Урок української літератури у 5 класі "Образ Лиса Микити, риси його характеру"

Про матеріал

Урок української літератури

5 клас

Тема: Іван Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру



Перегляд файлу

1

 

Гаврилівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок  української літератури

5 клас

 

 Тема:  

Іван Франко «Фарбований Лис».

Образ Лиса, риси його характеру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель:

Федоров С. І.

 

 

 

 

Українська література

5 клас

Тема: Іван Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру.

Епіграф:                                                                          Слова ласкаві, а думки лукаві.

Народна мудрість

Мета: опрацювати ідейно-художній зміст казки, охарактеризувати образ Лиса Ми­кити, визначити основні риси його вдачі;

розвивати увагу, пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно ми­слити, наводити переконливі приклади, раціонально використовувати навчаль­ний час;

виховувати найкращі людські якості, інтерес до наслідків власної праці.

Очікування. Після уроку учні зможуть:

  • схарактеризувати образ Лиса Микити;
  • набути умінь і навичок аналізувати художній образ;
  • самостійно працювати з текстом, висловлювати свою думку щодо прочита­ного, ставлення до літературного героя;
  • сформувати власне ставлення до позиції свого «Я» серед людей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет І. Франка, вишитий образ Миколая Чудотворця, підручник, текст казки, збірки казок, ілюстрації школярів до образу Лиса, дидактичний матеріал, кросворди, ребуси, «смайлики» (емоції людини), ноутбук, мобільні телефони.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, релігієзнавство.

План уроку

  1. Організаційний момент.
  2. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.
  3. Повідомлення теми, мети уроку.   

Оголошення епіграфа

  1. Актуалізація опорних знань.
  1. Рольова гра «У картинній галереї».

          б) Інтелектуальна гра «Найрозумніший».

                  в) Евристична бесіда з елементами гри («Щасливий білет»).

     г) Перевірка домашнього завдання.

5. Фізкультхвилинка.

6. Надання учням необхідної навчальної інформації.

7. Інтерактивна частина.

8. Закріплення вивченого матеріалу.

9. Підсумок уроку вчителем.

10. Оголошення результату навчальної діяльності учнів на уроці.

11. З’ясування емоційного стану учнів.

12. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

(Учні показують «смайлики», на яких зображено певну якусь емоцію, що відповідає настрою школяра на даний момент).

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

  • Оголошення епіграфа

  Слова ласкаві, а думки лукаві.

Народна мудрість

ІV. Актуалізація опорних знань.

  1. Рольова гра «У картинній галереї». (Учні, які підготували малюнки героїв казки «Фарбований Лис», розміщують їх у «картинній галереї», розповідають, яку саме подію вони відтворили).
  2. Інтелектуальна гра «Найрозумніший»

Завдання та умови заходу. Клас обирає дві команди по п’ятеро представни­ків, решта учнів – журі та вболівальники. Кожна біля дошки розгадуватиме кросворд упродовж 6 хв. Виграє та команда, яка у визначений час упорається із завданням, надавши правильні відповіді.

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

По вертикалі: 1. Професійна діяльність батька І. Франка (Коваль).

По горизонталі: 1. Письменник, поезії якого Іван Якович вивчив майже всі на­пам’ять (Шевченко). 2. Місто, де навчався І. Франко у гімназії (Дрогобич). 3. Одна із пристрастей письменника (Рибальство). 4. За жанром Фарбований Лис» є казка … (Літературна).  5. Назва оповідання І. Франка для дітей («Олівець»). 6. Ім’я, з яким зверталася мати пись­менника до сина (Ясьо).

 

Кросворд Федорова Олега

 

1О

 

 

2Ц

 

3Х

 

с

 

4Ф

а

5Р

б

а

о

т

 

 

і

 

6Р

о

з

і

р

в

р         а

л

и

 

к

е

 

о

 

 

м

 

7В

е

д

м

і

д

ь

 

и

 

 

с

 

л

 

о

м

 

По вертикалі:

1. Ким назвався Лис Микита при першій зустрічі зі звірями? 2. Ким проголосив себе Лис Микита? 3. Що організували Лисиці, Вовки та  Ведмеді на святі в честь Лиса Микити? 5. Скільки царював персонаж у синій шубі?

