Українська мова 4 клас
Тема. Узагальнюючий урок з теми «Іменник»
Мета: закріпити та узагальнити знання учнів про іменник, його граматичні категорії, вдосконалювати вміння розпізнавати іменники в тексті серед інших частин мови; розвивати логічне мислення, пам'ять, творчу уяву, культуру усного мовлення, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати комунікаційні компетентності, формувати в учнів навички співробітництва, виховувати уважність, старанність та любов до рідної мови.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.
Форми роботи: індивідуальна, парна, групова.
Хід роботи
І. Організація учнів до уроку
Наш девіз: На уроці підсумковім
Треба дружно працювати,
Щоб змогли на всі питання
Відповіді повні дати.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вчитель: –Діти, чи любите ви , коли до вас приходять гості? (Відповіді дітей)
Сьогодні до нас на гостину прибуде один чудовий Пан. Ми з ним давно знайомі.
Ім’я цього Пана ми дізнаємося, розгадавши загадку.
ХТО? Сестричка, ненька, батько,
Пташка, білочка, зайчатко.
ЩО? Земля, ріка, діброва,
Книжка, зошит, ручка, школа.
Все на світі називає –
Від землі до коровая.
Мама, мир і Україна,
Сонце, небо, світ, людина.
Звуки, букви, слово, мова
Все – частина ця чудова! (ІМЕННИК)
– Так, це іменник. А ми багато про нього знаємо? А навіщо нам про цю частину мови все треба знати? (Відповіді дітей)
– Діти, а що цікавого ви дізналися про іменник?
Діти :
– У найбільшому 11- томному словнику української мови нараховано близько 13500 слів! Половина з них припадає на іменник.
– Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником.
– Кожне друге слово в українській мові – іменник.
– В українській мові іменник має 7 відмінків. Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. Учений Колесов вважає, що їх близько 30. А датський лінгвіст визначив, що теоретично у мові могло б бути 216 різних відмінків.
– Найчастіше в українській мові зустрічається іменник «рука».
ІІІ. Повідомлення теми уроку
– Сьогодні ми іменник закінчуємо вивчати,
Сьогодні нам про нього все треба пригадати.
– Яким ви хочете бачити наш урок?(цікавим, творчим, веселим)
– А на уроці ви якими повинні бути?(уважними, розумними, активними)
ІV. Актуалізація опорних знань
1. Слово вчителя
– А ось і Пан Іменник.
Який співець, поет, який письменник
Уперше слово вигадав – іменник?
Іменник! Він узяв собі на плечі
Велике діло – визначати речі –
Ім'я, найменування і наймення:
Робота. Біль. І радість. І натхнення.
2.Мозковий штурм.
– Давайте розкажемо, що ми знаємо про іменник.
– Що називають слова-іменники?
– На які питання відповідають?
– Чому до одних питання Хто? до інших Що?
– Як змінюються іменники?
– В якому роді можуть стояти?
– Молодці. А ось як ми використовуємо свої знання про іменник
V. Закріплення здобутих знань
1.Робота в парах. Подані іменники розподіли та записати в три колонки:ч.р.,ж.р.,с.р .
(Дядько, сіль, парта, вовченя, учень, гусеня, оленя, Ірина, жук, екран, шабля, сонце, тепло, акація, паркан, Юлія, оркестр, індюшеня)
(У кожному іменнику підкресли першу букву, прочитай повідомлення пана Іменника)
Чоловічий рід Жіночій рід Середній рід
Дядько сіль вовченя
Учень парта гусеня
Жук Ірина оленя
Екран шабля сонце
Паркан акація тепло
Оркестр Юлія індюшеня
(Дуже поспішаю в гості)
2. – Діти, Пан Іменник дуже любить загадувати загадки. Ось його загадка для нас.
Хлопець Мартин
Похилився через тин.
А дівчина Галка:
«Яка в тебе гарна шапка!
Ще й жовта китиця
Проти сонця світиться.
Як прилетять горобці
Буде тобі як вівці
Від Сіроманця вовка.
Про кого ця примовка? (Соняшник)
– Знайдіть власні назви іменників.
– Знайдіть в загадці іменники – істоти, неістоти.
– Робота в групах.
Складіть слово з букв ( з першого слова – перша буква, з другого – друга. і т.д) лише тих слів, які відповідають на питання хто? Запишіть їх.
1. Мало, мама, зима, Саша, рак (мак)
2. Сазан, око, коні, рама, командир (сом)
3. Липа, лев, лисиця, тин, пан (лин)
4. Окунь, осел, млин, прапороносець (оса)
5. Ховрах, кабан, кіт, дерево, ґава (хата)
3. – Чергове завдання-гра від Пана Іменника: якщо я називаю іменники в однині – плесніть у долоньки один раз, якщо в множині – два.
