Урок української мови 4 клас "Спостереження за вживанням прикметників у мовленні"

Про матеріал

Конспект уроку з укр. мови для вчителів 4 класів на тему"Спостереження за вживанням прикметників у мовленні"

Перегляд файлу

Українська мова, 4 клас

Спостереження за вживанням прикметників у мовленні

Тема. Спостереження за вживанням прикметників у мовленні.

Мета. Закріплювати в учнів поняття про прикметник, як частину мови, про його роль у мовленні; розвивати зв’язне мовлення учнів, збагачувати їх лексичний запас; виховувати культуру мовлення, любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання. ілюстрації та таблиці за темою, предметні малюнки, сніжинки, музика

Тип уроку. Комбінований

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Починається урок.

Будемо старанно працювати.

Щоб мову рідну гарно знати.

Девіз уроку: Думати швидко. Виконувати чітко.

Творчо працювати. Каліграфічно писати.

ІІ. Узагальнення знань про іменник

Робота з віршем

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина. (Т. Шевченко)

-Підкреслити іменники і визначити їх відмінок.

2.Творчий диктант

-Поставити іменники в потрібній формі.

Побачили (зозуля), вода з (криниця),написати (подруга), грає на (скрипка), створити (держава),

подарували (дівчинка), допомогли з (радість), посипати (сіль).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Повідомлення теми й мети уроку.

- На сьогоднішній урок до нас у гості завітала Зима. Подивіться, яка вона гарна, послухайте , що вона хоче сказати.

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така … (чудова).

Міста чистенькі, білі села –

Зима і радісна й … (весела).

Кружляють вальс сніжинки ніжні

Зима пухка і … (білосніжна).

Вона буває і серйозна:

Суха і вітряна й … (морозна).

А як насуне хмара сива

Зима по – своєму … (красива).

Складання «Сенкану» до слова зима.

-До якої частини мови належать записані слова? (Прикметники)

- Сьогодні на уроці ми продовжимо говорити про прикметник. Будемо спостерігати за вживанням прикметників у мовленні.

2. Каліграфічна хвилинка.

- Урок продовжимо без зупинки з каліграфічної хвилинки.

ів мл ух ом им іг

Прийшла чарівна зима і вкрила землю пухнастим снігом.

3.Гра « Перетвори іменник в прикметник»

Тиша, срібло, сум, пташка, сніг, сонце, зима, блакить.

4. Гра «Знавці». Робота з підручником. Вправа 233.

-Прочитайте текст і визначте – це розповідь чи опис. Яка мета цього тексту?

- Знайдіть в тексті зачин, основну частину і кінцівку. Спишіть основну частину.

- До прикметників

Глибоке доберіть антонім (І група),

безкрає – синонім (ІІ група),

земля – спільнокореневе (ІІІ група).

5. Фізкультхвилинка

ІV. Закріплення та систематизація знань.

1.Творча робота . Розвиток зв'язного мовлення.

Наша Зима розсипала сніжинки по класу. Треба зібрати їх і скласти речення.

Червоні снігурі стрибають по дворі.

Синиці, голуби співають на високій вербі.

На зиму омелюх пошив рудий кожух.

- Про кого ці речення? (Про пташок)

- Скажіть, а чи важко пташкам взимку?

- А як ми можемо їм допомогти?

-Запишіть речення і підкресліть прикметники та пов'язані з ними слова.

2. Робота в парах.

І група – записати прикметники в чол. роді;

ІІ група – записати прикметники в жін. роді;

ІІІ група – записати прикметники в сер. роді.

Чорн_ чарівн_

весел_ холод_

кмітлив_ народн_

3. Гра «Впізнай слово»:за поданими прикметниками :

Рідна,лагідна,найдорожча(матуся).

Запашний,білий,смачний(хліб).

Білий,холодний ,пухкий(сніг).

Прозора,холодна,джерельна(вода).

Яскраве,тепле,лагідне(сонце)

V Підсумок уроку. Домашнє завдання

1. Гра «Мікрофон»

-Які слова ми називаємо прикметниками?

- На які питання вони відповідають?

- Від якої частини мови залежить правильне вживання прикметника? (Від іменника).

- То яку роль відіграють прикметники у мовленні? (Прикметники допомагають описувати картини, впізнавати предмети, змальовувати зовнішність,складати тексти описи, роблять мовлення виразним, багатшим).

Висновки:

- Прикметники роблять нашу мову красивішою, точнішою, мелодійною, багатшою, яскравішою. І це ми побачили сьогодні з вами на уроці.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес.

Обладнання.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Каліграфічна хвилинка

Шш Шш ше рен га шеренга

— Поясніть значення слова шеренга.

(Група людей, які стоять на одній лінії з поверненими в один бік обличчями.)

— На якому уроці діти шикуються у шеренгу?

— Допишіть словосполучення, змінюючи слово шеренга.

Стати в ..., вийти з ..., крокувати в ..., командувати ..., обійти ..., зупинитися біля ...

2. Бесіда

— З чого складається наше мовлення? (З речень)

— З чого складаються речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками?

