Урок. "В Рутківський. “Джури козака Швайки”. Образи головних героїв."

Урок  30

      Тема уроку. В Рутківський. “Джури козака Швайки”. Образи головних героїв.( засоби характеристики персонажів у художньому творі. Розкриття лицарських чеснот українських козаків. Українське козацтво і світ)

     Мета: завершити знайомство учнів із першою книгою трилогії сучасного українського письменника В. Рутківського; охарактеризувати образи  повісті; з’ясувати стосунки між різними поколіннями в творі; вдосконалювати вміння школярів аналізувати образи, добирати цитати з тексту на підтвердження власних думок; переказувати зміст окремих епізодів; розповідати про звичаї та вірування українських козаків; пояснювати поєднання у творі фантастичного і реального; характеризувати героїв; знаходити і коментувати роль художніх засобів в описах природи, портретах персонажів,виховувати кращі моральні цінності, повагу до рідних, уміння самореалізації в ім’я добра.

     Тип уроку:   узагальнення вивченого матеріалу.

     Методично-дидактичне забезпечення: історична трилогія для дітей      В. Рутківського у трьох книгах: «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури і підводний човен»; роздруковані окремі розділи книги  I та ілюстрації до неї.

Перебіг уроку

Гей, козак-козаченько,

Та й хоробре серденько,

Ой, міцні в  нього руки –

Ворогам для науки!

                                                        Я. Яковенко

І. Етап орієнтації.

З’ясування емоційної готовності до уроку (словесний настрій).

Оголошення,представлення теми та очікування навчальних результатів.

1. Робота з епіграфом.

• Які ключові слова в епіграфі ви можете виділити? (Хоробре серденько, міцні руки.)
• Як ви розумієте вказані слова?

2. Мозковий штурм „Згадати все“  (Відповідати  „так“ або „ні“)

1. Події відбуваються  у селі Воронівка  та його околицях („так“)
2. Вітриком звали коня  Тишкевича („ні“)
3. Грицик був характерником („ні“)
4. Демко мав прізвисько Дурна сила („так“)
5. Дід Кудьма вчив Санька ворожбицтву („так“)
6. Швайка вмів прикидатися заможним татарином („так“)
7. Вовка Пилипа Швайки звали Барвінок („так“)
8. Тишкевич втік від козаків до татар („ні“)
9. Козаки вирішили створити укріплену фортецю на Хортиці („так“)
10.  Рашит  зрадив козаків („ні“)
11.  У Грицика й Санька були дерев’яні  шаблі („так“)
12.  Вирвизуб, Мацик, Коцюба – жителі села Воронівки („ні“)

ІІІ .Етап проектування

1. Проблемно – пошукове завдання.
2. Робота з текстом.
3. Прийом “Втілення в образ”.
4. Робота в групах. Метод “ Кола Вена”.
5. Дослідження- характеристика образу Швайки.
6. Творче завдання.
7.  Лексико-фразеологічна робота.

ІV. Етап організації виконання плану

1. Проблемно – пошукове завдання.

• Чи є гумористичні моменти у творі? З ким із героїв твору вони найбільше пов’язані?

(Так, у творі багато епізодів, які викликають усмішки чи навіть сміх. Вони пов’язані найбільш з Демком Дурною Силою, його дідом Кібчиком, з мамою Санька тіткою Мокриною; а в одному епізоді навіть з Тишкевичем і паном Кобильським.)

• Які звичаї і вірування українських козаків описані автором у творі? Знайдіть відповідні епізоди в тексті.

1. Хто з героїв твору уособлює добро? (Санько, Грицик, Швайка, козаки, Вирвизуб, діди Кібик, Кудьма). А чи впізнали ви їх?
2. Робота з текстом.

• Згадаймо, чому Санькові і Грицикові довелося покидати Воронівку?

(Пан Кобильський послав своїх челядників забрати в селян провізію, свиней, курей, корів, щоб забезпечити себе провізією під час облоги татарами свого маєтку, хлопці, щоб врятувати своїх односельців від поборів, налякали пана і його челядників криками, що йдуть татари. Пан зі своїми челядниками швидко втік з села, але такого жарту хлопцям не пробачив. Мати Санька зібрала хлопцям харчі і відправила їх з села, щоб вони деякий час не попадались панові на очі.)

