Урок української мови з теми «Повторення вивченого матеріалу»

Автор: учитель української мови, української та зарубіжної літератури Прилісненської гімназії Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області  Панченко Ірина Вікторівна

 

Урок української мови

з теми «Повторення вивченого матеріалу»

10 клас

Тема. Повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи.

Мета. Повторити вивчений матеріал: правопис великої букви, синтаксичний розбір складнопідрядного речення, фразеологічні сполуки, діалектні слова, частини мови.

Розвивати самоосвітні навички учнів. На прикладі життя Лесі Українки виховувати в учнів силу волі, прагнення до самоосвіти, патріотизм, любов до природи.

Форми навчання: колективна, у групах, індивідуальна, у парі.

Методи та прийоми навчання: самоосвітня діяльність учнів на уроках та в позаурочний час, практичне застосування знань у різних ситуаціях, поєднання інтерактивних прийомів «Мікрофон» та «Незакінчене речення», робота з додатковою літературою.

Обладнання: словники, додаткова література, тека «Підготовка до НМТ», таблиці, картки; пісня на слова Лесі Українки «Надія» (творчий колектив MusicLand),

 (пісня)https://www.youtube.com/watch?v=NMlHeMCCcAc; (вірш)https://www.youtube.com/watch?v=7mmYWBJ3v-U.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Міжпредметні зв’язки: українська література.

Епіграф

…Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно…

                                    Леся Українка

Перебіг уроку

І Організаційний момент. Вітання, перевірка присутніх. Пояснення ходу уроку. Безпека життєдіяльності.

ІІ Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Обговорення епіграфа до уроку.

2. Звучить пісня на слова Лесі Українки «Надія».

3. Інтерактивна гра «Мікрофон» та «Незакінчене речення».

•                 Слова до пісні написала….

(Слова до пісні написала велика українська поетеса Леся Українка. Цей вірш має назву «Надія». Написала вона його в 9 років)

•                 До чого закликає поетеса в цьому вірші? (Любити Україну).
•                 Що ви знаєте про Лесю Українку?

Висновок. Леся любила свій рідний край.  У своїх творах висловлювала глибоку любов до України, оспівувала її красу. Для неї рідний край – це  найдорожче місце, поетеса закликає цінувати та берегти його. 

Не зважаючи на погане здоров’я, поетка писала вірші, вивчала мови. Тому я закликаю вас, любі діти, учитись, займатись самоосвітою. 

4. Виставка книг. Перегляд книг Лесі Українки.

(Учні принесли з власних бібліотек книги Лесі Українки).

5. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми повинні повторити вивчений матеріал, виконати тренувальні вправи, які я приготувала послуговуючись матеріалами про життєвий та творчий шлях Лесі Українки.

ІІІ Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття навчальної теми. Перевірка домашнього завдання.

ІV Виконавчо-діяльнісний етап. Повторення вивченого матеріалу. Тренувальні вправи.

1. Словниковий диктант з поясненням.

Псевдонім, Леся Українка, Лариса Петрівна Косач, Україна, Полісся, місто Новоград-Волинський, річка Псьол, родина Косачів-Драгоманових, письменниця Олена Пчілка, Євангеліє, журнал «Зоря», вірш «Хвиля», поема «Давня казка», драма-феєрія «Лісова пісня», Грузія.

•                 Які правила повторили? Який повторили розділ науки про мову?
•                 Прозвучав термін феєрія. Що означає слово феєрія? (від слова фея, чарівник; театралізована постанова)
•                 Яким словником треба користуватись, щоб дізнатися?
•                 Поставте наголос у слові «псевдонім» («псевдоні´м»).
•                 Який розділ науки про мову вивчає вимову слів? (орфоепія)
•                 Яким словником треба користуватись, щоб дізнатися?

Завдання. Знайдіть слова, в яких кількість букв відрізняється від кількості звуків, укажіть кількість букв та звуків:

(Українка – 8, 9; Україна - 7, 8; Полісся – 7, 6; Волинський – 10, 9; Псьол – 5, 4; Євангеліє – 9, 11).

(Взаємоперевірка, робота в  парах).

•                 Який розділ науки про мову повторили? (фонетика)

2. Самостійна робота (у групах).

У 6 та 10 кл. ви вивчали біографію та творчість Лесі Українки, поза увагою залишилася  епістолярна спадщина поетеси.

•                 Що означає термін «епістолярна спадщина»?
•                 Яким словником треба користуватись, щоб дізнатися?

Епістолярна спадщина (епістолярій) — це сукупність листів, переписок, послань, що залишили видатні культурні, наукові чи політичні діячі. Вона є унікальним джерелом історичної інформації, що розкриває особистісні риси, погляди, творчу лабораторію авторів та контекст епохи, у яку вони жили. 

