Урок "Уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично). Ознайомлення з перекладним словником".

УРОК

Тема: Уживання багатозначних слів у прямому й переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично). Ознайомлення з перекладним словником.

Мета уроку:    дати поняття про полісемію, пряме й переносне значення багатозначних слів; формувати вміння розрізняти пряме й переносне значення слова, вживати слова в прямому й переносному значеннях у художньому мовленні;  помічати й виправляти лексичні помилки;  розвивати  увагу, логічне мислення та кмітливість,  культуру усного й писемного мовлення , збагачувати,  уточнювати й активізувати лексичний запас учнів.

Тип уроку:    урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник, словники (українсько – німецький і німецько – український, тлумачний),

                                                      Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань учнів (3хв)

а) - Перевірка домашнього завдання.

- Бесіда за питаннями.

- Що таке лексика? Яке походження цього слова?

- Що вивчає лексикологія?

- Що називають лексичним значенням слова? Наведіть приклади.

б) На дошці написані речення, поясніть лексичне значення виділених слів.

Дружно відкрили вогонь по ворогах. (З газети). Сяють очі молодим вогнем. (З розмови). Це дівка – вогонь. (Народна творчість). У нього все вогнем горить.

 Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, душа вже тиждень плаче.

Умивається сльозами убога земля. (М.Коцюбинський). Щодня ретельно умивається.

- Чим, на вашу думку, ми будемо займатися на цьому уроці ?

2. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання. (2 хв)

3. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення. (15 хв)

- Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Самостійні частини мови можуть вживатися у прямому  та переносному значенні . Слово, вжите в прямому значенні, означає звичайну назву предмета, дій чи ознаки. Слово вжите в переносному значенні, образно характеризує предмет, дію чи ознаку за схожістю. Це дає змогу точніше й зриміше описати  певне явище. Здебільшого пряме значення є також первинним ,тобто таким, яке виникло разом  зі словом. Наприклад, пряме і первинне значення іменника блискавка, утворено від дієслова блискати, -зизгазоподібна електрична іскра-наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Переносні значення слів є завжди вторинними.  

-  Порівняйте в наведених висловах, виділені слова, вжиті в прямому і переносному значенні. На що вказують слова, вжиті в переносному значенні?

Крила птаха і на крилах думки.   Теплий  день і тепле слово.

Робота з підручником.

Усне виконання вправи 339.

Опрацювання теоретичного  матеріалу (с. 154, пряме й переносне значення слова).

Опрацювати таблиці  « Пряме і переносне значення слова»: 

Кожне повнозначне слово має якесь лексичне значення. В одному слові таке значення може бути одне, а в іншому – кілька.

Слова, що мають одне й те саме значення в будь-якому контексті, називаються однозначними. Вони здатні називати тільки одне якесь поняття, одне явище дійсності, одну ознаку тощо. Однозначних слів в українській мові небагато. Переважно це терміни: антонім, морфологія, епітет, тайм і т.д., а також побутові слова: костюм, пальто, ліжко й т.д.

Слова, що мають у контексті кілька значень, називаються багатозначними. Наприклад, слово важкий може означати вагу (важкий камінь), міру завантаженості (важкий день), характер складності завдання (важке завдання), важка рука.

Здатність повнозначного слова мати кілька значень називається багатозначністю,

У багатозначному слові одне лексичне значення сприймається як основне, вихідне, а інші як похідні, вторинні значення.

4. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок. (20хв)

• Робота з підручником.

Виконання вправи 340.

• Диктант з коментуванням.

Визначити слова, вжиті у переносному значенні.

I.Коли Одарка гнівалася, сперечалася, слова її здавалися жалкими, як кропива , і кололися, мов їжаки. Зате перегнівавшись, Одарка перероджувалася. Слова її щебетали соловейки на калинових губах ,пурхали по всій хаті, витьохкували та виспівували.

II.1. Тиша та спокій гостювали в хаті.2. Стіл Марічка накриває ,до вечері  кличе. І ні в кого не буває кислого обличчя. 3. Є ще люди сонні, наче мухи, а глухі до слова-це найгірш.

