Урок української мови (Оцінювання за ГРУПОЮ РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у рі ГР1) у 8 класі

Оцінювання за ГРУПОЮ РЕЗУЛЬТАТІВ 1

(взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях)

Мета:

перевірити уміння учнів слухати та  чути, розуміти зміст висловлювання із одного прослуховування

Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним із   варіантів.

1. Варіант перший:

учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад, 1.А, де цифра «1» – номер запитання, а відповідна буква  – номер обраної відповіді).

2. Варіант другий:

учні одержуть видрукувані запитання та варіанти відповідей на них і відзначають галочкою правильний з їхнього погляду варіант.

Матеріал для  завдання: зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для  для 8 класу  текст обсягом 600-800 слів, час звучання 6-7 хвилин

Уважно  прослухайте текст та виконайте завдання:

Таємниці давнього Чигирина

Чигирин — місто, яке дихає історією. Кожен камінь тут, кожна стежка на Замковій горі пам’ятає часи, коли Україна народжувалася як держава. Це місто не просто було столицею часів Богдана Хмельницького, воно стало символом незламності духу та стратегічним центром, до якого прислухалася вся тогочасна Європа.

У середині XVII століття Чигирин перетворився на одне з найбільших міст України. Його вибір як резиденції гетьмана не був випадковим. Розташований на перетині важливих торговельних шляхів, захищений скелястою горою та річкою Тясмин, він був ідеальною природною фортецею. Проте справжню велич місту надали люди. Саме тут, у гетьманському палаці, приймали послів із Франції, Австрії, Польщі, Туреччини та Швеції. У стінах Чигирина вирішувалася доля великих битв та підписувалися доленосні універсали.

Серцем міста була Замкова гора. На її вершині височіла потужна фортеця, яку вороги називали «нездоланною». Система оборонних споруд була настільки продуманою, що навіть багатотисячні армії загарбників місяцями не могли зламати опір невеликого гарнізону. Археологи й сьогодні знаходять там залишки бастіонів, що свідчать про високий рівень інженерної думки тогочасних українських майстрів. Особливої уваги заслуговує бастіон Дорошенка — велична споруда, що збереглася до наших днів і є німим свідком героїчної оборони міста.

Однак Чигирин був не лише військовим табором. Це був осередок бурхливого культурного та духовного життя. У місті діяло багато православних храмів, окрасою яких була церква Святих Петра і Павла. Гетьман Хмельницький дбав про те, щоб столиця була не лише сильною, а й освіченою. При монастирях та церквах створювалися бібліотеки, де зберігалися рідкісні рукописи та стародруки. Козацька еліта того часу була високоосвіченою: багато хто володів латиною, знав історію та філософію.

Побут тогочасного Чигирина також був самобутнім. На ринкових площах міста можна було почути десятки мов. Купці привозили сюди вишукані тканини з Персії, прянощі з далекого Сходу, зброю від найкращих майстрів Європи. Але основою економіки залишалося місцеве ремесло. Чигиринські ковалі, гончарі та зброярі славилися на все Подніпров’я. Вироби з маркою чигиринських майстрів цінувалися за міцність та художню довершеність.

Проте історія міста знає і трагічні сторінки. Наприкінці XVII століття, під час Чигиринських походів, місто зазнало страшних руйнувань. Турецько-татарське військо, що значно переважало сили захисників, намагалося стерти гетьманську столицю з лиця землі. Після тривалої облоги фортецю було підірвано. Здавалося, що слава Чигирина згасла назавжди. Місто на довгі роки перетворилося на провінційне містечко, а руїни палаців заросли травою забуття.

Відродження інтересу до Чигирина почалося лише в XIX столітті, коли українська інтелігенція почала шукати витоки національної ідентичності. Тарас Шевченко неодноразово відвідував ці місця, присвячуючи Чигирину свої поетичні твори та малюнки. Він називав місто «святим», закликаючи українців пам’ятати про свою колишню славу.

Сьогодні Чигирин — це Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». Тут відновлено резиденцію Богдана Хмельницького, відбудовано церкву та частину оборонних мурів. Прогулюючись відтвореними залами палацу, легко уявити, як шелестіли шовкові прапори, як дзвеніли шаблі та як великі державотворці схилялися над мапами, плануючи майбутнє вільної України.

Феномен Чигирина полягає в тому, що він є місцем сили. Це місто вчить нас, що навіть після повної руйнації можливе відновлення, якщо живе пам’ять народу. Воно нагадує, що державність будується не лише мечем, а й розумом, дипломатією та вірою. Відвідуючи Замкову гору сьогодні, кожен українець відчуває зв'язок поколінь, розуміючи, що ми є спадкоємцями великої та героїчної історії, яка почалася саме тут — у золотому серці козацької держави.

Тестові завдання до тексту

1. Який статус мав Чигирин у середині XVII століття?

А) Торговельне містечко без оборонних споруд

Б) Столиця козацької держави та резиденція гетьмана

В) Релігійний центр без політичного впливу

2. Чому розташування Чигирина вважалося стратегічно вигідним?

А) Він знаходився в глибоких лісах, де не було доріг

Б) Місто стояло на перетині торгових шляхів та було захищене горою й річкою

В) Місто було розташоване на березі Чорного моря

3. Посли яких країн відвідували Чигирин часів Богдана Хмельницького?

А) Лише сусідніх Польщі та Росії

Б) Франції, Австрії, Туреччини, Швеції та інших

В) Тільки країн Сходу

4. Яку назву мала гора, що була серцем оборони міста?

А) Гора Маківка

Б) Лиса гора

В) Замкова гора

5. Яка оборонна споруда Чигирина збереглася до наших днів?

А) Палац польського короля

Б) Бастіон Дорошенка

В) Вежа Стефана Баторія

6. Про що свідчать археологічні знахідки на місці фортеці?

А) Про відсутність військових знань у козаків

Б) Про високий рівень інженерної думки тогочасних майстрів

В) Про те, що фортецю будували іноземні найманці

7. Яка релігійна споруда вважалася окрасою міста?

А) Софійський собор

Б) Церква Святих Петра і Павла

В) Андріївська церква

8. Які освітні осередки існували в Чигирині?

А) Університети європейського зразка

Б) Бібліотеки та школи при монастирях і церквах

В) Військові академії для іноземців

9. Чиї вироби з Чигирина цінувалися на все Подніпров’я?

А) Ювелірів та ткачів шовку

Б) Ковалів, гончарів та зброярів

В) Пекарів та виноробів

10. Коли відбулися події, що призвели до підриву та руйнування фортеці?

А) На початку XVII століття

Б) Наприкінці XVII століття під час Чигиринських походів

В) Під час Другої світової війни

11. Хто з відомих діячів ХІХ століття називав Чигирин «святим» містом?

А) Іван Франко

Б) Тарас Шевченко

В) Леся Українка

12. Що сьогодні розташовано на території давнього міста?

А) Сучасний промисловий завод

Б) Національний історико-культурний заповідник

В) Приватний розважальний комплекс