Картка №1

Вправа «Пунктуаційна». Вставте пропущені розділові знаки. Поясніть правила вживання. Виправте помилки.

1.         Листи Лесі українки цінне джерело для вивчення її біографії та творчості. 2. Численні публікації листів оприлюднено в галичині в журналі «Літературно-науковий вісник» у журналі «нові шляхи». 3. Центром зосередження листування Лесі українки є львів де в фондах національного музею і бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка частково збереглися листи Лесі українки до родичів та друзів.

Відповідь.

1.         Листи Лесі Українки – цінне джерело для вивчення її біографії та творчості. 2. Численні публікації листів оприлюднено в Галичині: у журналі «Літературно-науковий вісник», у журналі «Нові шляхи». 3. Центром зосередження листування Лесі Українки є Львів, де в фондах Національного музею і бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка частково збереглися листи Лесі Українки до родичі та друзів.

•          Які орфограми  ми повторили?
•                 Які розділи науки про мову  ми повторили?

Картка №2

Знайдіть рядок, в якому допущено помилку. Доведіть правильність свого судження.

Завдання

А. Водяник, Русалка, Лісовик.

Б. Потерчата, Куць, Килина.

В. Мавка, Чіпка, Лукаш.

- Як треба писати записані слова? Яке правило повторили? Який розділ науки про мову повторили? Розкрийте лексичне значення слів. Користуйтеся словником. Яким словником треба користуватись?

Робота зі словником

Водяник – за народними переказами, це злий дух, що живе в лісах, болотах та озерах.

Русалка – казкова водяна істота.

Мавка – те саме, що русалка.

Куць – куций, невеличкий біс, чорт. Вживали, бо згадувати чортів заборонялося.

Потерчата – це діти, що вмерли нехрещеними.

Лісовик – міфічна істота, яка жила в лісі.

«Той, що греблю рве» - міфічна істота, що називає чорта, біса. У драмі це молодий, синьоокий юнак. Розганяє туман, вода синішає.

3. Синтаксичний розбір складнопідрядного речення (неповний).

(Учень записує на дошці).

Я той, що греблю рве.  (Леся Українка)

•                 Кому з дійових осіб належать слова: «Я той, що греблю рве»?
•                 Що ви пам’ятаєте про цього героя?
•                 Який розділ науки про мову вивчає речення?
•                 Запишіть синтаксичний розбір речення.
•                 Накресліть схему речення.
•                 Користуйтеся таблицею «Синтаксичний розбір складнопідрядного речення».
•                 Користуйтеся таблицею «Види складнопідрядних речень».
•                 Із скількох частин складається речення? (речення складається з двох частин: головної та залежної)
•                 Що ви знаєте про складнопідрядне означальне речення? (Складнопідрядне означальне речення буває двох видів: складнопідрядне власне означальне речення, якщо підрядна частина залежить від іменника;  складнопідрядне займенниково-означальне речення, якщо підрядна частина пояснює займенник).
•                 Назвіть засоби поєднання частин. (сполучники та сполучні слова). У реченні сполучне слово – займенник хто.

Учень пише на дошці:

Синтаксичний розбір складнопідрядного речення (неповний)

Складне, сполучникове, складнопідрядне, з підрядною займенниково-означальною частиною, поєднуються за допомогою сполучного слова хто.

Д/З. Дописати синтаксичний розбір складнопідрядного речення. Охарактеризувати кожну частину складнопідрядного займенниково-означального речення.

4. Робота з додатковою літературою.

Сьогодні ми будемо послуговуватися навчальним посібником:

Панченко І.В. Матеріали для роботи з діалектною лексикою : навчальний посібник / І.В.Панченко, Л.М.Тищенко. – Словʼянськ : мінідрукарня «Папірус», 2015. – 289 с. С. 42-45.

•                 Де народилася Леся Українка? (На Поліссі).
•                 До якої діалектної групи належить Полісся?
•                 У своїх творах Леся Українка використовувала слова тієї місцевості, де вона жила.
•                 Як називаються ці слова? (Діалектні слова - слова, що використовують люди, які проживають у певній місцевості).
•                 Знайдіть діалектні слова. (Учитель використовує уривок для опрацювання на уроці)

Матеріали для опрацювання:

Лариса Петрівна Косач (псевдонім – Леся Українка). Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському. Померла 1913 року в Грузії в місті Сурамі.

Українка Леся

Лісова пісня

Драма-феєрія в трьох діях (уривки)

Мавка

А ти зо мною хочеш бути?

Лукаш

Та треба по-тутешньому навчитись,

бо маю ж тута літувати.

Мавка

Се так, як голуби…

Я  часом заздрила на їх: так ніжно

вони кохаються… А я не знаю

нічого ніжного, окрім берези,

за те ж її й сестрицею взиваю…

Лукаш

У лісі ж не самії дерева, –

Таж тут багато різної є сили.

Килина

Та в мене молока вже нігде й діти!

Коб ярмарок хутчій – куплю начиння…

Мати

Ей, рибонько, то ви вже обробились?

Ну, що-то, сказано, як хто робітний

Та здужає ?.. А в нас – маленька нивка,

То й бог спору не дає…

Мати

Та там одна сирітка…

Таке воно, простибіг, ні до чого…

Лукаш

Магай-бі.

Мати

От, Лукашу,

Поможеш тут в’язати молодичці.

Бо та «помічниця» вже скалічіла.

Лукаш

Яка ти бистра!

Ось ліпше не займай, бо поборю!

Мати

Ходіте, женчики, вже є полудень.

Мавка

Чи я ж тебе коли в’язати хтіла?

Лукаш

Ну, то чого ціла ся балачка?

Лев

Для тебе

воно таки журба. Я міркував би,

що вже б тобі не тра верби на зиму.

Перелесник

Не бійся, не до тебе. Хтів я

одвідати Русалоньку, що в житі,

та бачу, вже вона заснула. Шкода…

А ти змарніла щось.

Перелесник

Звиймося! Злиймося!

Вихром завиймося!

Жиймо! Зажиймо вогнистого раю!

Килина

Хто, дурний, повірить!

Втопила ж я головоньку навіки

за сим п’яницею!!

Лукаш

Мовчи! Не скигли!

Ось я тебе тепера попитаю!

Де дядьків дуб, що он пеньок стримить?

Мати

Сину!..

Ой, синоньку! Ой, що ж я набідилась

з отею відьмою!

Килина

Від тебе дочекаюсь оборони!

Такої матері такий і син!

Якого ж лиха брав мене? Щоб тута

Помітувати мною?

Лукаш

Та дайте ви мені годину чисту!

Ви хочете, щоб я не тільки з хати,

а з світа геть зійшов? Бігме, зійду!

Хлопчик

Сам. Та я не вмію грати. Коб ви-те!

Лукаш

Ей, хлопче, вже моє грання минулось!.

Хлопчик

І! То ви-те не хочете! Ну, мамо,

Чом тато не хотять мені заграти?

Килина

Та відчепися, відки маю знати?

Я кодлом лісовим не накладаю

Так, як твій рід! Зрубай її, як хочеш,

Хіба я бороню? Ось на й сокиру.

Килина

Бийся по губі! Що се ти говориш?

Килина

…Я побіжу, десь коней попрошу, –

бо наші ж геть у стайні попеклися! –

то зберемо на віз та й завеземо

десь до родини твеї, може пустять…

Бúстрий – який дуже швидко рухається; швидкий [ВТССУМ 1, с. 49].

Бігмé – розм., заст. уживається для підтвердження чого-небудь або або запевнення в чомусь [ВТССУМ 1, с. 50].

Взивáти – розм. іменувати кого-, що-небудь; називати, звати [ВТССУМ 1, с. 85].

Ви-те́ – займенник ви [Аркушин1, с. 60].

Вíдки – діал. звідки [ВТССУМ 1, с. 130].

Жúймо – живімо.

Здýжати – бути здоровим, не хворіти; бути спроможним, могти щось зробити [ВТССУМ 1, с. 363].

Зо – див. з, із, зі, рідко зо – прийменник [ВТССУМ 1, с. 380, с. 279].

Коб – діал. якби, коли б [ВТССУМ 1, с. 436].

Лíпше – прислівник до лі́пший – кращий [ВТССУМ 1, с. 491].

Лі́тувати – проводити де-небудь літо; жити десь літом [ВТССУМ 1, с. 493].

Магáй-бі – виг., заст. уживається як привітання з побажанням успіху в праці [ВТССУМ 1, с. 502].

Набідúтися – діал. набідуватися [ВТССУМ 1, с. 549].

На їх – їм.

Нігдé – діал. нікуди [ВТССУМ 1, с. 622, с. 623].

Обробúтися – розм. закінчити всі роботи [ВТССУМ 1, с. 649].

Отéй, отéю –  отой, отою.

Помітувáти – керувати, тут: помикати мною; див. ще помі́тувати --  кидати [Грінченко ІІІ, с. 298].

Простúбіг – прости Бог [Грінченко ІІІ, с. 481].

Робі́тний – заст. працьовитий [ВТССУМ 1, с. 1037].

Се – заст. це [ВТССУМ 2, с. 1301].

Скалічі́ти – стати калікою [ВТССУМ 1, с. 1132].

Тве́ї – твоєї.

Тепéра – розм. тепер [ВТССУМ 1, с. 1239].