 

 

По горизонталі:

4. У який розчин ускочив Лис Микита? 6. Як звірі покарали Лиса за брехню? 7. Хто зі звірів першим заговорив із фарбованим Лисом?

 

 

 

  1. Евристична бесіда з елементами гри («Щасливий білет»).

Кожен учень вибирає свій «щасливий білет».

  • Яким постає Лис Микита на початку твору? (Хитрим, сміливим, гордим, хвалькуватим).
  • Куди вирішив піти Лис у базарний день і чому? (На торговицю у білий день, щоб вкрасти курку і цим доказати свою сміливість).
  • Чи вдалося Лису Микиті виконати свої горді нахваляння? Яким постає він перед нами у скрутну для нього хвилину: таким же сміливим, гордим чи іншим? (Боязливим). Зачитати слова з тексту, які це підкреслюють, дотримуючись темпу читання.
  • Знайти і прочитати опис Лиса після неприємного перебування у діжі.
  • Як повівся Лис після невдалого полювання? Чому він вирішив «добре виграти на своїй подобі»? (Бо був хитрий, а ще побачив, що звірі тремтять перед ним).
  • Чи схвалюєте ви його поведінку?
  • Яким царем був Лис? (Несправедливим).
  • Як звірі розправилися з Лисом? Чому вони так зробили зі своїм царем?
  • Що відчули ви, дізнавшись, як звірі викрили хитрого Лиса?
  • Чого вчить нас цей твір? Проти яких людських вад спрямована ця казка?
    Підсумок учителя. Недарма у народі кажуть: «Хитрий як лис». Саме таких хитрих, підступних, лицемірних людей треба берегтись і самому намагатися таким не бути.
  • РЕБУСИ.

За наведеними рядками з казки І. Франка «Фарбований Лис» визначити, кого з героїв вони стосуються або характеризують.

  •        «Фарбував будинки, паркани та садові лави. Завтра він мав фарбувати якийсь великий паркан і відразу розвів собі півдіжі фарби та й поставив її в кутку на подвір’ї, щоб мати на завтра готову». (Маляр)
  •        «Серце в бідолахи билося сильно, голод крутив кишки, запах олії душив його, але що було робити!» (Лис Микита)
  •        «Ще вчора він був добрим знайомим нашого Микити, але тепер, поба­чивши нечуваного синього звіра... аж завив з переляку, а отямившись, почав утікати – ледве хлипає». (Вовк)
  •        «Вистригла йому три жменьки волосся між очей і пустила на вітер, щоб так і його переполох розвіявся». (Мавпа Фрузя)
  •        «У народних вбраннях задзявкотіли тоненькими тенорами, то цар не міг втриматися». (Молоді лисички)
  •      «Ревли басом, аж дуби тряслися». (Ведмеді)
  • «Витягали соло, аж вуха в’янули». (Вовки)

 

  1. Перевірка домашнього завдання.

Учитель: Хто такий Миколай, який виліпив Лиса Микиту із небесної глини? знайдіть уривок у казці про це (с. 55).

 

Учнівські повідомлення:

  • Повідомлення Жарової Богдани. Миколай – покровитель та вихователь дітей

Майже всі християнські народи мають звичай обдаровувати малих дітей у ніч з 18 на 19 грудня. Відомо, що подарунки отримують лише чемні діти. Тому всі намагаються бути ввічливими, слухняними, вчать віршики, пісні й молитви. Опівночі Чудотворець заходить до кожної оселі разом зі своїми по­мічниками – Ангелом і маленьким чортиком Антипком. Ангел роздає подарунки чемним дітлахам, Антипко розносить різки непослухам. Усе це складається до тор­бинки й кладеться разом з печивом-«миколайчиком» дитині біля подушки.

 

  • Повідомлення Мотрича Михайла. Піклування Миколи про тварин

У народному побуті існувало вірування, що під час життя і навіть після смерті Микола продовжував здійснювати чудеса: рятував мореплавців та вто­паючих, звільнював засуджених. Перекази про нього стали основою багатьох народних казок, у яких він також здійснював чимало чудес, але вже у фан­тастичній формі. Микола піклується не тільки про людей, а й про тварин. Одного разу,– розповідається в одній із легенд,– застала селянина в лісі ніч. Розпріг він коней, дав їм сіна і бачить – недалеко від нього зібралося багато звірів. Селянин очам своїм не повірив: заєць сидить поруч із вовком і не боїться його. Що за диво? Придивився уважніше – сидить між звірями сива людина і щось розповідає тваринам, а ті уважно її слухають. У старій людині впізнав селянин Миколу-Угодника.

