Урок "Василь Стефаник. Новела "Камінний хрест"

Урок української літератури в 10 класі

(рівень стандарту)

Тема уроку: Новела В. Стефаника ''Камінний хрест''. Психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Багатозначність образів.

Мета: з'ясувати причини еміграції галицького селянства до Канади; розкрити трагізм долі Івана Дідуха, поглибити знання учнів про експресіонізм; удосконалювати в учнів навички ідейно-художнього аналізу прозового твору, уміння узагальнювати, робити висновки, працювати самостійно з додатковою літературою, проводити паралелі із сучасністю; розвивати усне мовлення, творчі здібності, емпатію; виховувати любов до Батьківщини, почуття національної свідомості й гідності.

Міжпредметні зв’язки: еміграція селян Галичини до Канади – історія України, географія

Мистецький контекст: кінематограф (фільм «Камінний хрест», реж. Л. Осика), образотворче мистецтво (картина «Крик» Е. Мунка)

Розвиток компетентностей: спілкування державною мовою, інформаційно-цифрова компетентність, соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури.

Обладнання: медіапрезентація (за посиланням: https://docs.google.com/presentation/d/1ess0z7js2opyMxdZJrugIjrqOVcA7I2q/edit?usp=sharing&ouid=107578400984015437508&rtpof=true&sd=true), мапа України, серця-стікери, карти самооцінювання.

Тип уроку: урок-дослідження

Перебіг уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми і мети уроку

-         Як ви розумієте вислів «Нашого цвіту по всьому світу»? З чим він пов’язаний?

 Сьогодні ми розглянемо ще одну сторінку історії нашої багатостраждальної України. Тема нашого уроку: новела В. Стефаника ''Камінний хрест''. Психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Багатозначність образів (робота в зошиті).

ІІІ. Актуалізація опорних знань

     Запитання до учнів:

-         Який художній напрям розвивається в мистецтві наприкінці ХІХ- початку ХХ століття?

-         Чим була зумовлена його поява?

-         Які течії модернізму ви знаєте?

-         Хто їх представляє в українській літературі?

-         Як ви думаєте, чому В. Стефаника названо Бетховеном українського села?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Епіграфом до уроку є рядки:        

            Летять журавлі щастя-долі шукати.

                 Летять восени у далекі світи,

                 Й не знають, чи вернуть до рідної хати,

                 Щоб місце під сонцем для себе знайти. 

Ті журавлі –  наші земляки, українці, розкидані по Америці, Бельгії, Бразилії, Канаді, Чехії, Польщі…Під час уроку ми маємо дослідити проблему еміграції українців наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., з’ясувати історію написання твору, скласти паспорт твору, охарактеризувати систему образів новели, поглибити знання про експресіонізм, виявити зв’язок твору з різними видами мистецтва, визначити актуальність твору. А допоможе нам дослідити тему прийом «Кроссенс».

    Ви бачите 9 квадратів, у них з’являтимуться символічні ілюстрації, пов’язані між собою. Кожна з них вимагає пояснення. Під час виступів співдоповідачів у зошитах фіксуємо важливу інформацію.

Квадрат 1.  – Що символізує ілюстрація?

Повідомлення учнів (прийом «Кроссенс»)

1.  Еміграція українців наприкінці ХІХ – початку ХХ століття

    Українці почали масово емігрувати на Захід наприкінці ХІХ століття. Першими переважно до США виїжджали мешканці Східної Галичини та Закарпаття. Еміграція здебільшого була зумовлена економічними причинами (аграрне перенаселення, масове зубожіння українського населення, сповільнені темпи розвитку економіки, низький життєвий рівень, висока смертність та ін.).

   До Першої світової війни до США емігрували півмільйона українців. Популярними були також Канада (туди до 1914 року виїхали 170 тисяч українців), Бразилія (40 тисяч), Аргентина (10 тисяч).

  Українське заселення Канади має чітко зафіксовану дату початку — 7 вересня 1891 року. Того дня у порту Галіфакс із пароплава "Ореон" зійшли перші українські емігранти.  Ініціатором масової міграції українців до Канади вважають Осипа Олеськіва. Він відвідав країну 1895 року. Вражений її можливостями для розвитку сільського господарства, читав публічні лекції, видав брошури-настанови "Про вільні землі" та "Про еміграцію". Масова еміграція розпочалася через чотири роки, коли для сезонних робіт до  Канади приїхало 15 тисяч бідних селян. Вони працювали на кавових плантаціях, на будівництві залізниці.

    Українці-емігранти, які селилися на безлюдних місцях у Західній Канаді, одержували гомстеди (законодавчі акти, що надавали право на отримання державних земель для особистого зайняття сільським господарством з зобов'язанням мешкати на власній фермі). Вони отримували право на земельну ділянку (приблизно 65 га), яку треба було зробити придатною для господарювання і проживання. Так утворювалися цілі поселення. Як і українці-першопоселенці в США, їхні земляки в Канаді одне з перших своїх селищ також назвали Україною.

2. Історія написання твору

    Ще будучи студентом Краківського університету, Василь Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відправлявся на чужину під тужливий спів.

    У листі до своєї дружини Ольги Гаморак від  21 квітня 1899 року В. Стефаник писав: «У п’ятницю приїхало їх 800 душ ранісінько, не вилізали з возів, але випадали, не сідали до другого поїзду, але здобували його штурмом. Жінки бігали і верещали за згубленими дітьми, урядники одного-двох мужиків силоміць пхали до воза, хоть той молив їх, що жінка з дитиною десь пропала…». Такі картини В. Стефаник часто спостерігав. Вони мучили його, не давали не тільки спати, а й жити.

    У листі до О. Кобилянської Стефаник зазначив: “ Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між серцем емігранта і селом його”.

    Новела “Камінний хрест” була  написана в лютому 1899 року. В основу твору покладено справжній факт. Штефан Дідух, односелець письменника (в новелі—Іван), емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть у Русові.

3. Експресіонізм

     Експресіонізм (фр. expression — вираження, виразність) — літературно-мистецька течія авангардизму, що сформувалася у Німеччині на початку ХХ століття.

     Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій.

     У живописі яскравим прикладом експресіонізму вважається картина «Крик», або «Зойк», створена в 1893 році норвезьким художником Едвардом Мунком. Зберігається в Норвезькій національній галереї в Осло. На ній зображено агонізуючу від жаху постать людини на тлі криваво-червоного неба. Тлом для твору є пейзаж фіорду Осло, що відкривається з пагорба Екеберг в Кристіанії, Норвегія. Художник розповів про мотив написання полотна: «Я прогулювався стежиною з двома товаришами, саме заходило сонце, і раптом небо налилося кров'ю, я спинився, відчувши страх, та обперся об огорожу, — повсюди була кров і язики полум'я над синьо-чорним фіордом і містом, мої друзі крокували далі, а я, тремтячи від жаху, стояв і відчував безкінечне голосіння природи».

     У літературі це напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску. Гротеск - це художній засіб, який полягає в сильному викривленні зображуваного, суттєвому перебільшенні чи применшенні його ознак, поєднанні різких контрастів. В українській літературі засновником експресіонізму вважають Василя Стефаника. Пізніше його розвиватимуть Осип Турянський, Тодось Осьмачка, Микола Куліш та інші.

4. Паспорт твору

Автор – Василь Стефаник

Рік написання – 1899

Літературний рід: епос.

Напрям, стиль: модернізм, експресіонізм.

(Ознаки експресіонізму у творі Стефаника: дослідження сенсу страждання, відчуття болю, які спонукають людину до пізнання суті свого існування; емоційна загостреність зображуваного, напружений драматизм ситуації.

    Жанр твору “Камінний хрест”: психологічна новела (студія, тобто художнє дослідження душі головного героя).

    Тема “Камінний хрест”: еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. Прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з виїздом до Канади.

     Проблематика твору:

-          життя і смерті;

-          економічної хвилі еміграції;

-          влади землі над людиною;

-          зв’язку з рідною землею;

-          соціальна проблема масового зубожіння селян, що привело до виїзду з океан.

    Сюжет і композиція новели.

    Події відбуваються наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.

Твір складається із 7 розділів. Мовлення автора зведене до мінімуму, він одразу вводить читача у хід подій. Говорять, згадують, роздумують самі персонажі. Важливу роль відіграють монологи та діалоги. Через уривчастість оповіді читач дізнається, що селянин Іван Дідух покидає рідну землю, щоб переїхати до Канади в пошуках кращого життя (на вмовляння дітей і дружини).

     Перший розділ новели виконує функцію експозиції, вона ознайомлює читача з долею героя: тут подано портрет Івана Дідуха й авторські екскурси в його біографію. Після десятирічної служби у війську Іван повертається в село і стає ґаздою на залишеному в спадщину кам’янистому горбі. Люди пам’ятають Івана у вічній виснажливій праці на цьому горбі. Наступні шість розділів — епізоди сповіді Дідуха про своє життя перед запрошеним на прощальний обід селом. Одним із найяскравіших засобів індивідуалізації головного героя є його монологи, у яких домінує образ горба, на якому Іван поставив собі й дружині хрест.

     Головна ідея “Камінний хрест”: єдність селянина з рідною землею.

5. Система образів новели

Іван Дідух (Переломаний), нагадує образ міфічного Сізіфа.

Катерина – дружина Івана

діти Катерини та Івана,

кум Михайло,

селяни.

Вчитель: Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Він тонко зміг передати психологію галицького селянина, який наприкінці ХІХ вимушений був залишити назавжди рідну землю. Спробуємо дізнатися більше про самого Івана Дідуха, щоб зрозуміти його трагедію.

Сповідь Івана Дідуха

     Учень: Після 10 років служби я повернувся в село, батьків уже не застав. У спадок мені залишилася хата і горб, на якому я працював усе життя. Маю дружину і двох синів. Мене завжди пам'ятали в селі газдою, відтоді мав усе лиш одного коня і малий візок із дубовим дишлем. Коня запрягав під руку, сам себе в борозну. Так ми працювали на горбі. Бувало, сусіди кепкували з мене, бо жалів коня: сам носив гній на горб, щоб вродив врожай. У дружини і дітей були інші ділянки. Найважчу обробляв я. Все життя роб, та й роб, та й роб.

    А ще мене кличуть в селі Переломаним. Маю у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні краки стягали тулуб до ніг. А сталося це зі мною так: сонце пражить, а я колінкую з гноєм наверх, аж шкіра з колін обскакує. Піт із-за кожного волоска просік, та й так мені солоно в роті, аж гірко. Ледве я добився на гору. А на горі такий вітрець дунув на мене, але такий легонький, що аж! А підіть же, як мене за мінуту в попереці зачєло ножами шпикати — гадав, що мине! Від цієї пригоди я ходив усе зібганий у поясі, а люди прозвали мене Переломаний.

  Скільки не роби, а життя немає. Якби тільки був Бог та я. Не бачив би ні жидів, ні панів, ні ксьондзів. Били та катували наших татів та в ярма запрягали. А нам уже і кусня хліба не дають поїсти.

    Вже два роки в хаті тільки й чую: Канада та й Канада. І діти, і дружина вмовляють їхати туди. Залишити хату сиротою. Мене такий туск бере. На згадку про нас із старою я зробив кам’яний хрест і поставив на горбі. Не забувайте, приходьте до нього. Там викарбувані наші імена.

  Аліса:  Другорядні герої доповнюють образ Івана і показують різні аспекти селянського життя, соціальних проблем і національної свідомості.

До другорядних героїв належать:

 Катерина Дідух — дружина Івана, яка підтримує його в усьому і любить своїх дітей. Вона є жертовною жінкою, яка готова покинути свою батьківщину заради майбутнього своєї родини. Вона також відчуває єдність з рідною землею і танцює з Іваном перед від’їздом, виражаючи свій біль і сум.

 Сини Івана — є представниками молодого покоління, яке не має такої глибокої прив’язаності до рідної землі, як їхні батьки. Саме вони ініціювали переїзд до Канади, бо навчені грамоти, й не хотіли тяжко працювати біля землі. Тож батьки мали їх слухати і йти за ними:

«Сини, уважєєте, письменні, так як дістали якесь письмо до рук, як дістали якусь напу, та як підійшли під стару, та й пилили, пилили, аж перерубали. Два роки нічо в хаті не говорилоси, лиш Канада та й Канада. Сини не хотє бути наймитами післі мої голови та й кажуть: “Ти наш тато, та й заведи нас до землі, та дай нам хліба, бо як нас розділиш, та й не буде з чим киватиси”. Най їм бог помогає їсти тот хліб, а мені однако гинути».

    Кум Михайло — близький Івану по духу і долі чоловік, який також працював на горбі і знає його ціну. Він є другом і підтримкою для Івана, з яким він співає і розмовляє про минуле. Він також не хоче виїжджати зі свого села і залишається вірним своїй землі. Михайло є свідком і учасником прощання Івана з рідною землею, яке він сприймає як трагедію. Він також є тим, хто допомагає Івану поставити камінний хрест на горбі, який стає символом його вірності землі.

      Односельці — селяни, з якими прощаються Дідухи. Вони є свідками і учасниками трагедії еміграції, яка забирає найкращих людей з їхнього середовища. Односельці Івана Дідуха є колективним образом, який відображає різні реакції селян на еміграцію. Образи односельців Дідуха показують, що еміграція не тільки розриває сім’ї, але й розколює суспільство, яке втрачає свою цілісність і солідарність.

