Урок української мови "Тисячоліттям твоїм причаститься - йду я до тебе, місто Дрогобич" "

 

 

 

 

 

 

Тисячоліттям  твоїм  причаститься –

 йду  я  до  тебе, місто  Дрогобич

Урок  української  мови  у  6  класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема

Лінгвістична  змістова  лінія. Активна  і  пасивна  лексика:застарілі  слова

(архаїзми  та  історизми), неологізми.

Соціокультурна  змістова  лінія. Історія  міста  Дрогобича.

Мета

Дати  учням  відомості  про  активну  й  пасивну  лексику, сформувати  поняття  про  застарілі  слова  та  неологізми; пояснити  відмінність  між  архаїзмами  та  історизмами, між  загальномовними  та  авторськими  неологізмами, витлумачити  їхню  роль  у  мовленні  та  особливості  їхнього  використання; формувати  вміння  визначати  застарілі  слова  та  неологізми  в  реченнях  і  текстах;  удосконалювати  навички  користування  словниками, збагачувати  словниковий  запас; розвивати  спостережливість, культуру  усного  й  писемного  мовлення; за  допомогою  дидактичного  матеріалу  виховувати  любов  до  рідного  краю, гордість  за  своє  рідне  місто, повагу  до  відомих  земляків  та  інтерес  до  їхньої  творчості.

Цілі

Учні  будуть  знати: основні  терміни  відповідно  до  теми, їх  значення.

Учні  будуть  вміти: визначати  лексичне  значення  слів, аргументовано  доводити  приналежність  слів  до  вивчених  груп  лексики, визначати  стилістичну  роль  архаїзмів, історизмів, неологізмів  у  художніх  текстах; користуватися  тлумачним  словником.

Тип   уроку: формування  умінь  і  навичок

Обладнання: картки  з  дидактичним  матеріалом, мультимедійна  дошка, виставка  книг, тлумачний  словник

Міжпредметні  зв’язки: історія, краєзнавство

 

Епіграф  до  уроку:                 Якби  ти  знав, як  много  важить  слово…

                                                                                                           І. Франко

П Е Р Е Б І Г   У Р О К У

І. Мотиваційний  етап

1. Забезпечення  емоційної  готовності  до  уроку.

Учитель: Діти, спробуйте  одним  словом  описати, який  сьогодні  настрій  у  природи? А  з  яким  настроєм  ви  прийшли  на  урок? Поверніться  обличчям  до  свого  товариша  за  партою,  посміхніться, побажайте  успіху  один  одному. Я  теж  бажаю  вам  успіху  і  сподіваюся, що  гарний  настрій  допоможе  вам  у  засвоєнні  нових  знань  під  час  уроку.

2. Актуалізація  суб’єктного  досвіду  і  опорних  знань.

Учитель: Прочитайте  епіграф  до  уроку.

• Як  ви  думаєте, про  що  буде  йти  мова  на  уроці?
• Який  розділ  мовознавства  вивчає  словниковий  склад  мови?
• Які  групи  слів  за  їх  походженням  ви  знаєте?

 

Вправа  «Мікрофон»

• Яке  значення  має  слово  в  житті  людини?
• Чи  усі  слова  в  епіграфі  вам  зрозумілі? Яке  слово  ми  не  використовуємо   у  своєму  мовленні? Чому?

 

ІІ. Цілевизначення і  планування.

1. Повідомлення  теми  і  мети  уроку. 

Учитель: Сьогодні  на  уроці  ви  дізнаєтесь, які  слова  української  мови  часто  вживають  мовці, а  які  використовуються  дуже   рідко; як  такі  слова  називаються  та  яку  роль  вони  виконують  у  тексті. Кожен  з  вас

сьогодні  спробує  себе  у  ролі   дослідника  і  зможе  продемонструвати  вміння  творчо  мислити, аналізувати, висловлювати  власні  думки. Але  це  ще  не  все. Ви  дізнаєтесь  історію  виникнення  міста  Дрогобича, довідаєтесь  про  відомих  людей, що  жили  в  Дрогобичі  кілька  століть  тому  та  про  наших  відомих  сучасників, що  живуть  і  творчо  працюють  у  місті.

(Учні  записують  у  зошиті  тему  уроку)

2. Формулювання  цілей  уроку.

Робота  з  системою  орієнтирів.(Учні  отримують  картки  із  записами)

1.Що  таке  лексика.

