Урок української мови з елементами інтеграції в 4 класі "Дієслова. Т. Шевченко - співець краси рідного краю"

Тема. Дієслова, що означають завершену і незавершену дію. Вживання дієслів-синонімів і дієслів-антонімів у мовленні. Т. Шевченко – співець краси рідного краю.

Мета. Формувати в учнів початкові уявлення про взаємодію виду дієслова і часових форм; вчити добирати і знаходити потрібні синоніми й антоніми з урахуванням ситуації мовлення.

          Розширити й поглибити знання учнів про великого народного поета

  Т. Шевченка. Вчити дітей сприймати красу природи, відтворену у віршованому тексті.

          Виховувати любов до рідного слова, повагу до спадщини, яку залишив нам поет.

Обладнання: таблиці-схеми, сигнальні картки, індивідуальні карточки, малюнковий план.

Хід уроку

І. Організаційний момент

 

 

ІІ. Оголошення теми уроку

• Сьогодні на уроці продовжуємо тему «Дієслово».Закріпимо ваші знання про види дієслів, утворення та вживання дієслів-синонімів і дієслів-антонімів у мовленні. А працювати будемо ось за таким малюнковим планом … ( на дошці – малюнковий план).

ІІІ. Повторення вивченого

1. Каліграфічна хвилинка

НУ  ТИ  ША  ВА

• Із поданих складів утворіть і напишіть слово (Шанувати).
• Поставте питання до слова, скажіть, до якої частини мови воно належить?
• У якій формі стоїть це дієслово? ( В неозначеній, початковій).
• Від даного дієслова утворіть і запишіть різні часові форми.(Шанували, шануємо, будемо шанувати, шануватимемо).
• Кого з великих синів вшановує Україна ось уже майже два століття?

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті просяє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

 

2. Письмо з пам’яті

• Тож, коли ми вшановуємо пам’ять Шевченка?
• Приготуйтесь записати речення з вірша з пам’яті.

Запис речення буде продовженням каліграфічної хвилинки.

Щовесни ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

• Визначте орфограми у реченні. Над дієсловом надпишіть час і число.

Перевірка.

3. Поетична хвилинка

• Скільки років минуло з дня народження великого народного поета?
• Чому його так називали? (Вболівав за народ, своїми творами закликав його піднятися на боротьбу за свободу).
• Як ще називали  Шевченка? (Вірний син, Великий Кобзар, «велетень у царстві людської культури», «князь у царстві Духа» за І.Франком).
• Які твори великого Кобзаря ви пам’ятаєте?
• Хто, виконуючи домашнє завдання, спробував свої сили у складанні віршів з використанням рим? ( Щоденник вражень. Зійди-прийди-знайди. Сідає-позичає-дрімає).

4. Самостійна робота

а) Індивідуальні завдання на карточках із наступною перевіркою.

б) Завдання по групах:

- Утворіть словосполучення з дієсловом вшановуємо і словами, якими згадуємо чи говоримо про Шевченка. (Вшановуємо Кобзаря, великого поета …).

І група. Одне з утворених словосполучень ввести у речення.

ІІ група. Скласти речення із поданих слів.

Встала, й, чорну, весна, землю, розбудила, сонну.

ІІІ група. Доповнити речення.

Вітер з гаєм …, … з осокою. (Розмовляє, перегукується, шепче, дружить).

• У реченнях (для всіх груп) підкреслити дієслова, визначити число, вид і час.

Додаткові завдання: слово шанують розібрати за будовою; ш.потіти, ро.будила…

Підсумок перевірки виконаних завдань.

ІV. Робота над темою уроку

1. Вправа для «розумової гімнастики».

Із поданих складів утворити слова і прочитати рядки поезії Шевченка.

Са, ви, док, шне, ко, вий, ха, ло, ти,

Хру, над, ви, шня, гу, щі, дуть, ми.

2. Робота над віршем «Садок вишневий коло хати…»

Вірш написаний далеко від рідної землі, у засланні. Це спогад про Україну, її чудову природу, дорогі серцю місця, де пройшли дитячі роки поета і куди він завжди мріяв повернутися.

а)  Ознайомлення із змістом твору. Читання вірша вчителем.

Плугатар – той, хто оре землю плугом, орач.

б) Робота над змістом твору

- Прочитайте вірш і скажіть, яку пору року зображено в ньому, які слова і вислови це підтверджують?

- Яка частина доби описана в першій строфі?

- Яка тема 1-ої строфи? Який би ви дали заголовок?

- Яке слово починає вірш?

- Чому не сад, а садок? (У бідняків були невеликі садки).

- А ви звернули увагу, який був садок? (В Україні біля хаток переважно саджали вишні, вишневий садок – символ рідної землі, хоча в садках могли рости й інші дерева).

- Які образи ввів поет у першу строфу? (Плугатарі, дівчата, матері).

Окрім цих слів, автор вводить образи природи – садок, хрущі. Саме на лоні природи змінюється життя людини.

• Прочитайте другу строфу. Визначте основний зміст і дайте заголовок. («Вечеря»)
• Які слова це підтверджують?
• Це початок чи пізній вечір? Доведіть це словами вірша.
• Прочитайте третю строфу. Дайте заголовок.

Отже, у творі описано картини щасливого родинного життя, про яке мріяв поет.

в) Вибіркове читання

- Де вечеряла сім’я? Чому? (Тісно, багатодітна сім’я з настанням тепла вечеряла і навіть ночувала у дворі).

- У яких рядках поет підкреслив любов матері до дітей?

- Виберіть із вірша дієслова доконаного виду, утворіть від них  неозначену форму дієслова з питанням що зробити? (Покласти, заснути, затихнути).

г) Вправляння у виразному читанні

3. Фізкультхвилинка

4. Складання діалогу. Робота в парах

- У вірші Шевченка встає перша зіронька. А чи задумувались ви, чому на небі багато зірок? Чому одні з них ясні, великі, а інші ледь видно?

( На дошці – опора:

• …, чому на небі багато зірок?
• … .
• А ти думав(ла), чому вони різні? Одні з них ясні, великі, а інші ледь видно?
• … .)

5. Інсценізація-мініатюра (Уривок із повісті С. Васильченка «У бур’янах»).

• Послухайте розмову (діалог) на цю ж тему Тараса з матір’ю.
• Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?
• Так, синочку, правда.
• А чому так багато зірок на небі?
• Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?
• Бачив, матусю, бачив… Матусю, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
• Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно, світло, це далеко видно.
• Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.
• Старайся, мій хлопчику …

6. Довідкове бюро

• А тепер заглянемо в довідкове бюро і дізнаємося, що символізувала свічка в Україні. Спробуйте «вловити» дієслова-антоніми або дієслова, до яких їх можна підібрати.

1 учень. В Україні свічка символізувала життя. Свічка – давнє слов’янське слово, утворилось від дієслова світити. Те, що світить, випромінює світло, робить навколишній світ видним.

2 учень. Свічкою освітлювали приміщення. Із церкви несли «страстну свічку» в хату, щоб очистити кімнати від нечистої сили.

3 учень. За народними повір’ями, у кожної людини є «небесна свічка» (зірка). Коли людина помирала, її зоря гасла, якщо жила гріховно – зірка тьмяніла. Звідси вислови – його свічка ясно горить, його зірка згасла.

• Які дієслова-антоніми ви почули? (Горить –згасла).
• До яких дієслів їх можна підібрати? (Утворилось-зникло, очистити-забруднити, помирала-народжувалась).

7. Робота з картками-шифрами

І група

23, 7,  28, 12,  32.

  Течія

ІІ група

27, 3, 12, 23.

   Цвіт

ІІІ група

26, 12, 6.

    Хід

• Від отриманих слів утворіть дієслова. (Тече, цвіте, ходить).
• Які з дієслів ви зустрічали в поезіях Т.Шевченка?

(«Тече вода з-під явора», «Зацвіла в долині червона калина», «Сонце заходить, гори чорніють…»).

• До цих дієслів доберіть синоніми. Одне з них введіть у речення.

Ів. Тече – біжить, поспішає, хлюпоче …

ІІв. Ходить – йде, крокує, чимчикує, шкандибає …

• Визначте основу в реченні. Встановіть зв’язок слів.

V. Підсумок уроку

- Що нового запам’яталось, що зацікавило?

- Який вид роботи сподобався?

- На якому етапі уроку виникли труднощі, було втрачено час?