Урок української мови з теми "Види речень за метою висловлювання. Окличні речення"

Урок української мови

5 клас

Тема. Види речень за метою висловлювання. Окличні речення

Мета: повторити й узагальнити поняття про види речень за метою висловлювання, окличні речення; формувати загальнопізнавальні вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання, окличні речення, правильно їх інтонувати; розвивати творчі вміння будувати речення, різні за метою висловлювання, виховувати бережливе ставлення до хліба, почуття поваги до хліборобської праці.

Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: кросворд, ребус, сходинки, колоски, картки, плакат «Цінуй працю багатьох людей…».

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Слово вчителя. Наш урок ми почнемо зі слів М. Рильського «Не кидайсь хлібом, він святий!».

(Учень читає вірш М. Рильського «Не кидайсь хлібом»)

Не кидайсь хлібом, він святий! –

В суворості ласкавій

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

Не грайся хлібом, то ж бо гріх!

Іще до немовляти,

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало каже мати.

Бо красен труд, бо рясен піт,

Бо жита дух медовий

Життя несе у людський світ.

І людські родить мови,

Хто зерно сіє золоте,

В землі палку невтому,

То й сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Недаремно ми сьогодні заговорили про хліб. Надворі третій місяць осені, пшениця у коморі, попереду прекрасні свята: Новий рік, Різдво. І кожне свято ніколи не обходилося без хліба-солі як символу багатства української землі та гостинності нашого народу. Народ завжди віддавав і віддає шану хлібові.

І саме слова М. Рильського «Не кидайсь хлібом, він святий!» будуть девізом нашого уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Слово вчителя. Сьогодні на уроці ми повторимо та узагальнимо все відоме вам з початкових класів про види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Наше завдання – дістатися сходинками до світлиці, де на столі запашний свіжий хліб. Ми разом з вами подолаємо шлях, яким крокує хліб до нас  на стіл і спробуємо зрозуміти, яка ж важка праця хлібороба. (Діти записують тему уроку)

IІІ. Повторення вивченого в початкових класах.

У попередніх класах ви знайомилися з видами речень за метою висловлювання та інтонацією. Давайте пригадаємо на першій сходинці «Повторення» все, що знаєте і разом посіємо хліб.

Метод мікрофон. «Що я знаю про види речень за метою висловлювання та інтонацією?» (Обов’язково з прикладами).

ІV. Виконання усних та письмових вправ на основі повторення.

Вчитель. Ми успішно подолали першу сходинку і посіяли хліб.  (Малюнок зерна).

- Скажіть, будь ласка, що ми називаємо джерелом знань? (Книгу). Ми зараз з вами на сходинці «Джерело знань» будемо працювати з підручником і разом з тим удобримо грунт і допоможемо зернині прорости.

1. Робота з підручником.

- Розгляньте таблицю (с. 71).

- Що ви дізналися про інтонацію розповідних речень?

- Що ви дізналися про тон питальних речень?

- Яка може бути інтонація у спонукальному реченні?

2. Перед вами речення. Давайте прочитаємо, розставимо розділові знаки в кінці цих речень і визначимо, які вони за метою висловлювання. (Картки).

1. У хлібі наш добробут, здоров’я, сила. (Розповідне)
2. Не відрізуй собі шматок хліба більший, аніж спроможний з’їсти. (Спонукальне)
3. Чим пахне хліб? (Питальне)

• Запишіть речення в зошит.
• Які вони за метою висловлювання?
• Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного речення?
• Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення?
• Який розділовий знак ставиться в кінці спонукального речення?

Вчитель. Отже, ми подолали сходинку «Джерело знань» удобрили грунт і зернина проросла. (Малюнок)

3. Піднімаємось на сходинку «Хвилинка-розминка», на якій будемо вирощувати колосок і допоможемо йому дозріти. Ваше завдання – розгадати ребус. (Діти розгадують ребус).

- Знак оклику. Він залишився у мене у руках. Але не один, а три. Як ви думаєте, чому три?

- З якою інтонацією читаються окличні речення? (Діти читають речення).

- Який розділовий знак вказує на окличну інтонацію?

- Отже, чи всі речення розповідні, питальні, спонукальні можуть бути окличними? Ми виростили колосок і допомогли йому дозріти. (Малюнок)

- Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного окличного речення?

- Який розділовий знак ставиться в кінці спонукального окличного речення?

- Який розділові знаки ставляться в кінці питального окличного речення?

4. І це дає нам право піднятися на наступні сходинку «Жнива» і побути комбайнерами. Будемо косити хлібне поле. На кожному колоску – речення. Ваше завдання: прочитати їх з правильною інтонацією і визначити вид за метою висловлювання та емоційним забарвленням. (12 учнів скошують колоски)

1. Хліб – всьому голова!

2. Як можна хліба не любити?!

3. Дорожіть хлібом!

4. Шануй у хлібові свою і чужу працю.

5. Не радій великому посіву, а радій гарному врожаю.

6. Змести крихти хліба на землю вважають великим гріхом.

7. Чим пахне коровай?

8. Красно дякуй за хліб тим, хто його ростив, збирав, молов, випікав.

9. Як треба берегти хліб?

10. Пахне хліб, як тепло пахне хліб!

11. Де є хліб на столі, там пісня щастя лине!

- Запишіть з товаришем по парті речення в зошит.

Слово вчителя. Я зберу всі наші колоски в один сніп. Вчитель збирає колоски в сніп.

