Урок "Видатні особистості України"

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА вступ.

МЕТА описати соціально-економічне та політичне становище українських земель у складі іноземних держав кінця XVIII – початку ХХ століть; показати вплив історичних постатей на відродження української культури та розвиток національної свідомості народу ; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, карти

ТИП УРОКУ вступний

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

заповнення таблиці :

«Життя українців під владою інших держав»

	Політичне	Економічне	Релігійне	Соціальне
Австрійська імперія
Російська імперія

РОБОТА З ФОТОДЖЕРЕЛАМИ

Опишіть українську культуру,виходячи з фотоджерел.

 

ВПЛИВ ІСТОРИЧНИХ ОСОБИСТОСТЕЙ НА КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК

• Видатні особистості 18-19 століття
• Ваш погляд на вплив людини на культуру
• Опишіть власний вплив на культуру свого села
• Опишіть власний вклад в історію свого села
• Національна свідомість народу
• Вплив людей на національну свідомість інших людей

 

ІУ.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

У.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати повідомлення :

А)  Іван Гонта

Б) Максим Залізняк

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА ватажки Коліївщини

МЕТА описати витоки Коліївщини; охарактеризувати  запорожця-послушника – князя Уманського Максима Залізняка,козака-сотника надвірного війська – князя Смілянського Івана Гонти; розвивати вміння роботи з історичними відео джерелами; виховувати інтерес до історії

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Видатні діячі мого села

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Виступи учнів з повідомленнями :

Іван Гонта

Максим Залізняк

РОБОТА З МАТЕРІАЛАМИ НА КАРТКАХ біографічні дані

 

Робота з відео джерелами

Аналізування

Коліївщина як найбільше повстання

 

 

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

В) Григорій Сковорода

Г) Декламувати вірш Сковороди на вибір

Коліївщина походить від слова «колій», яким в українських селах і донині називають людей, відповідальних за забиття скотини (свиней, корів, кіз, коней та ін.), які вміють робити це найбільш професійно і безболісно. Характерною особливістю роботи колія було освячення ножа і просіння вибачення у тієї істоти, яку він збирався зарізати, що робило акцент на тому, щоб він зробив свою роботу професійно і завдав якомога менше болю живій істоті, яку збирається зарізати. Процедура освячення ножів згадується у Тараса Шевченка. Це вказує на те, що гайдамаки обґрунтовували свої дії як роботу для звільнення України від тих, кого вони вважали загарбниками і пригноблювачами, уособленням ворожої їм кріпосницької системи — великих землевласників, управителів маєтків і їхніх прибічників (більшість з яких в ті часи були поляками і євреями). У лютому 1768 року під тиском російського уряду король Речі Посполитої Станіслав Понятовський підписав трактат про формальне зрівняння у правах з католиками вірян православної і протестантської церков. Значна частина шляхти Речі Посполитої була незадоволена цим трактатом. Під гаслом захисту католицизму, шляхетських прав і звільнення Речі Посполитої з-під впливу Російської імперії у місті Барі на Поділлі (29 лютого 1768), стався вибух Барської конфедерації. Конфедерати стали катувати і грабувати українське населення, руйнувати православні церкви і монастирі на Київщині, Поділлі і Волині. Восени 1767 року в монастирях Придніпров'я під виглядом послушників оселилась група запорозьких козаків. Її ядро складалося з восьми осіб, серед яких Максим Залізняк, Кіндрат Лусконіг, Микита Швачка, Андрій Журба, Василь Бурка, Дем'ян Чернявщенко та Іван Бондаренко. Очолював групу Йосип Шелест. Саме вони починали агітувати українців до повстання. Так, Шелест закликав селян до повстання проти шляхти Речі Посполитої, посилаючись на лист кошового Січі Петра Калнишевського.Після смерті Шелеста від випадкового пострілу Кіндрата Лусконога між 20 та 23 травня 1768 року на чолі повстанців став Максим Залізняк. 26 травня (6 червня) гайдамацький загін вирушив у похід з урочища Холодний Яр під Чигирином. Повстанське військо здобуло Жаботин, Смілу, Черкаси, Богуслав, Канів, Лисянку. Сили повстанців швидко зростали. На початку червня 1768 року повстанське військо наблизилося до Умані, яка належала київському воєводі Францішеку Салезію Потоцькому. Проти гайдамаків Максима Залізняка шляхта вислала полк надвірних козаків на чолі з уманським сотником Іваном Гонтою. Проте Гонта разом з козаками перейшов на бік повсталих і розпочав наступ 9(20) червня 1768 року на Умань. Каральні війська Речі Посполитої жорстоко розправлялися з повстанцями. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали їм голови, садили на палі. Так, лише за рішеннями призначеного королем судді Ксаверія Браницького, який судив переданих коронним властям захоплених російськими військами 1954 повстанців: 200 в'язнів відіслати на роботи до Львова, а 700, як це він сам подає у звіті королю, він «покарав найжорстокішою смертю». Стільки ж було з його доручення повішено по різних містах України. Решту він передав коронному судові в Кодні. Із 336 справ, реєстр яких зберігається, 151 відрубано голови, 57 повішено, 9 четвертовано, одного — українського шляхтича Чоповського, що був помічником полковника Неживого, — посаджено на палю.Після сильних тортур у с. Сербах, І. Гонта був страчений. М. Залізняка, М. Швачку та інших учасників повстання, які були жителями Лівобережної України і Запорожжя, судила Київська губернаторська канцелярія. Вони були засуджені до тілесного покарання (удари нагаєм, виривання ніздрів, випалення тавра на чолі й щоках) і заслання на досмертну каторгу в Сибір

