Ознайомити учнів із поняттями «ліро-епічний твір», «поема»; допомогти глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору; розвивати навички виразного, вдумливого читання ліро-епічних творів, характеристики образів, співвіднесення із сучасністю давноминулих подій, описаних у поемі; виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.
Українська література 6 клас
Тема. М. Вороний. Поема «Євшан-зілля», її головна думка, образи та художні особливості.
Мета:ознайомити учнів із поняттями «ліро-епічний твір», «поема»; допомогти глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору; розвивати навички виразного, вдумливого читання ліро-епічних творів, характеристики образів, співвіднесення із сучасністю давноминулих подій, описаних у поемі; виховувати почуття патріотизму, вірності Батьківщині.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
«Мозковий штурм»
1.За що ми любимо рідний край?
2.Як ви розумієте епіграф до уроку?
ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Літературний диктант.
(Виконується письмово, кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал (перевіряється учнями-асистентами або методом взаємоперевірки в парі, після чого вчитель оголошує правильні відповіді...)
IV. ФОРМУВАННЯ І ВДОСКОНАЛЕННЯ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК
1.Слово вчителя.
Твір М. Вороного «Євшан-зілля» названий поемою. Це жанр мішаної форми, тому що носить ознаки таких родів літератури, як лірика й епос, тобто ліро-епічний твір.
Згадаймо, що епосом називається зображальний рід літератури, в якому подається об'єктивне зображення людини у взаємодії з іншими людьми, подіями, явищами; епос має прозову форму; лірика — виражальний рід літератури, де зображення людини подається через відтворення її почуттів, переживань, роздумів; лірика здебільшого має віршову форму.
У ліро-епічних жанрах (це співомовки, поезії в прозі, балади, поеми, романи у віршах) наявний розгорнутий сюжет; розкривається внутрішній стан героїв; крім образів, що входять у розвиток сюжету, є ще й образ ліричного героя; використовуються різноманітні засоби; мова, як правило, віршована.
2. Робота над ідейно-художнім змістом твору М. К. Вороного «Євшан-зілля»
2.1. Виразне вибіркове читання твору.
2.2. Історія написання «Євшан-зілля».
Доля України, проблема історичної пам'яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році він написав прекрасну зворушливу поему «Євшан - зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку
М. Вороний дізнався з Іпатського літопису.
Автор її не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема переносить
нас у часи існування Київської Русі, під час князювання Володимира Моно- маха.
2.3. Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.
2.4. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї.
2.5. Основна думка:
1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;
2) «...хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають»,
2.6. Композиція.
• Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика і тих, хто край свій рідний «...зацурали, занедбали...».
• Зав'язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира; бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину.
• Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля !
• Розв'язка: роздуми автора над складною долею українського народу, який потрапив у полон до хана і не має вже шляху вороття додому.
2.7. Стислий зміст твору.
Горе тій людині, яка відцуралась від свого і, потрапивши на чужу землю, забула рідне слово, блиск материнських очей та мозолисті руки батька.
Йдеться в поемі про взятого в полон сина половецького хана, якого, хоч він і був у неволі, оточили розкошами, і він став забувати рідний степ, бо вже звик до чужини. Хан страждає від розлуки з сином, і тоді він посилає старого віщуна, щоб той повернув додому юнака. Але це доручення виявилося дуже складним. Бо на юнака не подіяли ні розповіді про батькові сльози, ні половецькі пісні: «...де пустка замість серця, порятунку вже не буде!» Тоді посланець дав понюхати зав'язане у вузлику зілля, привезене з батьківщини, і Сталося диво: перед очима хлопця постав рідний степ — «широкий, пишно- I барвний і квітчастий».
2.8. Жанр: ліро-епічний твір, поема.
2.9. Теорія літератури.
• Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й епосу. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі віршів, з ве- ликою кількістю виражених почуттів (від лірики): дума, поема, байка, балада.
• Поема (гр. роіета, від роіею — роблю, творю) - ліро-епічний оповідний твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами; великий віршований твір з оповідним чи ліричним сюжетом.
2.10. Обговорення змісту поеми за питаннями:
• За що ми любимо рідний край?
• Яке значення має епіграф і вступ до твору?
• Що свідчить про ставлення князя до хлопця?
• Чому хлопець забув рідний край? Чи можна його за це осудити?
