Урок "Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства"

Тема: Повсякденне життя та культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Тема уроку: Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства

Мета: хронологічна - охарактеризувати  особливості  розвитку  української культури  в  кінці  XVIII  -  першій  половині  ХІХ ст.; просторова-показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти та науки; інформаційна-з’ясувати  основні  досягнення  українців  у  галузі  освіти  та  науки в даний період, порівнювати  ідеї  та  цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; логічна та аксіологічна-розвивати в учнів уміння працювати з документами, таблицями, аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки, складати порівняльну характеристику  та  зіставляти  інформацію  з  різних  історичних  джерел.

Очікувані результати:

• показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти та науки;
• на основі різних джерел інформації: визначати й характеризувати основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси  та  пам'ятки  культури  цього  періоду; 
• описувати  явища культурного та  духовного  життя; 
• порівнювати  ідеї  та  цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;
• розвивати вміння учнів, визначати досягнення і здобутки у різних галузях культури, формувати естетичні уявлення учнів і почуття поваги до досягнень культури України.

Тип уроку:  комбінований.

Обладнання: підручник  «Історія України» О.І. Пометун. – К., «Оріон», 2017 рік; атлас «Історія України. 9 клас»,  ілюстрації, роздатковий матеріал (таблиці, документи), мультимедійна презентація, відеоролик «Освіта і наука в Україні наприкінці ХVІІІ ст.».             

Основні поняття, терміни, назви: парафіяльна школа, повітове училище, гімназія, ліцей, університет, модернізація, асиміляція.

Основні дати та події: 1805 р. – відкриття Харківського університету, 1834 р.  заснування Київського університету.

Історичні постаті: Т. Осиповський, М. Остроградський, В. Каразін, М. Максимович, М. Костомаров, М. Бекетов, Д. Бантиш-Каменський.

 Методи та прийоми навчання: вправа «слово-код», гра «хрестики-нулики», метод «історичний прогноз», словникова робота, вправа «дерево рішень», робота з історичними документами, робота з підручником, випереджальне завдання, робота з таблицею, вправа «інтелектуальний марафон», «виправ помилки», «впізнай героя», «стіна знань».

Міжпредметні зв’язки: українська мова, українська література, світова література, математика, хімія, біологія.

План уроку:                          1. Особливості розвитку культури                                                                                                                               2. Розвиток освіти                                                                                                                                                           3. Розвиток науки                                                                                                                                                           4. Культурно-освітні товариства

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку         Привітання. Доброго дня! Для того, щоб сісти треба озвучити слово-код (тобто, терміни та поняття з попередньої теми, які ми вже вивчили)                                                        Я рада вас вітати на уроці історії. Сподіваюсь наша співпраця сьогодні буде плідною, цікавою та творчою.

ІІ. Перевірка домашнього завдання        Запитання. Пригадайте будь ласка яку тему ми вивчали попереднього уроку. (Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.)                                                                                                                                                                                      Для того, щоб перевірити домашнє завдання та рівень засвоєння навчального матеріалу, я пропоную гру «Хрестики-нулики»

Гра «Хрестики-нулики». На дошці наклеєно дев’ять квадратиків з позначками:

Учитель нагадує учням правила гри (учні з правилами вже знайомі). Клас ділиться на дві команди ( Х і О ). Команда називає номер. Учитель читає запитання. Якщо команда правильно відповідає, то в клітинці ставиться відповідний знак команди, (Х), якщо неправильно, то має право назвати відповідь команда суперника (О). Виграє та команда, яка першою проведе лінію через три клітинки.

1. Назвіть адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
2. Охарактеризуйте етнічний склад населення на західноукраїнських землях.
3. Де, коли і з якою метою було створено товариство греко-католицьких священиків.
4. У чому полягала діяльність «будителів» Закарпаття? 
5. Яким чином було створено гурток «Руська Трійця». Хто були його члени?
6. Хто такий Л. Кобилиця?
7. Що таке «Весна народів»? Як почалася революція на західноукраїнських землях?
8. Як було побудовано Головну руську раду та створені нею органи?
9. Яким було представництво українців у парламенті 1948-1949 рр.?                                                                                                                                             

Сьогодні ми будем вивчати не менш цікаву тему «Умови розвитку культури. Освіта. Львівський університет. Відкриття університетів у Харкові та Києві. Поступ науки. Видатні вчені. Культурно-освітні товариства». Дана тема входить до циклу розділу «Повсякденне життя та культура кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст., яку ми будем вивчати протягом 5-ти уроків.                                                                                                   Повідомлення мети уроку                            

ІІІ. Мотивація навчальних досягнень         Одного разу раджі Індії у подарунок прислали три однакових золотих фігурки, а у листі було написано, що вони мають різну цінність. Раджа доручив своїм мудрецям пояснити, в чому їхня цінність. І тільки один Бірбал розповів раджі, що у них є дірочки у вусі. Коли мудрець протягнув проволоку в дірочку, в першої фігурки проволока вийшла в другому вусі, в другій – з рота, в третій – через серце. Загадка вирішена. Перша фігурка символізує людину, у якої в одне вухо влітає, а в інше вилітає, друга – нагадує людину, яка, не дослухавши, відразу все розповідає іншим не до кінця вірне судження, третя – схожа з тою людиною, яка запам’ятовує почуте та намагається пропустити через своє серце. Третя фігурка є найбільш цінною з усіх. Я вам бажаю бути схожими на тих людей, які схожі на третю фігурку.

ІV. Актуалізація опорних знань         Запишіть ідеї-супутники до поняття «культура». 

Культура

Метод «Історичний прогноз» . Назвіть декілька подій в історії України кінця ХVІІІ — першої половини ХІХ ст. Спрогнозуйте, як  вони вплинули на розвиток культури.

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Головним  явищем  історичного  процесу  в  Україні в першій половині ХІХ ст. було українське національне відродження. І перш за все великий вплив воно мало на розвиток української культури: мовознавства, історичної науки, етнографії, літератури, науки, освіти, мистецтва. Але розвиток української культури відбувався за складних умов та мав свої особливості

1. Особливості розвитку культури                                     А зараз пригадаймо  основні  тенденції  розвитку  української  культури другої половини ХVІІІ ст. за допомогою відеоролика. Увага на екран.                                                         Відеоролик «Освіта і наука в Україні наприкінці ХVІІІ ст.»                                          Особливостями  розвитку  української  культури в першій  половині  ХІХ ст. є наступні:                                                                                                                                                                                        1. Не було власної державності.                                                                                                                              2. Поділ українських земель між двома імперіями — Російською та Австрійською.                                                                                                                                                                                      3. Національне гноблення українського населення.                                                                                    4. Феодально-кріпосницький лад і монархічна влада, що охороняла цей лад в Російській і Австрійській імперіях, гальмували розвиток культури і прирікали народні маси на зубожіння й духовну темряву.                                                                                                  5. Об’єктом нападів обох імперій була українська мова — основа і форма національної культури.                                                                                                                                                          6. Проводилася політика русифікації та культурної асиміляції українців, що її чинила Російська імперія, та онімечування в Австрійській імперії, яке поєднувалося в Галичині з ополяченням, у Буковині — з румунізацією, в Закарпатті — з мадяризацією.                                                                                                                                            7. Існувала цензура.                                                                                                                                                          8. Модернізація економіки сприяла розвиткові й становленню модерної української культури (розвиток промисловості призвів до появи нових матеріалів та технологій; зумовлював збільшення кількості навчальних закладів, відкриття фахових навчальних закладів; сприяв розвиткові науково-дослідної діяльності; зросла чисельність професійно підготовлених кадрів робітників та чиновників)                            9. Формувалася патріотично налаштована інтелігенція, яка виступила на захист національної гідності українського народу.                                                                                    10. Відбувався процес національного відродження.                                                                      11. Культурний розвиток на західноукраїнських землях був тісно пов’язаний з діяльністю духівництва.                                                                                                                                            12. Помітний вплив на розвиток культури в Україні мало поширення загальноєвропейських ідей, ідеї Французької революції, романтизму, часів Просвітництва.                                                                                                                                                                        Словникова робота                                                                                                                                            Модернізація — оновлення, вдосконалення, надання сучасного вигляду, перетворення відповідно до сучасних вимог економіки, технічне та технологічне переобладнання економічної сфери.                                                                                                                              Цензура — нагляд за друкованими виданнями для недопущення публікації небажаної, з точки зору даної держави, інформації.                                                                      Асиміляція — процес у суспільному житті, за якого окремі народи, що перебувають під сильним колоніальним тиском у багатонаціональній державі, засвоюють культуру і мову панівної нації і поступово зливаються з нею                            Вправа «Дерево рішень» Із наведених особливостей визначте ті, що негативно чи позитивно впливали на розвиток української культури (на презентації)              Фактори, які впливали на розвиток української культури                                                        (Випереджальне завдання. Доповідь учня)

