Урок української мови для 11 класу "Риторичні фігури. Риторичне запитання. Звернення"

Про матеріал

Розкрити зміст понять «риторичне запитання» та «звернення» ; формувати вміння учнів користуватися засобами мовного вираження; вчити виявляти у тексті риторичні фігури, збагачувати та увиразнювати текст риторичними фігурами і писати оригінальні тексти; удосконалювати здатність учнів до публічного виступу та впевненість у результатах своєї роботи; виховувати компетентного мовця ,стійку мотивацію та свідоме прагнення до вивчення української мови.

Перегляд файлу

Тема. Риторичні фігури. Риторичне запитання. Звернення

Мета. Розкрити суть понять «риторичне запитання» та «звернення» ; формувати вміння учнів користуватися засобами мовного вираження; вчити виявляти у тексті риторичні фігури, збагачувати та увиразнювати текст риторичними фігурами та писати оригінальні тексти; удосконалювати здатність учнів до публічного виступу, впевненість у результатах своєї роботи; виховувати компетентного мовця ,стійку мотивацію та свідоме прагнення до вивчення української мови.

Обладнання.Підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку . Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вправа «Букет квітів»

Учні стають в коло й по черзі називають назву квітки, яку хотіли б поставити в уявний спільний букет. Я додаю до букета ( ромашку), бо для мене вона асоціюється із сонячним сяйвом, а воно сприятиме нам у навчанні.

У класі можуть бути заготовки з квіток, учні роблять вибір.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1.Риторична розминка

1) Що є предметом вивчення риторики?

2) Прокоментуйте вислів: «Поняття словесної наочності пов’язане з асоціаціями».

3) Які виражальні засоби забезпечують словесну наочність?

4) Що таке метафора?

5) Який різновид метафори вам відомий?

6) Яка роль метафори у публічному мовленні?

7) 3 якою метою оратори використовують антитезу, повторення?

8) Що таке градація? Наведіть приклад.

9) Наведіть приклад порівняння.

2. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання.

У чому виявляється зв'язок поезії з риторикою?

ІV. Засвоєння нового матеріалу.

1.Розв'язання проблемного питання.

Давньогрецькі й римські оратори користувались у своїх промовах такими синтаксичними одиницями, які посилювали емоційність і виразність виголошуваних думок. Звідси походить і назва цих синтаксичних одиниць — риторичні. З часом у поезії їх риторичність, звісно, стала дуже умовною. Риторичні фігури — це риторичне питання, риторичний оклик і риторичне звернення.

Риторичне питання – художній засіб, який виявляється у формі питання, яке не потребує відповіді. Причин може бути дві: по-перше, риторичне питання не потребує відповіді, тому що відповідь уже в ньому є; по-друге, відповіді на це питання в принципі не може бути. Риторичні запитання додають художньому твору урочистості та піднесеності.

Приклади риторичних питань в українській поезії:

Кати знущаються над нами,
А правда наша п’яна спить.
Коли вона прокинеться?
Коли одпочити
Ляжеш, Боже, утомлений?

(Т. Шевченко “Кавказ”)

Риторичне звертання – це звертання, яке не має на меті буквальний контакт з особою чи явищем, до якого звертаються. Мета риторичного звертання – привернути увагу читача до тієї особи чи явища, до яких звертається автор.

Батьку ти мій, друже!
Блуджу в снігах та сам собі:
«Ой не шуми, луже!»
Не втну більше. А ти, батьку,
Як сам здоров знаєш;
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш
Співай же їм, мій голубе,
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали,
Кого положили.
Про старину, про те диво,
Що було, минуло —
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули…

(Т. Шевченко “До Основ’яненка”)

2. Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу у підручнику

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з текстом.

Прочитати, звертаючи увагу на правильне інтонування, оптимальний темп та гучність. Вказати вжиті в тексті виражальні засоби риторики.

НА СВЯТО ЖІНКИ

Ніколи не була вона ні царівною, ні принцесою, жінка моєї землі.

Далеким раннім сном прийшли з напівлегенди образи нашої першої християнки княгині Ольги та чайки-зигзиці Ярославни.

Тьмавим переказом здиміли постаті султанші Насті Лісовської, а з нею жінок, що руками козацьких полковників тримали перначі.

Зарання лиха історична доля поклала на українську жінку важкий хрест і вимагала від неї мужності. Під тяжкою цією ношею разом із чоловіком вона створила, передала дітям мову, пісню і пам’ять про чесний рід.

...Нині найстрашніше слово про жінку — це слово статистики. Виявилося, що не тільки в колгоспі вона велика сила. Найважчі й найдешевші роботи в місті теж виконує вона. Копає рови. Асфальтує дороги. Вивозить за місто сніг. Носить цеглу. На очах у перехожих чоловіків, що ніяково одвертаються. Знизують плечима... Дивляться звичними, байдужими очима...

Що зараз скажеш про рівність і право жінки? Вона має всі громадянські права, яких не відчуває за тягарем обов’язків. І все ще снить ідеалом лицарського кохання, мужнього захисту, домашнього достатку й затишку. Новому мінливому світові розхитаних норм вона нав’язує незмінну умову: старе поняття про порядність і стару серенаду про вірність. (За Є. Сверстюком)

2.Робота в групах

1 група

Вибіркове письмо

Виразно прочитати уривок з віршів. Яку роль відіграють звертання в реченнях (називання або увиразнення висловлювання)? Виписати речення зі звертаннями та схарактеризувати їх.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, тільки камінь має.

