Урок узагальнення і систематизації знань з теми "Дієприкметник" "В Україні див багато: наша мова й рідна хата. Таємниці дієприкметника"

Вчитель: Швагер С.І.

Клас:  7 клас

Тема:  Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Дієприкметник».

«В Україні див багато: наша мова й рідна хата.

  Таємниці дієприкметника».

Мета:

• вдосконалювати вміння та навички учнів, сформовані під час вивчення теми: дієприкметник як особлива форма дієслова;
• сприяти зміцненню навичок визначення граматичних ознак дієприкметників;
• зміцнювати правописні навички;
• збагачувати словник школярів дієприкметниками;
• розвивати вміння робити висновки;
• виховувати бажання оволодіти скарбами рідної мови;
• поглибити знання учнів, пов’язані з побутом української родини, народними символами та оберегами, їх значенням;
• сприяти збагаченню словникового запасу учнів, розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей;
• виховувати любов до рідного краю;
• формувати ціннісне ставлення до скарбів української  духовної культури;
• виховувати почуття патріотизму та національної гідності.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

Методи навчання: словесні (фронтальна бесіда, розповідь, інструктаж), наочний (демонстрування), практичні (вправи, метод проектів), метод пізнавальних ігор,  частково-пошуковий метод, метод самооцінки, усного контролю; пояснювально-ілюстративний; метод створення ситуації новизни навчального матеріалу; індуктивний метод.

ФОПД: індивідуальна, фронтальна, групова

Обладнання: підручник, зошит, дошка, опорні картки, мультимедійна дошка.

Хід уроку

Пісня «Батьківська хата»  Олег Винник (3 хв.35 сек) до дзвоника

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності

Дедалі більше віддаляється від нас у шаленому темпі атомної епохи біленька хатина у вишневому садку. У цій хатині – наш корінь роду. Щось одвічне, як життя, і святе, як мамина пісня… З часом хати стали будинками, але у нас назавжди залишилась пам'ять про них та їх вплив на свідомість людини.

Тож сьогодні на уроці ми дізнаємось не лише про дієприкметник, а й про інші таємниці українського світу. Адже  «В Україні див багато: наша мова й рідна хата».

Розкриємо «Таємниці дієприкметника».

 

2. Організаційний момент привітання з класом,  інструктаж – картки самооцінювання.

Отже, починаємо урок. Доброго дня і гарного настрою всім розумничкам, хто хоче багато знати і прийшов на урок не гуляти – працювати.

Визначимо, з яким настроєм ви прийшли на урок.

Психологічний прийом «Долоньки».

2 – хороший настрій

1 – хороший, але хотілось би кращого

Опущені долоні – без настрою

Інструктаж: підпишіть картку, з якою ви будете працювати протягом уроку. Приготуйте опорну табличку з теми «Дієприкметник». В зошиті запишіть число, класна робота, тему.

 

3.  Актуалізація і корекція опорних знань.

Сподіваюсь, що ви впораєтесь з першим завданням і впізнаєте дієприкметник у вірші «Українська мова».

Вибірковий диктант

Мово моя українська –

Батьківська, материнська.

Я тебе знаю не вивчену –

Просту, домашню, звичну.

Не з-за морів прикликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня  -

Полем мені наговорена.

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована.

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена.

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана.

І аж до скону залишена

В серці моїм. (В.Бичко)

 

• Виписати і назвати дієприкметники.
• Визначити стан, час і вид, рід, число, відмінок  дієприкметників. Вивчену, прикликану, насмикану, / наговорена, прокована, смакована, продивлена, продимлена, всмоктана, намокнута, змішана, залишена

ВІДПОВІДЬ:

Пасивний стан, минулий час, доконаний вид, жіночий рід, однина, Н., З. відм.

 

3. Повторення і аналіз основних фактів, подій, явищ, теоретичних знань з теми «Дієприкметник».

А тепер, любі дітки, послухайте казку.

ЛІНГВІСТИЧНА КАЗКА «ХТО Ж МАЄ РАЦІЮ?»

Данило повернувся зі школи і з таємничим виглядом підійшов до батька:

- Тату, сьогодні на уроці української мови Світлана Іванівна попросила нас розгадати загадку.

- Яку? - поцікавився батько.

Зустрілися якось троє: Дієслово, Прикметник і Дехто. Почали вони сперечатись між собою: хто з них сильніший?