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Григорій Сковорода

МЕТА описати життя та діяльність,творчість філософа якого так і не впіймав світ - Григорія Сковороди; розвивати вміння роботи з історичними відео джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Скласти міні-твір «Герої Коліївщини»

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Григорій Сковорода

Виступи учнів з біографічними даними

Робота з відео-джерелами

Аналізування

Декламування віршів Григорія Сковороди

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати фото - галерею «Дмитро Бантиш-Каменський та Микола Маркевич»

Підготувати біографію Дмитра Бантиша-Каменського та Миколи Маркевича

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Дмитро Бантиш-Каменський та Микола Маркевич

МЕТА описати життя та діяльність Дмитра Бантиша-Каменського та Миколи Маркевича; розвивати вміння роботи з історичними відео джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Написати твір-роздум «Якби Сковорода жив у наш час- про які проблеми він би писав?»

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дмитро  Бантиш-Каменський та Микола Маркевич

• Робота з біографіями
• Найвизначніші здобутки
• Презентація фото-галереї
• Презентація учнівських повідомлень

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Скласти кросворд по біографії Михайла Максимовича

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Михайло Максимович

МЕТА описати життя та діяльність Дмитра Михайла Максимовича; розвивати вміння роботи з історичними відео джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

• Я- тобі,ти-мені

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

РОБОТА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Відгадування кросвордів однокласників

