Урок В. Биков "Альпійська балада"

ТЕМА УРОКУ: Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби й кохання світу насильства (за повістю В. Бикова «Альпійська балада»).

МЕТА УРОКУ: продовжити роботу над сюжетом повісті; дати характеристику головних героїв; дослідити тему протиставлення сили дружби і кохання світу насильства; розвивати критичне мислення; удосконалювати вміння виразного читання, виділення головного, коментування ключових епізодів; сприяти вихованню в учнів кращих людських якостей – вірності, наполегливості, мужності, стійкості, жертовності.

ОБЛАДНАННЯ: текст повісті, роздатковий матеріал.

Кохання – це все, що у нас є, і це єдиний спосіб допомогти іншій людині (Фрост)

Хто не знав бідності, любові і війни, той не жив повноцінним життям (О’Генрі)

Життя окремої людини має сенс лише тоді, коли вона допомагає зробити життя інших людей красивішим і шляхетним (Ейнштейн)( на дошці)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Епігра: Любов породжує життя, щастя,

ненависть - лише руйнацію і смерть.

М.Кудрявцев

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

       -  Життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло ці поняття були завжди головними у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з антиприродним нищенням і руйнацією. Сьогодні ми продовжимо розмову на цю тему, Працюючи над твором В. Бикова «Альпійська балада»

 Слайд №1

ІІ. Актуалізація та корекція знань.

1.  Бліц - опитування (Учні відповідають на питання одним - двома словами)

- Де відбуваються події повісті? (Австрійські Альпи)

- Хто такий Іван Терешко? (військовополонений).

- Де пройшло його життя до війни ? (Білорусія)

- Як звали полонянку, яка слідувала за Іваном? (Джулія)

 - Звідки родом Джулія? (Італійка)

 - Скільки разів Іван тікав з полону? (три)

 -Як вдалося полоненим здійснити втечу? (Підірвали в цеху бомбу, яка не розірвалася під час авіанальоту.)

- Де Іван узяв зброю? (Розправився з гітлерівцем, який над ним знущався.)

- Куди тікали полонені? (до Трієсту)

-  Що зробив Іван, коли Джулія від утоми не змогла йти? (Поніс на руках)

 -Де молоді люди відчули себе щасливими? (На альпійських луках, укритих маками)

- Про що мріяла Джулія?  (Про мирне життя, про дітей, щасливу родину)

- Яка доля спіткала Джулію? (вона врятувалася)

- Що для її порятунку зробив Іван? (штовхнув у прірву)

2. Слово вчителя. . 

-  Мир і війна, біле і чорне, радість і сум, життя і смерть, любов і ненависть, жертовність і зрада, добро і зло -  ці поняття були завжди головними  у розв’язанні проблем війни і миру, конфлікту особистості з жорстоким світом.

 - Писати про життя – це означає віднаходити тисячі відтінків, кольорів, спалахів, почуттів, безліч вражень навіть у щоденному.

- Писати про війну  – це відстоювати право  людини на щастя, радість кожної людини.

3. Вправа «Асоціативний кущ».

 - Які асоціації виникають у вас при слові «війна»?

 

 

Біда                               смерть                 біль                              розлука

 

втрата                                   війна                                         трагедія

 

скорбота                       розруха                          кров

Слайд №2

- Таким є страшне «обличчя війни». Саме в такий складний час людина робить для себе вибір, де її місце у вирі подій, якою їй залишатися. Тут проявляються її риси характеру.

Слайд №3

4 .  Розумова розминка: ( в учнів картки) Слайд№3

- Виберіть ті риси, які знадобляться вам у подальшому житті.

- Прокоментуйте свій вибір.

-  Які з цих рис притаманні І.Терешку.

Сміливість, мудрість, любов, воля, повага,

розуміння, заздрість, неправда, хитрість, нахабство.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово учителя.

 -  Колись в одному з інтерв’ю В.Биков зауважив: «Писати тільки про війну чи писати тільки про мир просто неможливо. Якщо писати, то писати про життя. Що я і намагаюсь робити. І якщо я пишу про війну, то, мабуть, тільки тому, що війна – це те ж життя. Але на грані можливого, на останній грані людського».    Слайд № 4

2. Презентація теми і мети уроку. Слайд № 5

3.Епіграф Слайд № 6

- Як ви розумієте епіграф до уроку?