Озера, сонце, відпочинок, ліси, річка, море, плавання, поля, м’яч, футбол, ігри, села.
4.Вчитель: – Прийшов час фізкультхвилинки, приготувались!
У країні різних мов
Жив Іменник – поліглот.
Разом з ним хлопці й дівчатка
Шикувались на зарядку.
Похитали головою,
Ще й притупнули ногою,
Руки вгору піднесли,
Трошки ними потрясли.
Нахилились вліво-вправо,
Та цього іще замало:
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись!
Головами похитали,
Працювати всі помчали.
5. – Ми багато вже повторили про Іменник, а от як він ще змінюється, ви пригадаєте, коли відгадаєте загадку.
Сім лицарів казкових
Вірно служать рідній мові.
Так слова єднати вміють,
Що усі їх розуміють.
– Про що йде мова? (Про відмінки)
6. Вправа «Мікрофон»
– Скільки відмінків в українській мові?
– Скільки відповідають на питання?
– Який не відповідає на питання?
– Де використовують кличний відмінок?
– Який відмінок є початковою формою іменника?
– Молодці! Пан Іменник дуже задоволений Вашими відповідями. Ми ще і вірш про відмінки приготували!
Учень: Називний питає: хто ти? що ти?
Хоче він про наслідки роботи
і про тебе чути лиш похвали,
щоб тебе як приклад називали.
Учениця: Родовий доскіпує свого -
хоче знати він: кого? чого?
І про тебе знать, якого роду,
що немає роду переводу.
Учень: Все давальний дасть - не жаль йому,
але хоче знать: кому? чому?
Знать про тебе, гожого на вроду,
що даєш і ти свому народу?
Учениця: У знахідного свої потреби:
він - кого? і що? – питає в тебе.
І кого всі ми за друзів маєм,
і що друзі роблять нам навзаєм?
Учень: А орудний хоче знать: ким? Чим?
У труді орудуй разом з ним.
Хоче знать: що здатний ти утнути?
Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?
Учениця: А місцевий – де? В якому місці?
Хоче знати – у селі чи в місті?
Кличний закликає всіх навколо:
гей, Іване, Петре чи Миколо,
ви не будьте сонні та байдужі -
у житті нема нічого згірш.
Учень: Рідна мова! В ній слова – як ружі,
а самі відмінки – наче вірш.
7. – У вас у кожного є на парті сигнальні картки. Ваше завдання: визначити відмінок іменника «слово». Ви показуєте відповідний відмінок, у якому вжито це слово.
Готові?
Більше діла — менше слів.
Будь господарем своєму слову.
Мовивши слово, треба бути йому паном.
Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
Від красних слів язик не відсохне.
Від солодких слів кислиці не посолодшають.
Від теплого слова і лід розмерзається.
Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
Впік мене тим словом, не треба й вогню.
Гостре словечко коле сердечко.
Де мало слів, там більше правди..
Слово до слова — зложиться мова
І словом можна поранити.
8. — Прочитайте текст.
Українські ліплені пироги – страва унікальна. Крім наших предків, пирогів не ліпив і не пік жоден народ. Пиріг в українців – символ місяця. Згодом вони здобули визнання й в інших народів.
Виконайте аналіз іменника пирогів за схемою:
1. Аналізоване слово.
2. На яке питання відповідає?
3. Яка це частина мови?
4. Назва власна чи загальна?
5. Назва істоти чи неістоти?
6. Рід.
7. Число.
8. Відмінок.
V. Підсумок уроку
Наш урок закінчується. Що ми запам’ятали про нашого сьогоднішнього гостя?
Учні: У країні частин мови Пан Іменник жив,
Зі словом, прикметником часто він дружив.
Рідну мову українську щиро поважав,
Підметом у реченні гордо виступав.
Мав роботи він без ліку, в мові добре слугував.
Підметам всім малим, великим назви роздавав.
Зранку у приймальній пана штовхався народ,
Власні та загальні назви, назви істот, неістот,
Тут були і рід, і числа, і відмінки всі.
Роздавав свої завдання мудрий пан усім!
Тож без назви чи імені не лишивсь ніхто,
Відзивалась ця громада на питання хто? що?
Вчитель:Ми плідно з вами
попрацювали, виконали всі завданн.
Збіг урок, як коротка мить,
Дуже швидко час біжить,
Та попереду у нас ще багато кроків,
Багато веселих, цікавих уроків.
Дякую за роботу на уроці!