Урок з історії Всесвітньої для учнів 6-х класів з Особливими освітніми потребами.
Автор: Воробйова Ольга Володимирівна, учитель історії санаторної школи-інтернату І-ІІ ст. №22, м.Київ
Тема уроку: Велика грецька колонізація
Мета:
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, атлас, стінна карта «Велика грецька колонізація», ілюстративні матеріали.
Основні терміни та поняття: колонізація, колонія, місто-метрополія.
Основні дати: VIII ст. до н. е. — початок Великої грецької колонізації; VII ст. до н. е. — заснування перших грецьких колоній на українських землях.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель знайомить учнів із темою й основними завданнями уроку.
II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Варіант 1. Розгадування ребусів (поліс, тиранія, демос)
4=С
ВАРІАНТ 2
Бесіда за запитаннями
1. Якими були причини розгортання боротьби між демосом і знаттю?
2. Що зумовило появу влади тиранів? Чиї інтереси захищали тирани? Чому їхня влада була нетривалою?
3. Чому з Греції формується полісний устрій?
4. Опишіть зовнішній вигляд воїна-гопліта.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Як вам уже відомо, у Х—VIII ст. до н. е. фінікійські мореплавці-торговці створили колонії на островах Середземного моря, а також на його південному та західному узбережжях. Однак невдовзі в них з’явилися конкуренти — греки.
Уже в VIII ст. до н. е. грецькі міста заснували свої колонії на берегах Апеннінського півострова, розташованого на захід від Греції.
Грецькі міста виникли й на єгипетському березі — у дельті Нілу. Звідси до Греції вивозили єгипетський хліб, папірус, лляну полотнину. Єгиптяни перепродавали грекам слонову кістку, пахощі, лікарські рослини та чорношкірих рабів. У Греції казали: «Елліни розселилися на берегах Середземномор’я, як жаби навколо ставка». Період із VIII до VI ст. до н. е. вчені називають часом Великої грецької колонізації.
Чому ж десятки тисяч греків залишали рідну Елладу й ви-рушали до далеких заморських країв?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕІАЛУ
План
1.Причини Великої грецької цивілізації
2.Напрямки Великої грецької цивілізації
3.Грецькі міста – колонії в Північному Причорномор`ї
1.Причини Великої грецької цивілізації
Вчитель:
У 8-6 століттях до н.е. греки почали активно засвоювати нові поселення на берегах Середземного та Чорного морів. Причиною перенаселення стало те, що населення Еллади зростало, і селянам не вистачало земель, щоб усіх прогодувати. Цей період отримав назву Велика грецька колонізація.
Проаналізувавши схему та переглянувши відеосюжет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=0PdSDQhUQeo учні самостійно систематизуються причини колонізації в зошит.
Робота з термінами
Велика грецька колонізація (VIІІ-VI ст. до н .е.) — процес заснування грецькими полісами власних поселень на нових землях.
Колонії (античні) — поселення, засновані греками в процесі колонізації Середземномор'я й Чорноморського узбережжя.
Колонізація — переселення на нові землі та їх господарське освоєння.
Місто-метрополія — місто, яке є засновником нового поселення — колонії.
Робота з картою
Простежте за картою основні напрямки грецької колонізації. Назвіть колонії греків на різних територіях.
2.Напрямки Великої грецької цивілізації
Вправа «Акваріум»
Учні поділяють на дві групи. Перші - знаходять в підручнику напрямки Великої грецької колонізації. Друга група, називає міста колонії, які утворили стародавні греки. Отримані знання учні відображують у вигляді схеми:
3.Грецькі міста – колонії в Північному Причорномор`ї.
Учні виступають із підготовленими повідомленнями про античні міста-держави, що існували на Чорноморському узбережжі. Учитель систематизує й доповнює результати роботи учнів, використовуючи наведений матеріал.
Додаткова інформація
На території Північного Причорномор’я утворилося понад 30 грецьких колоній. Першими грецькими поселеннями в Причорномор’ї (VII ст. до н. е.) були: Істрія (у Придунав’ї) і Борисфеніда (на острові Березань). Згодом у пониззі Південного Бугу виникло місто Ольвія (у перекладі з грецької мови — «щаслива»). На узбережжі Керченської протоки були засновані міста Пантікапей (що стало столицею Боспорського царства), біля Дністровського лиману — Тіра. На початку V ст. до н. е. на території Західного Криму з’явилося місто Херсонес, якому судилося відіграти важливу роль у подальшій історії півострова.
