1
Тема. Узагальнення знань з теми «Кількість речовини. Відносна густина газів. Розрахунки за хімічними формулами. »
Мета:
Освітня: повторити і узагальнити знання про кількість речовини, молярну масу, молярний об’єм, відносну густину газів; удосконалити навички розв’язання розрахункових задач за хімічними формулами; підготувати учнів до контролю знань з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами».
Розвивальна: розвивати логічне та системне мислення, вміння планувати самостійну роботу, практичні навички в розв’язуванні розрахункових задач та вміння використовувати їх у різних ситуаціях, сформувати культуру розумової праці.
Виховна: дати кожному учневі проявити свою особистість, виховувати акуратність при виконанні роботи та веденні записів у зошитах, уважність, самостійність, відповідальність, вміння спілкуватися, формування основних світоглядних ідей, вивчення діяльності вчених, виховувати бережливе ставлення до себе, людей, оточуючого світу.
Методи і форми уроку: евристичний, спонукальний, пошуковий; урок-гра.
Навчальне обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, роздатковий дидактичний матеріал, завдання на мультимедійній дошці, планшети, кольорові кульки.
Тип уроку. Повторювально – узагальнюючий.
Хід уроку
"Якщо запастися терпінням
і проявити старання,
то посіяне насіння знання
неодмінно дасть добрі сходи.
Навчання - корінь гіркий,
та плід солодкий."
Л. да Вінчі
І. Організація класу.
ІІ. Вивчення емоційного стану учнів на початок уроку та його корекція.
ІІІ. Оголошення теми уроку та принципу роботи на уроці.
Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення учням правил і вимог щодо використання фракцій знань по сходинкам до « Дивергенту».
Під час виконання завдань протягом уроку команда учнів отримує бали та піднімається фракціями знань по сходинкам до «Дивергенту». Після кожного виду робіт вчитель відмічає роботу учнів у вигляді кольорових кульок. Чим більше кульок, тим старанніше і правильна була відповідь.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Гра « Ромашка»
Кожна команда відповідає усно на запитання, що міститься на пелюстках ромашки.
Завдання. Назвати величину та одиниці вимірювання символу величини, що зображений на пелюстці ромашки.
ІV. Узагальнення і систематизація знань.
Учні в команді поступово виконують завдання, проходячи відповідні фракції, які приближують їх до поставленої мети – стати дивергентом (відмінником) уроку.
Фракція № 1. «Зречення»
Слайд № 7
Гра «Вірю – не вірю»
Фракція № 2. «Щирість».
Увага на ММД.
Слайд № 8
А Б В
Відповідь.
(В) Амеде́о Авоґа́дро (італ. Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro di Quaregna e Cerreto; (9 серпня 1776 — 9 липня 1856) — італійський вчений, фізик, хімік.
За освітою юрист, закінчив юридичний факультет Туринського університету. Став першим хіміком який ввів постійну одиницю.
Досліджував різні фізичні і хімічні явища. Заклав основи молекулярної теорії (1811), обґрунтувавши думку, що атоми можуть сполучатися в молекули. Авоґадро встановив важливий фізичний закон — закон Авогадро, на підставі якого визначають атомну і молекулярну масу. Ім'ям Авоґадро названа універсальна стала — число Авогадро, число молекул в одному молі ідеального газу (NA = 6.02214129(27)×1023 моль−1). Розробив метод визначення молекулярної маси.
(Б) Жозе́ф-Луї́ Гей-Люсса́к — (фр. Joseph Louis Gay-Lussac; (6 грудня 1778 — 9 травня 1850) — французький хімік і фізик, член Французької академії наук (1806), чужоземний почесний член Петербурзької АН (1826); його ім'я внесено до списку найвидатніших науковців Франції, розміщеного на першому поверсі Ейфелевої вежі.
Відкрив газові закони, названі його ім'ям. Здійснив фундаментальні дослідження у галузі фізичної, органічної та неорганічної хімії. Зробив вагомий внесок у вивчення галогенів. Сприяв поширенню об'ємних методів у аналітичній хімії.
Запропонував назву хімічного елементу Бор. На його честь названо астероїд 11969 Ґей-Люсак.[1]
(А) Дмитро Іванович Менделєєв — автор фундаментальних досліджень з хімії, фізики, метрології, метеорології, економіки, автор основних праць з повітроплавання, сільського господарства, хімічної технології, народної освіти та інших робіт.
Досліджуючи гази, Менделєєв знайшов у 1874 році загальне рівняння стану ідеального газу, що включає як частковість залежність стану газу від температури, виявлену у 1834 році фізиком Б. П. Е. Клапейроном (рівняння Клапейрона-Менделєєва).
Слайд № 9
А) Б) В)
Фракція № 3. « Ерудити».
Розв’язування задач. Вчитель роздає завдання кожній команді. Учні працюють в групі командою на швидкість розв’язання задач. Номер задачі відповідає номеру команди. Задача під № 3 є загальною для всіх команд.
Слайд № 10
Задачі № 1. Кількість речовини.
Слайд № 11
Задачі № 2. Закон Авогадро. Молярний об’єм газів.
А) 11,2 л ; Б) 22,4 л ; В) 0,224 л ; Г) 0, 00224 м3
2. Позначте масу вуглекислого газу об’ємом 22,4 л :
А) 28 г ; Б) 22 г ; В) 14 г, Г) 44 г.
3. Позначте кількість речовини кисню, що міститься в 5,6 л за н.у. :
А) 1 моль ; В) 0,5 моль, В) 0,25 моль; Г) 0,2 моль.
Слайд № 12
Задачі № 3. Відносна густина газів.
Встановіть відповідність між формулою газу та його відносною густиною за воднем :
А) CO 1) 8,5
Б) CO2 2) 14
В) SO2 3) 32
Г) NH3 4) 22
Фракція № 4. «Відважні».
Слайд № 13
Представник команди виходить до дошки і відповідають на запитання.
Питання:
ν = V/Vm; ν = N/NA).
Фракція № 5. «Дружні».
Учням пропонується задати по одному питанню до учасника протилежної команди (один учень – одне питання).
V. Фізична пауза.
Учням пропонуються вправи для відпочинку , наприклад для очей.
VI. Підбиття підсумків уроку.
1. Оцінка діяльності кожної команди на уроці згідно «Фракцій знань».
2. Рефлексія. Перевірка емоційного стану учнів після уроку.
Сьогодні я дізнався;
Було цікаво;
Було важко;
Я зрозумів, що;
Тепер я можу;
Я відчув, що;
Я навчився;
У мене вийшло;
Я зміг;
Мені захотілося.
Завдання: відкрити клітинки – номер, це протонне число атома елемента.
VII. Домашнє завдання.
1) Повторити 24-29.
2) Виконати роботу над помилками.
3) Підготуватись до контролю знань з теми: «Кількість речовини. Відносна густина газів. Розрахунки за хімічними формулами ».