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Бесіда

- Скільки сюжетних ліній у творі? Слайд 7

Переплетіння цих ліній сприяє увиразненню протиприродності війни й утвердженню загальнолюдських цінностей

- Окрасою життя є кохання. Справжнє кохання часто приходить тоді, коли його не чекаєш. Навіть на війні. Воно приносить із собою щастя, силу жити, незважаючи ні на що, надію на майбутнє. Іван і Джулія були разом три дні щасливі тільки день, але їхнє кохання стає символом перемоги Добра над Злом.

2. Назва твору

- Поясніть назву твору В. В. Бикова «Альпійська балада». Слайд №8

 (Балада — жанр ліричної поезії епічного характеру; віршована оповідь на легендарну або історичну тему; для балади характерні трагізм, таємничість, уривчаста оповідь, драматичний діалог; головна тема балад — зіткнення з долею, фатумом. Усе це є у творі В. В. Бикова. Разом із тим балада — жанр романтичний. В «Альпійській баладі» оспівується таке кохання, яке кінець-кінцем перемагає все: холод і голод, муки й страждання, війну та смерть.)

3.Художні світи повісті Слайд №9

- Що таке художній світ?

-Визначимо художні світи повісті  Слайд №10

 4. Повість має різні начала  Слайд №11

 Робота з картками

1. Завдання: «Знайди відповідність»

І.  Втеча із військового заводу, погоня,

 переслідування ворога, долання перешкод.     А. Героїко-реалістичне начало

ІІ. Історія кохання Івана та Джулії                          В. Пригодницьке начало.

 

ІІІ. Жахіття  фашистського полону, порятунок

дівчини ціною власного життя                                 Б. Романтичне начало

 5.  Перевірка виконаної роботи  Слайди 12-14

6. Робота над образами Івана та Джулії

7.Характеристика образу Івана

- Назвіть головних героїв твору.

 - Що ви можете розповісти про Івана? Слайд  №15

Учень

- Іван Терешко – звичайний рядовий боєць. Він родом з Білорусі,  йому 25 років,це фізично міцний хлопець;працював у колгоспі, селянська праця загартувала його,зробила сильним і витривалим. Його було поранено і Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах,адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. У Івана крається серце від кривди і обіди, здається, ніби він ніколи не доведе людям, що не можна зганяти злість на полонених, що полон — не провина їхня, а нещастя, що не вони здались у полон, а їх силоміць узяли

Слайд № 16 зачитати цитату з презентації

Слово вчителя

-    Іван ніколи не задумувався над героїзмом, тим паче, що не вважав себе ані героєм, ані навіть сміливим. Якби був героєм, то не дав би себе взяти в полон, щось учинив би в ту найрішучішу мить, яка визначила навіки його майбутнє і минуле. Треба було застрелити себе, та й годі… На мить йому спав на думку той день і той ножовий, закопчений пострілами багнет, який він побачив над собою, крутнувшись, з-під танка. Багнет і чобіт з брезентовим ушком на широкій халяві, за якою стирчала довга колодочка гранати.

 - Як  Іван переживав   полон?

Учень

 Полон змінив Івана, який ніколи не вважав себе сміливцем, укріпив його дух, виховав характер У полку хлопець був як і всі: по-піхотинському витривалий і в міру зосереджений. За попередні бої одержав три подяки Верховного головнокомандування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше нездатний. І лише тут, у полоні, де нікому було ні надихати на солдатські подвиги, ні нагороджувати, ні навіть брати до уваги геройське, де за кожну маленьку провину можна було втратити життя, — тут у ньому хтось прокинувся. Він став  нескорений, сміливий і впертий. Тут Іван побачив зворотний бік фашизму і, мабуть, уперше зрозумів, що загибель — не найжахливіше з усього, що може трапитися на війні.

 - Про що мріяв Іван перебуваючи в полоні?

 ( Звичайно про свободу).

- Як вдалося Іванові втекти з табору?

Учень

 - Жага свободи навіть у цьому страшному місці не покидала Івана та його товаришів: вони підготували вибух, який зруйнував частину огорожі заводу, і частині в’язнів удалося втекти. Тікає й Іван.

 -  Що сталося перед втечею з табору?