Як ту мову може забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила.

(С. Воробкевич)

2 група

Вибіркове письмо

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це — мова моя,

Це — мова моєї Вкраїни.

(П. Тичина)

3 група

Вибіркове письмо

…Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову

Слово незабутнє.

(Ю. Рибчинський)

4 група

Вибіркове письмо

Народе мій, дитино ясночола,

Живи й орудуй мовами всіма,

Бо кожна мова — твого духу школа,

Твоєї правди — золота сурма.

Вклякни перед зорею світовою,

Що пломеніє, наче сонця креш,

Та не молися мовою чужою,

Бо на колінах стоячи, умреш.

(Д. Павличко)

3.Попрацюй самостійно

І варіант

Вказати риторичні запитання, пояснити їхню роль у мовленні.

Чи ми уже такі собі смиренники, чи нерозумні зроду торгаші, які міняли волю на вареники, а щедрий степ — на теплі кунтуші? Усім здавались щирими і гречними, все винесли на власному горбі, скарб роздавали, як найкращі речники, не залишивши й шеляга собі. Чи довго ще в покорі шапкуватимем на світовій неправедній дільбі? До рук чужих найкраще віддаватимем — ну а собі, як мовиться, дасть-бі? Були ми козаками і повстанцями, страждальцями на вічній мерзлоті, героями, панами і вигнанцями, де поєднались грішні і святі. Та не вдалось нікому нас охижити і до безмов’я душу довести. У найважчій скруті ми зуміли вижити, від зла не захлинувшись і від мсти. (За С. Бурлаковим)

ІІ варіант

Вказати риторичні запитання, пояснити їхню роль у мовленні.

Хто сьогодні вголос на, всю Україну повторить слова Тургенєва: «Якби я був українцем, я б особисту байдужість до своєї народності вважав би за злочин, я б не схотів бути росіянином»? (І. Дзюба). Якусь, батьку, волю маєм недолугу, завіки ходити звикла у ярмі. Чи синів не варта горопашна мати?! Чи сини синами недостойні буть?! (В. Забаштанський). Хто знав, хто вів смертям і стратам лік? Де фільм, який нам показав би голод, отой проклятий тридцять третій рік? Який співець поему склав про холод чи розповів, як то людей в наш вік крушив і чавив пролетарський молот? У скількох кровях купаючи той герб, жнива справляв на людській ниві серп? (Ю. Клен). Пробач мені, часе, слаботу, що вирветься з горла, як плач: «Де твій Росинант, Дон-Кіхоте? Де сам ти, зухвалий блукач?» (В. Базилевський). Чи втримати сніжинку в жмені? Чи, до невловності прудка, ота стихія безіменна набуде обрисів рядка?.. (О. Забужко).

4.Проведення тестування.

1. Риторика — це:

а) наука про культуру спілкування та мовлення;

б) наука про правильну артикуляцію звуків мовлення;

в) наука про правильне застосування міміки та жестикуляції;

г) наука і мистецтво переконувати співрозмовників. √

2. Порівняння — це:

а) художнє означення, що виділяє і образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета, явища;

б) послідовне зображення двох чи кількох явищ із різних сфер життя, показ подій на тлі інших, чимось подібних;

в) пояснення одного предмета через підкреслення його схожості на інший; √

г) використання багатозначності якогось слова чи вислову.

3. В основі метафори лежить:

а) порушення узвичаєного порядку слів у реченні;

б) перенесення властивостей і ознак одного явища на .інше на основі подібності; √

в) поєднання контрастних понять:

г) слова та їх форми, що вимовляються чи пишуться однаково, а значення мають різне.

4. Метафоричним є вираз:

а) Український правопис добре опрацьований кількома поколіннями мовознавців (З газети);

б) Пригорнись до мене, слово, коли щира ллється мова (Л. Забашта); √

в) Мова — система звукових знаків, що виконує комунікативні, пізнавальні, оцінні, естетичні та інші функції (3 підручника)

г) І кожна мова — неповторна... (Д. Білоус).

5. Риторичне запитання— це:

а) питання, з яким ритор (оратор) звертається до слухачів, щоб перевірити, чи зрозуміли суть ним сказаного;

б) запитання, з яким слухачі звертаються до оратора, щоб уточнити ним сказане;

в) запитання, яким висловлюється ствердна думка чи на яке відповідає той, хто його ставить; √

г) питання, з яких складається план підготовленої оратором промови.

6. Риторичним є таке запитання:

а) Як тебе хоч звати, земляче? (Григір Тютюнник);

б) Та скажи-бо, дівчино, з якого ти села, чи з Бієвець, чи з Дешок? (І. Нечуй-Левицький);

в) Дядьку, а ви мені не можете дати «Пригоди Тома Сойєра»? Возможна чи невозможна така возможність? (М. Стельмах);

г) Хочеш мови пізнати скарбницю? (Л. Забашта). √

4.Творча лабораторія.

Завдання на вибір.

1. Скласти сенкан про риторичне питання.

Сенкан (Орієнтовно)

Звертання.

Яскраве,виразне, багатогранне.

Радує, хвилює , до звершень зве.

Душі торкає почуттів найтонші струни.

Магічне слово це.

2. Скласти 5–6 речень зі звертаннями до однокласників, до батьків, до знайомих і незнайомих людей на тему «Важливість нашого ставлення до знань з рідної мови».

VІ. Підсумок уроку.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

Прийом «Фішбоун»

Знаємо