2. Активна  і  пасивна  лексика.

3. Архаїзми, історизми  та  відмінність  між  ними.

4. Неологізми  загальномовні  та  індивідуальні (авторські)

5. Стилістична  роль  застарілих  слів  та  неологізмів.

 

Учитель: Визначте, що  ви  вже  знаєте  з  цієї  теми, а  що  для  вас  є  зовсім  новим. Сформулюйте, чого  ви  очікуєте  від  цього  уроку, починаючи  словами  «Я  вже  знаю…», «Я  хочу  дізнатися…», «Я  прагну  навчитися…».

Щоб  вам  було  цікаво  працювати  на  уроці, всіх  учнів  класу  ми  поділимо  на  дві  експертні  групи. В  кінці  уроку  кожен  учень  отримає  посвідчення  експерта, але  різної  кваліфікації, залежно  від  того, хто  як  буде  працювати  під  час  уроку.

• А  чи  знаєте  ви, що  означає  слово « експерт»?

Експерт – фахівець  у  будь-якій  галузі, що   проводить  експертизу  та  здатний   на  підставі  своїх  знань  та  досвіду  надавати  кваліфіковану  консультацію.

 

ІІІ. Опрацювання  навчального  матеріалу.

1. Створення  проблемної  ситуації.

Учитель: ( демонструє  слайди  1-3, читає  поезію)

У  підніжжі  голубих  Карпат,

Для  очей  лукавих – ласа  здобич,

Для  очей  ласкавих- друг  і  брат,

Стоїть  древній  український   

З  легендарним  іменем  Дрогобич.

Юрія  Дрогобича  й  Франка

Тут  лунало  слово  правдовісне.

Праці  й  пісні  шана  тут  палка,

Тут  святиться  доброта  людська,

Нині, завтра  і  вовіки  прісно.

Учитель: Ось  так  коротко, але  дуже  влучно  написав  про  Дрогобич наш    земляк - поет  і  громадський  діяч, професор кафедри  української  літератури  Дрогобицького  державного  педагогічного  університету  ім. Івана  Франка  Михайло  Шалата.

• Зверніть  увагу  на  виділені  слова  в  тексті. Визначте, які  з  цих  слів  ми  часто  використовуємо  у  своєму  мовленні. А  які  слова  ми  не  вживаємо? Чому?
• Прочитайте  ще  раз  тему  нашого  уроку. Чи  можете  ви  відразу  визначити, до  якої  групи  лексики, активної  чи  пасивної, будуть  належати  виділені  слова? Що  для  цього  необхідно  знати?

 

Завдання 1. Лінгвістичне  дослідження  «Розбери  по  цеглині»

Спробуйте  самостійно  розібрати  по  цеглині  піраміду, дібравши  до  кожного  терміна  його  визначення.

 

 

 

 

 

 

 

А) Слова, які  рідко  вживаються  в  мові  й  відомі  не  всім  мовцям, не  належать  до  повсякденного  мовного  вжитку.

Б) Словниковий  склад  мови

В) Слова, що  вийшли  з  активного  вжитку, називають  предмети, явища  минулих  епох, вживаються  рідко, або  зовсім  не  вживаються, хоч  здебільшого  і  зрозумілі  сучасникам.

Г) Слова, які  часто (активно)  вживають усі мовці  або  частина  мовців  у  тій  чи  іншій  сфері  суспільного  життя.

Г) Нові  слова, що  з’явилися  в  мові  нещодавно  і  ще  не  ввійшли  до  активного  словникового  запасу.

Д) Слова, які  вийшли  з  активного  вжитку, бо  були  замінені  іншими  словами.

Е) Слова, які  вийшли  з  активного  вжитку, тому  що  зникли  названі  ними  предмети  чи  поняття.

(Звіт  кожної  групи  про  виконану  роботу, визначення  правильного  варіанту  відповіді)

 

• Чому  в  піраміді  є  цеглини  зі  знаком  питання?

( Пояснення  вчителя: Більшість  неологізмів  поступово входить  до  широкого  мовного  вжитку. Слова  перестають  бути  неологізмами, коли  вони  стають  загальновживаними. Одні  неологізми  можуть  увійти  до  групи  професійних  слів, інші  можуть  стати  термінами).

• Спробуйте  тепер  визначити, які  з  виділених  слів  у  вірші  Михайла Шалати  належать  до  активної  лексики, а  які  до  пасивної. Які  слова  є  застарілими?