• Відгадати загадки. Що покладено в основу кожної-багатозначність слова чи уживання слова в переносному значенні?

1.Що найперше кидають у горщик, як варять у ньому їсти?(Погляд, щоб переконатися, що посудина чиста).2.З якого полотна не можна пошити сорочки?   (Залізничного)  3.  Коли півень несеться?  (Коли його несуть на стіл у тарілці).

Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення.

Пояснення вчителя.

Лексичні помилки – це помилки у слововживанні,які полягають у неправильному виборі слова, недоречному вживанні просторічних слів ( відик,велик), слів у невластивому їм значенні:  вірна(замість правильна) відповідь; відіграє(замість має) значення. До лексичних помилок належать  уживання росіянізм: остановка (замість зупинка),больниця (замість  лікарня), столова, дєвушка ;а також жаргонізми  ( кльовий, бакси,  прикид).

Росіянізм (русизм) – слово, зворот, запозичені з російської мови.

Суржик – 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т.ін.; борошно з такої суміші. 2. перен. Елементи двох або кількох мов, обʾєднані штучно, без додержання норм літературної мови.

Розподільний диктант.

Завдання: згрупувати і записати словосполучення: у перший стовпчик - слова у прямому значенні; у другий - у переносному.

Шепотів вітер, золотий характер, йде людина, іде дощ, тепла каструля, тепле слово, теплі думки, срібна монета, крапля дощу, срібна роса, крапля надії, пливе човен, пливе хмарка.

Творча робота.

Завдання для груп:

1 група:

Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «приймати», відредагуйте його.

• Юнаки приймають присягу на вірність Україні. (З газети)
• На випадок загибелі сержанта, приймаю командування я. (О.Довженко)
• Наталка приймає участь у змаганнях з тенісу. (З розмови)
• Їв би очима, та душа не приймає. (Народна творчість)
• Прошу прийняти рішення якнайшвидше. (Із заяви)

2 група:

Підберіть правильний варіант відповіді:

3 група:

Із поданих у дужках слів кожен із варіантів можливий у реченні

А) Рекламу розмістили в найбільш (людних, людяних) місцях. (З розмови)

Б) У народній медицині мед має (лікувальні, лікарські) властивості.(З календ.)

В) На фото: П. Тичина – у центрі, М. Вінграновський (зліва, ліворуч), В).Шевчук (справа, праворуч) Г) У депутатів виникли (вагання, сумніви, коливання).

4 група:

У першу колонку записати однозначні слова, а в другу – багатозначні.

Суфікс, добрий, крило, бісектриса, грип, дзеркало, туман, батист, ожина, жито, лава, вулкан, риба, Київ, Десна, Карпати, сонце, палкий, ряд, сила, палкий, шайба, малахіт, Франція, краса, обличчя

Розподільний диктант.

У першу колонку – словосполучення з прямим значенням, у другу − переносним

З’ясуйте значення прикметників теплий, рідкий, горіти у наведених словосполученнях. Розподіліть, де вжиті в прямому, а де в переносному значенні.

Тепла праска, тепле проміння, теплий одяг, тепле вітання, тепла зустріч, теплий день, тепле слово, теплий колір, теплі думки. Рідкі сходи, рідка сметана, рідкий випадок, рідкі зустрічі, рідкий ліс, рідке волосся, рідкий дощ, рідка суміш, рідкий збіг обставин, горіли зорі, горить-тремтить ріка, нам не горить, обличчя горіло, у неї в руках все горить, на тобі взуття горить, жито у полі горіло.

Заключне слово вчителя.     Слова з переносним значенням найчастіше вживаються у художній літературі. Вони збагачують нашу мову, роблять її емоційною та образнішою. Переносне вживання слів функціонує  в мові у вигляді метафори, метонімії, синекдохи.

5. Підбиття підсумків уроку (3хв)

Заключна бесіда.

-                      Що нового ви дізналися на уроці?

-                      Де можна застосувати ці знання?

Виставлення оцінок.

6. Домашнє завдання (2хв)

Підручник  п.42, вправа 343