарку яку вип’ю, так хто ж у Семигорах не п’є?»

Питання до класу:

— Чи правда все те, про що йдеться ?

— Чи міг би він змінити ситуацію в сім’ї як її голова?

— Чи заслуговує Кайдаш на повагу в родині, у селі?

  Маруся Кайдашиха.

«Мені довелося довго попрацювати в панів, тому добре знаю, що й до чого. Поважають мене вони, а от вдома — не дуже, особливо невістки. Хіба ж я сама не була невісткою, не знаю, як треба коритися, працювати тяжко, учитися всьому? А вони? Хочуть, щоб я  нарівні з ними працювала на старості. Та й самі все роблять, не питаючи в мене, як старшої й досвідченішої, поради. Ще й огризаються!»

  Питання до класу:

— Чи дійсно Кайдашиха заслуговує на таку пошану, яку хоче?

Чи бачите ви в ній позитивні риси? Назвіть їх.

— Яка Кайдашиха як дружина, мати, свекруха, бабуся, господиня, сусідка? Карпо Кайдашенко.

«Хотів, щоб жінка була «з перцем». А, видно, трохи переперчив. Мотря часто якісь сварки затіває з матір’ю, не перетерпить, як молодша. Спокою нема. Але в мене не розгуляєшся! Як треба, то і її заставлю, як усіх, от хоч би горб той клятий розкопувати. Недаремно ж мене десяцьким обрали!»

  Питання до класу:

— Що в характері Карпа є, на ваш погляд, позитивним, а що викликає осуд?

— Як Карпо ставиться до своєї дружини?

А як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа та Мотрі їхні діти?

 Мотря.

«Хотіла свекрушище мною покомандувати, так не вийшло. Не на ту напала! То роботу на мене всю звалила, то полотно краще собі , а я ж ще більше од неї напряла. По сусідках судить, який у неї посаг малий, що я сплю, як кобила, до обіду. Й Мелашку, оту бідну задрипанку, проти мене налаштувала. Ну я їй і показала! Хай тепер без ока походить!»

  Питання до класу:

— Чи відповідає Мотря народним уявленням про справжню жінку, шанобливу невістку?

— Який у Мотрі міг бути вихід при такому недоброзичливому до неї ставленні з боку свекрухи?

  Лаврін.

У нього є  люба жіночка Мелашка. «Мила моя, серденько! Згадай, як ми любилися за пасікою! Як гарно милувалися квітучим садом, зеленими луками,

сонечком ясним! Щось із нами робиться не те».

  Мелашка цілий день крутиться  по господарству, мати його все докоряє бідністю, Мотря скубе, діти все в шкоду лізуть. Де тут уже до ніжності. А Мелашка ж  любить Лавріна, як і раніше, він же її надія й опора!

  Питання до класу:

— Як і чому змінилися ці ніжні, чуйні, люблячі молоді люди?

— Про що говорять їхні звертання одне до одного?

— Чим ця пара відрізняється від попередньої? Про що це свідчить? (Поясніть авторську позицію.)

  Коментар учителя

Як бачимо, усі персонажі різні, їхні характери контрастні. Найголовніше, вони всі нещасні люди, адже немає злагоди у родині й сварки йдуть навіть через хату, яку Мотря хоче «відірвати».

 5. Читання з маркуванням

Учні з олівцями в руках читають епізод сварки в родині Кайдашів від слів: «Кайдашиха, недовго думавши, вхопила кочергу, Мелашка вхопила рогача...»

  Відповіді на питання

Що стало причиною сварки?

Які національні риси проявилися в цій сцені?

Чим закінчилася сварка?

Як нівелюється в повісті сакральний зміст поняття «хата»?

   6. Евристична бесіда

- Що таке комічне?

- Який епізод повісті вам здається найбільш комічним? Укажіть засоби, за допомогою яких епізод стає комічним. (Відповідь підтвердити цитатами)

-Які принципи національної етики  втілив автор, описуючи пригоди прочан у Києві?

   7. Вправа «Обмін думками»

Клас поділяється на 4 групи, кожна з яких готує завдання для іншої.

Група 1

- Розгляньте епізод «Мотря з курячими яйцями на горищі у Кайдашихи» та вкажіть засоби комічного.

Група 2

- Проаналізуйте епізод, коли Карпо і Лаврін розмовляють про вибір майбутніх дружин та визначте засоби комічного.

 Група 3

   - Наведіть приклади вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів

Група 4

  - Наведіть приклади застосування контрасту або невідповідності між піднесеним, героїчним характером розповіді і тими дріб’язковими, нікчемними вчинками героїв, про які йде мова.

Коментар учителя

        Як сказав літературознавець В. Панченко: «Важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті, є сміхова культура. Джерелом комічного завжди є невідповідність, життєва суперечність: між метою — і засобами, формою — і змістом, діями — і обставинами. Сміючись, ми немовби підносимося над цими суперечностями, оволодіваємо ними. Наш сміх над сторінками «Кайдашевої сім’ї» — це своєрідний виклик безглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує родину». 

   8. Дискусія  «Позитивні і негативні риси в ментальності українців, засвідчені І.Нечуєм – Левицьким у повісті «Кайдашева сім’я».

ІV. Фаза консолідації (рефлексія)

Учитель. Заповніть таблицю:

Складання сенкану «Кайдашева сім’я»

Прийом «Мікрофон»

- Чи розкрили ми, на вашу думку, тему уроку?

     - Які моменти уроку вам сподобалися, а які – ні?

V. Оцінювання  навчальної діяльності учнів.

VI. Домашнє завдання.

1.Підготувати міні – доповідь «Сучасне звучання повісті «Кайдашева сім’я»

2.Використовуючи метод сторітеллінгу, скласти розповідь про життя своєї родини.