Кокош Лариса Володимирівна
викладач історії та правознавства,
спеціаліст вищої категорії
ДНЗ «Київський центр
професійно-технічної освіти»
Тема: Перша світова війна. Повоєнне облаштування світу.
Мета: узагальнити навчальний матеріал, виявити рівень сформованості в учнів предметних компетецій;
розвивати вміння працювати з різними історичними джерелами та програмами пакету Microsoft Office, MyTest;
виховувати інтерес до історичного минулого своєї Батьківщини та світу загалом.
Тип уроку: узагальнення знань.
Обладнання: комп'ютерна техніка, файлова папка «Завдання», підручник П.Б. Полянський «Всесвітня історія 1914-1939», атлас «Новітня історія (1900-1939 рр.)».
Форма проведення: практичне заняття з використанням мультимедійних засобів навчання.
Міжпредметні зв’язки: історія України та інформатика.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
Привітання, повідомлення теми і мети уроку, повторення правил техніки безпеки в кабінеті інформатики. Залежно від кількості комп’ютерів в кабінеті учні працюють в групах чи парах.
ІІ. Основна частина уроку.
Завдання 1.
Робота зі схемою «Приєднання союзників до Антанти та Троїстого союзу».
Учні відкривають папку «Завдання», обирають в ній файл «Завдання 1. Схема»
Завдання для всіх груп: Охарактеризувати процес формування двох воєнно-політичних блоків, пояснюючи особливості підписання договорів (угода чи альянс)
Завдання 2.
Тестування за допомогою програми «MyTest»
Якщо програма «MyTest» не встановлена на комп’ютері, це завдання можна виконати за допомогою програми Microsoft Word: учні повинні відкрити текстовий файл «Завдання 2. Тест» в папці «Завдання», знайти правильні відповіді і позначити їх червоним кольором літер.
1. Що стало приводом до війни?
А) загальна мобілізація в Росії;
Б) вбивство спадкоємця австрійського престолу;
В) потоплення американського пасажирського судна «Лузітанія».
2. Перша світова війна розпочалася в:
А) 1917 р.,
Б) 1916 р.,
В) 1915 р.,
Г) 1914 р..
3. Уперше хімічна зброя була застосована у битві під:
А) Верденом,
Б) Іпром,
В) Марною,
Г) Танненбергом.
4. У 1915 р. на боці Троїстого союзу не воювала:
А) Болгарія,
Б) Австро-Угорщина,
В) Німеччина,
Г) Італія.
5. Німецький генеральний план ведення Першої світової війни був розроблений:
А) О. фон Бісмарком,
Б) А. Шліффеном,
В) Францом Фердинандом,
Г) Вільгельмом ІІ.
6. Перша світова війна закінчилася:
А) 1919 р.,
Б) 1918 р.,
В) 1917 р.,
Г) 1916 р..
7. Уперше танки були застосовані:
А) австро-німецькою армією,
Б) російською армією,
В) англо-французькою армією,
Г) американською армією.
8. У 1916 р. не відбулася битва:
А) битва під Верденом,
Б) Галицька битва,
В) Ютландський морський бій,
Г) Брусиловський прорив.
9. «Чорним днем» німецької армії називають битву:
А) під Верденом,
Б) біля Арраса,
В) на р. Марна,
Г) на р. Сомма.
10. Перемир’я з Німеччиною було підписано в:
А) Парижі,
Б) Лондоні,
В) Комп’єні,
Г) Петербурзі.
Завдання 3.
Робота з графічними зображеннями.
Назвати найбільш визначні битви Першої світової війни.
Учні відкривають папку «Завдання 3. Битви», далі - графічні файли. Потрібно визначити, яка з битв зображена на кожній із карт і перейменувати файл відповідно до назви битви. Також вказати дату і наслідки битв.
1. 2. 3.
4. 5. 6. 7.
8. 9. 10.
Правильні відповіді:
Битва 1 – битва на річці Марна;
Битва 2 – Дарданелльська операція;
Битва 3 – битва під Верденом;
Битва 4 – Брусиловський прорив;
Битва 5 – Галицька битва;
Битва 6 – Ютландський морський бій;
Битва 7 – Сарикамиська битва;
Битва 8 – битва біля Іпру;
Битва 9 – битва на річці Сомма;
Битва 10 – битва під Танненбергом.
Завдання 4.
Робота з діаграмою.
Учні будують діаграму за даними таблиці (застосування програм Місrosoft Ехсеl та Місrosoft Word): «Людські втрати країн світу в роки Першої світової війни». (Відкрити папку «Завдання 4. Наслідки війни», потім - текстовий документ Word, скопіювати таблицю, вставити її в аркуш Excel та побудувати діаграму).