• Що трапилося з хлопцями в степу?
• Що хлопці знали про козака Швайку?
• Як друзі вперше зустрілися з козаком Швайкою?
• (Зі сховку хлопці спостерігали, як татари в невеличкому озері шукали козака. Вони вирвали весь очерет,скаламутили воду, а «козак все не хотів знаходитись»

• Хлопці подумали,що він загинув, щоб не втрапити в руки ординцям.
• Коли вороги відійшли, Грицик вирішив вилізти на похилу вербу та поглянути навколо. Раптом верба чхнула, потім від стовбура відвалився шмат кори і з дупла визирнув козак, за яким гналися татари. Він упізнав воронівських хлопців, бо чув про них і бачив їх,а от друзі добряче здивувались, бо бачили його вперше. Швайка,а це був саме він, вирішив, що здасть хлопців добрим людям, а сам поїде своєю дорогою.
• Але з цього часу їхні дороги вже не розходилися).

3. Прийом “Втілення в образ”.

Учні розповідають про персонажів від імені І особи, даючи самохарактеристику за таким планом:

* ім’я та прізвище;

* вік;

*місце проживання;

* портрет;

* особливі прикмети;

* риси характеру;

* уподобання;

* відомості про рідних та друзів;

* факти біографії тощо.

3. Робота в групах. Метод “ Кола Вена”.

- На основі прочитаного та почутого на уроці покажіть за допомогою кола Вена , що об’єднує та різнить образи головних героїв Грицика і Санька. Думку підтверджуйте за допомогою цитат із тексту. (орієнтовна відповідь)

4. Дослідження- характеристика образу Швайки.

• Хто такий Пилип Швайка?
• У чому проявляється уміння, майстерність козака?
  1.        Заповніть таблицю за опорними словами.

• Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного невловимого козацького винахідника.

5.Творче завдання.

• Уявіть, що ви знаходитеся серед героїв роману «Джури козака Швайки». Чи були моменти, коли вам хотілося втрутитися в перебіг подій, дати якусь пораду, щось змінити? Якщо так, то коли це траплялося і якими були б ваші вчинки, поведінка?

6. Лексико-фразеологічна робота.

6.1.Пояснити значення фразеологізмів.

Забивати баки, витрішки справляти, герць (поєдинок), саламаха (рідка страва з завареного на воді борошна), показати, де раки зимують, зчинилася веремія (галас з метушнею), тягти кота за хвіст (зволікати), ґандж (вада, недолік), встигнеш з козами на торг (нема потреби поспішати).

6.2. Прочитайте пейзажні описи в тексті  твору.Які художні засоби використав автор?

6.3. Знайдіть прислів’я в тексті . З’ясуйте їхню роль у розкритті головної думки твору.

6.4. Які порівняння використав автор для характеристики персонажів твору? (А дід гасає, мов курка з яйцем. То захопили б нас татари, як ластів’яток у гнізді  А ми їх б’ємо, як куріпок. Тільки стиха повискували тоненькими, як у новонароджених цуценят, голосами. Уздрівши Швайку з хлопцями, забув про все і, наче молодий, кинувся до них.  Ще прохромите, мов хруща.  А ще Швайка велів передати, що обдурили його ординці, як малу дитину.  Татари розташували полонених по рівному, як долоня, місці. Грицик підхопив мішок, і вони з Саньком, мов два вужики, заструміли до вартового. Бач, відшмагав його Саїд,  - мурза, мов сидорову козу .  Накочуються і щезають, мов дніпрові хвилі в піску. За мить перші татари висипали з очеретів, мов зграя наполоханих горобців. Ич, понадувалися, як жабенята перед дощем, - кепкував з них Вирвизуб.

6.5. Виділіть метафору в реченні: «Проте й грудень уже минув, і січень крижаним холодом дмухнув на землю – а татарів не було видно» .

ІV. Контрольно-оціночний етап

1 . Міні-проект

Завдання для першої групи.

Презентувати кодекс честі для нащадків козаків.

     Завдання для другої групи.

Презентувати роман-трилогію “Джури козака Швайки”.

2. Мікрофон

-Що вас найбільше вразило чи здивувало в книзі?

-Що найбільше сподобалось, запам’яталося?

-Мене найбільше вразило….

-Мене найбільше здивувало….

-Мені найбільше сподобалося….

-Мені найбільше запам’яталося…

Домашнє завдання

1.Написати невеличкий твір на тему «Мої враження від книги «Джури козака Швайки».

2.Опрацювати біографію Анатолія Кичинського у формі запитань.