Дієслово хвалиться:

Я найсильніше,  я рухаю світ,  без мене все зупиниться.

Прикметник відповідає:

•                   А без мене все навколо було б безкольорове, без ознак, не належало б нікому.

Дехто подумав і говорить:

- Все, що можете ви, можу і я, бо я маю силу і Дієслова, і Прикметника!

- Хто ж це був? - спитав Данила батько.

- Ми цілий урок бились над цим питанням і дізналися, що Дехто - це Дієприкметник.

Поділившись своїм відкриттям, Данило відправився робити уроки. Але через деякий час батько побачив, що його син заснув над підручником української мови.

І наснився Данилові дивний сон: наче він знаходиться у величезній залі, де за  круглим столом сидять учні та сперечаються : що ж таке Дієприкметник?

Влад говорить, що це особлива форма дієслова, бо має такі постійні основні ознаки, як вид, час, стан.

Артем уважно послухав його докази  й відповідає:

На мою думку, дієприкметник - вид прикметника. Бо вони схожі один на одного, як близнюки. І в тексті їх важко розрізнити, бо змінюються однаково: за родами, числами, відмінками.

Арсен каже:

А я думаю, що дієприкметник - це самостійна частина мови. Дієслово - це дієслово, прикметник - це прикметник,а дієприкметник хоч і має їх ознаки,та давно вже став самостійним.

Арсен помітив у залі Данила й звернувся до нього із запитанням:

А ти як вважаєш ?

А як вважаєте ви?

Хто з учнів висловив правильну думку? Чому?

 

Пригадаємо, що ви знаєте про дієприкметник.

Робота (парна, фронтальна) з опорною таблицею «ПИТАННЯ - ВІДПОВІДЬ»

Опорна таблиця в довіднику кожного учня:

ДІЄПРИКМЕТНИК – особлива форма дієслова, що означає ознаку за дією чи станом.

Має ознаки  дієслова    і   прикметника

Вид (доконаний, недоконаний)	Який? Яка? Яке? Які?
Час (теперішній, минулий)	Узгоджується з іменником
Стан (активний, пасивний)	Рід
Може мати залежні слова	Число
	Відмінок
	Означення, присудок

 

Відмінюється як прикметник твердої групи.

 

Дієприкметниковий зворот – дієприкметник із залежними словами.

Розділові знаки при дієприкметниковому звороті:

Імен., дієприкм.зв.,

Дієприкм.зв.  імен.

 

Чому?

Дієприкм.зв.,  імен.

Дієприкм.зв., займ.

Займ., дієприкм.зв.,

Імен. ……., дієприкм.зв.

Творення дієприкметників активного та пасивного стану

	Активний стан	Пасивний стан
Теп. час Недок. вид	Основа дієсл. теп.часу   +  суф.  –уч-, -юч-,                -ач-, -яч-   Співаючий
Мин. час Док. вид	Основа інфінітива  +  суф. -л-     Почервонілий	Основа інфінітива + суф. –н-, -ен-, -т-   Написаний, Принесений, Вишитий	Мин. час Док. вид Недок. вид

 

НЕ з дієприкметником

Разом	Окремо
1. Дієприкметник не має при собі залежних слів і виступає означенням	1. Дієприкметник має при собі залежне слово
	2. Дієприкметник є присудком
	3. При протиставленні
2. Утворений від дієслова з префіксом НЕДО-
3. Без НЕ не вживається

 

«ГАРЯЧИЙ СТІЛЕЦЬ» - питання з теми «Дієприкметник»:

1. Що таке дієприкметник?
2. Чиї ознаки має дієприкметник?
3. Які ознаки взяв від дієслова?
4. Які ознаки має від прикметника?
5. Як утворюються активні дієприкметники теперішнього часу?
6. Як утворюються активні дієприкметники минулого часу?
7. Як утворюються пасивні дієприкметники?
8. Пояснити, які дієприкметники є активними.
9. Пояснити, які дієприкметники є пасивними.
10. Яким членом речення виступає дієприкметник?
11. Чи може бути два НН у дієприкметників?
12. Як відмінюються дієприкметники?

 

ЗМАГАННЯ «ХТО ШВИДШЕ?»