Тра – діал. треба [ВТССУМ 1, с. 1259].

Тýта – розм. те саме, що тут [ВТССУМ 1, с. 1277].

Хтíти – розм. те саме, що хотіти [ВТССУМ 1, с. 1355].

 

•                 Замініть діалектні слова літературними відповідниками.
•                 Випишіть діалектні слова, а поряд відповідники.
•                 З якою метою  письменники використовують діалектні слова?

(У художній літературі діалектні слова використовують для правдивого, яскравого відображення особливостей місцевого побуту, для мовленнєвої характеристики героїв твору).

•                 Якими словниками треба користуватись? (Тлумачними, діалектними)
•                 Що ми втратимо, коли замінимо діалектні слова?
•                 Який розділ науки про мову вивчає діалектні слова? (Лексикологія).

5. Самостійна робота. Прочитайте уривки. З якого твору уривки? Назвіть автора твору. Розкрийте зміст виділених сполук. Який розділ науки про мову вивчає стійкі сполуки слів? Яким словником треба користуватись?

Килина

Оце вже якось

я в полі обробилася, то треба

роботі хатній дати лад. Ой тітко,

вдовиці - хоч надвоє розірвися!..

Л ук а ш

Готуйте, мамо, хліб для старостів, -

Я взавтра засилаюсь до Килини!

М а в к а

Людина тільки може так дивитись!..

Я ще до мови не прийшла, як він

схопивсь на рівні ноги, і від мене

тремтячими руками заслонився,

і кинувся, не мовлячи ні слова,

в байрак терновий, там і зник з очей.

М а в к а

Обоє полягли... Він пречував,

що вже йому сей рік не зимувати...

Ой як же плаче серце по тобі, єдиний друже мій!

Словник

Дати лад  - дбайливо доглядати кого-, що-небудь; доводити до належного стану.

Надвоє розірвися - забагато роботи, клопоту.

Хліб для старостів - з хлібиною (паляницею) у руках старости приходили свататися.

До мови не прийшла - означає перебувати в стані, коли людина ще не може говорити, відновити здатність до мовлення після непритомності, шоку або сильного хвилювання.

Зник з очей - означає перестати бути видимим, швидко сховатися, піти геть або пропасти з поля зору. Використовується для опису раптового зникнення когось або чогось. Синоніми: згубити з очей, щезнути, зникнути. 

Плаче серце - означає глибокий сум, тугу, велике горе, розпач або болісне переживання чого-небудь. Це стійке словосполучення використовується для опису емоційно-почуттєвої палітри, пов'язаної з жалем, смутком та серцевими муками. 

6. Вибірковий диктант. Учні отримують таблички з назвами частин мови. Учитель читає текст. Діти записують у таблицю «Частини мови» відповідні частини мови з тексту.

Монолог Мавки

О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

•         Який розділ науки про мову вивчає частини мови?
•         Повторіть таблицю «Частини мови».

V Підбиття підсумків уроку.

- Які розділи науки про мову ми повторили?

- Творчість якої поетеси ми повторили?

- До чого закликає Леся Українка? - Чому вчить у Леся Українка?

VІ Рефлексія. Поєднання інтерактивних прийомів «Мікрофон» та «Незакінчене речення».

0.         На уроці я дізнався….
1.         Мене найбільше вразили слова …
2.         Користувалися додатковою літературою…
3.         Повторили  розділи науки про мову…

Учитель. Я дякую вам за цікаву й плідну роботу, хочу висловити впевненість у тому, що здобуті на уроці знання допоможуть вам обрати в житті істинні цінності, бути чесними, справедливими, духовно багатими та порядними людьми.

VІІ  Оцінювання учнів.

VІІІ  Домашнє завдання. Дописати синтаксичний розбір складнопідрядного речення. Охарактеризувати вдома кожну частину складнопідрядного займенниково-означального речення. Повторити таблиці: «Синтаксичний розбір складнопідрядного речення»,  «Види складнопідрядних речень», «Види односкладних речень». Підготуватись до контрольної роботи.

 

Список використаної літератури

1. Лексичний - Словник української мови - значення слова. http://ukrlit.org/slovnyk/

2. Леся Українка. Лісова пісня. https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=508

3. Орфографічний словник української мови. https://559.slovaronline.com/

4. Панченко І.В. Матеріали для роботи з діалектною лексикою : навчальний посібник / І.В.Панченко, Л.М.Тищенко. – Словʼянськ : мінідрукарня «Папірус», 2015. – 289 с.

5.  Словник діалектних та маловживаних слів. https://proridne.org

6. Тлумачний словник української мови. https://slovnyk.ua/

7. Фразеологічний словник української мови онлайн. https://123.slovaronline.com/