   Таким чином, другорядні герої новели “Камінний хрест” В. Стефаника не є просто фоном для головного героя, а є активними учасниками подій, які впливають на його долю. Вони відображають різні аспекти теми еміграції, яка ставить під загрозу національну ідентичність, культурну спадщину і духовні цінності українського народу.

6. Образи-символи

      У новелі використані образи-символи.

Камінний хрест. Образ хреста є символом страдницької хліборобської праці. (Це пам’ятник родині Дідуха, усім емігрантам; символ терпіння й титанічної марної праці; символ могили для людини, заживо похованої тяжким життям; символ страдницької долі народу-трудівника).

Біблійний фразеологізм «Нести свій хрест» означає нести всі тягарі власного життя.

Горб - Життя. Важка праця Символ рідної землі. Безкінечність страждань.

Прізвище символічне. Дідух – сніп, урожай, землероб, достаток, щаслива доля. Це те, чого не вистачало Івану та його родині. Це те, за чим він відправився у далеку дорогу – дорогу в один кінець.

Танець. Назавжди залишаючи хату, щоб «піти панувати», як з іронією зауважив Іван, він і жінка вдягаються «по-панськи». У напівбожевільному стані Іван потяг у танець свою жінку, тряс її, «як би не мав уже гадки пустити єю живу з рук». А «люди  деревеніли», побачивши цей викликаний безмежним горем напівбожевільний танець-польку.

Отой танець, у такий трагічний момент, свідчив, що Іван на грані втрати контролю над своїми вчинками, на межі божевілля. Танець І. Дідуха — символ трагізму й розпачу прощання з рідним краєм. Саме оцей божевільний танець розкриває тему народного горя, недолі й надії на краще життя. Враження ніби це танцює божевільний; кульмінаційну роль відіграє цей танець – трагедія прощання з рідною землею.

Інші символи: тужлива пісня про осіннє листя (символ туги, жалю, нещасливої долі);  кінь (муки, терпіння, безмежна працездатність, самовіддана любов до землі), хата (рідне місце, знак душевного стану родини), камінь (омертвіння душі, втрата духовного життя, сльоза, «як перла по скалі», розрив зв’язку з рідною землею), поріг (почуття героїв у крайньому, майже неможливому прояві).

7. Мовознавчий аспект

     Міграція. Термін „ міґрація ” походити від латинського слова migratio, що означає переміщення, переселення.

     Еміграція (лат. emigratio — «виселення», «переселення») — вимушена чи добровільна зміна місця проживання окремих груп людей (емігрантів, переселенців),

     Імміграція (лат. immigro — «всіляюсь», «в'їжджаю») — в'їзд громадян інших держав у країну на довгострокове перебування або постійне проживання.

      Новела – різновид оповідання, невеличкий розповідний твір, про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, яскраво вимальованою дією, невеликою кількістю персонажів.

      Лексика твору: буката (шматок, скиба), міх (мішок), трунок (діал. – шлунок), туск (діал. – туга, смуток), банно (діал. – жаль, шкода, сумно), банувати (діал. – сумувати, журитися), перебанувати (пережити горе),  заки (діал. – поки, доки), обмичу (обріжу), загата (діал. – вал, насип), газда (діал. – господар, хазяїн).

Художні засоби виразності: епітети, символи, порівняння, синекдоха ("ціла хата заридала"), метафори; художня деталь ("Він двома-трьома штрихами незвичайно яскраво зображує нам цілі драми" (Леся Українка); діалектизми; монологи; позасюжетні елементи (пісня про осіннє листя як психологічний прийом для підсилення трагізму ситуації).

8. Кінематограф

«Камі́нний хрест» — український радянський художній фільм режисера Леоніда Осики. Відзнятий 1968 року на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка за мотивами новел Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій».

Займає 5-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Нагороди:

1968 — Диплом Валерію Квасу за найкращу операторську роботу — Всесоюзний кінофестиваль у Ленінграді.

1968 — Диплом Бориславу Брондукову за найкращу чоловічу роль — Всесоюзний кінофестиваль у Ленінграді.

1995 — Перша премія Леоніду Осиці за роботу над фільмом «Камінний хрест» — кінофестиваль православного мистецтва «Золота Оранта».

1997 — режисеру Леоніду Осиці вручено Державну премію України імені Тараса Шевченка.

Перегляд уривку фільму.

