Урок української мови та читання 2 клас
Тема : Слова – назви ознак. « Хата моя, біла хата».
Мета : закріпити уже здобуті знання учнів по темі «Слова – назви ознак» та «Українська хата» ; розкрити роль прикметників у мовленні; розвивати лексичний запас учнів, навички техніки читання, зв,язне мовлення; вміння аналізувати та систематизувати ; сприяти розвитку логічного мислення, уваги, пам,яті, уяви, творчих здібностей. Виховувати бажання вивчати історію українського народу, його звичаї та традиції; любов до рідної хати, рідної домівки.
Тип уроку : бінарний
Обладнання : інтерактивна дошка, ПК, мультимедійна презентація «Хата моя, біла хата», демонстраційна таблиця «Слова- ознаки предметів», розмальовки «Моя хата».
Хід уроку :
I.Організація учнів до уроку :
Будем краще працювати,
Щоб грамотно слова писати.
Та, щоб мову свою рідну
Краще за всіх знати.
*вправа «Очікування»
II.Мотивація навчальної діяльності : Сьогодні у нас незвичний урок . Ми продовжуємо вивчати тему з мови «Слова – ознаки предметів», а на уроці ЯДС почали вивчати тему «Українська хата». Тож спробуємо поєднати ці дві теми і довести, що нашу мову неможливо уявити без прикметників.
То ж відкрили робочі зошити і записали сьогоднішню дату.
*Каліграфічна хвилинка
Урок почнемо без зупинки
Із каліграфічної хвилинки.
Так як ми будемо говорити про українську хату, то пропоную каліграфічно записати в зошитах слово «хата», дотримуючись правил верхнього та середнього з,єднань.( див.слайд 1)
III. Актуалізація опорних знань :
Гра « Мікрофон»
-Які слова ми зараз вивчаємо? ( Слова – ознаки предметів )
-На які запитання вони відповідають?
-Чи мають слова – ознаки предметів однину та множину?
-Чи можуть ці слова мати протилежні значення ?
-Слова – ознаки предметів з якими словами найбільше пов,язані ?
IY. Робота над новим матеріалом :
1). Робота над уривком вірша Василя Симоненка :
Ти стоїш не багата й не пишна,
Виглядаючи з саду в луг.
Рясний цвіт обтрусили вишні
На солом,яний твій капелюх. ( Див. слайд №2)
2). Вибірковий диктант : виписати прикметники з іменниками до яких вони відносяться : хата не багата й не пишна, рясний цвіт, солом,яний капелюх.
3). Словникова робота : Хата - це одноповерховий сільський будинок.
До слів родичів відносяться слова : оселя, дім.
Інтер,єр–внутрішній простір будинку.( Див.слайд №3 – 4)
Фізкультпауза : Ми писали, ми трудились.
Наші пальчики стомились.
А щоб краще написать
Треба пальці розімнять.
Будем знову рахувать.
Раз, два, три, чотири, п,ять..
4).Ознайомлення з історією української хати : Сучасні сільські будинки в рази відрізняються від тих хат, які будували в давнину наші предки. На будівництво хати йшло багато часу. І хати були не цегляними, а дерев,яними або глиняними. Вони були невеликими, вкриті соломою або ж очеретом. Були теплими, чепурними, вибіленими, уквітчані розписами, обсажені квітами.( див.слайд 5,6)
Перш ніж будувати хату, вибирали місце. Звечора на тому місці розкладали спеціально випічені перепічки. Якщо на ранок одна з них зникне або буде надкушена значить на цьому місці буде вестися господарство, а якщо хліб залишиться неушкодженим – будуть обсідати злидні.
Ще перевіряли так. На місці , де мала будуватися хата, клали жмуток вовни і накривали якоюсь посудиною. Якщо вранці вовна була сухою – то й житло буде сухим, якщо ж зволожиться, то житло будувати тут не можна.
Ще сіяли на тому місці жито. Якщо воно добре росло, то місце гарне для будівництва.
Починалося будівництво з обряду закладин. Господарі під усі чотири кутки хати закладали зерно, дрібні гроші, овечу вовну, ладан, свячену воду, часник, проскурки. А потім уже закладався перший вальок.
Усі рідні, близькі, сусіди, односельці допомагали будувати житло.
Хати хоч і були маленькими, низькими, але господині завжди тримали їх у чистоті і порядку. Давня українська хата мала одну кімнату і в ній традиційно були :
-Найважливішою була піч. Головним її призначенням було випіканнях хліба, приготування страв. Піч була своєрідною сушаркою для зерна, цибулі, саджанців, бо вона мала різні прилаштунки (підпіччя, припічок, зачіпок), де зберігалися різні хатні речі. На печі або на лежанці біля печі добре було виспатися і дорослим, і дітям, вилікуватися від простуди. (див.слайд 7,8)
-Священним місцем в хаті була покуть або ще Божий кут. Він освічувався з двох боків вікнами, щоб добре було видно ікони, прикрашені вишиваними рушниками, цілющим зіллям та квітами. Перед образами вішали лампадку. (див. слайд 9)
- Під іконами ставили стіл, який завжди був накритий скатертиною. На столі завжди стояв накритий рушничком хліб. За цим столом завжди збиралася велика дружня родина.Він є символом єдності сім,ї. Біля столу ставили довгу дерев,яну лаву. ( див.слайд 10)
- Збоку від столу містилася скриня- великий дерев,яний ящик для зберігання одягу, приданого для нареченої, різнокольорові стрічки.
(див. слайд 11)
- Для новонародженої дитини над ліжком завжди прикріплювали колиску, яка передавалася від одного до іншого покоління. (див.слайд 12)
- Жодна українська хата не обходилася без мисника – дерев,яної полиці для зберігання посуду, інколи продуктів харчування, яку розміщували у кутку, біля дверей і над ними. Посуд виготовляли гончарі з глини, розписували його різними фарбами, різними візерунками. Зразки цього посуду розгляньте в підручнику «Мистецтво»(Т.Рубля) ст.30.
- Надійним хатнім захисником, міцністю оселі був сволок, який прикрашали малюваними квітами, орнаментом.
- Вікна – це очі хати. Маленькі, частіше кругленькі, розмальовані.
-Невід,ємною частиною кожної української хати були вишиті рушники та вишивки на одязі, на скатертинах, постільній білизні.
5. Робота в зошиті. Гра «Створи пару. Іменник + прикметник».
Піч – родинне вогнище. Покуть- священне місце. Стіл – магічна сила.
Скриня – великий ящик. Мисник – дерев,яна полиця. Сволок- надійний
Хатній захисник. Ліжка, лави, полиці, лежанки – дерев,яні меблі.
Запишіть в зошити ті речення, які вам найбільше сподобалися.
6. Творче моделювання ( утвори прислів,я ).(див.слайди 20-29)
7. Створення асоціативного куща «Хата». (див.слайди 30-38)
YI.Підсумок уроку
YII. Рефлексія. Чи сподобався вам сьогоднішній урок ? Який маєте настрій
по його закінченню ?