Виписати (фронтальна робота)  активні дієприкметники теперішнього часу – 1 група; активні дієприкметники минулого часу – 2 група;  пасивні дієприкметники  - 3 група. (слова на слайді)

 Погрупувати дієприкметники (групова робота)  (слова на картках)

Змарнілий, осілий, бажаючий, запорошений, вибраний, забутий, пофарбований, битий, дертий, посунутий, благаючий, позеленілий, жевріючий, купаний, покараний, стоячий, лежачий, посинілий, сказаний, шитий, сколений, розпечений, змерзлий, мислячий.

 

Відповідь: (на слайді)

Активні теперішній час – благаючий, жевріючий, стоячий, лежачий, бажаючий, мислячий;

Активні минулий час – змарнілий, осілий, посинілий,позеленілий, змерзлий;

Пасивні – запорошений, вибраний, забутий, пофарбований, битий, дертий, посунутий, купаний, покараний, сказаний, шитий, сколений, розпечений.

 

4. Узагальнення і систематизація понять, засвоєння системи знань і їх застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ «ХАТА - БЕРЕГИНЯ РОДУ»

Яка стежка найкраща?

Засперечались дітки, яка стежка найкраща.

• До крамнички, бо там є цукерки.
• Ні, до школи, бо там є дітки.
• Ні, до річки, бо там можна скупатися.
• Ні, в садок, бо там є груші, яблука.
• Ні, в поле, бо там просторо.

Аж тут приспіла мама. Дітки й питають, яка стежка найкраща.

• Додому, дітки. До рідної хати. (За Д.Чередниченком)

 

ВІДЕО «УКРАЇНСЬКА ХАТА»  2 хв.30 сек.

 

ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА

Вчитель:

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра - казкою казок.

А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить - як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів

    Ліна Костенко

 

Наша хатка

Наша хатка невеличка,

лиш комірка і світличка;

та вона нам веселенька,

бо в ній господарить ненька.

Наша ненька – господиня,

чиста хата, повна скриня,

добре прибрана комора,

бо до праці неня скора.

       Микола Ваврисевич

 

Бабина хата

Хата піччю цвіла золотою,

Піч співала вкипілим борщем,

І гриміла вона коцюбою,

І гриміла вона рогачем.

Хата гримала ткацьким верстатом.

Хата кужелем білим цвіла.

Її вікна, глибокі й окаті,

Усміхались до всього села.

Мисник весело мруживсь мисками;

Розмальовані в квіти миски

Щось квітчасте казали квітками

Так, як завше і кажуть квітки .

Чорний сволок із гаком залізним,

У кутку дерев’яний тапчан -

Тут завжди було тісно й не слізно,

Тут завжди ми збивали туман.

Хато бабина, бабина хато,

Дерев’яний двогорбий поріг!

Всім зуміла ти прихисток дати

О сутужній воєнній порі

Є. Гуцало

 

ЛЕКСИЧНА РОБОТА «СКРИНЬКА ЗНАНЬ»

 

Групова робота:

Слухаючи поезії, ви почули багато цікавих назв, пов’язаних з хатою.

Чи зможете дати їм пояснення? Над цим завданням будуть працювати дві групи учнів, а ми з вами спробуємо їх відгадати. (Одночасно групова і фронтальна робота)

Х а т а – сільський одноповерховий будинок. Українська хата поділена на три частини: сіни, світлиця, комора.

М и с н и к – місце для зберігання посуду.

П і ч – вогнище, осередок тепла. Хлібна лопата, коцюба, рогач – її вірні сторожі.

С в о л о к – колода, на якій тримається стеля в хаті. Символізує міцність оселі, на ньому вирізьблювали дату спорудження, ім’я господаря.

С к р и н я -  символ майбутньої сім’ї, там зберігали одяг та цінні речі. Оздоблювали орнаментом, ставили у світлиці біля столу.

С в і т л и ц я – чиста, світла, парадна кімната в хаті.

П о к у т ь - (божниця)  розташована по діагоналі від печі,  що  була  звернена  до  сонця.  Там  розміщувались  ікони, священні  книги,  вишитий рушник,  засушені  у  пучках васильки, м’ята, барвінок, любисток; там стояв дідух  - необмолочений пшеничний чи житній сніп, що  спеціально  зберігали  від  часу  обжинків

С і н и – невеличка вхідна кімната, передня нежила частина селянської хати.

К о м о р а – приміщення або окрема будова, призначена для зберігання продуктів, а також деяких речей побутового чи господарського вжитку.