-          Охарактеризуйте психологічний стан героя.

-          Якими кольорами ви б його зобразили?

Запитання до учнів:

-          Яку ілюстрацію, на вашу думку, слід розмістити  в центрі квадрата?

9. Василь Стефаник

Талант митця важко переоцінити. Читаємо відгуки майстрів слова:

«Він писав тяжко і страшно, ніби витесував потужною рукою пам’ятник своєму народу» ( О. Кобилянська).

 «…Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження» (Леся Українка).

«Камінний хрест» — єдиний відгук Стефаникового серця на трагічні для українського народу події… Але який?..» (Н. Горик).

Завдання: на основі прочитаного твору, почутого і побаченого складіть діаманту. (Приклад: 

Еміграція

далека, масова

залишати, плакати, виїжджати

туга, плач, танець, хрест

поставлений, вистражданий, залишений

трудова, тривала

Імміграція)

Запитання до учнів:

-          Чи актуальна новела «Камінний хрест» сьогодні?

-          У чому її актуальність?

Виступи учениць, яким довелося виїхати закордон.

Учениця1

     Перший час було дуже складно прийняти те, що доведеться покидати рідний дім через такі жахливі обставини. Найбільше лякав страх перед невідомим, перед тим, як усе складеться закордоном і що далі станеться з Україною. Ситуація на той момент викликала тільки негативні почуття і сильний розпач.

Учениця 2

     Коли почалась війна, я думаю як і всі, не могла в це повірити. Звістка здалася чимось нереальним. вже через декілька днів після повномасштабного вторгнення ми з мамою та молодшою сестрою вирішили їхати закордон. Я досі памʼятаю, як ми намагалися протиснутися через натовп людей, які також хотіли втекти від війни. Мені дуже запамʼятався цей день не тільки через спонтанність рішення, але й через шлях, який ми пройшли. З самого початку мого «нового життя» я не до кінця усвідомлювала всю проблему, була впевнена, що вже в літаку ми повернемося та забудемо це все як нічний жах.

   Улітку я зрозуміла, що поїдемо ми звідси не скоро, і це дуже вплинуло на моє ментальне здоровʼя, адже пережити минулий рік було дуже важко. У мене було чудове життя у Кривому Розі, чудові друзі, однокласники, я жила щасливим життям та не думала, що колись це все просто закінчиться, і, звісно,  коли це трапилося, я не була готова.

     Слово вчителя. Розлука з рідною землею - це трагедія. Василь Стефаник підняв важливу і болючу тему еміграції українців за кордон. На жаль, вона актуальна і сьогодні, адже багато наших земляків вимушені були виїхати за кордон.

Рубрика «Це цікаво»

   Сучасні письменники також торкаються цієї теми, зокрема Марія Матіос у творі «Армагедон уже відбувся», Надія Семенкович - «На паперті Колізею», Орест Березовський - «Інтернаймичка».

V. Систематизація і узагальнення вивченого

Інтерактивна гра «Коло думок»

-          Які ви пропонуєте шляхи вирішення проблеми еміграції українців за кордон?

Рефлексія «Серце» (учні прикріплюють серця на мапі України).

 - Для мене важливим є…

- Моє серце з Україною,тому що …

Письмова робота. Скласти формальне есе на тему: «Людина без Батьківщини як соловей без пісні».

VІ. Підсумок уроку

   Сподіваюся, що урок пройшов недаремно. Кожного з нас стосується доля Батьківщини. І неважливо, де ти зараз живеш - мешкаєш в Україні чи поза її межами, - думками, вчинками, усім своїм єством ти з нею, такою рідною, що аж серце стискається, такою прекрасною, такою згорьованою протягом століть і такою незбореною, яку знає весь світ і якою так пишаємося ми.

   На долю кожного покоління українців випадають складні випробування, які треба подолати з гідністю. Ми, на жаль, не виняток. Україна сьогодні знову в огні. В. Залужний сказав: «Нам ще буде дуже тяжко, але точно вже ніколи не буде соромно». Україна бореться за свободу, своє майбутнє. А майбутнє нашої держави – ви. Тож, маю надію, що зростає нова генерація українців, яка зробить свій вагомий внесок у розвиток нашої країни.

VІІ. Оцінювання

Учні виставляють набрані бали в картку самооцінювання. Оцінку за есе виставляє вчитель.

Картка самооцінювання

ПІ учня___________________________________

VІІІ. Домашнє завдання

Виконати тестові завдання. Прочитати новелу В. Стефаника «Новина», визначити в ній риси експресіонізму.