— Які частини мови вам відомі?

— Яку роль у мовленні виконує кожна з них?

— Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.

3. Гра «Упізнай іменник»

Осінь така мила, осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

Борщик у горщику,

Кашка у жменьці,

Скибка у пазусі,

Грушки в фартушку.

П. Тичина

— Назвіть іменники, які почули.

— На які питання вони відповідають?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

2. Вибіркове списування

— Прочитайте текст.

УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - 4 КЛАС - 2014 рік

І семестр

ІМЕННИК

УРОКИ 27-28. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Каліграфічна хвилинка

Шш Шш ше рен га шеренга

— Поясніть значення слова шеренга.

(Група людей, які стоять на одній лінії з поверненими в один бік обличчями.)

— На якому уроці діти шикуються у шеренгу?

— Допишіть словосполучення, змінюючи слово шеренга.

Стати в ..., вийти з ..., крокувати в ..., командувати ..., обійти ..., зупинитися біля ...

2. Бесіда

— З чого складається наше мовлення? (З речень)

— З чого складаються речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками?

— Які частини мови вам відомі?

— Яку роль у мовленні виконує кожна з них?

— Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.

УКРАЇНСЬКА МОВА - 4 КЛАС

І семестр

ІМЕННИК

УРОКИ 27-28. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ

Мета. Актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Каліграфічна хвилинка

Я візьму той рушник, постелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

-З якої пісні ці рядки? («Пісня про рушник» на сл.. А.Малишка)

-Які іменники вжиті з прийменниками?

2. Звуко-буквений аналіз слова ЩЕБЕТАННЯ

3.Бесіда

— З чого складається наше мовлення? (З речень)

— З чого складаються речення?

— Як групуються слова у мові? За якими ознаками?

— Які частини мови вам відомі?

— Яку роль у мовленні виконує кожна з них?

— Наведіть приклади слів, що належать до відомих вам частин мови.

4. Гра «Упізнай іменник»

Осінь така мила, осінь славна.

Осінь матусі їсти несе:

Борщик у горщику,

Кашка у жменьці,

Скибка у пазусі,

Грушки в фартушку.

П. Тичина

— Назвіть іменники, які почули.

— На які питання вони відповідають?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо свої знання про лексичне значення іменника.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за таблицею

2. Вибіркове списування

— Прочитайте текст.

— Доберіть до нього заголовок.

У далекі часи Київ був відомим торговим центром. У ньому проводили великі ярмарки. Сюди приїжджали купці з Німеччини, Угорщини, Китаю, Єгипту. Вони привозили до Києва шовкові тканини, золоті й срібні нитки, вино, фрукти, зброю, прикраси. Ви- возили купці з України товари, які користуються попитом у їхніх країнах. Серед цих товарів хліб, хутро, мед, риба.

За М. Слабошпицьким

— Випишіть загальні іменники.

— Випишіть власні іменники.

— Що ви знаєте про правопис власних іменників?

— Які з іменників належать до істот, а які — до неістот?

3. Гра «Хто швидше?»

— До кожної групи доберіть по 3-4 іменники.

— Визначте їх рід.

Дівчата:

Назви явищ природи: ...

Перелітні птахи: ...

Хлопці:

Назви знарядь праці: ...

Свійські тварини: ...

— Як ви визначали рід іменників?

4. «Працюймо разом!». Уточнення предметності іменника

— Наведіть приклади іменників, що означають назви предметів, які можна побачити, почути, до яких можна доторкнутися.

— А які іменники означають те, про що можна лише подумати? (Радість, сум, сміливість, біль, холод, любов)

— Яке питання можна поставити до цих іменників? (Що?)

Висновок. До іменників належать слова, які мають абстрактне значення і відповідають на питання що?.

— Яка різниця між предметом і словом?

— Порівняйте слово парта з предметом, який він позначає.

Висновок. Коли ми даємо характеристику предмету парта, то розповідаємо про її форму, розміри, матеріал, з якого вона виготовлена, яке має призначення.

Коли ми даємо характеристику слову парта, то розповідаємо про кількість звуків і букв у слові, до якої частини мови належить це слово, які граматичні ознаки (рід, число, відмінок, член речення) має.

5. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Поетична хвилинка

— Прочитайте виразно уривки з віршів М. Грабоуса.

Взявши ножиці у руки, —

Це Василькова вже звичка,—

Хлопчик вирізав без муки

Із паперу чоловічка.

Таня просить свого тата:

-Тато, Сонце зупини,

Хочу я його впіймати,

Тільки двері відчини.

— Знайдіть у них іменники, які не мають роду. Чому ви так вважаєте?

2. Вправа на визначення відмінка іменника

— Прочитайте текст.

Щедро родить земля, оброблена умілими руками. Навкруги розкинулись простори рідної землі. І найкращій землі треба дбайливих рук. Удобриш землю вчасно, то й урожай буде рясний. Хвались не землею, а тим, що виростив на ній. Ми красно дякуєм за хліб, який виростили на щедрій українській землі.