• Опишіть внутрішній стан половецького хана під час втрати сина.
• Прокоментуйте, як зрозуміти наступні слова з твору: «...мов кров'ю з його (хана) серця слово точиться по слову...»
• Як твір пов'язаний з усною народною творчістю?
• У чому була важливість наказу хана гудцеві? Що про це сказано у творі? Прочитайте.
• За яких умов хлопець прийняв гудця?
• Розкажіть, як гудець грав та співав хлопцеві, нагадуючи йому про куль- ' туру рідного краю.
• Поясніть, чому твір має таку назву? Власні думки обґрунтуйте.
3.Дослідницько-пошукова робота в групах.
1-ша група визначає ознаки жанру, доводить, що даний твір — поема (за визначенням).
2-га група характеризує образ юнака-половця.
3-тя група виписує приклади використаних художніх засобів та з'ясовує їхню роль у творі.
4-та група визначає зв'язок давноминулих подій, описаних у поемі, із сучасністю; актуальність ідеї твору на сьогодні для України.
Орієнтовні відповіді
1-ша група, у творі М. Вороного наявний розгорнутий сюжет; події розвиваються динамічно, напружено. Це підкреслюється також використанням багатьох дієслів. Характер героїв розкривається досить повно, читач дізнається про їхній внутрішній світ, переживання та думки. Подій кілька — перебування половецького хлопчика в полоні, приїзд гудця і повернення героя на батьківщину. Форма — віршова. Отже, за жанром це ліро-епічний твір, поема.
2-га група. Половецький юнак сприйнятливий до добра; під впливом доброго до нього ставлення та із часом він «край чужий, чужі звичаї» став «за рідні уважати». Слова, спів посланця від батька його не вразили, залишили байдужим. І лише чарівне євшан-зілля розбудило пам'ять, він згадав рідний степ, батенька нещасного, і прокинулися в душі юнака приспане прагнення до волі, любов до рідного краю, свого народу. Його думки й слова «Краще в ріднім краї милім Полягти кістьми, сконати, Ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!» є глибоко патріотичними.
3-тя група. У творі багато епітетів, які яскраво змальовують явища та події: (слів) гучних і мальовничих; (край) рідний; най- улюблена, кохана, люба (дитина); (життя) привільне; (вдача) молодецька; (народ) вільний; (сидить) німий, байдужий та ін.
Порівняння допомагають читачам точніше, виразніше уявити предмет зображення: крадькома прийшов, мов злодій; мов скажена хуртовина, мов страшні ГІеруна громи, там ревли-стогнали струни; мов кров'ю з його серця слово точиться по слову.
Досить часто автор вживає метафори. Так, хан з великою повагою звертається до народного співця (гудця): «ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш», «Манівцями ми блукаєм без дороги», — ось як характеризує письменник становище сучасної йому України, що ніяк не може здобути собі незалежності й 'позбавитися явних і таємних ворогів, а також власної байдужості.
Звертання, риторичні, окличні та питальні речення надають творові емоційності, ліричності, динамічності.
Отже, автор використав багато художніх засобів, які роблять твір цікавим, поетичним, естетично привабливим та глибокодійним.
4-та група. На жаль, багато українців не живуть у себе на батьківщині, забули рідний край, мову; у них відсутнє почуття патріотизму, вони нічого не хочуть зробити для рідного краю й свого народу. Декому з них довелося виїхати за кордон через економічні негаразди. Але найстрашніші ті з них, хто має «пустку замість серця» у своїй країні. Вони зневажають свою націю, мову, звичаї, вважають їх другосортними.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
Гра «Знайди слово».
Марійка Допитлива випадково замалювала коректором кілька слів у віршах М. Вороного і тепер не може згадати, що це були за слова. Допоможіть їй: вставте слова, вибравши з ряду тих, що подані в довідці.
Але спів цей ніжний, любий, Ані перший, сильний, ..., Не вразив ... серце, — Він сидить німий
(Довідка: дужий, вольовий, бойовий; козацьке, юнацьке, відважне; ворожий, байдужий, стривожений).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
«Мікрофон». Чи потрібен патріотизм у сучасному житті?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися переказувати зміст поеми, визначати його тему та головну думку; письмово схарактеризувати образ хана; підготувати в парах дискусійний діалог «Що таке патріотизм і чи потрібен він у сучасному житті?»