Урок української мови у 6 класі "Мандрівка з групами прикметників"

      Мандрівка з групами прикметників.

Тема: Групи прикметників за значенням.

Мета: ознайомити учнів із групами прикметників за значенням – якісними, відносними, присвійними,; формувати вміння розрізняти якісні та присвійні прикметники; навчити учнів виділяти в тексті відповідні групи прикметників; доречно вживати їх в усному мовленні.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

                  Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

1.Опитування.

- Яка частина мови називається прикметником?

- Як змінюється прикметник?

- Від якої частини мови залежить рід, число і відмінок прикметника?

2. Вибірковий диктант.

( З тексту виписати прикметники, визначити їх рід, число, відмінок)

     З широкого яру виходжу я до тернику, з якого вітер недавно оббив білі ніжні пелюстки цвіту. Переді мною розквітлий пишний кущ шипшини, весь у рожевих зорях…

   Я сів спочити. Зірвав пухнасту кульку кульбаби, подув на неї. В повітря знялись парашутики. А де впаде, там з нього розцвіте жовта квітка кульбаби.

 

ІV. Сприйняття й узагальнення учнями навчального матеріалу.

1. Вибірково-пошукова робота.

Із даного тексту ( кожен учень отримує текст) виписати в три колонки прикметники за зразком.

ПРИКМЕТНИКИ ВИРАЖАЮТЬ
Ознаку у більшій чи меншій мірі	Ознаку за відношенням до інших предметів	Приналежність чого-небудь особі чи тварині

 

Поле весною

    Надворі весна вповні. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю… Поле – що безкрає море; скільки зглянеш – розіслало зелений килим. А згори лине жайворонкова пісня; доноситься голос, як срібний дзвіночок. Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав’янистих коників, і все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього… Гарно тобі, любо, весело!               ( П. Мирний)

2.Робота з теоретичним матеріалом.

Пояснення нового матеріалу за допомогою таблиці.

Прикметники

 

Якісні відносні присвійні

 

 

 

Вказують на колір, смак, вагу, форму, зовнішні та внутрішні властивості: жовтий, легкий, солодкий, великий, стрункий, щедрий.	Виражають відношення до  матеріалу, часу, числа, особи, призначення, національності: залізний, літній, подвійний, жіночий, шкільний, український.	Означають належність кого – чого – небудь людині або тварині: Олегів зошит, мамина сумка.
Мають ступені порівняння:вищий  ( солодший)   і найвищий  ( найсолодший)	Прикметники можуть переходити з одного розряду в інший. Це зумовлено здатністю прикметників широко вживатися в переносному значенні.

 

V. Узагальнення і систематизація знань.

1.Творча робота.

1.Дайте відповіді на подані питання: який? яка? яке? які? Щоб утворилися фразеологізми.

Язики…                Стіна…          Сирота…          Красуня…

Горобець…           Півень…       Душа…             Апетит…

Пам'ять…              Послуга…     Вулиця…          Вода…

Риба…                   Кров…           Кістка…            Птах…

Вовк…                   Спокій…       Ріки…                Доля…

Річ…                      Голова…       Очима…             Руки…

Руками…               Лоб…             Голова…

ДОВІДКА:

1) глухі, стріляний, куряча, велика, морський, відома, голими;

2)глуха, червоний, послуга, блакитна, олімпійський, капустяна, мідний;

3)казанська, заяча, зелена, біла, молочні, чужими, мудра;

 

4)писана, вовчий, чиста, перелітній, зла, довгі.

Вказати розряд прикметників за значенням.

2.До іменників ніч і море придумайте і напишіть якнайбільше прикметників – епітетів, визначте їх розряд за значенням.

3. Допишіть по кілька потрібних за змістом прикметників.

Ліс буває за складом дерев… .

Ліс буває за віком… .

Ліс буває за якісними ознаками… .

 

Трава буває за кольором… .

Трава буває за ростом… .

Трава буває за місцем, де росте… .

 

« Весела перерва»

Учитель читає усмішки, загадки. Учні визначають у прикметниках розряди за значенням, а прикметник материнська (мова) розбирають як частину мови.

-Чому ми кажемо «материнська мова»?

-Бо мати більше говорить, ніж батько.

-Яка була погода під час канікул?

-Святкова.

ЗАГАДКА:

Біла криничка, жовта водичка.                                                                      Хочеш водички?                                                                                                                             

Розбий криничку.         (ЯЙЦЕ)

Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце, чому так? (ВИШНЯ)

Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць,                                                                         З хвостиком, а не миша.  (ГАРБУЗ)   

За білими березами талалайко плеще. (ЯЗИК)

Сам маленький, а шуба дерев’яна. (ГОРІХ)  

4.Визначте усно, в яких словосполученнях відносні прикметники вжиті в переносному значенні, тобто стали якісними.

1. Золотий промінь. Золотий годинник.

2.  Дерев’яне обличчя. Дерев’яне приладдя.

3. Солодка мрія. Солодка груша.

4. Шоколадний колір. Шоколадний торт.

5. Олов’яна ложка. Олов’яні очі.

6. Кам’яне серце. Кам’яна споруда.

7. Малинове варення. Малинова хустка.

 

5. Ігрове завдання  « Хто швидше»

( Прочитати загадки-жарти, розгадати їх. Відгадки записати, визначити рід, число, відмінок)

1)Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі? 2) Який прикметник називає ознаку білої хустки, намоченої в Чорному морі? 3) Назвіть якісний прикметник, що не має ступенів порівняння й означає людину, яка ніколи не заглядає в дзеркало.                                                     4) Назвіть якісний прикметник, що  означає «смак» долі, усмішки

5) Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає в річці.                                                                                                         6) Який голос буває з дорогої матерії?                                                                      7) Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку бочки, в яку не можна наливати воду.                                                                                                    8) Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?

Матеріали для вчителя: 1) морська хвороба; 2) мокра хустка; 3) гірка доля, солодка або кисла усмішка; 4) незряча людина; 5) сухе каміння; 6) бархатний голос; 7) повна бочка; 8) порожній посуд.

VІ. Підсумок уроку.

1.Бесіда з учнями

1. На які групи поділяються прикметники? 2. Які прикметники називаються якісними, відносними, присвійними? 3. Чим зумовлений перехід прикметників з одного розряду в інший? 4. Чому відносні прикметники є похідними?

2. Від поданих іменників утворіть прикметники чоловічого і жіночого роду.

Батько, мати, брат, сестра, дід, бабуся, внук, Ольга, Марія, Андрій, Учень, сторож, друкар, директор, учитель, касир, кобзар.

VІІ. Оцінювання учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Уживаючи якісні, відносні, присвійні прикметники, розповісти про улюблене свято вашої родини.