Країна |
Втрати (млн. осіб) |
Німеччина |
1,8 млн. |
Росія |
1,7 млн. |
Франція |
1,4 млн. |
Австро-Угорщина |
1,2 млн. |
Велика Британія |
950 тис. |
Італія |
460 тис. |
США |
115 тис. |
Вимоги до діаграм:
1. Тип — гістограма.
2. Колір стовпчиків - червоний.
3. Початок відліку — число 0.
4. Легенда.
Завдання 5.
Робота з текстом.
Заповнити пропуски в тексті. Шрифт літер – Arial, розмір літер – 18, колір літер – синій. (Робота з текстовим документом Word «Завдання 5. Наслідки війни»).
Наслідки першої світової війни.
Перша світова війна призвела до _______, _______ і ________ змін у багатьох регіонах світу.
Війна спричинила величезні ________ та _______ збитки, яких людство ще не бачило. Докорінних змін зазнали кордони європейських держав: на ____ % сучасні кордони Європи склалися за ___________ системою договорів. Перестали існувати імперії: ________, ________, ________, ________. На політичній карті Європи утворилися нові держави: __________, _________, _________, _________, _________, __________, _________, __________, _________. У ряді європейських країн відбулися соціальні конфлікти, які завершилися __________. У країнах Азії та Африки активізувався _____________ рух.
Міжнародні відносини 20 - ___ -х років ____ століття характеризувалися новим співвідношенням сил, протистоянням _________ та ________ режимів.
Правильний текст.
Наслідки першої світової війни.
Перша світова війна призвела до політичних, економічних і територіальних змін у багатьох регіонах світу.
Війна спричинила величезні людські та матеріальні збитки, яких людство ще не бачило. Докорінних змін зазнали кордони європейських держав: на 70 % сучасні кордони Європи склалися за Версальською системою договорів. Перестали існувати імперії: Російська, Німецька, Османська, Австро-Угорська. На політичній карті Європи утворилися нові держави: Польща, Чехословаччина, Королівство сербів, хорватів і словенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. У ряді європейських країн відбулися соціальні конфлікти, які завершилися революціями. У країнах Азії та Африки активізувався національно-визвольний рух.
Міжнародні відносини 20 – 30-х років ХХ століття характеризувалися новим співвідношенням сил, протистоянням демократичних та тоталітарних режимів.
Завдання 6.
Робота з презентацією.
Відкрити презентацію PowerPoint «Завдання 6. Історичні постаті» в папці «Завдання» та зробити зміни в слайді. За допомогою меню «Вставка» - «Фігури» - «Лінії» вибрати фігуру «Стрілка» та встановити стрілками відповідність між портретом історичного діяча, його прізвищем та стислою характеристикою діяльності.
Завдання 7.
Робота з таблицею.
Учні заповнюють пусті комірки таблиці «Міжнародні конференції», відкривши текстовий документ Word «Завдання 6. Міжнародні конференції». (Вимоги до шрифту і розміру літер не ставляться).
Назва конференції |
Дата проведення |
Країни-учасниці |
Основні питання |
Підписані договори |
Паризька |
|
26 суверенних держав і 4 британські домініони |
|
|
|
Листопад 1921 – лютий 1922 рр. |
|
Розмежування сфер впливу в Тихому океані, на Далекому Сході; кількісний склад морських озброєнь |
«Договір чотирьох»; «Договір дев’яти»; «Договір п’яти» |
Генуезька |
|
29 суверенних держав |
|
Учасники не змогли прийняти жодного вагомого документу; Рапалльський сепаратний договір між Німеччиною і Росією |
Гаазька |
Червень – липень 1922 р. |
|
Іноземна приватна власність; зовнішні борги колишніх імперій; надання кредитів |
|
|
Листопад 1922 – липень 1923 рр. |
Англія, Франція, Італія, Росія, Греція, Румунія, КСХС, Японія, США |
Новий мирний договір з Туреччиною; встановлення режиму чорноморських проток Босфор і Дарданелли |
|
Локарнська |
|
Англія, Франція, Бельгія, Чехословаччина, Польща, Німеччина, Італія |
|
Рейнський гарантійний пакт; Франко-польський договір; Франко-чехословацький договір |
ІІІ. Підбиття підсумків уроку.
Учитель підводить підсумки роботи учнів на уроці та оцінює їхні усні відповіді.
ІV. Домашнє завдання.
Випереджальні завдання: