Урок УРМ № 11. «Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за складним планом)»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

Тема уроку: УРМ № 11. «Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини (за складним планом)»

Мета: узагальнити та систематизувати знання семикласників про художній стиль, його основні ознаки та сферу вживання; удосконалити мовленнєво-мислительні вміння учнів усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення тексту, знаходити та запам’ятовувати елементи опису зовнішності людини у тексті, складати його складний план; на основі здобутих текстологічних знань сформувати у школярів вміння докладно переказувати текст художнього стилю з елементами опису зовнішності людини; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу учнів; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підвищувати мовленнєву культуру семикласників, виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, культура мовлення.

Обладнання уроку: підручник, дидактичний матеріал, пам’ятка «Як докладно переказати текст?».

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Якщо в душі людини сонце сяє,
Вона красива, просто чарівна!
Ніщо людини так не прикрашає,
Як доброта і посмішка ясна.

Н. Красоткіна

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
5. Колективна робота з текстом.
6. Усний докладний переказ тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини.
7.  Оцінювання навчальних досягнень учнів.
8. Підсумок уроку.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

І знову дзвоник кличе в клас,

Знання нові чекають нас.

Ми дуже любим рідну мову,

Її мелодію чудову,

Тож починаємо урок,

Знання хай з нами йдуть у крок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна підготовка учнів до сприйняття теми уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

IІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями:

1. Які стилі мовлення ви знаєте?
2. Що таке художній стиль мовлення?
3. Охарактеризуйте особливості художнього стилю мовлення.
4. Пригадайте, за якими ознаками можна відрізнити текст художнього стилю від текстів інших стилів?
5. Де зазвичай використовується художній стиль мовлення?
6. Які типи мовлення ви знаєте? Охарактеризуйте опис.
7. Які види описів ви знаєте?
8.  З якою метою письменники вводять описи у свої твори?

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу. 

Опис зовнішності людини — це словесний портрет, зображення людини мовними засобами. Портрет передає загальний вигляд і конкретні деталі зовнішності людини.

Опис зовнішності має характерну будову: у кожному реченні названо певну деталь («відоме», або «дане») і ознаку цієї деталі («нове»).

Розрізняють д і л о в і ( н а у к о в і ) описи зовнішності людини, у яких

наявні точні, об’єктивні характеристики, і х у д о ж н і описи – емоційно забарвлені, яскраві словесні портрети. У художніх описах поєднуються висловлювання описового й розповідного характеру.

У розповідний текст художнього стилю для пожвавлення, урізноманітнення розповіді вводяться описи зовнішності людини. Через описи зовнішності персонажів розкриваються їхні характери. Перед очима читача постають реальні життєві ситуації та конкретні постаті людей.

Під час опису зовнішності людини необхідно звергнути увагу на вік, характерні риси і вираз обличчя (колір очей, волосся, форма носа, брів, губи, шия), зріст, поставу, ходу, основні елементи одягу. Слід орієнтуватися на опис особливого, яскравого, суто індивідуального в зовнішності людини (заняття і професія, особливості характеру особистості, ставлення до інших людей, загальна культура, манери, хода, вираз обличчя (очей). Ця так звана непряма характеристика зовнішності дає змогу створити цілісне уявлення про описувану людину як особистість.

5. Колективна робота з текстом.

Вправа 414. 1. Прочитайте уривок із твору Д. Дефо в перекладі                 Є. Крижевича. Пригадайте ім’я персонажа. Визначте фрагмент, у якому описано його зовнішність.

На спині в мене звисав кошик, на плечі я ніс рушницю, а над головою держав величезну хутряну парасольку, дуже незугарну, але після рушниці, мабуть, найнотрібнішу серед мого спорядження річ. Зате кольором обличчя я менше скидався на мулата, ніж цього можна було б чекати, хоч жив на дев’ятому чи десятому градусі від екватора й зовсім не старався вберегти себе від сонця. Бороду я відпустив спочатку майже на чверть ярда, але в мене був великий вибір ножиць і бритов, згодом я обстриг її досить коротко, залишивши тільки те, що росло на верхній губі, подібне за формою до величезних мусульманських вусів, бачених мною в Сале в турків, — маври, до речі, їх не носять. Мої вуса були дуже довгі; не такі, звичайно, щоб можна було повісити на них шапку, але все ж настільки страхітливих розмірів, що в Англії лякали б маленьких дітей.