П о р і г – дерев’яний брус на підлозі під дверима. Поріг, як і двері, - це межа між зовнішнім світом і хатнім. За народним повір’ям, поріг відгороджує людину від чужого ока, від семи бід. На порозі не стоять, щоб не застояти благополуччя, яке йде в хату. Через поріг нічого не подають.

К о ц ю б а – кочерга́ — знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута з розплесканим загнутим кінцем для перемішування палива в печі й вигрібання з неї жару, попелу. До коцюби ставилися з пошаною, її не можна кидати, а слід ставити. 

Р о г а ч – знаряддя, щоб ставити і виймати горщики і макітри у піч.

 

«ЗІ СКАРБНИЦІ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ»

 

Загадки про хату

1. Поля скляні, межі дерев’яні. Вікно.
2. В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає. Вікно
3. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. Двері
4.  Стоять при дорозі, усім заважають: хто йде, той штовхне, а з дороги не прийме. Двері
5.  Хто входить і виходить, той першим нам руку подає, ми стоїмо завжди при вході, нас у хаті кілька є. Двері
6. Чорний собака скрутився, лежить, не гавкає, не кусає, а в хату не пускає. Замок.
7. Не їдять, не п’ють, а сто років живуть. Стіни
8. І не кінь, і не пес, їсть дрова, а не овес. Піч
9. Корова без ніг, без тіла, - скирту соломи з’їла. Піч
10. Скручений, зв’язаний, та не плаче, а по хаті скаче. Віник
11. Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік. Колиска
12. У лісі народився, в лісі виріс, а в дім прийшов, всіх навкруг зібрав. Стіл
13. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, зі спиною, а без голови. Стілець.

 

Завдання на індивідуальній картці.

1. Визначити дієприкметниковий зворот, поставити розділові знаки в реченні.

1. Рідна хата! Оспівана в піснях оповита легендами та переказами опоетизована майстрами слова та пензля вона завжди буде символом добра і надії.

2. Невеличкі біленькі хатки окутані садками та левадами розбіглись по пагорбку. (М.Коцюбинський)

3. М’ята й любисток оспівані в народних піснях і віршах українських поетів є зіллям, яким лікуються, прикрашають хату. (А.Коваль)

 

2.Знайти в прислів’ях дієприкметники, визначити стан, вид, час, рід, число, відмінок:

• У хаті в неї, як у віночку, хліб випечений, як сонце, сама сидить, як квіточка.
• Дай, боже, одежу шиту, а хату криту.
• Де хата не метена, там дівка не плетена.
• Не замітай чужої хати: дивися, чи твоя заметена.

 

3.Підкреслити члени речення:

• Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена.
• До доброї криниці стежка утоптана.
• Не хвалися піччю в нетопленій хаті.

 

4.ТВОРЧЕ КОНСТРУЮВАННЯ

Фронтальна робота:

Дієслова в дужках перетворити на дієприкметники,

поставивши в потрібному відмінку.

Хати були порядно (обгородити) і гарно (удержувати), стіни з гладкого каміння, не (обмазати) глиною, але кілька разів до року (мити) і скоблити) річними черепицями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були (поліпити) глиною і (побілити) паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими (прив’язати) були гарно (плести) в усякі узори ворота.

ВІДПОВІДЬ:

Хати були порядно обгороджені і гарно удержувані, стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепицями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив’язані були гарно плетені в усякі узори ворота.

 

ТВОРЧЕ КОНСТРУЮВАННЯ

Групова робота:

Які дії, пов’язані з хатою, можна виконати?

Придумати дієслова і утворити від них дієприкметники.

Побудувати – побудована

Спроектувати – спроектована

Прикрасити – прикрашена

Пофарбувати – пофарбована

Уквітчати – уквітчана

Вимити – вимита

Замести – заметена

Побілити – побілена

Розмалювати – розмальована

Поремонтувати – поремонтована

Обладнати – обладнана

Заселити – заселена

 

Пояснити значення фразеологізмів:

• Виносити з хати сміття – розголошувати те, що відбувається в сім’ї, колективі (переважно неприємне – сварки, неполадки).
• Не виносити з хати сміття – не розповідати стороннім особам таємниць сім’ї, колективу.
• Вирипувати хату – напускати холоду.
• Добридень у хату – відвідуючи кого-небудь вдень, вітаються, бажаючи господарям  добра.
• Моя  хата скраю – це мене не обходить, не моя справа, це мене не стосується. Моя хата скраю, я нічого не знаю.
• Хатка на курячій лапці – про оселю дуже стару, майже розвалену.
• Хатка на хатці – дуже густо забудовано.