Михайло Максимович народився на хуторі Тимківщина (нині Черкаської області) в сім'ї Олександра Максимовича (1773—1834) сільського судді.У 1819 закінчив Новгород-Сіверську гімназію.1823 р. закінчив Московський університет (словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний). Залишився при університеті для науково-академічної праці, викладав ботаніку.1833 р. одержав учений ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету.1834 р. у відкритому тоді університеті Св. Володимира Максимович дістав професуру російської словесності й був обраний його першим ректором.Через поганий стан здоров'я пішов 1845 р. у відставку й решту життя присвятив винятково науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора біля села Прохорівки Золотоніського повіту, де й помер.Максимович не раз намагався повернутися до активної науково-академічної діяльності, однак російське міністерство освіти, побоюючись українофільських поглядів Максимовича, усувало його від науково-академічної діяльності.Живучи в Україні, Максимович підтримував тісні творчі й особисті зв'язки з Тарасом Шевченком, Петром Гулаком-Артемовським, Євгеном Гребінкою, Миколою Костомаровим, Михайлом Щепкіним, Адамом Міцкевичем та іншими визначними діячами науки й культури.Незважаючи на великий науковий авторитет (Максимович був почесним членом кількох українських та російських університетів і багатьох наукових товариств), лише під кінець життя (1871 р.) його обрано членом-кореспондентом Російської Академії Наук з відділу російської мови та словесності. Максимович був справжнім ученим-енциклопедистом, і то дуже широкого діапазону — від ботаніки до історії. Його наукові праці в царині природознавства, опубліковані у 1820-х рр. — на початку 1830-х рр., не лише стояли на рівні тогочасної науки, але й прокладали для неї методологічні шляхи.Як фольклорист Максимович видав 1827 р. у Москві «рос. Малороссийские песни», 1834 р. — «Украинские народные песни» (третя збірка «Сборник украинских песен», ч.1 вийшла вже в Києві 1849 р.). Передмова Максимовича до видання 1827 р. була «свого роду літературним маніфестом, повним ентузіазму до народної української поезії» (Д. Дорошенко). Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику (також в Устилузі). Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов'янських народів (зокрема, росіян, поляків, чехів), а навіть в Англії й Америці.Як мовознавець Максимович опублікував низку статей про класифікацію слов'янських мов (1838, 1845 і 1850), у яких широко користувався даними з української мови. У дискусії з М. Погодіним і П. Лавровським Максимович обстоював «старобутність» української мови. Максимович був автором етимологічного правопису «максимовчівки». Як літературознавець Максимович вивчав «Слово о полку Ігоревім», яке переклав українською мовою. Йому належить видання і дослідження найдавніших літературних пам'яток Київської Русі — «Руської Правди», «Повісті минулих літ». Був автором праці «рос. История древней русской словесности» (1839 р.), про козацькі літописи, зокрема Грабянки тощо. Крім того, Максимович перекладав псалми українською мовою та написав низку віршів, у тому числі «Ой, як дуже за тобою тужила Вкраїна», присвячений Т. Шевченкові.Максимович працював також у царині української археології та був автором першої в Україні археологічної праці з застосуванням типологічного методу («рос. Украинские стрелы древнейших времен», 1868).Наукові праці Максимовича в галузі природознавства («Про системи рослинного царства», 1827; «Основи ботаніки», тт. 1-2, 1828-31; «Роздуми про природу», 1831) дають підстави вважати вченого одним з основоположників вітчизняної ботаніки.

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати мультимедійні презентації : І.Полетика,В.Григорович-Барський,Д.Левицький,В.Боровиковський,С.Ковнір

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА галерея історичних портретів

МЕТА описати життя та діяльність І.Полетики,В.Григорович Барського,Д.Левицького,В.Боровиковського,С.Ковніра; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з фото джерелами. Опишіть діяльність цієї людини

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Презентація домашньої роботи
• Робота в мережі Інтернет
• І.Полетика
• В.Григорович Барський
• Д.Левицький
• В.Боровиковський
• С.Ковнір

Заповнення таблиці

Діяч	Біографічні дані	Досягнення

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати казку про Устима Кармелюка

