Мета: поглибити знання дев'ятикласників про складнопідрядне речення, його будову і засоби зв'язку; навчити визначати підрядні з'ясувальні частини, позицію їх відповідно до головної частини; розвивати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль складнопідрядних речень з підрядними з'ясувальними в текстах; удосконалювати творчі вміння моделювати складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними відповідно до мети й обставин спілкування та використовувати їх в усних і письмових висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати розуміння і позитивне ставлення до усної народної творчості.
СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ З’ЯСУВАЛЬНИМИ
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів дев’ятикласників (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Підрядні з’ясувальні частини з головною поєднуються за допомогою сполучників що, як, щоб, наче, ніби, мов та сполучних слів хто, який, чий, котрий, де куди, як, коли: Я збагнула, що забуття не суджено мені; А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина (Леся Українка).
ІV. Засвоєння теоретичного матеріалу в процесі виконання завдань і вправ творчого характеру
1. У курені, що соломою криті, ми дівчатам несли кавуни (В. Симоненко). 2. Пише рідна, що навколо хати наш садок вишневий забілів (В. Симоненко). 3. Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра). 4. На плесі вода така темна, ніби на чорному камені настояна (М. Стельмах). 5. То не любов, яка не вміє бажати іншому добра (Р. Третьяков).
6. Одваживсь Вовк у Лева попросити, щоб старшиною до Овець наставили його служити... (Л. Глібов). 7. Не кожному з тих, хто пише, вдається здобути визнання сучасників (Б. Олійник). 8. Що посієш, те й пожнеш (Нар. творчість). 9. Але певен, що кожного разу у вагання і сумнівів час дріб’язкові хмарки образи не закрили б сонця від нас (В. Симоненко).
1. Розказують люди, що русалки часто заманюють на берег вівчаря з дудкою і примушують його грати всю ніч (В. Супруненко). 2. Серед великої тиші чулось тільки, як шелестіли листочки (М. Коцюбинський). 3. Хто побував у горах, той ніколи не забуде їхньої величі й краси (З часопису). 4. Мені спочатку навіть здалося, що кружляю на одному місці (Є. Гуцало). 5. Примкнувши вії, стоїть у задумі осінній ранок, прислухається до тиші (М. Стельмах). 6. Старий дзвонар одного давнього вечора розповідав, як десь дівчата дзвонами привертали парубочі серця (М. Стельмах). 7. Ви знаєте, як пахне хліб? (Л. Забашта). 8. І без слів я все зрозумію, що сказати маєш мені (В. Симоненко).
Дослідження-аналіз (з елементом взаємоперевірки)
Варіант 1
Чернець Києво-Печерського монастиря Нестор не помічав, як спливав час (Д. Степовик).
Здається, що в райдузі відбивалися кольори всіх земних квітів (В. Супруненко).
VІ. Узагальнення вивченого на уроці Гра «Знайди зайве речення»
1. А Людина боїться тільки того, чого не знає (В. Бєлінський).
Б Здавалося мені, що ворушаться скелі, з очей своїх сльози ллючи (Олександр Олесь).
В Як сумно тій людині жить, яка в житті не знала суму (М. Рильський).
2. А Хто забуде материну пісню, той сліпий блукатиме по світу (В. Симоненко).
Б Люблю, коли хвилі юрбою шумлять (В. Сосюра).
В Коли за все берешся, то нічого не зробиш (Народна творчість).
VІІІ. Домашнє завдання
Лише тим людина дорожить усе життя що далося їй дорогою ціною (В. Сухомлинський). 2. Хлопцю здавалося що все навкруги радісно заспівало, засяяло (Н. Романович-Ткаченко). 3. Під лісом видно було як красувалися жита й густі зелені пшениці (Т. Осьмачка). 4. Хто стрічався на шляху зо мною того я щирим серденьком вітала (Леся Українка). 5. Не відкладай на завтра те що можна зробити сьогодні (Нар. творчість). 6. Гетьманові згадалося яким радісним був Великдень у дитинстві (Ю. Мушкетик). 7. Той господар в просторі безмежному хто душею відрікся меж (В. Симоненко). 8. Відомо ж бо що заборонений плід є найсолодшим (О. Гончар).