Урок української мови у 8 Урок у 8 класі " Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Особливості будови опису пам’ятки історії та культу

Про матеріал

На уроці на заявлену тему вчитель, окрім розвитку зв'язного мовлення, виховує розуміння краси і значущості пам’ятки історії та культури

Перегляд файлу

Урок української мови у 8 класі

Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне). Особливості будови опису пам’ятки історії та культури.

Мета:навчальна узагальнити, систематизувати та поглибити знання учнів про аудіювання та його різновиди; удосконалювати мовленнєво-мислительні вміння дітей усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, запам’ятовувати конкретні факти, послідовність викладу матеріалу;

розвивальна розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз тексту, сприймати текст, розуміти його, вибирати інформацію відповідно до комунікативного завдання й відтворювати зміст прочитаного або почутого;

виховна виховувати розуміння краси і значущості пам’ятки історії та культури

Ключові компетентності, які формуються на уроці: спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова компетентність, соціальні і громадянські компетентності

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання, смартфони, фото пам’ятки.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
— які види мовленнєвої діяльності ви знаєте?
— що називається аудіюванням?
— з якою метою сучасній людині необхідні навички аудіювання?
ІІ. Оголошення теми, мети й завдань уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Розповідь учителя.
Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим.

Аудіювання — це вміння слухати, сприймати, аналізувати й відокремлювати потрібну інформацію. Але воно не лише полягає в запам’ятовуванні основної інформації та подальшому її відтворенні, а передбачає також уміння сприймати красу слова, тобто мову як естетичну категорію, і розуміти практичне значення висловлювань. Таким чином, сприйняття тексту має бути якомога повнішим і різноплановішим, приносити максимальну користь.

Важливою особливістю аудіювання є одноразовість, неповторюваність цього виду мовленнєвої діяльності в природних умовах спілкування. Тому вчені розрізняють репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки до переказів і творів.

Сприймати усно передавану інформацію можна глобально, докладно, критично.

Ознайомлювальне (глобальне) аудіювання потребує від слухача цілісного сприйняття змісту повідомлення, вміння визначити його тему, основну думку, поділити текст на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.
Докладне аудіювання передбачає найповніше, деталізоване
сприймання змісту повідомлення, усвідомлення смислу кожного
з його елементів.
Критичне аудіювання ґрунтується на глобальному й докладному, воно потребує висловлювання власної думки стосовно почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного осмислення сприйнятого на слух.

Проведення ознайомлювального аудіювання тексту

Сприймання на слух учнями незнайомого тексту від початку до кінця

Одним із символів Полтави є Біла альтанка. Розташована вона в центрі міста, на Соборному майдані. Ця оригінальна пам'ятка має своєрідну форму: виконано її у вигляді колонади, яку увінчує кінська підкова. Полтавці і гості міста люблять Білу альтанку і вважають її, згідно з результатами опитувань, одним із найголовніших туристичних об'єктів обласного центру. Без знімків на фоні альтанки не обходиться практично жодна весільна та туристична фотосесія. Випускники шкіл та вишів традиційно щороку приходять сюди зустрічати свій перший дорослий світанок. Секрет популярності споруди простий: у всі часи існування Біла альтанка не втрачала ні шарму, ані самобутності. Історія Білої альтанки на Івановій горі, як звалась колись ця місцевість, з'явилася 1909 року. Відкриття приурочили до 200-річчя перемоги російського війська над шведською армією у Полтавській битві. Раніше територія, де збудували Білу альтанку, була частиною Полтавської фортеці, тут колись проходили земляні вали Подільського бастіону, насипані для охорони міста від ворожих нападів. Під час Другої світової війни альтанку демонтували. На пагорбі, де вона стояла, розташувалися артилерійські дивізіони німецьких військ. Другу Білу альтанку на попередньому місці спорудили і відкрили 1954 року. Автором її проєкту був головний архітектор повоєнної Полтави Лев Вайнгорт. Пам’ятка – це вісім колон, встановлених півколом, вгорі підтримують ажурний вінок, що нагадує подкову.На вінку напис - це цитата з Наталки-Полтавки І. П. Котляревського: - "Де згода в сімействі, де мир і тиша, Щасливі там люди, блаженна сторона ". Зовні альтанка нагадує підкову.

Чому Біла альтанка має саме такий вигляд? Витоки легенди, яка це пояснює, сягають початку 18 століття, коли тут відбулася одна з великих битв Північної (російсько-шведської) війни.

В оповіді йдеться про те, що на цьому місці один із місцевих полтавських ковалів підкував коня російському цареві Петрові Першому.

Як і будь-яка інша пам’ятка, Біла альтанка охороняється законом. Біля неї не можна смітити, руйнувати, робити написи, робити іншу шкоду. Тому що Біла альтанка – пам’ятка історії та культури, яка поєднує в собі історичність, красу та загадковість.

Бесіда за текстом:

1) питання на цілісне сприйняття змісту повідомлення:

визначте тему тексту, основну думку,
на які смислові частини можна поділити текст?

2) питання на деталізоване сприймання змісту повідомлення, усвідомлення смислу кожного з його елементів :

- де розташована Біла альтанка?

- яку форму має Біла альтанка?

- як ставляться полтавці і гості міста до цієї пам’ятки?

- у чому секрет популярності споруди?

- коли було відкрито споруду?

- що знаходилось на території до спорудження Білої альтанки?

- що трапилось із пам’яткою під час Другої світової війни?

- коли відкрили Білу альтанку вдруге?

- хто автор нової споруди Білої альтанки?

- чому споруда, за легендою має саме такий вигляд?

3) питання на висловлювання власної думки стосовно почутого, своєї мотивованої згоди чи незгоди з певним твердженням, критичного осмислення сприйнятого на слух:

- що вас найбільше здивувало у прослуханому тексті?

- чи згодні ви з тим твердженням, що Біла альтанка – це символ Полтави?

- а вам подобається Біла альтанка? Чому?

Словникова робота

Які слова є ключовими в цьому тексті? (Біла альтанка, пам’ятка)
Яке лексичне значення слова «пам’ятка»?
Скористайтесь смартфонами. Наберіть у пошуку «Гугл»

Академічний тлумачний словник української мови http://sum.in.ua/

У віконечко введіть слово «пам’ятка»

- Скільки значень у цього слова? Як називаються такі слова?

1. розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь. [Йоганна (здіймає намисто з шиї і подає з поклоном Марції):]

2. Предмет матеріальної культури минулого. Земля ховає від нас найцінніші історичні пам'ятки, і лише наполеглива копітка праця археологів відкриває їх, примушує розповідати про далеке минуле людства. Комісія передусім хотіла дізнатися про всі старовинні пам'ятки, що збереглися в південно-західному краї: древні церкви, замки, первісні вали, могили, городища...

Не плутайте значення слів: пам’ятка і пам’ятник.

Стор. 52 вправа 77 (усно).

Як називаються такі слова? (пароніми)

Текст, який ви прослухали, є описом пам’ятки культури та історії.

Давайте на прикладі цього тексту сформулюємо особливості будови опису пам’ятки історії та культури. З яких частин складається опис пам’ятки історії та культури?

1.Розповідь про пам’ятку (хто, коли і де створив, з якою метою, стислий переказ змісту легенди, пов’язаної з пам’яткою).

2.Опис пам’ятки, її форми, складових частин.

3.Роздуми щодо пам’ятки – про її роль в історії, обґрунтування необхідності берегти її.

Метод «Незакінчене речення» - підсумок уроку.