 

  • Повідомлення Бондар Лілії. Зв’язок образу Святого з життям народу

Із  цим святом у селян пов’язано багато прикмет. Так, господар вставав у цей день дуже рано, щоб першим перейти через подвір’я. Якщо ж це буде хтось інший – прикмета погана. Помічали: який день на Миколу зимнього – такий і на Миколу літнього, іній на Миколу – до врожаю. Перші серйозні морози – на Миколая. У цей день починали продавати залишки хліба. З Миколая молодь готувалася до вечорниць.

V. Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Трішечки понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ.

VІ. Надання учням необхідної навчальної інформації.

  1. Вправа «Аналіз ситуації».

Знайти і прочитати рядки, у яких розкривається життя звірів за царювання Лиса. (Робота з підручником: с. 55 ; від слів «Жили собі звірі…»).

Підсумок учителя. Саме в цьому уривку автор розкриває нам головну думку казки – бажання вищого жити за рахунок ниж­чого. І. Франко навмисне називає правління свого героя «добрим», «справедливим», «м’якосердним». Але це добро фальшиве, бо далі автор пише: «Хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не вигравав справи». Удавана добрість Лиса насправді є замаскованою байдужістю до підлеглих. Задовольнивши свої потреби, він не цікавився долею звірів. У цій казці змальовано найосновніші риси тиранії. Тиран – це «великий егоїст», який править незаконними методами за допомогою на­сильства. У цьому теж полягає алегоричний зміст казки. А тираном у ній виступає Лис Микита.

VІІ. Інтерактивна частина.

Учитель: Які ж риси характеру притаманні Лисові Микиті?

  • Метод «Інформаційне ґроно» (складання інформаційного ґрона щодо характеристики образу).

Риси характеру Лиса

  • Гордість;
  • хвалькуватість;
  • несправедливість;
  • кмітливість;
  • хитрість;
  • боягузливість;
  • фантазія;
  • корисливість;
  • сміливість;
  • самовпевненість;
  • кар’єризм;
  • обережність;
  • ризикованість;
  • рішучість.

VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

  •   Систематизуючи бесіда.
  • Чим сподобалася вам казка? А чим не сподобалася?
  • Чого вчить нас ця казка?

Чим ця казка близька до народної?

  • Тестові завдання на сторінці 57-58.
  • Онлайн-опитування Classtime з використанням QR-коду.

Підсумок учителя. Казка «Фарбований Лис», як і багато інших казок І. Франка, близька до народної, тому що у своїх творах автор розкриває проблеми життя народу в алегоричній формі.

ІХ. Підсумок уроку вчителем.

Ознайомившись із казкою І. Франка «Фарбований Лис », ми переконались, що обман  ніколи не закінчується добром. Ця казка, як  і багато інших творів мистецтва слова, змушує кожного з нас поглянути на себе через призму життя героя твору. Який я? Чи чесний зі своїми друзями, батьками, чи хочу бути лідером і щоб усі працювали на мене? Можливо, вперше в житті вам спало на думку дати оцінку й своїй власній поведінці. Англійське прислів’я влучно стверджує: «Найдовша у світі відстань – відстань від голови до серця». Бажаю вам подолати цю відстань і саме серцем дати відповідь на запитання: якою я зростаю людиною?

Х. Оголошення результату навчальної діяльності учнів на уроці.

ХІ. З’ясування емоційного стану учнів.

(На допомогу приходять «смайлики»).

ХІІ. Домашнє завдання.

  • Придумати свій кінець казки.

Додаток  

                     

     

 

Здивований      Наляканий    Засмучений      Спокійний

 

 

    Радісний        Зніяковілий        Замислений      Розлючений 

 

  

Задоволений        Захоплений       Мрійливий        Ображений 

docx
Додано
26 жовтня 2018
Переглядів
1477
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку