Урок УРМ № 12-13. «Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною українського художника у художньому стилі з використанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів (за скл

Про матеріал

Урок у 7 класі.

Мета: повторити особливості будови твору-опису зовнішності людини; удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу в тексті-описі зовнішності людини; навчити учнів самостійно створювати твір-опис зовнішності людини за картиною у художньому стилі за складним планом; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз твору-опису, критично ставитися до змісту власного створеного тексту художнього стилю; виховувати повагу до людини та її внутрішнього світу; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати увагу, спостережливість, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення.

Перегляд файлу

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

 

Тема уроку: УРМ № 12-13. «Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною українського художника у художньому стилі з використанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів (за складним планом)»

Мета: повторити особливості будови твору-опису зовнішності людини; удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати тему й основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення, послідовність викладу матеріалу в тексті-описі зовнішності людини; навчити учнів самостійно створювати твір-опис зовнішності людини за картиною у художньому стилі за складним планом; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз твору-опису, критично ставитися до змісту власного створеного тексту художнього стилю; виховувати повагу до людини та її внутрішнього світу; удосконалювати культуру писемного мовлення; розвивати увагу, спостережливість, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу школярів.

Тип уроку: урок розвитку звязного мовлення.

Обладнання уроку: підручники, зошити, памятка «Як працювати над твором-описом у художньому стилі».

Методика та прийоми проведення уроку: контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Ніяка зовнішня принадність не може бути повною,

якщо вона не оживлена внутрішньою красою.

В. Гюго

 

План уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
  3. Актуалізація опорних знань.
  4. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
  5. Робота над твором-описом зовнішності людини за картиною в художньому стилі.
  6. Підсумок уроку.
  7. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вигадуй, думай, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

  1. Психологічна настанова учнів на написання твору.
  2. Опрацювання епіграфа уроку.

IІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за запитаннями:

  1. Які стилі мовлення вам відомі?Назвіть особливості кожного з них.
  2. Охарактеризуйте художній стиль мовлення.
  3. Які типи мовлення вам відомі?
  4. Охарактеризуйте опис.  Які особливості цього типу мовлення?
  5. Які види описів ви знаєте?
  6. Які характерні особливості твору-опису зовнішності людини?
  7. З якою метою письменники використовують описи зовнішності героїв у художніх творах?
  8. У якому стилі (крім художнього) можна описати зовнішність людини? Чим вони відрізняються від художніх?
  9. Які риси обличчя найчастіше аналізуються в художніх описах? З якою метю?
  10. Пригадайте, які мовні засоби використовує письменник для опису зовнішності своїх героїв.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Скласти опис зовнішності людиниозначає відтворити її індивідуальний вигляд, передати ознаки її образу. У словесному зображенні людини важливими є вказівки на вік, зріст, поставу, риси обличчя, одяг, манеру триматися й говорити, ходу тощо).

Опис зовнішності людини складається як опис предмета. “Даним” («відомим») є сам предмет або його “частини” (назви частин тіла, риси обличчя, елементи одягу тощо). “Новим” є ознаки.

Наприклад:

В Н Н Н В Н

Він був високий, гордий і красивий. Його лице тверде було, як мідь. Його

В Н

вуста були тугі, як лук, натягнутий дзвінкою тятивою (За Л.Костенко).

Опис зовнішності людини може бути складений у художньому, науковому або діловому стилях. Мета наукового та ділового описів людської зовнішності – максимально об’єктивно й точно передати особливості її вигляду. Такі описи є стислими й конкретними. Крім того, наукові описи можуть бути узагальненими, тобто відтворювати типову зовнішність, характерну для певної групи людей, підкреслюючи в їхньому вигляді найбільш істотне.

Мета художнього опису зовнішності людини – створити її образ, емоційно вплинути на читача чи слухача, викликати певне ставлення до портретованого. Цього досягають вживанням оцінних слів (Що то за дівчина, Боже мій, світе мій! Да така ж красна, як маківочка! (Марко Вовчок) або добором відповідних художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор тощо (напр.: В такториста очі – наче дві волошки, на лиці рум’янім – ластовиння трошки. (О.Довгий.) Волосся руде, золоте ластовиння, як сонячний зайчик, мінливе лице. (М.Бажан).

   V. Робота над твором-описом зовнішності людини за картиною в художньому стилі.

5.1. Підготовка до написання твору.

Ви отримали випереджувальне пошукове завдання дізнатися про факти з біографії відомої української художниці Тетяни Яблонської. Тож прошу презентувати свої повідомлення.

Творчість видатної української художниці Тетяни Яблонської визначає найвищі досягнення українського живопису та графіки і є яскравою сторінкою історії українського мистецтва першої половини  ХХ ст.

Тетяна Яблонська народилась 24 лютого 1917 р. в м. Смоленську (Росія) у вчительській родині. Батько був викладачем російської мови і малювання, мати – викладачем французької. У 1928 році родина переїхала в Україну. У 1935-1941 роках Тетяна Яблонська навчалась в Київському художньому інституті у Ф. Кричевського. Після війни з 1947 і до 1973 року, Яблонська працювала викладачем художнього інституту.