Але я згадую про це мимохідь. Небагато було на острові глядачів милуватись моїм обличчям та постаттю, — і мені було байдуже, як я виглядаю. Отже, на цю тему я не буду більше розводитись. В описаному вбранні я рушив у нову подорож, що тривала днів п’ять-шість. Спочатку я пішов уздовж берега прямо до того місця, де я тоді пристав на човні, щоб вийти на горбок і оглянути місцевість. Тепер у мене човна не було, і я пішов до того горбка навпростець, коротшою дорогою. Я дуже здивувався, коли, глянувши на кам’янисте пасмо, яке мені довелось об’їжджати човном, побачив зовсім спокійне море. Ні хвиль, ні брижів, ні течії — ні там, ні в інших місцях.

2. Підготуйте складний план прочитаного тексту.

3. Підготуйте докладний переказ прочитаного твору.

Відповідь.

6. Усний докладний переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини.

1. Читання тексту для переказу учнями.

Була неділя. Марко мав намір одружитися і поїхав у село Чайки. Там жила Онися, дочка священика. Марко зайшов до хати Прокоповичів, привітався і низько вклонився хазяйці. І Онися не забарилась. Вона з'явилась у дверях, висока, тонка та рівна, як тополя. Гість ледь не скрикнув...

На Онисі була картата плахта, виткана квадратиками. Квадратики були заткані жовтогарячим шовком із білими, як срібло, тонкими обідками. Внизу теліпались червоні китички завбільшки з волоський горіх. Червона з синіми та зеленими квітками запаска блищала, ніби жевріла. Вишитий поділ сорочки спадав на червоні черевики. Ясно-синій шовковий корсет був затканий золотими квіточками. На чорноволосій голові неначе цвів вінок із квітів. Стрічки вкривали Онисю до пояса, немов з голови на плечі лився ливцем дощ із стрічок. На шиї червоніло п'ять разків товстого доброго намиста з золотими дукачами.

Лице в Онисі було оригінальне: зверху ширше, внизу вужче. На високому чолі неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки. То чорніли тонкі довгі брови. Гострі кінці довгих брів десь побігли на скроні й там зникали під пучечками квіток. Під бровами горіли темні,  як вугіль, блискучі продовгуваті очі. Лице кінчалось загостреним підборіддям. Маленькі темно-червоні вуста були випнуті. Матовий колір обличчя освіжав ледь примітний розлитий по щоках рум'янець.

Онися поставила на стіл тарілку з пиріжками. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, стан. Марко підбіг до Онисі і поцілував їй руку. Онися сіла на канапі. Її струнка постать була ніби намальована на килимі ясними блискучими фарбами (За І. Нечуєм-Левицьким, 233 сл.).

2. Словникова робота.

Плахта – старовинний жіночий одяг типу спідниці з двох до середини зшитих полотнищ.

Запаска – жіночий одяг із шматка тканини, який носили як спідницю, обгортаючи стан поверх сорочки.

Корсет, корсетка – верхній жіночий одяг – безрукавка, пошита в талію.

Дукач, дукат – старовинна срібна (золота) монета у вигляді жіночої прикраси.

    3. Бесіда за змістом тексту.

1.    Про що розповідається   в тексті?

2.    Кого зображує письменник?

3.    З якою метою автор вдається до опису зовнішності дівчини? До  яких портретних деталей привертає особливу увагу? Які виражальні засоби мови використовує?

4.    Чи можна за описом зовнішності Онисі судити про її характер і ставлення автора до своєї героїні?

5.    Якою зображено дівчину на малюнку? Назвіть портретні деталі, вдало відтворені художником.

       4. Завдання до тексту.

1.  Поясніть правопис виділених слів.

2. Визначте тему й основну думку висловлювання. Доберіть заголовок до тексту. До якого типу і стилю мовлення він належить?

3. Виділити в тексті опис. Назвати його структурні частини:

1) Загальна характеристика дівчини.

2) Опис головної героїні твору.

3) Узагальнені висновки.

4. Скласти план тексту.

Орієнтовний план

1. Задум Марка про одруження.
2. Зустріч парубка з Онисею.
3. Чарівна дівчина, що полонила серце Марка.
   1.        Висока, струнка, мов тополя.
   2.        Одяг Онисі.
   3.        Вінок із квітів зі стрічками на чорноволосій голові дівчини.
   4.        Намисто із золотими дукатами.
   5.        Обличчя Онисі.
   6.        Рівний, як стріла, стан дівчини.
4. Поцілунок у руку.

        5. Мовностилістичний аналіз тексту

1. Які художні означення використовує автор для опису Онисі?

2. Пояснити лексичне значення виділених у тексті слів.

       6. Повторне читання тексту.

Учні уточнюють, чи правильно вони запам’ятали послідовність розповіді, визначають виражальні засоби, використані автором при описі зовнішності дівчини.
       7. Опрацювання пам’ятки.

ПАМ’ЯТКА

«Як докладно переказати текст?»

1. Уважно прочитайте текст для докладного переказу.
2. За потреби запишіть на чернетці ключові слова і словосполучення, конкретні найменування (прізвища, географічні назви, дати, цифри тощо).
3. Визначте стиль, тип, жанр мовлення, тему та основну думку тексту.
4. Під час повторного прослуховування тексту зробіть записи на чернетці у вигляді плану, окремих слів і словосполучень, потрібних для розкриття основної думки, зв’язку частин тексту тощо.
5. Поміркуйте над змістом і послідовністю викладу матеріалу переказу.
6. На чернетці напишіть план, підпорядковуючи висловлення темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних і стильових особливостей, авторського задуму.
7. Відреагуйте написане.
8. Перекажіть текст, дотримуючись складеного плану.

  8.   Переказування тексту учнями.

7. Оцінювання учнів.

Учитель оцінює переказ учнів, однокласники рецензують відповіді один одного.

8. Підсумок уроку.

1. Чи сподобався вам такий вид роботи?
2. Що викликало у вас труднощі під час докладного переказування тексту?

9. Домашнє завдання.

Скласти опис зовнішності улюбленого актора. Скласти складний план опису.

Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини

 

Була неділя. Марко мав намір одружитися і поїхав у село Чайки. Там жила Онися, дочка священика. Марко зайшов до хати Прокоповичів, привітався і низько вклонився хазяйці. І Онися не забарилась. Вона з'явилась у дверях, висока, тонка та рівна, як тополя. Гість ледь не скрикнув...

На Онисі була картата плахта, виткана квадратиками. Квадратики були заткані жовтогарячим шовком із білими, як срібло, тонкими обідками. Внизу теліпались червоні китички завбільшки з волоський горіх. Червона з синіми та зеленими квітками запаска блищала, ніби жевріла. Вишитий поділ сорочки спадав на червоні черевики. Ясно-синій шовковий корсет був затканий золотими квіточками. На чорноволосій голові неначе цвів вінок із квітів. Стрічки вкривали Онисю до пояса, немов з голови на плечі лився ливцем дощ із стрічок. На шиї червоніло п'ять разків товстого доброго намиста з золотими дукачами.

Лице в Онисі було оригінальне: зверху ширше, внизу вужче. На високому чолі неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки. То чорніли тонкі довгі брови. Гострі кінці довгих брів десь побігли на скроні й там зникали під пучечками квіток. Під бровами горіли темні,  як вугіль, блискучі продовгуваті очі. Лице кінчалось загостреним підборіддям. Маленькі темно-червоні вуста були випнуті. Матовий колір обличчя освіжав ледь примітний розлитий по щоках рум'янець.

Онися поставила на стіл тарілку з пиріжками. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, стан. Марко підбіг до Онисі і поцілував їй руку. Онися сіла на канапі. Її струнка постать була ніби намальована на килимі ясними блискучими фарбами               (За І. Нечуєм-Левицьким, 233 сл.).

 

Словник

Плахта – старовинний жіночий одяг типу спідниці з двох до середини зшитих полотнищ.

Запаска – жіночий одяг із шматка тканини, який носили як спідницю, обгортаючи стан поверх сорочки.

Корсет, корсетка – верхній жіночий одяг – безрукавка, пошита в талію.

Дукач, дукат – старовинна срібна (золота) монета у вигляді жіночої прикраси.

 

Завдання до тексту

1.  Поясніть правопис виділених слів.

2. Визначте тему й основну думку висловлювання. Доберіть заголовок до тексту. До якого типу і стилю мовлення він належить?

3. Виділити в тексті опис. Назвати його структурні частини:

1) Загальна характеристика дівчини.

2) Опис головної героїні твору.

3) Узагальнені висновки.

4. Скласти план тексту.