• Українська культура розвивалася як єдине ціле, як культура українського народу.
• Із середовища народу вийшли талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки і мистецтва.
• З народу вийшов відомий діяч культури Т. Г. Шевченко, який підніс українську мову і літературу до найвищого рівня досконалості.
• Об’єктом критики стала українська мова, поширювалися думки, що вона є діалектом російської або польської мов.
• Ряд українських учених вважали українську мову самобутньою, рівноправною серед інших слов’янських мов.

2.  Розвиток освіти                         Декілька учнів отримали випереджальне домашнє завдання. Учні заздалегідь підготували короткі інформаційні відомості що стосуються розвитку освіти. Я пропоную заслухати ці повідомлення, паралельно конспектуючи основну інформацію з її подальшим обговоренням.                                                                                                                 Випереджальне завдання.                                                                                                                                            В Україні діяли чотири типи навчальних закладів.                                                                                    1. Парафіяльні - для дітей найнижчих станів, їх відкривали при церковних парафіях і вони були початковими. Навчання тривало 4—6 місяців у селах і до одного року в містах. У деяких селах діяли дяківські школи, які утримувалися на кошти батьків, діти у них навчалися українською мовою, читали буквар, часослов і псалтир, співали церковних пісень.                                                                                                                              Для початкових шкіл характерна:              • нестача підручників; • нестача приміщень; • низька матеріальна забезпеченість.                                                                                    1804 р. Було видано спеціальний указ, що забороняв навчання українською мовою.                                                                                                                                                                                      2.Повітові училища. Розвиток ринкових відносин вимагав розширення мережі професійних закладів.  1804 р. У Чернігові було відкрито перше в Україні ремісниче училище, Полтаві, Одесі, Харкові, Херсоні, Криму.                                                                                                  3.  Гімназії. Навчалися діти дворян і чиновників. Гімназії було відкрито в Одесі (2), Херсоні (2), Києві (2), Чернігові, Полтаві, Катеринославі та інших містах.              Діти з кріпацьких родин не мали права навчатися в середніх та вищих навчальних закладах, що свідчило про становий характер освіти. Діти дворян зазвичай навчалися вдома, для них наймалися вчителі.                                                                                     4. Приватні пансіонати. Працювали за програмою середніх навчальних закладів.                                                                                                                                                                                                    5. Інститути шляхетних дівчат. Здобували освіту доньки дворян, тут вони виховувалися.                                                                                                                                                                                       6. Проміжне місце між гімназіями й університетами посідали такі ліцеї: Кременецький на Волині, Рішельський в Одесі, Ніжинський.                                                        На західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії  діяли трикласні початкові школи, які перейшли під відання церкви, що супроводжувалося посиленням її контролю над навчальним процесом і збільшенням кількості релігійних дисциплін. Пізніше австрійський уряд переклав будівництво та утримання шкіл на плечі селян. Після революції 1848—1849 pp. Навчання проводилося українською мовою. У багатьох містах і селах почали працювати недільні школи-читальні для дорослих. Навчання у них велось українською мовою.              Випереджальне завдання. Харківський та Київський університети                                          • Якщо у 1805 р. навчалося лише 65 студентів, то у 1855 р. — 492. До середини XIX ст. підготував близько 3 тис. фахівців. За перше півріччя XIX ст. 56 вихованців Харківського університету стали профессорами. Найвідомішими були: математик М. Остроградський, славіст І. Срезневський, філолог О. Потебня, історик М. Костомаров.                                                                                                                                                                                      • Якщо в Київському університеті у 1834 р. навчалося 62 студенти, то у 1855 р. — 808. Діяла ще Київська духовна академія, яку було створено на базі Києво- Могилянської академії у 1819 р.                                                                                                                              На західноукраїнських землях з вищих навчальних закладів працювали: • Львівський університет, Реальна (торговельна) Технічна академія; Більшість навчальних предметів викладали польською, німецькою, латинською мовами. Студентів-українців було мало. Львівський інститут Оссолінських.                                                         • у Закарпатті не було жодного вищого навчального закладу;• у Північній Буковині діяв Чернівецький ліцей, який готував кадри духовенства.                                          Робота з документами.                                                                                                                                            1. Із виступу посла галицького сейму, польського історика, ректора Краківського університету Йосифа Шуйського у галицькому сеймі у 1880 р.                            Наповняючи голову [селянської] дитини різнорідними відомостями, викликало б у неї аспірації до вищих шкіл. Отже, ціль навчання помилкова, бо замість дати їй корисну науку, яку вона могла б використати на ріллі, наука викликає аспірації, які не відповідають її селянському станові, але заохочує пнятися по драбині до вищих шкіл.                                                                                                                                                          2. Історик Т. Сухенко про жіночу середню освіту в Україні у першій половині ХІХ ст.                                                                                                                                                           Загалом інститути шляхетних дівчат давали кращу освіту, ніж пансіони. По-перше, вони користувалися послугами кращих педагогів, здебільшого викладачів чоловічих закладів — Харківського та Київського університетів, гімназій, училищ, кадетських корпусів. По-друге, в інститутах було розширено програму навчання за рахунок фізики і природознавства, у більшому обсязі вивчались російська мова та словесність.                                                                                                                                                                                       Вважалося, що головною метою освіти жінок було набуття знань не стільки наукових, скільки загальних, енциклопедичних. Вчителі фізики та природознавства повинні були повідомляти своїм вихованкам лише найцікавіші факти, а також те, що буде корисним для них у майбутньому, під час ведення домашнього господарства. Викладання арифметики мало суто практичний характер, більш складний матеріал, який належав до алгебри, не вивчався. Така наука як географія викладалася без «дріб’язкових подробиць», що вважалося марним обтяжуванням памяті. Вчителям історії радили звертати увагу лише на найважливіші історичні події та факти.               Великого значення надавалося музиці, танцям, іноземним мовам. Особливо французькій, на якій викладалися всі чи переважна більшість дисциплін.                                          3. Історик В. Верига про вищу освіту в Україні у першій половині ХІХ ст.               У 1834 р. цар Микола дозволив відкрити другий в Україні університет ім. Св. Володимира в Києві. Основним завданням цього університету було російщити українську молодь й виховувати її в любові до царя й «отечества» — Росії. Але всупереч всіх планів і побажань царя і цілої московської влади, цей університет, подібно як і Харківський, став важливим вогнищем українського культурного розвитку та освіти в Україні.                                                                                                                                                           