Україну Тетяна Нилівна прийняла як власну духовну батьківщину. „Літо”, „Льон”, величезний седнівський цикл зберегли нам Чернігівщину Яблонської. Довга творча поїздка середини 1960-х до Бокшая та інших ужгородських друзів завершилася „Закарпатським циклом”. І в Закарпатті, і в Седневі Тетяна Нилівна зуміла змінити свою манеру – почала писати неначе з чистого аркуша. Перед глядачем на виставках щоразу поставала інша Яблонська. Ніби мінялася сама суть людини.

Офіційне визнання Яблонська отримала завдяки картині „Хліб” (зберігається в Державній Третьяковській Галереї, Москва, Росія). За цю картину Яблонська була представлена в 1950 р. до Державної премії СРСР, а в 1958 р. отримала бронзову медаль на Всесвітній виставці в Брюсселі. Визначними роботами Тетяни Нилівни є: „Весна” (1951), „Безіменні висоти” (1969), „Вечір. Стара Флоренція” (1973), а картина „Льон” отримала Державну премію СРСР у 1977 р.

 У 1997 році ЮНЕСКО назвало її художником року, а Міжнародний біографічний центр у Кембриджі оголосив Яблонську „Жінкою року 2000.”   В незалежній Україні Тетяну Яблонську визнали прижиттєвим класиком. У 1998 році вона була відзначена найвищою нагородою України – премією ім. Тараса Шевченка за творчу діяльність. У 2001 році Яблонська одержала звання Героя України. У 2006 році її іменем було названо вулицю в Києві.

         Свою останню живописну роботу Тетяна Нилівна написала 16 червня 2005 року, а 17 червня 2005 року художниця померла. Поховали Яблонську на Байковому кладовищі у Києві.

  1.        Перегляд відеозапису про Тетяну Яблонську.

Слово вчителя. Справді, художниця увібрала кращі традиції народного настінного розпису. Її творчості властивий широкий жанровий діапазон: писала портрети, натюрморти, пейзажі, тематичні картини. Особливий нюанс у роботах художниці – це кольори, які говорять в унісон із іншими деталями картини. Вони органічні, щільні і глибокі. Колір передає духовність її  робіт і є головним їх компонентом.  Свої картини Тетяна Яблонська наситила надзвичайною теплотою. Так міг творити лише майстер, який пізнав і прожив життя, повне випробувань і складностей, і, незважаючи на це, зумів зберегти й навіть відкрити заново почуття прекрасного, піднесеного, відобразивши його у довершених художніх формах.

  1.        Робота над картиною.

Перед нами картина Тетяни Яблонської «Автопортрет», створена 1945 року. Написана картина олійними фарбами. Художниця зобразила себе у період кінця ІІ Світової війни. З картини дивиться молода вродлива жінка, що пережила лихоліття, голод, втрати, але вистояла, не втратила жіночності, краси, не розгубила таланту.

З’ясуємо значення слова АВТОПОРТРЕТ за тлумачним словником (портрет художника, виконаний ним самим). Значного розвитку автопортрет набуває в епоху Відродження і розквітає в 17 ст. Одним із зачинателів автопортрету в українському мистецтві був Т. Шевченко.

  1.        Завдання учням: скласти твір-опис зовнішності людини за картиною Тетяни Яблонської «Автопортрет».
  2.        Складання складного плану.

План

  1. Тетяна Яблонська – молода, вродлива жінка, що постає на картині.
  2. Зовнішність жінки.
    1.        Пронизливий погляд Тетяни Яблонської.
    2.        Зріст, постава жінки.
    3.        Волосся, зачіска.
    4.        Риси та вираз обличчя.
    5.   Одяг.
  1. Зовнішність, що приваблює і заворожує.
  2. Моє враження від «Автопортрету».
    1.        Робота над пам’яткою.

«Як складати тексти-описи зовнішності людини

в художньому стилі

1. Провести спостереження індивідуального вигляду людини.

2. Продумати послідовність опису і будову вашого висловлювання відповідно до плану.

3. Описувати в тому порядку, як ми сприймаємо людину в цілому, а потім переходити до деталей.

4. Використовувати певну лексику: очі, брови, волосся, ніс, вуха, губи, шия, руки, щоки, зріст, одяг (манери поведінки, стосунки в колективі, ставлення до праці, культура мовлення, розумові й фізичні здібності).

5. Дібрати слова, словосполучення, які допоможуть описати людину в художньому стилі.

6. Відтворити опис спочатку подумки, а потім в усній або письмовій формі.

5.7. Написання твору-опису зовнішності людини за картиною в художньому стилі на чернетках.

5.8. Переписування твору-опису зовнішності людини за картиною в художньому стилі у зошити.

 

Обсяг твору –  1.5-2 сторінки.

  1. Підсумок уроку.

«Рефлексія».

  1. Що викликало у вас труднощі під час написання твору?
  2. Чи сподобався вам такий вид роботи?
  1. Домашнє завдання.
  1. Доопрацювати твір-опис, підготуватися до його переписування у робочий зошит. 
  2. Скласти твір-опис зовнішності товариша у художньому стилі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Оксанка\Desktop\377902_640.jpg

 

docx
Додано
28 червня 2018
Переглядів
1847
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку