Урок. "В. Рутківський. “Джури козака Швайки”"

Урок  29

      Тема уроку. В. Рутківський. “Джури козака Швайки”

      Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю В.Рутківського, першою книжкою його трилогії; поглибити знання про минуле нашого народу; розвивати навички аналізу художнього твору, творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення; прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого нашого народу.

      Тип уроку: засвоєння нових знань.

      Методино-дидактичне забезпечення: мультимедійна презентація про     В.Рутківського, історична трилогія для дітей В. Рутківського у трьох книгах:  «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»; роздруковані окремі розділи книги  I та ілюстрації до неї.

Перебіг уроку

Оголошення,представлення теми та очікування навчальних результатів.

Слово вчителя.

2. Дослідницько-пошукова робота в групах.

 

5. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”
6. Літературна вікторина за романом «Джури козака Швайки»

ІV. Етап організації виконання плану

Слово вчителя.

 На минулому уроці ви отримали випереджальне завдання: опрацювати біографію письменника. Творча група учнів узагальнила опрацьовані результати у вигляді інтерв’ю з письменником. Тож давайте їх заслухаємо.

1. Літературна гра «Інтерв’ю з письменником Володимиром Рутківським»

Кореспондент. «Важкий шлях до визнання в українській літературі! Працюючи з року в рік, щодня горблячись над письмовим столом, дочекатися слави у... 70 років!               Саме так виглядає ситуація з одним з найкращих українських дитячих авторів Володимиром Рутківським. Про літератора почали говорити після виходу в «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–Зі» його книжки «Джури козака Швайки»...

  Кожна людина починається з дитинства, з перших батьківських уроків. Розкажіть, хто Ваші батьки.

В.Рутківський.  Батько, Григорій Якович Рутківський, все життя писав в анкетах, що він круглий сирота, лише в 1990-х признався мені, що його сестра, старші брати в 1921 році перебралися з території радянської України до білої Польщі. Але про це казати не можна було, інакше його життю, життю його сім’ї загрожувала доля «ворогів народу».

Мати, Ганна Кирилівна Заболотна, походила з давньокозацької родини і вирізнялася неабиякою силою. Пам’ятаю: коли треба було перенести з місця на місце важенну колоду, мати бралася за товстий кінець, а ми з братом (я — випускник школи, знаний в селі футболіст, брат — восьмикласник, початківець зі штовхання ядра) парилися над тонким. Всю війну мати , як і інші жінки, бо чоловіки воювали, ставила нас із меншим братом Віктором на ноги. Про ті далекі воєнні часи я написав повість «Потерчата».

Кореспондент. Пане Володимире, ваше дитинство припало на роки, не надто щедрі на книжки для дітей… Хто справляв на вас «літературний» вплив у той час?

В.Рутківський.  Першою книжкою, назву якої я запам’ятав на все життя, був «Кобзар». Мама виймала його зі скрині, коли окупаційними вечорами до тітчиної хати, де ми тоді мешкали, збиралися сусідки. А вже пізніше, коли матері дали кімнату при школі, ми добралися до шкільної бібліотеки.

Вона була у великій шафі в кінці коридору. Позаду неї відійшов шматок стінки, і ми в щілину витягали вірші Маяковського, «Шхуну «Колумб»        М. Трублаїні, грубий том  казок усього світу про відьом, тоненькі дитячі книжечки з чудовими кольоровими ілюстраціями, написані німецькою мовою.

За цими ілюстраціями я вигадував братові такі історії, яких у книжках, напевне, не було. Пізніше, коли повернувся з війни батько, завзятий книголюб, книжки у нас не переводилися. Потяг до них був нашою сімейною рисою.

Кореспондент. Коли ви вперше написали свій твір?

В.Рутківський.  До віршування я був прилучений років у чотири, це було наприкінці літа 41 року. Якраз жили ми тоді в Глиняному Лубенського р-ну на Полтавщині. Коли німці підходили до села, ми з матір’ю почали втікати. Нас десь спіймали по дорозі, назад погнали. Коли приїхали – все розграбоване. У мене багато іграшок було, все-таки син директора школи і вчительки. Мені сказали, що мої іграшки забрав небіж поліцейського. Ну, я зібрав таких, як сам, зірвиголів 4-5 років, і пішли ми відвойовувати мої іграшки. Знайшли цього хлопця, потовкли писком у землю, сказали, щоб він не крав, забрали іграшки. І в цей час він кричить: «Дядьку, вони мене вбивають!» Дивимося – через греблю йде якась людина з рушницею. Ми не встигли збагнути, як він знімає рушницю і по нас починає стріляти. Хлопці втекли, а я біжу один по вулиці і відчуваю, що ось-ось він мене наздожене і багнета всадить. Не встиг я збагнути, як заговорив віршами: «Ой, рятуйте, добрі люди! Ой, пропаща я ж людина!» Отак я прилучився до віршів».

Кореспондент. Чому ви пишете історичні твори для дітей?

В.Рутківський. Як тільки з’явилася найменша можливість, я взявся за свій давній задум – довести дітям, що історія нашого народу нічим не поступається історіям інших народів. Так на сторінках журналу «Однокласник» у 1991 р. з’являється повість «Сторожова застава». Згодом, у 1995 р., там само друкують скорочений варіант роману «Джури козака Швайки». У 2004 р. у видавництві «Зелений пес» побачила світ трилогія «Сині води». А 2007 р. українське видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» видало повний текст «Джур…». У цьому ж видавництві у 2009 році вийшло їхнє продовження — «Козаки-характерники». Зараз я закінчую роботу над казковою трилогією, де поруч з дітьми діють персонажі українського фольклору.

Кореспондент. За Вашими книгами можна було б створити фільм. Чи є якісь пропозиції від кіносценаристів?

В.Рутківський.  У 2013 році кінопроект за романом «Сторожова застава» переміг у 5-му конкурсі Державного агентства з питань кіно, отримавши часткове фінансування. 2015 року екранізацію мають презентувати в кінотеатрах України. Режисером майбутнього фільму буде Юрій Ковальов, сценарій писатиме відомий український дитячий письменник Сашко Дерманський.

Кореспондент. Будемо з нетерпінням чекати екранізації. А Вам, Володимире Григоровичу, успіхів і творчих звершень. Дякую за інтерв’ю.

 

2. Дослідницько-пошукова робота в групах.
   1. Завдання для групи “Дослідники”.

• Прочитати уривок із твору і дати відповіді на запитання.

•  Коли відбуваються події?(Перший розділ вказує, що події відбуваються в березні 1487 року.)
• Хто такі козаки? Як про це говориться у книзі?

(У Воронівці так повелося здавна: як тільки висівали в землю зерно, найметкіші хлопці збивалися у ватагу і йшли у дніпровські плавні полювати на звіра чи ловити рибу. Раніше це називалося здобичництвом. А тепер, хоча хлопці займаються все тим же, чомусь називається козакуванням. Саньків далекий родич і сусіда дід Кібчик казав таке:

– По-татарському козак – це вільна людина, котрій і сам чорт не брат. Хоче – звіра полює, хоче – візьметься за шаблюку і йде на ногайця.)

Крім того, здобичник повинен був, повернувшись додому, десяту частку здобутого сплатити старості. А в плавнях знаходилися й такі, що хотіли поживитися за чужий рахунок.

Отже, зможемо тепер сказати, що козаки – це колишні землероби.

 

Козаки

 

 

У дніпровських плавнях Захищалися від  Захищалися

ловили й в’ялили рибу, татар; об’єднавшись, від грабіж-

полювали на звіра захищали від ників.

(бобра, видру, куницю), татар рідну землю.

добували мед

2. Завдання для групи “Лінгвісти”.

• робота із тлумачними словниками.

У творах на історичну тематику часто зустрічаються застарілі слова. Автори свідомо це роблять, щоб читачі якнайкраще змогли уявити ті давні події, перенестися у ті часи. Для роботи над змістом книги нам треба знати значення деяких слів. Тому проведемо невелику словникову роботу.

Термін «козак» уперше зустрічається в джерелах XIII ст. У перекладі з тюркської означає «одинокий», «схильний до розбою, завоювання». Існують й інші трактування цього слова. Так, у словнику половецької мови за 1303 р. це слово перекладається як «страж», або «конвоїр».

У 1490 р. слово «козак» уперше з'явилося в Україні на означення людей, що ходили в степ за здобиччю або боротися з татарами.

Джу́ра (чура) — в Україні в 16—18 століттях — зброєносець, помічник у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом з козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Первісно джура іранське слово, що означає товариш, в українську потрапило як запозичення з татарської.

Характе́рник, химоро́дник, галдо́вник («галдувати» — чаклувати) або заморо́чник (вмів напускати «морок» — туман, сон) — назва віщуна, чаклуна на Запорозькій Січі, який займався не лише ворожінням, але й лікуванням поранених козаків, їх психотерапією та фізичною підготовкою, про що існує ряд історичних свідчень очевидців, народних легенд та переказів.

Швайка – те саме, що й шило.

Уруські села (татар.) – українські села.

Ногайці, ординці – татари.

Плавні – заболочені, порослі очеретами береги річки, що затоплюються під час повені. 

3. Завдання для групи “Театрали”.

• виразне читання  повісті в особах.
  4. Завдання для групи “Літературознавці”.
• робота над теоретичним матеріалом.
• визначення композиційних елементів  прочитаних розділів повісті за схемою:

3.  Евристична бесіда ( робота над змістом розділів роману: “Ворожбитське життя”, “Сатанинський гриб”, “Ясир”, “У кайсацьких пазурах”). Обговорення прочитаного.

• Чому хлопцям довелося покинути рідну Воронівку?

 (Щоб порятувати односельців, вони налякали пана Кобильського і його челядників, що йдуть татари. Пан швидко втік із села, але такого жарту хлопцям не пробачив.).

• Як хлопці вперше зустрілися зі Швайкою?

(Зі сховку хлопці спостерігали, як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет, скаламутили воду, а «козак усе не хотів знаходитись». Хлопці подумали, що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям. Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом від стовбура відвалився шмат кори і з  дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив, а от друзі добряче здивувалися, бо бачили його вперше. Швайка, а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам подасться своєю дорогою. Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися.)

• Хто ж такий Пилип Швайка?

 ( справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника).

• Хто є найвірнішими друзями й помічниками Швайки?

(Кінь Вітрик, вовк Барвінок, Грицик, Санько, дід Кудьма.)

• Крім татар, чи є ще у Швайки вороги?

(Так, є. Це пан Кобильський, канівській староста, і його слуга Юзеф Тишкевич).

• Хто такий Тишкевич? Чим він небезпечний для козаків?

(Служить двом хазяїнам: панові Кобильському та татарському вельможі Іслам-беку, навіть має його охоронний знак, наводить татар на українські села, продає татарам відомості про козаків, грабує у плавнях одиноких добичників (з дозволу і покровительства пана Кобильського). Підступний і жорстокий.)

 

4. Фізкультхвилинка.

Гра «Пінг-понг» (Учні стають у коло. Один із них має заздалегідь підготовлені нескладні запитання за змістом повісті, відповісти на які можна одним словом. Даючи запитання, кидає невеличкий м’ячик одному з товаришів, котрий, називаючи відповідь, повертає м’яч назад).

5. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”

• Визначте тему твору.

( Розповідь про боротьбу українських  патріотів проти татарських завойовників, показ лицарських чеснот українських козаків).

• Визначте головні думки твору.

(Возвеличення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів; засудження зради.

Уславлення справжніх патріотів, які не шкодують життя заради свободи, волі, незалежності рідного краю).

6.  Літературна вікторина за романом «Джури козака Швайки»

1. В якому столітті відбувається дія роману?

13 ст.; 14 ст.; 15 ст.

2. Про яку історичну подію згадується у творі?

 Нашестя Батия. Битва під Синіми Водами. Повстання Наливайка.

3. Де жили Санько, Грицик і Демко?

 У Києві. У Воронівці. У Переяславі.

4. Що означає татарською мовою слово «козак»?

 Вільна людина. Воїн. Мисливець.

5. Ким був козак Швайка?

 Отаманом перших козаків. Кобзарем. Розвідником-вивідувачем.

6. Хто врятував Швайку від татарської погоні?

 Вовк Барвінок. Демко. Санько.

7. Яке прізвисько отримав Демко від діда Кібчика?

 Богатир. Манюня. Дурна Сила.

8. Чому Грицик і Санько змушені були тікати з села?

 Рятувалися від гніву пана Кобильського. Шукали пригод. Втікали від татар.

9. Хто водночасно служив і татарам і шляхті?

 Швайка. Дід Кудьма. Тишкевич.

10. Чому навчав Санька дід Кудьма?

 Ворожбі і знахарству. Військовій справі. Грі на кобзі.

11. Хто був першим джурою козака Швайки?

Санько. Демко. Грицик.

12. Про кого козаки вирішили: «На острові їх тут не буде»?

 Про татар. Про ляхів. Про жінок.

13. Як називалося житло козаків?

 Хата. Курінь. Січ.

14. Якому герою належать слова: «...Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лише у тім, що все сирі гілки трапляються»?

 Швайці. Дідові Кудьмі. Дідові Кібчику.

 

ІV. Контрольно-оціночний етап

1. Вправа «Незакінчення речення»:

- Сьогодні на уроці я навчився…

-  Сьогодні на уроці я зрозумів…

- На наступному уроці хотів би…

2. Побажання

• собі
• однокласникам
• учителю

 

3. Домашнє завдання:

• Прочитати  розділи повісті „Санькова ворожба“, „Пастух Рашит“, вміти переказувати зміст;
• за бажанням скласти кросворд за твором або виконати ілюстрації до прочитаних розділів;
• дібрати цитатний матеріал до характеристики персонажів.