• Які бувають речення за метою висловлювання?
• Які бувають речення за емоційним забарвленням?

Слово вчителя. Але ми загубили з вами один колосок. Його треба підібрати. А на колоску завдання – запишіть речення, визначте його граматичну основу.

З хлібом і сіллю зустрічають українці дорогих гостей.

- А що таке граматична основа? (Діти записують речення, визначають граматичну основу).

- Яке це речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням?

З роботою комбайнерів ми впоралися і колоски зібрали. (Малюнок).                І ми успішно піднімаємось на наступні сходинку «Колосок». Так і хочеться на цій сходинці пригадати казку. Як ви думаєте, яку? (Учні пригадують).

Давайте обмолотимо свої колоски, але не так як мишенята.

5. Робота в групах.

- Об’єднайтесь в групи! Ваше завдання: скласти розповідне, спонукальне і питальне речення про хліб з цими дієсловами: береже, бережіть. (Перевірка групової роботи).

- Які види речень за метою висловлювань ви склали?

Обмолотили колоски (малюнок) і будемо віяти зерно, щоб воно було чистим.

Піднімаємось на сходинку «Третє зайве». Ваше завдання: визначити, яке речення є зайвим і чому?

1.  Достигає хліб у полі.

 Хлібом пахне степ.

 Коли збирають врожай хліба?

2.  Запашний хліб лежить на столі.

 Не кидай шматок хліба під ноги!

 Цінуй працю хлібороба!

3.  Як треба берегти хліб?

 Чим пахне коровай?

 Не грайся хлібом, то ж бо гріх!

- Чому ці речення є зайвими? (Діти пояснюють)

Йдемо до млина за борошном. Піднімаємось на сходинку «Поради».

6. Ваше завдання: перебудувати розповідні речення на спонукальні і записати їх. (Вчитель читає розповідні речення, а діти перебудовують на спонукальні).

1. Треба шанувати у хлібі свою і чужу працю.

2. Поважати у ньому людську мудрість.

3. Ніколи не можна кидати недоїденого хліба.

4. Треба переламати свій шматок хліба навпіл, навіть якщо він в тебе останній.

5. Про людину треба судити з того, як вона шанує хліб.

6. Ці правила варто пам’ятати все життя.

- Які речення називаються спонукальними?

Впоралися із завданням. Це дає нам право перейти на наступну сходинку, уявити себе в ролі пекарів. А пекти хліб треба з піснею, щоб він був смачний та рум’яний.

7. Прослухайте пісню і знайдіть в її тексті спонукальне речення і запишіть його в зошит. (Діти слухають пісню «Про хліб»)

Пісня «Про хліб»

1. Навесні посію зерна в полі чистім,

Хай над ними світить сонце променисте.

2. На веселім вітрі зашумить колосся.

Стане золотою урожайна осінь.

3. І зерно в комори річкою поллється,

А коли помелють – борошном назветься.

4. На заводі пекар хліб спече з любов’ю,

Скаже: «Любі дітки, їжте на здоров’я!»

- Яке це речення за емоційним забарвленням?

8. Ми дійшли до передостанньої сходинки «Перевір себе». Ваше завдання: розставити розділові знаки в кінці речень і визначити, які вони за метою висловлювання та емоційним забарвленням. (Вчитель роздає учням на аркуші тексти для опрацювання).

Чому потрібно берегти хліб

Хліб – це праця багатьох людей  Він потрібний усім  Без хліба немає життя на землі   Берегти хліб – означає цінувати працю багатьох людей  Бережіть хліб

Як народ шанує хліб

Хліб – народне багатство Без хліба не можна уявити собі життя людей  Тому народ завжди віддавав і віддає шану хлібові  З давніх-давен люди складали про хліб пісні, приказки і прислів’я   Дорожіть хлібом  У хлібі наш добробут

V. Підсумок уроку.

Отже, ми з вами піднялися сходами до світлиці, а відчинити двері нам допоможе кросворд.(Учні розгадують кросворд)

1. Як називається речення, в якому про щось розповідається? (Розповідне)

2. Який розділовий знак ставиться в кінці розповідного речення? (Крапка)

3. Як називається речення, в якому про щось запитується? (Питальне)

4. Яким видом речення за метою висловлювання є девіз нашого уроку? (Спонукальне)

5. Яке воно за емоційним забарвленням? (Окличне)

- Чому ж хліб можна назвати святим?

Слово вчителя. Нелегкий шлях зернини до хліба на нашому столі. Треба дякувати тим, хто сіяв хліб, удобрював, вирощував, косив, молотив, віяв, молов, пік і  цінувати їхню нелегку працю.

(Учень читає вірш «Хлібороби»)

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі!

Хлібороби хліб нам роблять,

Знайте й ви про це, малі.

На руках у них буває,

Пил, земля – та це дарма.

Кожен скаже, кожен знає:

Кращих рук, як ці, нема.

Хлібороб в колгоспнім полі

Нам вирощує врожай.

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край?

А їсте ви паляницю,

Калачі смачні їсте –

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те!

Слово вчителя. Отже, цінуйте працю багатьох людей, які дали хліб до твого столу!

VІ. Домашнє завдання.

1. Вправа 120 (для учнів з середнім рівнем знань)

2. Виписати з художньої літератури 6 речень: 2 розповідних, 2 питальних, 2 спонукальних, 2 окличних.( для учнів з достатнім та високим рівнем знань)