4. Студенти Харківського університету в 30-ті рр. XIX ст. (з «Автобіографії» M. Костомарова)                                                                                                                               Про характер студентської корпорації того часу можна сказати, що вона не мала міцної солідарності; крім слухання лекцій, не було між студентам взаємних інтересів, тож ні на чому було утворитися зв’язку, який би прив’язував кожного до всього кола товаришів за належністю його до студентського звання. Студенти знайомилися й дружилися між собою випадково або за певним особистішим співчуттям, і тому можна було пробути в університеті кілька років поспіль і не бути знайомим з товаришами одного курсу; не кажу вже про студентів різних факультетів, між якими не було навіть єднання з приводу лекцій.                                           Взагалі студентів тодішніх за їхніми схильностями і розвитком можна розподілити на такі категорії: 1) синки багатих батьків, які звичайно влаштовувалися ними у професорів і відзначалися франтовством і шалапутством; уся мета їхня полягала в тому, щоб якими завгодно засобами, хоча б і негідними, одержати свого часу диплом на ступінь кандидата або дійсного студента; при продажності, що панувала здавна у Харківському університеті, це було неважко: професори були поблажливі до пансіонерів своїх товаришів, бо у них самих були пансіонери, які потребували протекції «Manus manum lavat» (рука руку миє), — говорили вони з цього приводу. Пробовтавшись три роки в Харкові, батечків або матусин синок одержував вчений ступінь, який давав право на класний чин, а потім від’їздив до батьківського барлогу й виклопочував собі якусь номінальну посаду, приміром, почесного наглядача училищ, або депутата у дворянському зібранні, або що-небудь подібне, на що, як відомо, була багата наша Русь-матінка; іноді ж вступав до військової служби, ставав ад’ютантом у якогось генерала, а, послуживши деякий час, віддалявся у свій маєток. 2) Молоді люди, які бачили попереду для себе службу, вони до певної міри навчалися порядно, але прямої любові до науки у них було обмаль. Крім медиків, які природно прямували своєю дорогою, сюди слід зарахувати усіх тих, які по завершенні курсу йшли до цивільної служби й прагнули Петербурга, який для них був, так би мовити, обітованою землею. Харківський університет постачав великий контингент усіляким канцеляріям і департаментам. 3) Молоді люди, які справді займалися наукою з любов’ю; з них, особливо з казеннокоштних, набиралися вчителі гімназій. Цього роду студенти були, так би мовити, інтелігенцією університету. В ті часи між ними панувала схильність до ідеалізму й у великій моді було займатися філософією; ті, хто встигнув познайомитися з німецькою мовою, жадібно читали німецьких філософів, хоча — за темрявою останніх — не завжди ясно розуміли те, що читали, й захоплювалися всілякими свавільними тлумаченнями їхніх систем. Нарешті, 4) люди не настільки багаті, щоб поміщатися у професорів, і не настільки працелюбні й обдаровані, щоб успішно займатися наукою; вони жили й поводились як попало: багато хто займався гулянками всілякого роду, інші сиділи скромно за книжками у затишних квартирах, стараючись пробиратися на іспитах слідом за багатими пансіонерами. Їхня доля часто залежала від випадку: одного вивозило і він кінчав курс щасливо, інший зрізався на іспиті й повинен був сидіти зайвий рік на одному курсі, нарікаючи на несправедливість професорів, які випускали у дійсні студенти або кандидати професорських пансіонерів, і суворо ставилися до тих, хто не мав протекції.              Запитання до документа  До якої категорії студентів, описаних у джерелі, ви б зарахували його автора? Власну думку обґрунтуйте.                                                                                     5. Історик В. Молчанов про житлове забезпечення і побутові умови студентів               Із початку утворення університетів студенти проживали в казармах. Разом із поширенням свободи у вищих навчальних закладах усе більше їх переселялися на приватні квартири. Надзвичайна обмеженість у матеріальних коштах призводила до того, що студенти, проживаючи в тісних умовах, траплялося, по двоє ночували у шафі або в фанерній будці з-під вапна. Проте поступово, як адміністрація, так і міська влада та благодійні організації допомагали їм вирішувати житлову проблему, будуючи студентські гуртожитки. Та все ж переважна більшість студентів були змушені знімати житло у приватному секторі.                                                                       Надзвичайно низькою була якість житла. Більше половини студентських квартир знаходилося в дерев’яних та змішаних будинках, 55 % — у підвалах і напівпідвалах, 41 % — не мав каналізації, 33 % — водогону, 25 % — сонячного освітлення, 16,5 % — були вогкими, 24 % — холодними, 12 % — не мали вікон.
 