 

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

 

Руки в сторони та вгору —

На носочки піднялись.

 

Підніми голівку вгору —

Й на долоньки подивись.

 

Вліво-вправо повернулись

І сусіду усміхнулись.

 

Сіли, дітки, всі гарненько.

Спинки держимо рівненько.

 

Роботу починаємо —

Знання здобуваємо!

 

Творче конструювання (перебудуйте словосполучення, щоб НЕ з дієприкметником писалося окремо)

Невивчений вірш, непомічені помилки, невиконана робота, незрозуміле завдання, нерозгадані таємниці, незасіяні поля.

 

СПОСТЕРЕЖЛИВЕ ОКО – ДОПИТЛИВИЙ РОЗУМ

Вмотивовано виправити помилки у написанні НЕ з дієприкметником.

Не скошене жито гнулось до самої землі.

Так і лишилось ніким непромовлене слово правди.

У ледачого Мишка книги не обгорнуті, зошити нескладені у портфель, а уроки завжди невивчені.

Не причесане волосся і не підстрижені нігті свідчать про неохайність.

 

ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА

Костенко Ліна  «Очима ти сказав мені люблю»

Очима ти сказав мені: люблю. 
Душа складала свій тяжкий екзамен. 
Мов тихий дзвін гірського кришталю, 
несказане лишилось несказанним. 
Життя ішло, минуло той перон. 
Гукала тиша рупором вокзальним. 
Багато слів написано пером. 
Несказане лишилось несказанним. 
Світали ночі, вечоріли дні. 
Не раз хитнула доля терезами. 
Слова як сонце сходили в мені. 
Несказане лишилось несказанним.

 

Несказане лишилось несказанним. 

Пояснити, яке з цих слів є дієприкметником.

Яку синтаксичну роль виконує?

 

ОРФОГРАФІЧНА ХВИЛИНКА

Вставити потрібні букви Н, НН, прочитати, назвати частини мови:

Невблаганний – невблаганий, неоцінений – неоціненний, нездійснений – нездійсненний, нездоланний – нездоланий, незліченний – незлічений, незрівняний – незрівнянний.

 

5. Засвоєння ведучих ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань

Тестові завдання

1.У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?

А  зів’ялий, розквітлий, квітучий, працюючий, передплачений.

Б  невстигаючий, позеленілий, пожовклий, пройдений, засклений.

В  зафарбований, записаний, прочитаний, заспіваний, забутий.

Г  зароблений, зляканий, колючий, заплаканий, попереджений.

 

2. У якому рядку всі дієприкметники  недоконаного виду?

А  невтихаючий, куплений, посинілий, просіяний, позолочений.

Б  паразитуючий, збудований, люблячий, печений, змолочений.

В  тертий, дублюючий, вируючий, шитий, палаючий.

Г  висвітлений, знаючий, печений, ходячий, знервований.

 

3. У якому рядку всі слова – дієприкметники?

А  обсаджений, притихлий, тихий, полонений, підготовлено.

Б  розкраяний, підбілений, вимитий, червоний, прив’язаний.

В  протертий, здоровенний, замкнутий, пекучий, страшенний.

Г  просіяний, порослий, сидячий, занесений, пожовклий.

 

4. У якому рядку всі дієприкметники активного стану?

А  посивілий, змарнілий, вмираючий, блукаючий, завислий.

Б  заспіваний, заляканий, зажурений, падаючий, крокуючий.

В  сяючий, відпиляний, посинілий, лежачий, працюючий.

Г  застрахований, забруднений, переляканий, стоячий, ріжучий.

 

5. У якому рядку всі слова з часткою НЕ пишуться окремо?

А  не/діючий закон, не/фарбоване ніколи волосся, не/відремонтований майстром будинок, не/загартована людина.

Б  Д  не/побачена мною зірка, тарілка не/вимита, ніким не/розгадана тайна, ще не/втрачені мною надії.

В  не/домальована мною картина, не/переказаний текст, не/зів’яла квітка.

Г  не/зачинені двері, людина не/стомлена, не/розв’язаний вузлик, не/добудована школа.

 

6. У якому рядку всі слова з часткою НЕ пишуться разом?

А  не/скошена трава, не/полита досі розсада, не/бачена краса, не/бачена ніколи фортеця.

Б  не/закінчена розмова, не/замкнені двері, ні до кого не/спрямоване слово.

В  не/продумана відповідь, ще не/дозрілі хліба, оті не/скошені поля, не/записаний вірш.

Г  не/дописаний лист, не/помічений човен, не/підписані документи, не/забуті мрії.

 

ВІДПОВІДЬ:

1.У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?

А  зів’ялий, розквітлий, квітучий, працюючий, передплачений.

Б  невстигаючий, позеленілий, пожовклий, пройдений, засклений.

В  зафарбований, записаний, прочитаний, заспіваний, забутий.

Г  зароблений, зляканий, колючий, заплаканий, попереджений.

 

2. У якому рядку всі дієприкметники  недоконаного виду?

А  невтихаючий, куплений, посинілий, просіяний, позолочений.

Б  паразитуючий, збудований, люблячий, печений, змолочений.

В  тертий, дублюючий, вируючий, шитий, палаючий.

Г  висвітлений, знаючий, печений, ходячий, знервований.

 

3. У якому рядку всі слова – дієприкметники?

А  обсаджений, притихлий, тихий, полонений, підготовлено.

Б  розкраяний, підбілений, вимитий, червоний, прив’язаний.

В  протертий, здоровенний, замкнутий, пекучий, страшенний.

Г  просіяний, порослий, сидячий, занесений, пожовклий.

 

4. У якому рядку всі дієприкметники активного стану?

А  посивілий, змарнілий, вмираючий, блукаючий, завислий.

Б  заспіваний, заляканий, зажурений, падаючий, крокуючий.

В  сяючий, відпиляний, посинілий, лежачий, працюючий.

Г  застрахований, забруднений, переляканий, стоячий, ріжучий.

 

5. У якому рядку всі слова з часткою НЕ пишуться окремо?

А  не/діючий закон, не/фарбоване ніколи волосся, не/відремонтований майстром будинок, не/загартована людина.

Б  не/побачена мною зірка, тарілка не/вимита, ніким не/розгадана тайна, ще не/втрачені мною надії.

В  не/домальована мною картина, не/переказаний текст, не/зів’яла квітка.

Г  не/зачинені двері, людина не/стомлена, не/розв’язаний вузлик, не/добудована школа.

 

6. У якому рядку всі слова з часткою НЕ пишуться разом?

А  не/скошена трава, не/полита досі розсада, не/бачена краса, не/бачена ніколи фортеця.

Б  не/закінчена розмова, не/замкнені двері, ні до кого не/спрямоване слово.

В  не/продумана відповідь, ще не/дозрілі хліба, оті не/скошені поля, не/записаний вірш.

Г  не/дописаний лист, не/помічений човен, не/підписані документи, не/забуті мрії.

 

1 В

2 В

3 Г 

4 А

5 Б

6 Г

 

УЧИТЕЛЬ:

Філолог ти. Це кожен бачить, 
і кожен скаже без вагань. 
Бо філологія - це й значить

любов до слова і до знань

 

 

6. Підведення підсумків, рефлексія.

Психологічний прийом «Долоньки»

2 –хороший настрій, я гарно попрацював, молодець

1 –непогано, але хотілося б кращого

Опущені – нічого не дізнався

 

«Незакінчене речення»:

Сьогодні на уроці ми дізналися про ….

Дієприкметником називається…

Дієприкметник, як і дієслово …

Дієприкметник, як і прикметник…

Дієприкметник із залежними словами …

Активні дієприкметники утворюються …

Пасивні дієприкметники утворюються …

У реченні дієприкметник виконує роль …

 

А щоб пізнати всі таємниці українського світу,

Учіться, читайте й завжди пам’ятайте:

Буде жити Україна у добрі і цвіті,

Поки її шанують українські діти.

Тож не нидіть нам, не скніти - 
йти, не знавши втоми. 
Розуміть, чиї ми діти, 
пам'ятати, хто ми. 
І любити свою рідну землю.

 

ВІДЕО-ПІСНЯ «Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ СВОЮ» Анатолій Матвійчук

 

7.  Домашнє завдання, успішне виконання якого потребує системних знань, навичок і умінь.

ЗАВДАННЯ-ПОШУК