Учень

- Зіткнення героя з командофюрером Зандлером. Зандлер наказує Івану начистити черевики, і той погоджується, тому що готує себе в цю хвилину до іншого. Івану доводиться терпіти навіть те, що офіцер скидає попіл із сигарети на його голову. Тільки коли він бачить зневагу в очах полонених жінок, він уже не в змозі стримувати свій гнів – б’є офіцера по обличчю… Від смерті Івана врятував несподіваний вибух, і це дало йому можливість втекти, прихопивши пістолет Зандлера.

Вчитель

В цьому епізоді особливо яскраво проявляється "дух непокорства"

- Що приходиться пережити Іванові під час переслідування в’язнів з вівчарками?

- Кого зустрічає хлопець під час втечі?

 -  Розкажіть, які почуття в Івана викликала неочікувана зустріч із дівчиною

Учень

-  Він розізлився, коли відчув, що хтось продирається через кущі й тихо волає: «Русо!» Іван вже втретє намагається втекти і знає, що в такій ситуації краще були самому. Та ше більше розгнівався Іван, коли побачив, що за цим біжить дівчина у такій самій арештантській одежі, як і він. Проте Іван не може відтовхнути слабшого у скрутну хвилину. Він біжить по гострому камінню, лізе на круті гори і… подає таки руку дівчині. І вони починають небезпечний, важкий, на межі людських сил шлях до свободи. «Іван дедалі вище ліз на гору, зрідка зупиняючись, щоб почекати дівчину, яка з останніх сил уперто йшла за ним… Прокляті гори! Іван був вдячний ім за недоступність для німецьких мотоциклістів, але вже починав й ненавидіти їх за те, що вони так безжально забирали сили».

- На які почуття здатен Іван, коли закохався? (Здатен на глибокі почуття, готовий на самопожертву, вміє  добре серце).

- Підсумуємо сказане, назвемо риси характеру Івана

 Списати в зошит 

   Іван  Терешко        Слайд  № 17      

Вразливий,  сильний духом, терплячий, витривалий, сильний, готовий пожертвувати своїм життям заради інших; патріот, людяний;

нескорений, не  втрачає почуття гідності та людяності,відповідальний за життя інших, турботливий, здатний на глибокі почуття.

Звик обходитися без чужого співчуття,    переніс тяжкі страждання у полоні, покладався тільки на самого себе; ділився останнім шматком хліба; не боявся смерті,  міг поборотися за себе, за життя двох.

8. Характеристика образу Джулії  

- Що ви можете розповісти про Джулію?

Слайд №18

Учень

Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. Письменник з любов’ю змальовує Джулію, підкреслюючи її красу, тендітність, витонченість: у неї чорні виразні очі, густе волосся, гнучка і струнка фігура, дзвінкий сміх. Завдяки образу Джулії Новеллі автор спонукає свого героя пройти перевірку коханням

- Зачитайте портрет героїні с.  88-90

-Як вона жила до війни? - Що відомо про минуле Джулії?

Учень

 Жила в багатій родині, отримала гарну освіту, батько комерсант, директор фірми, хотів її одружити з синьйором Дзангаріні, втекла з коханим хлопцем. Маріо Наполіо, загинув, мала атифашистські погляди, потрапила в концтабір.

10. Слайд №19           

- Визначте головні риси характеру Джулії.

списати в зошит        

Ніжна,тендітна, задля кохання здатна відмовитися від достатку,емоційна, оптимістка, загадкова,невідома, завзята, смілива,одчайдушна, щира, довірлива, зберегла кохання до Івана на все життя, виховала в сина  гордість за батька.

Схожа на пташку,всі почуття відображаються на обличчі; очі схожі на зірочки, мріяла народити сина та поїхати до Білорусії; передала почуття любові до батька сину; виростила і виховала сина – журналіста.

- Чи було кохання Івана та Джулії  раптовим? (Ні, воно виникло поступово).

Висновок: Іван і Джулія походять з різних світів, у них різні погляди на життя. Волею долі вони опинилися в однакових обставинах. На початку твору їх об’єднує одне бажання – вижити.

9. Простежте, як змінюються почуття Івана до дівчини. Слайд №20

За матеріалами підручника ви складали вдома   ланцюжок змін почуттів Івана до Джулії.

Підручник с. 97-98

Зачитують цитати до кожної зміни почуття.

Почуття	Цитати
Жах, злість	« не стримавши напруження й гніву, ляснув її пощоці»
Байдужість	«біс із ним, цим дівчиськом»
Прикрість	« не міг кинути чи прогнати  її й піти самому»
Жаль	«вона виглядала мокрою, утомленим птахом, безглуздо закинутою в цю ущелину»
Приязнь	« Гаразд…Ходімо…»
Дружня турбота	« Іван уперся рукою й подав їй руку»
Радість	« І тоді, певно, уперше, його пройняла тиха радість від того, що перед грізною невідомістю гір він не самотній і поруч є людина
Страх втратити її	« Іван боявся тепер втратити свою супутницю»

 

10. Широке використання пейзажу допомагає автору передати зміни в почуттях героїв

Слайд № 21

- Давайте прослідкуємо, як змінюється пейзаж на протязі твору Ви підібрали уривки з твору. (учні зачитують уривки, пейзажі суголосні переживанням героїв)

Усе небо вгорі заволокла сиза каламутна хмара, розмірено погойдувалися верховини ялин, ліс занепокоєно гув, і перші краплини навкоси розітнули повітря.Дощ лив як з відра, одноманітно шумів ліс . Негода, мабуть, зіпсувала німцям облаву — це дуже підбадьорювало. Невідомо скільки полонених прорвалося в гори, може, комусь і повезло.(3)

Зверху майже нечутно сіявся дрібненький, мов порох, дощик, каміння довкола ледве сіріло, безладними космами чорніли у височині сосни, обважніле сутінками й негодою, низько нависло небо(5)

Тим часом ущелина, як глибоченний кривий коридор, потроху звужуючись, вела і вела їх угору. Майже не спиняючись, вони лізли по її дну вже годин з чотири, коли не більше. Стало холодно й вогко, мабуть, од того, що забралися аж надто високо, час від часу поколювало у вухах. Сонце так ні разу й не заглянуло сюди, зникла й оповита хмарами ясна блакить угорі: клоччя сизого туману, чіпляючись за вершини скель, швидко попливли над ущелиною. Звідкись подув міцний поривчастий вітер, похолодніло так, що не дуже гріла й хода. Тут важко було орієнтуватися, побачити, чи далеко вони одійшли від містечка, але Іван відчував, що вже височенько, бо інакше не проймав би такий холод. І все-таки шкірянку з загорнутим в ній хлібом хлопець ніс під пахвою. Він розумів, що головне ще попереду, що похолоднішає дужче, можливо, доведеться йти снігом.(10)

Вершини гір, укриті снігом, ніби уособлюють холодний подих смерті.

 

Перевал, мабуть, був уже недалеко, бо підйом потроху вирівнювався. Стежка йшла майже без звивин голим, дуже засніженим, скелястим косогором. Праворуч височіло щось перисте — певно, сіре громаддя того меншого хребта-двійні. Отже, вони добиралися до сідловини. Вітер, однак, аж шаленів з люті, навколо, буцім у невидимій велетенській трубі, гуло, стогнало, дзвеніло, хоч, можливо, дзвеніло у вухах. Мороз, видно, тут подужчав, бо холод дошкуляв у руки й коліна. Іще добре, що не було мокречі, крупчастий сніг не липнув до одежі, вітер боляче шмагав по обличчях і з великою швидкістю мчав далі. Під ранок вони спустилися в зону луків.

Снігові плями навкруги якось непомітно зникли, наче розтанули. Вітер ущух, потеплішало, тільки повітря стало вологішим; по камінню повзло кудись похмуре клоччя туману. Ще нижче запахло травою, квітами, сирою прілістю лісу, і хлопець збагнув, що найважче лишилося позаду. Доріжка згубилась, але йти було добре, і він не стежив за нею. Іван пройшов ще трохи, і коли відчув під ногами соковиту м’яку траву, то подумав, що зараз упаде. Високі, до колін, стеблини тугими пуп’янками квіток били його по гомілках.(13)

Слайд №22

Так він мучився у дрімоті, аж поки сон почав відступати, а розум прокидатися. Іван потягнувсь, одкинув руку і несподівано відчув долонею прохолоду росяної трави. Це здивувало його. Хлопець спроквола розплющив очі й перше, що побачив, була яскраво-червона квітка біля обличчя. Звернена до світла, вона закохано підставляла сонцю свої чотири широкі атласні пелюстки, скраєчку на одній пелюстині вигравала веселкою, готова ось-ось упасти, чистенька, мов сльоза, крапля. Легкий, певно, ранковий вітерець ледь погойдував тоненьку стеблину цієї квітки. Десь далі, в барвистій гущавині трави, довго гудів джміль; його низьке басовите гудіння обірвалося зненацька, й тоді Іван збагнув, що запала цілковита, на весь світ тиша. Від тиші він одвик уже, вона лякала. Не усвідомлюючи, де він, хлопець підхопився, сів, широко розплющив червоні після сну очі й замилувався невимовною, майже казковою красою.

Всеньке розлоге, залите сонцем узгір’я сяяло широким, мов озеро, яскраво-червоним плесом альпійського маку.

Буйні, листаті, викохані щедротою природи мільйони квіток леліли урочистою червоною барвою, стиха погойдувалися на легенькому вітерці й збігали далеко вниз, на всю широчінь цієї відгородженої горами луки, — аж під самісінький темно-зелений масив хвойного лісу. Та Іван глянув удалину, вперед, куди треба було йти, і враз спохмурнів. Попереду, за долиною, сніговими розводами синів той же височенний Ведмежий хребет. Мабуть, він був набагато вищий за перейдений, що вже стирчав позаду, бо тінь од нього прозорим синюватим серпанком закривала половину неширокої долини. Не заступлений тепер нічим, він, майже як і вчора, лишався далеким, райдужним і недосяжним.(15)

Висновок. Почуття, стан душі, життєві цілі і мрії героїв у повісті метафорично асоціюються з природою, з краєвидами Альп, контрастними в своїй основі, несучих знаковий у художньому розумінні смисл.

 Багаті квітами й різнотрав'ям, життєдайними дарами природи розкішні неповторною красою альпійські луки. Саме на них спізнають щастя кохання (до цього вони були просто втікаючими в'язнями з табору знищення) Іван та Джулія - представники різних народів і соціальних станів (юнак був простим колгоспним трактористом з далекої і загадкової Білорусі, дівчина - донька заможних італійців, антифашистка за переконанням). Серед цієї мальовничої екзотики зароджується і нове життя. Тепло і життєдайність лук з розкішними маками дарують блаженство і незвідану радість, ті найщасливіші життєві миті, котрих їм більше не доведеться пізнати: незабаром Іван загине, даючи можливість врятуватися Джулії,  котра ще й не могла знати, що у ній зародилось нове життя -  син, якого і назве в честь батька (тобто, італійський варіант найпопулярнішого у слов'янському світі імені-Джованні).
11. Аналіз епізоду «Альпійський луг».            

- За перевалом вони потрапили на гірські луки, у тепло і красу, у повінь маків. І такий самий спокій, блаженство, безмірна ніжність наповнювали душі закоханих. То були найщасливіші миті їхнього життя. Десь далеко, за перевал відступили війна, гестапівці, вовкодави, голод, спрага. Були тільки Він і Вона.

- Разом провели Іван і Джулія провели всього три дні. Це мало з погляду звичайної людської мірки, але у справжнього щастя інший вимір.

 (Переглянути епізод фільму – чорно-білий)

  - Які почуття охопили хлопця в цей момент?(туга, самотність, радість, щастя)

-Віднайдіть в тексті цитату.с 100

Учитель: Режисеру удалось передать гостроту цього моменту.

12.За текстом відтворити палітру фарб Розділ 15

- Як за допомогою кольорів можна змалювати кохання серед жахів війни? 

- Якими почуттями переповнена їхня зустріч ?

-Підтвердіть словами тексту с.101

Висновок

- На час ми забуваємо про те, за яких обставин зустрілися і полюбили один одного герої. Та й вони самі немов забули про оточуюче їх жорстокої реальності. Навколо них – казкова краса: пишність природи, луки альпійських маків, сонячне світло і тепло. Світлий пейзаж символізує натхненність, чистоту і святість почуттів героїв. У всьому світі, серед “дрімучої первозданності гір” – тільки вони двоє і їх любов, і немов відступає тривога і відчуття небезпеки.

«Лежачи на траві, Іван гладив і гладив її вузьку, нагріту сонцем спину, дівчина, притулившись до його грудей, терлась гарячою щокою об його розсічене осколком плече… Вона щось шепотіла незрозуміле, але Іван розумів усе».

Виразне читання уривку повісті «Перше кохання». Слайд №23

 -Хто б міг подумати, що вона за два дні стане для нього тим, чим не стала жодна землячка, заполонить його душу в такий, здавалося б, зовсім невідповідний для цього час? Хіба міг він передбачити, що в свою четверту втечу, рятуючись від загибелі, так несподівано спіткає своє перше кохання? Як усе заплутано, перекручено, перемішано на цьому світі. Невідомо тільки, хто перемішав усе, інакше як би сталось оце — в полоні, на порозі смерті, з чужою незнаною дівчиною, людиною іншого світу

13.Символічні образи  Слайд  №24

На Україні мак - символ кохання, в Білорусі збережений обряд на весіллі роздають кашу з пшона і маків, яка приносить щастя.

В Німеччині є повір’я, ніби мак завжди росте на полях минулих битв.

Небо – символ Бога , провидіння, сили, що керує світом, справедливість, вічність, краще, що є в душі людини.

Імена: Джулія (Джульєтта)- кучерява, пишна; Іван – божа милість.

Образ провалля – символ смерті, що перекреслює усі надії і сподівання.

Слово вчителя

- З’явилася надія на щастя, але ледь помітна тривога не покидає героїв.

- Як закінчується історія кохання героїв повісті?

Учень  Слайд №25

- Смерть була за один крок. Божевільний німець - в’язень привів за собою есесівців. Відступати, тікати вже не було куди — перед ними прірва, на дні якої білів сніг. Іван штовхнув туди Джулію: «Стрибай на сніг!», — а сам зустрів смерть.

 Слово вчителя.

- Здавалося б, що війна і кохання — речі несумісні. Та якщо навіть війна не могла спалити в людських душах високі чисті почуття, то життя непереможне. Іван загинув, та Джуліі пощастило врятуватися, у неї народився син Джованні. Життя продовжується.

14.«Мікрофон».

 - Чи має право на щастя людина на війні?

- Що перемогло в цьому творі: Добро чи Зло ?

 Висновок:

- Любов і жертовність сильніші за смерть, вони відкривають людині справжній смисл життя, роблячи її могутньою і прекрасною, дають можливість пізнати щастя навіть серед перенесених страждань, серед жорстоких випробувань. Саме любов допомагає осмислити красу і велич світу, котрий потребує порятунку від земного Зла, від руйнівних сил чийогось безумства, молоху війн, фінал повісті не песимістичний. Він насичений вірою автора в те краще, що є в людині.

15. Читання уривку з тексту: лист Джулії  Слайд №26

Епілог – у формі листа Джулії до рідних Івана – це біль, це вирок війні, це зізнання в коханні до всіх живих.

 18. Рефлексія. "Палітра емоцій"

Слайд №27

-   Із поданого переліку вражень, почуттів необхідно вибрати три слова, що відповідають настрою учнів в цю хвилину:

 замріяність, співчуття, захоплення, спокій, переживання, радість, легенький смуток, журба, розчарування, світла печаль, умиротворення

Людина має право на любов, щастя.

19. Складання асоціативного куща до слова «мир».

життя                                зустріч                                     радість кохання                               мир                добробут            майбутнє         народження                                       

ІУ. Домашнє завдання. Слайд №28

1. Прочитати розділ підручника, дати відповіді на питання.

2.Знайти і виписати крилаті вислови про сенс життя людини.

3. Творча робота. Написати листа до Джулії

ІV. Підсумок 

-  Вічно незгасаючий біль матерів, діти яких не повернулися з війни, знайшов своє відображення в «Баладі про мальви» українського композитора В.Івасюка. Пісня, яку ми будемо слухати сьогодні, написана через 30 років після перемоги над фашизмом, але актуальність свою не втратила і сьогодні. Звучить пісня Івасюка «Балада про мальви»

Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням. Це шана найкращим синам і донькам нашої Батьківщини, які не злякалися і пожертвували собою заради рідної землі.

Лін Костенко:„А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни”

Нам треба жити кожним днем.

Не ждать омріяної дати.

Горіть сьогоднішнім вогнем,

Бо "потім" може й не настати      

 

Півнянска  загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

Розробка уроку на тему:

«Образи Івана Терешка і Джулії. Протиставлення сили дружби й кохання світу насильства (за повістю В. Бикова «Альпійська балада»)» (7 клас)

 

 

Підготувала  вчитель

зарубіжної літератури

Півнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Гришко Валентина Никифорівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016 рік