Розміри міст не перевищували 50—60 га. Кожне місто мало сільську округу (хору), яка забезпечувала його жителів необхідними продуктами харчування. Вироблене продавали в місті. Серед жителів хори було багато вихідців із навколишніх племен.
Усі причорноморські міста-поліси, крім Боспорського царства, були демократичними або аристократичними республіками, де раби, жінки та іноземці не мали прав громадянства. Найвищим органом влади були народні збори, які ухвалювали закони. Виконавча влада перебувала в руках колегій і чиновників. Окремо існувала судова влада.
У політичному розвитку античних міст-держав розрізняють два етапи: на першому (VII—І ст. до н. е.) вони були незалежними утвореннями, на другому (середина І ст. до н. е. — 70-ті рр. IV ст. н. е.) перебували в залежності від Риму.
У зовнішній політиці поліси спочатку орієнтувалися на Грецію. У II—І ст. до н. е. Ольвія потрапила в залежність до Кримської Скіфії. На межі II—І ст. до н. е. Причорноморська Україна була втягнута в орбіту боротьби між найсильнішими державами — Римом і Понтом. Цар Понту Мітрідат VI Євпатор підкорив Боспорське царство, завдав поразки Кримській Скіфії та поширив владу на все Причорномор’я, у тому числі Ольвію. Зазнавши врешті поразки від римлян, Мітрідат заподіяв собі смерть у Пантікапеї (сучасна Керч), а римські війська оволоділи його царством. Політика грецьких міст переорієнтовується на Рим. У свою чергу, для Риму грецькі держави були своєрідним бар’єром перед натиском кочівників та інших варварських племен. Рим допомагав Херсонесу в його сутичках зі скіфами, у грецьких містах розміщуються римські гарнізони. У середині II — III ст. н. е. Тіра, Ольвія, Херсонес включаються до складу римської провінції Мезії. У політичну залежність від Риму потрапляє й Боспор.
Смертельного удару грецьким містам-державам завдала варварська навала, яка двома хвилями (у III ст. — готи, у IV ст. — гуни) прокотилася Причорномор’ям. У III ст. під тиском готів загинула Ольвія та інші міста, а в IV ст. навала гунів знищила Боспорське царство. Вціліли лише Херсонес і Пантікапей, які із часом потрапили під владу Візантійської імперії.
Особливості господарства античних міст-колоній північного Причорномор’я
Сільське господарство |
Ремесло і промисли |
Торгівля |
Провідна галузь — виробництво зерна (пшениця,ячмінь, просо, жито). Значного розвитку набуло виноградарство, яке було основою виноробства. Розвинуте садівництво, городництво і тваринництво. Утримували биків, коней, кіз, овець, ослів, свиней, курей, качок |
Найбільш масовим було керамічне виробництво. Поширені також залізоробне, залізообробне, ювелірне, склоробне виробництво і будівельна справа. Основні домашні ремесла — чинбарство, прядіння, ткацтво, різьблення по дереву й кістці. Промисли: рибальство, мисливство, видобуток солі |
Жвава торгівля з місцевими племенами і Східним Середземномор’ям. До Греції вивозили зерно, худобу, шкіру, пушнину, рабів .Місцевим племенам продавали кераміку, зброю, тканини, вино, ювелірні вироби тощо. Із місцевою людністю торгівля була переважно обмінною, у містах — використовували гроші |
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Гра «Закінчи речення».
Учні мають закінчити речення, вставивши відповідні слова та хронологію.
Херсонес -……………Пантікапей - ……………місто Керч .
Ольвія - ………………….. Колонії вели з метрополією жваву торгівлю. У метрополію колоністи продавали……………… Натомість з метрополії надходили……………
VІ. Підсумки уроку. У часи Великої грецької колонізації греки масово засновували свої поселення на берегах Середземного та Чорного морів. Новозасновані поселення називалися колоніями. Вони були політично незалежними від метрополій. Основний прибуток міста-колонії мали від торгівлі з місцевим варварським населенням та полісами Еллади.
VІІ. Повідомлення домашнього завдання:
Опрацювати 29 параграф підручника .
Попрацювати з картою історичного атласа .
Вивчити опорні терміни і дати до теми: «Велика грецька колонізація».