3. Розвиток науки.

У першій половині XIX ст. в Україні з’явилася ціла плеяда талановитих учених, які працювали в різних галузях науки.                                                                                                  Робота з таблицею. Фотопрезентація.                                                                                     

4. Культурно-освітні товариства

Випереджальне завдання. Усна презентація учня.

VІ.  Узагальнення та систематизація знань учнів.                    Бесіда                                                                                                                                                                                      1.  Якою була урядова політика щодо розвитку науки в Україні?                                                        2.  В яких галузях науки уславилися українські вчені?                                                                      3. Визначте й охарактеризуйте історичні обставини розвитку української культури протягом першої половини XIX ст.                                                                                                                4. Якою була спрямованість царської політики щодо освіти?                                                        5. Яких успіхів досягла українська математика?

Вправа «Впізнай героя». Фото Д. Бантиш-Каменський, М. Костомаров, М. Маркевич, М. Максимович, Т. Осиповський, М. Остроградський, І. Срезневський, І. Рижський.

Вправа «Інтелектуальний марафон»       1. Які існували розряди навчальних закладів в Україні? (Була початкова, середня та вища освіта. До початкової освіти відносились такі освітні заклади як парафіяльні школи та повітові училища, до середньої – гімназії, до вищої – ліцеї, вищі гімназії і університети).                                                                                                                 2. Назвіть університети які існували у той час на Україні. (Львівський, Харківський, Київський).                                                                                                                                             3. Які факультети існували в університетах? (історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний і медичний).                                                                                     4.Хто є автором праці «Історія Малої Росії?» (Бантиш-Каменський).                             5. Назвіть відому працю Маркевича.(«Історія Малоросії»).                                           6. Хто є автором праці «Історія Нової Січі»? (Скальковський).                                          

Вправа «Виправ помилки»                       1. В першій половині ХІХ ст. існувала початкова, середня та вища освіта. До початкової освіти відносились такі освітні заклади як університети (парафіяльні школи та повітові училища), до середньої – ліцеї, вищі гімназії (гімназії), до вищої – гімназії, парафіяльні школи, повітові училища(ліцеї, вищі гімназії і університети).                                                                                                                                                                                      2. Набули слави такі університети як Київський університет Ярослава Мудрого (Св. Володимира) та Харківський університет ім. М. Костомарова. (В. Каразіна). В ліцеях навчалися 4–5 років (9–10 років), в університетах – 9–10 років (до 5 років).

VІІ. Підсумки уроку. Оцінювання учнів                     Вправа «Стіна знань»                                                                                                                              розвиток культури в Україні в першій половині ХІХ ст. відбувався в суперечливих умовах;                                                                                                                                                                        в умовах  формування капіталістичних відносин з’явилася потреба у кваліфікованих кадрах, тому на початку ХІХ ст. відбулося становлення професійної освіти;                                                                                                                                                                                       вагомою подією в культурному житті України першої половини ХІХ ст. стало заснування університетів у Харкові та Києві;                                                                                                                 прискорення в першій половині ХІХ ст. економічного розвитку дало поштовх науковим дослідженням, особливо в галузі природничих і точних наук.               Незважаючи на несприятливі умови розвитку українських земель під владою двох імперій — Російської та Австрійської, український народ знайшов у собі сили, щоб протистояти політиці колонізації та асиміляції: в Україні відкривали нові навчальні заклади, з’явилися талановиті вчені, які працювали в різних галузях науки.Українська культура першої половини XIX ст. збагатилася новими досягненнями. Разом з тим її розвиток гальмували феодально-кріпосницька система та антиукраїнська політика царизму.

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал § 11
2. Заповнити контурну карту с.11, позначивши населенні пункти (місця народження) науковців.
3. Випереджальне завданя. Підготувати усну презентацію з обраної теми: 

• Особливості розвитку української літератури
• Становлення сучасної української літературної мови. «Енеїда» І. Котляревського.
• Діяльність Григорія Квітки – Основ`яненка, Петра Гулака – Артемовського та Євгена Гребінки.
• Тарас Шевченко та його «Кобзар»
• Пантелеймон Куліш і його творчість.
• Микола Гоголь і Україна.