 

Бесіда  з  учнями

• Чому  Михайло  Шалата  назвав  ім’я  міста  Дрогобича  легендарним?
• Як, за  легендою, називалося  місто, що  передувало  Дрогобичу?
• Чому  наші  далекі  предки  назвали  місто  Бичем?

(Назва  Бич  означає  велику  рогату  худобу (бичина, бик, бич). А, можливо, це  той  «бич», яким  вихльоскували  пастухи, відлякуючи  вовків  та  ведмедів).

• Яким  чином  Бич  став  Дрогобичем? Про  це  ми  дізнаємося  з  легенди.

 

Завдання  2. Лексична  розвідка

Прочитайте  текст. Визначте  його  тему, основну  думку  та  стиль  мовлення.

 

Легенда  про  Дрогобич

     Неначе  сарана, напала  на  Бич  орда. На  чолі  її – вирлоокий, зі страшними  іклами, череватий  хан  Буняк  Шолудивий. Героїчно  билися  русичі-прикарпатці: кожен  із  них – ратай  чи  ремісник – був  мужнім  воїном-захисником. Після  нерівного  змагу  в  чистім  полі  зачинили  за  собою  браму  фортеці  і  вже  оборонялися  з-за  валів. Не  покладаючись  більше  на  силу, ординці  вдалися  до  хитрості. Ми  б  здолали  вас, кажуть, облогою, та  нам  час  повертатися: як  дасте  невелику  данину – по  голубові  й  горобцю  від  двору – ми  відступимо.

      Здивувалися  у  фортеці  такій  забаганці, та  не  було  іншої  ради, як  виконати  її. Однак  ворог  відступив  лиш  за  найближчі  горби. Дочекавшись  ночі, коли  втомлена  боєм  фортеця  заснула, він  прив’язав  птаству  до  ніг  тліючі  губки  і  відпустив  до  гнізд. Запалав  Бич  як  смолоскип. І  не  встигли  гасити, бо  наспіли  ординці  і  докінчили  кривавий  бенкет.

      Мало  хто  із  нещасних  в суматосі  урятувався. Як  тільки  ординці  вибралися  з  краю, вчорашні  утікачі  заснували  Другий  Бич – правда, не  на  згарищі, а  по  другий  бік  Тисмениці, де  вже  давно  відкрили  солоні  джерела, з  яких  навчилися  добувати  сіль. Незабаром  назву  почали  вимовляти  скорочено: Другобич. Звідти  сучасна  форма – Дрогобич.

 

• Випишіть  із  тексту  застарілі  слова. За  допомогою  словника  з’ясуйте їх  значення. Визначте, до  якого  виду  застарілої  лексики  вони  належать (архаїзми  чи  історизми).

 

Завдання  3.Лінгвістичний  практикум.

Прочитайте  текст. Визначте  стиль  мовлення. Випишіть  застарілі  слова. Визначте  архаїзми  та  історизми. (Слайд  4)

Гордість  Дрогобича

     Справжньою  гордістю  Дрогобича  є  центр  міста  з  ратушею – п’ятою  за  чергою – спорудженою  в  20-х  роках  ХХ  століття. Перша  ратуша  була  дерев’яна, збудована  в   середині  ХV  століття. У  ХVІІ  столітті  стояла  вже  друга  ратуша. Як  і  перша, вона  мала  високу  вежу, на  якій  сидів  дозорець  із  трубою, що  сповіщав  про  пожежі  чи  наближення  ворогів.

     За  описом  1663  року, на  тій  вежі  уже  був  великий  дзиґар, а  місто  мало  дзигармістра. На  другому  поверсі  ратуші  урядували  бургомістр  і  райці. Там  же  була  скарбівня, казна  і  міський  архів. Внизу  містились   кімнати  війта, писаря  та  канцелярія.

• З  якою  метою  у  тексті вжито  застарілі  слова? У  текстах  яких  стилів  вони  можуть  вживатися?
• Назвіть  спільні  й  відмінні  ознаки  між  архаїзмами  та  історизмами.

 

Завдання 4. Дослідження-спостереження

Прочитайте  текст. Знайдіть  у  тексті  архаїзми. Замініть  їх, використовуючи  довідку, словами, які  вживаються  в  сучасній  українській  мові. Простежте, чи  змінився  від  цього  зміст  і  стиль  тексту? Свою  думку  аргументуйте.

(Слайд 5)

Дрогобицький  звіздар

      Серед  численних  українських  випускників  європейських  університетів  вирізняється  велична  постать  Юрія  Михайловича  Котермака – талановитого  вченого, освітнього  діяча, поета, першого  українського  автора  друкованої  книжки, ректора  Краківського, а  згодом  і  найстарішого  в  Європі  Болонського  університету, якого  й  сьогодні  надзвичайно  шанують  в  Італії. В  історії  цього  університету  він  залишився  під  ім’ям  Джорджо  да  Леополі, тобто  Юрій  зі  Львова, а  в  українську  історію  увійшов  під  іменем  Юрія  Дрогобича.

      1450  року  у  сім’ї  убогого  дрогобицького  ремісника  Михайла  Котермака  народився  хлопчик, якого  нарекли  Юрком. Хіба  могли  рідні  й

гадку  мати, що син  стане   відомим  звіздарем  та  ескулапом  на  далекій  чужині?       

     Разом  з  іншими  сусідськими  хлопчиками  ходив  Юрко  на  науку  до  дяка  церкви  Святого  Юра. Швидко  навчився  не  тільки  читати  псалтир  і  часословець, а  й  писати. Старанно  вчив  латинську  мову, яка  вживалася  тоді  не  тільки  в  вищих  школах  Європи, а  й  у  магістратах  галицьких  міст, у  громадських  і  земських  судах  Галичини.

      Згодом  разом  з  кількома  отроками  з  Дрогобича  помандрував  Юрій  до  Львова, щоб  продовжити  навчання. Там  у  кафедральній  школі  жадібно  ловив  кожне  слово  мудрих  дидаскалів. Проте  його  мрією  був  університет.

      На  початку  1469  року  Юрій  пристав  до  купецької  валки, що  вирушала  зі  Львова, і  помандрував  на  Захід.

Довідка

Астроном, лікар, назвали, юнак, учитель

 

Учитель: У  1999  році  перед  дзвіницею  костелу  святого  Варфоломія  дрогобичани  встановили  пам’ятник  Юрію  Дрогобичу.(Слайд 6)

 

• А  чи  знаєте  ви, хто  ще  із  відомих  людей  жив  чи  бував  у  Дрогобичі?

     У  місті  навчався  ще  один  наш  славний  земляк – поет, письменник, перекладач, вчений, громадський  і  політичний  діяч -  Іван  Франко.

(Слайд 7)

     На  початку  90-х  років   ХІХ  століття  у  Дрогобицькій  гімназії  вчилися  майбутні  видатні  новелісти  Василь  Стефаник  і  Лесь  Мартович.(Слайд 8)

     У  Дрогобичі  народився  талановитий  полководець, один  з  провідних  організаторів  Українських  Січових  Стрільців  та  Української  Галицької  Армії  Григорій  Коссак.(Слайд 9)

     У  різний  час  приїжджали  до  Дрогобича  відомі  українські  поети   та  письменники: Максим  Рильський, Олесь  Гончар, Микола  Бажан, Микола  Вороний, Дмитро  Павличко.

 

Учитель:А  зараз  я  хочу  запропонувати  вам  прочитати  цікавий  лист, який надійшов  нам  на  електронну  пошту. 

 

Завдання  5

Прочитайте  текст. Чи  всі  слова  у  ньому  зрозумілі  вам? Чому? Як   називаються  такі  слова?(Слайд 10)

                                               Доброго  дня, дрогобичани!

      Пишуть  вам  нетизяни – жителі  країни  Нетляндії. Ми  хочемо  розповісти  вам  про  своє  цікаве  життя. У  нашій  країні  високо  розвинуті  комп’ютерні  технології. Кожен  нетизянин  вміє  користуватися  гаджетами. Спілкуємося  ми  за  допомогою  скайпу. Вміємо  користуватися  мовами  нетспік  та  емодзі. Запрошуємо  вас  до  спілкування  в  Інтернеті. Ви  зможете  розповісти  нам  щось  цікаве  про  ваше  місто. Хочемо  лише  застерегти  вас  від  зустрічі  в  Неті  з  підступними  та  лицемірними  фейками.

     До  зустрічі! Чекаємо  ваших  твітів!

                                                                     Жителі  Нетляндії

• Уявіть, що  такий  лист  отримали  жителі  Дрогобича  ХІХ століття. Які  слова  були  б  для  них  неологізмами?
• Визначте  значення  незрозумілих  для  вас  слів  за  допомогою  словничка  термінів (див. Додаток 1)
• Чому  виникають  неологізми?

( Неологізми  з’являються для  пояснення  нових  предметів, явищ, якостей, властивостей. На  час  своєї  появи  кожне  слово  є  неологізмом  і  залишається  ним, доки  не  стає  загальновживаним. У  наш  час  неологізми  з’являються  постійно, повсякчас. Це  зумовлюється  потребами  сучасної  світової  цивілізації.)

 

Завдання  6. «Вправа  з  ключем»

Запишіть  слова  у  дві  колонки: а) ті, що  були  неологізмами  ще  відносно  недавно; б) ті, які  є  неологізмами  на  сьогодні.

Космонавт, синтетика, ноутбук, дизайнер, ескалація, лазер, онлайн, відеотелефон, логін, перфокарта, оп-арт, бадмінтон, гаджет, інавгурація, банкомат, зумер, мандат

• Якщо  ви  правильно  виконали  завдання, то  з  початкових  букв  слів  другого  стовпчика  ви  зможете  утворити  ключове  слово.

(Ключ: неологізм)

• За  допомогою  словника  з’ясуйте  лексичне  значення  неологізмів. З  двома  неологізмами  складіть  та  запишіть  речення.

 

Хвилинка-цікавинка

      Окреме  місце  в  українській  мові  посідають  індивідуальні  або  авторські неологізми, які  знаходимо  в  творах  письменників, учених. Про  появу  неологізмів  і  їх  значення  в  розвитку  мови  писав  Іван  Франко. «…Кожен  справжній  письменник, пишучи    загальнонародною  мовою, разом  з  тим  привносить  у  неї  щось  своє, неповторне, індивідуальне. Нові  слова, що  спочатку  вражають, навіть  викликають  заперечення, осуд, можуть  згодом  набрати  прав  громадянства». (Слайд  11)

       І  справді, деякі  авторські  неологізми  міцно  прижилися  в  нашій  мові  і    навіть  увійшли  до  активного  словника. Наприклад: всемогучий, волелюбний, байдужість, мрія, майбутнє, поступовий, звіт, світогляд, промінь  та  ін.

 

Завдання  7 . Розподільне  письмо

Прочитайте  рядки  з  творів  наших  поетів-земляків  Михайла  Шалати  та  Романа  Пастуха. (Слайд  12) Випишіть  у  три  стовпчики  слова: а) архаїзми,

б) історизми; в) неологізми.

 

І  група

1.Каміння  жаху  виростало  всюди, де  вражий  перст  націлювавсь  лишень, волали  мури  і  німіли  люди, і  в  темінь  перетворювався  день. (М. Шалата)

2.Об  холодні  тручись  шинелі, я  слухав  повстанські  пісні, напівшепітні  і  сумні, але…  з  вірою  в  дні  веселі. (М. Шалата)  3. О. йдіть, слова  мої, на  чати, не  дайте  іскор  убивати, щоб  не  зачахнуть  в  темноті. (М. Шалата) 4. Опадає  черешнева  заметіль. Так  в  саду  господньо-великодньо. (М.Шалата) 5. А  щоб  не  грозив  азіат  престолу  його  звіддаля, Данило  до  січених  лат  корону  прийняв  короля. (Р. Пастух) 6 . До  вас  єство  моє  рече   крізь  радісну   знемогу: як  не  підставили  плече, то  хоч  звільніть  дорогу!

 (Р. Пастух)

 

ІІ  група

1.Ніщо  нам – слави  ореол  ані  хули  отрута, бо  нас  усіх  веде  глагол – «Здобути  чи  не  бути». (М. Шалата) 2.Як  то  гірко, як  то  важко  маятись  тепера. О, прилинь  ізнову, пташко  перламутропера. ( Р. Пастух) 3. Не  живу  за  синіми  морями, а  з  народом  я  спасенним  днесь…( Р. Пастух) 4. Стійте, вчорашні  цареві  рекрути, нині – сліпі  більшовизму  раби! Стане  для  вас  тиха  станція  Крути  місцем  гучної  ганьби. (М. Шалата) 5. Обіймаючи  корінням  грудку  щастя  дорогого, я  вивчав  би  всі  боління  і  турботи  роду  мого. (М. Шалата) 6. Та  ж  рідне  слово  завждоньки  на  варті  народної  і  пам’яті  і  слави. Без  мови  рідної – чого  ми  варті? (М. Шалата)

 

• Проаналізуйте, які  функції  виконують  неологізми  в  тексті.

(Доповнення  вчителя: Неологізми виступають  засобом  надання  текстові  урочистого,піднесеного  звучання. Можуть  давати  негативну  характеристику, створювати  гумористичний, іронічний, сатиричний  ефект. Уживаються  як  засіб  небуденного, опоетизованого  зображення  картин  природи, відтворення  почуттів  людини. Авторські  неологізми  справляють  естетичний  вплив  на  читача)

 

Музичний  десерт

• А  зараз  я  пропоную  здійснити  невелику  веселу мандрівку  вулицями  Дрогобича   під  музичний  супровід

https://www.facebook/com/vgrycyk...

 

ІV. Рефлексивно-оцінювальний  етап

1. Хвилинка  мудрості

• Для  чого  служать  застарілі  слова? Для  чого  потрібно  їх  вивчати?
• Яку  роль  відіграють  в  мові  неологізми?
• Чи  збідніє  мова, якщо  вилучити  з  неї  пасивну  лексику?
• Чи  справді  кожне  слово  в  мові  «много  важить»?

2. Вузлик  сподівань

• Чи  збулися  ваші  сподівання  щодо  сьогоднішнього  уроку?
• Чи  досягли  ви  поставлених  цілей?Якщо  ні, то  чому?
• Що  вам  найбільше  вдалося? А  над  чим  ще  треба  попрацювати?
• Чи  виникло  у  вас  бажання  дізнатися  більше  про  місто  Дрогобич?

3. Самооцінка  та  взаємооцінка.

(Учні  оцінюють  свою  роботу  на  уроці  та  роботу  кожного  учня  в  групі. Учитель  вручає  кожному  учневі  посвідчення  експерта: високої, достатньої  та  середньої  кваліфікації)

 

V. Домашнє  завдання

1. Опрацюйте  параграф  у  підручнику.

2. Завдання  на  вибір

А) Напишіть  листа  нетизянам, в  якому  розкажіть  про  своє  рідне  місто. Використайте  застарілі  слова  та  неологізми.

Б) Спробуйте  себе  в  ролі  екскурсовода. Підготуйте  розповідь  про  одну  з  пам’яток  архітектури  або  скульптури  міста  Дрогобича. Використайте  застарілу  лексику.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              Додаток  1

Словничок  неологізмів

 

Гаджет – невелике  цифрове  обладнання

Емодзі – мова  смайликів

Нетизянин – активний  користувач  Інтернету

Нетспік – проміжний  між  усним  і   письмовим  вид  мовлення, що  виник  у   спілкуванні  через  Інтернет

Скайп – програма  для  безпосереднього  спілкування  з  використанням

                веб-камери

Твіт – коротке  повідомлення

Фейк – інтернет-провокатор, який  бере  участь  у  віртуальному  спілкуванні  з метою  викликати  конфлікт

 

 

 

 

                                                              Додаток 2

Башта – вежа

Бургомістр – виборний  голова  міського  самоврядування, магістрату,

                       голова  міської  адміністрації

Війт – старшина  міської  ради, сільський  староста, голова  міського суду

Волати – кричати, кликати, благати

Глагол – слово, мова

Данина – податки,подарунок, дарування

Даскал – учитель, наставник

Дзигар – годинник

Дзигармістр – годинникар

Днесь – сьогодні

Дозорець – доглядач, наглядач, спостерігач

Ескулап – лікар

Єство – сукупність  усіх  фізичних  і  душевних  сил  та  властивостей 

              Людини

Звіздар – той, хто  ворожить  на  планетах і  зірках, пророкує

Змага – боротьба

Магістрат – у  Литві, Польщі  та Україні (до  другої  половини  ХІХ  ст.),-

                     орган  міського  самоврядування; будинок  міського 

                     управління

Перст – палець

Прісно – завжди, постійно, повсякчас, вічно

Райці – міські  радники

Ратай – орач

Хула – те, що  ганьбить, знеславлює, осуджує  кого -, що-небудь; осуд,

             ганьба

Чати – військовий  дозір, сторожова  охорона

Шинель – верхній  формений  одяг  особливого  крою – зі  складкою  на 

                  спині  та  хлястиком (переважно  для  військових, певної

                  категорії  учнів, службовців)