Полетика Іван Андрійович— доктор медицини, професор, директор Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, керівник Васильківського карантину. ЖиттєписНародився у сім'ї бунчукового товариша Лубенського полку Андрія Политики. Протягом 1735-1746 навчався у Києво-Могилянській академії. 1746 власним коштом виїхав до Німеччини, де до 1750 навчався в Кільській медичній академії і був церковнослужителем у російській посольській Катерининській церкві м.Кіль. Повернувшись в Росію в кінці 1750, домігся дозволу Санкт-Петербурзької медичної колеґії на відвідування лекцій і практичних занять в Санкт-Петербурзькій сухопутній госпітальній школі, де його вчителями були проф. Й.Шрайбер, оператор Я.Меллен та доктор Уегербауер. Менше ніж через рік вдруге виїхав за кордон і продовжив навчання спочатку в Кільській медичній академії, а потім (з 1752) на медичному факультеті Лейденського університету (Голландія), де перший з вихованців Києво-Могилянської академії 1754 року захистив докторську дисертацію «Dissertatio medica inauguralis de morbis haerediteris» («Інаугураційна медична дисертація про спадкові хвороби»), зазначивши в ній своє походження «з України».1754 за наукові заслуги Политику обрано професором Кільської медичної академії. Обрання стверджене Голштинським герцогом Петром, майбутнім російським імператором Петром ІІІ. Після Ґеорґія Дрогобича (XV ст.) це був другий випадок, коли український вчений очолював кафедру (1754-1756) у західноєвропейському вищому навчальному закладі. Але працював там недовго і, відхиливши досить вигідні пропозиції, з дозволу герцога Петра 1756 повернувся в Санкт-Петербурґ.Зваживши на наявність професорського звання, отриманого за кордоном, Санкт-Петербурзька медична колеґія визнала можливим зробити для Политика виняток і замінити обов’язковий іспит для надання права медичної практики в Росії на співбесіду. 13 вересня 1756 у співбесіді брали участь директор Санкт-Петербурзької медичної колеґії П. З. Кондоїді, проф. Й. Шрайбер і лікар флоту Д. П. Синопіус. За результатами бесіди Политика отримав атестат «доктора и профессора» та право вільної медичної практики в Російській імперії з призначенням молодшим лікарем Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госпіталю, а через три тижні – старшим лікарем. На цій посаді Политика перший у Російській державі (не іноземець) очолив провідний госпіталь. За короткий час Политика збудував кілька нових корпусів, заклав ботанічний сад, накреслив деякі зміни в адміністративній і клінічній роботі госпіталю та його школи. Боровся проти застарілих методів лікування та догляду за хворими, домагався розширення прав для лікарів та вихованців школи тощо. Вступив у боротьбу проти казнокрадства в госпіталі з боку високоповажних чиновників та іноземних лікарів. Ця боротьба призвела не лише до розладу стосунків з правлячою верхівкою, але й до усунення Политики в грудні 1759 з посади старшого лікаря. До жовтня 1763 служив у армії дивізійним лікарем Петербурзької дивізії, але військова кар’єра його не цікавила. Саме на цей період припала здійснена за його ініціативою і з дозволу Санкт-Петербурзької медичної колеґії перша поїздка в Україну з метою добору учнів для госпітальних шкіл з українських навчальних закладів, що. Серед них були Самойлович Данило, А. Італинський, Руцький Ілля, Трохимовський Михайло та ін.. Плекаючи надію створення в Україні медичного наукового осередку, а можливо, і навчального медичного центру, висловив бажання зайняти вільну на той час посаду керівника Васильківського (під Києвом) карантину – першої в Російській державі прикордонної застави з карантинними функціями (засновано 1729), якому віддав останніх 20 років свого життя й діяльності.

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Устим Кармелюк

МЕТА описати життя та діяльність Устима Кармелюка; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Складіть словник вашої сільської мови

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Устим Кармелюк –

• біографічні дані
• відгуки в літературі
• перегляд відео

Устим Якимович Кармелюк (Кармалюк) народився в селі Головчинці Літинського повіту Подільської губернії (нині село Кармалюкове Жмеринського району Вінницької області) в селянській родині.У віці 17 років був відданий поміщиком на 25-річну службу в царську армію. У 1813 дезертирував з 4-го уланського полку, який розміщався в Кам'янці-Подільському та повернувся в рідні місця. Незабаром був спійманий і засуджений до 500 ударів батогом, після чого його скерували до кримського штрафного батальйону. На шляху до Криму Кармалюк втік з-під варти.У 1814 році очолив повстання селян проти російської адміністрації і дворянства, що розгорнулося в Літинському, Летичівському і Ольгопільському повітах. У 1817 році Кармелюк був схоплений жандармами і засуджений до смертної кари. В останній момент кара була замінена на 25 ударів батогом і 10 роками каторги в Сибіру. Однак під час етапування Кармалюк втік із В'ятської етапної в'язниці. Повернувшись на Поділля, продовжував боротьбу, доки його знову не схопили під час облави. Скориставшись знанням російської мови й відповідними документами, під час слідства видав себе за солдата з Костроми. Після того, як його запроторили у Кам'янець-Подільську фортецю, Кармалюк разом з іншими в'язнями здійснив свою четверту втечу. При спробі до втечі був поранений, потім схоплений і прикутий до кам'яного стовпа у вежі Юлія II (Папській, пізніше названій Кармелюковою).

Взимку 1824 року його покарали 101 ударом батога, затаврували розпеченим залізом і знову відправили етапом у Сибір. Наступні два роки Кармалюк разом з іншими каторжанами конвойований до Тобольська. У 1825 з Тобольської каторжної в'язниці потрапив у Ялуторовськ. Незабаром він знову втік, але був схоплений і запроторений у набагато гірші умови. Утеча звідси - один із найзнаменитіших документованих випадків. Восени, під час нічної бурі, Кармалюк виламав грати, зібрав сорочки всіх співкамерників і зв'язав їх у довге полотнище. До кінця прив'язав камінь і закинув за частокіл в'язниці. По цьому висячому мосту, прямо вікна за огорожу один за одним перебралися усі в'язні - зранку камера була порожня.У 1828 році знову був схоплений і відправлений до Сибіру на Боровлянський скляний завод у Тобольській губернії. Потім знову втеча, а в 1830 - черговий арешт. Через 2 роки Кармалюк розібрав стелю в своїй камері і втік із Літинської в'язниці.У 1830-1835 селянський рух під проводом Кармалюка охопив усе Поділля, суміжні з ним райони Бессарабії та Київщини. У ньому брали участь близько 20 тисяч осіб. Протягом 23 років боротьби повстанські загони Кармалюка здійснили понад тисячу нападів на поміщицькі садиби. Захоплені у поміщиків гроші та цінності роздавали селянським біднякам. У повстанському русі брали участь не тільки українці, а й поляки та євреї. Довгі роки сподвижником Кармалюка були євреї Аврум Ель Іцкович, Абрашко Дувідовіч Сокольницький, Арон Віняр та Василь Добровольський, а також поляки Ян і Олександр Глембоцькі, Фелікс Янковський та Олександр Витвицький. Жоден з них на допитах і очних ставках не зрадив Кармалюка, за що деякі з них були страчені, а інші вислані в Сибір.

Для боротьби з повсталими російський уряд у листопаді 1833 р. створив т. зв. Галузинецьку комісію. У 1835 році Кармелюк був убитий із засідки шляхтичем Рутковським; за переказами - не кулею, а срібним гудзиком. З метою залякування непокірних селян тіло ватажка ще довго возили по містах і селах. Поховали його в Летичеві, де пізніше, в 1974 році було встановлено 5-метровий пам'ятник. Допитавши 2700 осіб, урядова комісія постановила, що Кармелюк підняв на боротьбу 20 тисяч повстанців.В Головчинцях резонанс судової справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена, щоб уникнути репресій, відмовитися від свого прізвища. Переважна більшість взяла собі прізвище Карман: таке було прізвисько соратників Устима. Після 1955 р, коли село перейменували на Кармалюкове, почався зворотний процес зміни прізвищ: майже всі Кармани стали Кармалюками.

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Чому Кармелюка називають українським Робіном Гудом?

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Руська трійця

МЕТА описати  діяльність Маркіяна Шашкевича,Івана Вагилевича та Якова Головацького; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Устим Кармелюк-Робін Гуд

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

• перегляд відео джерел

Породжене в добу романтизму, воно мало виразний слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися на Закарпатті.Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що русини Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову та культуру.Діяльність «Руської трійці», викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів, переступила межі вузького культурництва. Особливу пошану членів літературного угрупування мала поема «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків.Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових слов'янських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833).У 1834 р. «Руська трійця» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд.Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будин (зараз Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністровая», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Руської трійці». Вплив на постання «Руської трійці» мав і чеський славіст Ян Ковбек.«Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано.Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Знайти в мережі Інтернет промову Івана Капущака

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Іван Капущак

МЕТА описати життя та діяльність галицького депутата Івана Капущака; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією, портрети

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Розробіть проект власної «Русалки Дністрової»

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Народився у с. Ляхівці повіту Богородчани на Станіславівщині (тепер Підгір'я Богородчанського району Івано-Франківської обл.) в родині Олекси Капущака і Параски Одержинської. Спочатку його навчав батько — церковний півчий у Ляхівцях. Потім — у латинській гімназії Станіславова (чотири роки без бажання). Часто втікав додому, залишив школу. Родичі скерували навчатися до о. Ключника — пароха Нивочина. Знав німецьку мову. В старшім віці почав служити у війську (до 1830 року).Після повернення з війська став сільським дяком, був ним близько 40 років до самої смерті.14 червня 1848 р. вибраний депутатом австрійського парламенту Рейхстаг (парламент) від Солотвинського виборчого округу. На вибори з'явились всі 103 «виборщики» (з них 81 селянин), більшістю голосів — 58 — І. Капущак був обраний. Його суперник — о. Дуткевич — отримав 39 голосів.17 серпня 1848 Капущак при обговоренні проекту програми з аграрного питання виголосив у рейхсраті промову, що була спрямована на захист поневолених галицьких селян та містила вимогу скасування феодальних повинностей селян без викупу поміщикам. Виступ Капущака прокоментувала більшість західно-європейських газет того часу. Вимогу, поставлену галицьким представником, підтримали всі селянські депутати віденського парламенту. В 1850-х рр. Капущак розгорнув значну громадсько-освітянську роботу. В 1853 організував народну школу у своєму селі, став її першим вчителем. У 1854-64 — громадський писар. Іван Франко в 1897 переклав промову Капущака і надрукував її у своїй праці «Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині» (1898).Іван Капущак відзначався великою енергією як людина. Поради його були мудрі і він мав великий вплив у селі. Кожний його боявся, а коли де яка забава велася або зібрання людей на вулиці, а туди наближався Іван, і його побачили, тоді всі втікали. Мав Іван звичку і прислів'я кожному казати: «Дурню, чого ся смутиш, три дні не їж, а весело дивися». Був прихильником школи, учителем, біля 10 років — громадським писарем. Впливав і наставляв на тому, щоб діти ходили до школи. За всяке спротив моральності, чемності, пристойності кожного ганьбив і карав — так причинився до релігійно-морального піднесення всіх громадян свого села. Кожного свого сина посилав до школи і привчав вдома до дяківства. Знаний був Іван в околицях Богородчан і дальше як учений дяк, і люди приходили до нього на нараду за часів його послування у Відні. Біля 1859 року пожежа знищила його домівку. За це не отримав відшкодування і тому господарство його приупало. Відтоді матеріально вже до смерті не міг піднестися з біди.Помер Іван Капущак 17 жовтня 1868 року в Ляхівцях.

• Обговорення біографічних даних
• Виступи учнів з промовою Капущака
• Напишіть власну промову до депутатів сучасної України

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

 

Підготувати біографію Лук´яна Кобилиці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Лук´ян Кобилиця

МЕТА описати життя та діяльність галицького політика Лук´яна Кобилиці; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

По прикладу Капущака підготуйтеся і виступіть перед однокласниками з промовою «Сучасні проблеми селянства»

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1838-го року Лук'ян Кобилиця (26-річний молодик) стає лідером буковинських гуцулів. Саме того року він виступив на захист селян від румунських бояр Флондорів, подавши до окружної управи кілька скарг та петицій.

1839 року селяни обирають Кобилицю так званим «громадським депутатом» («пленіпотентом», «уповноваженим»), який повинен був обстоювати соціальні, економічні та національні інтереси селян, представляти сільські громади під час суперечок з панами, подавати скарги тощо. Кожна громада (село) обирала по два таких депутати. Уповноважений представник гуцулів надзвичайно завзято взявся за справу захисту українських селян Буковини. Буковинська крайова управа, галицька крайова адміністрація та вищі органи влади у Відні були завалені петиціями і скаргами Лук'яна Кобилиці та його соратників на дідичів Флондорів та Джурдуванів.

Очікуваних результатів все це не дало. Замість вирішення піднятих проблем, вже в серпні 1840 року рішенням окружної управи Кобилицю разом з іншими представниками позбавляють права подавати скарги та звертатись у владні інстанції.Переконавшись у безперспективності звернень до урядових установ, Лук'ян Кобилиця очолює організований селянський спротив, який поступово переріс у справжній бунт. Для його приборкання в березні 1844 року були використані урядові війська — дві роти солдатів, загони гірських стрільців та панської челяді. Фізичного покарання зазнали 238 селян, кожного десятого (в тому числі й Кобилицю) було заарештовано. У 1848 році Кобилиця всупереч волі румунських бояр та урядовців був обраний депутатом австрійського парламенту — Рейхстагу від Вижницького сільського округу (приблизно 50 тис. виборців). Відправляючи свого обранця до Відня, народ влаштував йому урочисті проводи. Почесний ескорт вершників з гуцульських леґінів супроводжував його до Вижниці, а із натовпу людей, що спостерігали за цим дійством, лунали заклики боронити народні інтереси та права. Віра в те, що парламент допоможе селянам домогтися правди, похитнулася. Народний ватаг усвідомлював, що домогтися чогось можна тільки народним супротивом. Кобилиця, як і всі депутати, отримав велику бронзову медаль на біло-червоній стрічці (яка давала вільний прохід і проїзд усюди), а також сертифікат депутата із сеймовою печаткою. З цими магічними для гуцулів атрибутами Кобилиця повернувся на Буковину. Після повернення, гуцульський ватаг починає збирати власні «сесії» — справжні народні віче в Карпатах. В цей час влада займалася, головним чином, придушенням угорської революції. Не було ясно, чи можна заарештувати Лук'яна Кобилицю, оскільки закону, який регламентував би порядок позбавлення депутатської недоторканності, ще не прийняли, й вони діяли дуже обережно. Кобилицю викликали на засідання Рейхстагу, на яке він не з'являвся. 6 лютого 1849 року бунтівного посла позбавили мандата, як такого, що не з'явився на засідання парламенту (в такий спосіб обминули питання про депутатську недоторканність). Втім і сам Рейхстаг було розпущено вже на початку березня 1849 р.Проте, Кобилицю ніяк не могли заарештувати. Краєм ширилися різні чутки. Ходили розмови, що він бунтує села і ходить на чолі озброєного загону із 300 повстанців. З'явилась інформація, що «король гуцулів» домовився про допомогу з керівником угорського повстання Кошутом. Чернівецька румунська газета «Bukowina» повідомила: «Кобилиця вмаршерує на Буковину з угорськими військами». Не на жарт перелякана влада за голову Лук'яна Кобилиці оголосили винагороду — 1000 золотих. Але знайти його і привезти «живим чи мертвим» місцевій адміністрації так і не вдавалось.Тільки в травні 1849 року, завдяки доносу місцевого священика Вешнєвського, Кобилицю вдалося заарештувати

• Робота з біографічними даними (+ готують учні)
• Робота з відео джерелами

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Вивчити вірш Т.Шевченко

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Тарас Шевченко

МЕТА описати життя та діяльність Тараса Григоровича Шевченко; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Напишіть есе «Чи зміг би вжитися у сучасній Верховній Раді Кобилиця з українськими депутатами?»

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з біографічними даними
• Перегляд і аналізування біографічного відео-джерела
• Декламування віршів
• Прослуховування аудиозапису віршів Шевченко
• Шевченко – художник
• Робота з мм презентацією
• Творча хвилинка – напишіть невеликий вірш про сучасне село

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

• Підготувати біографію Миколи Костомарова
• Знайти інформацію про Кирило-Мефодіївське братство

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Микола Костомаров

МЕТА описати життя та діяльність Микола Костомаров; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Усне опитування - Про що б писав Шевченко у сучасності?

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• виступи учнів з біографічними даними

Сам Костомаров розумів і здійснював її головним чином у вигляді вивчення духовного життя народу. Пізніші дослідники розсунули зміст цієї ідеї, але заслуга Костомарова цим не зменшується. У зв'язку з цією основною думкою робіт Костомарова стояла у нього інша — про необхідність вивчення племінних особливостей кожної частини народу і створення обласної історії. Якщо в сучасній науці встановився дещо інший погляд на народний характер, який заперечує ту нерухомість, яку приписував йому Костомаров, то саме роботи останнього послужили поштовхом, залежно від якого стало розвиватися вивчення історії областей. Заснував український журнал «Основа».Належить до української школи письменників-романтиків. Засновник народницького напряму в українській історіографії. Почесний член Сербського ученого дружества (1869), член Південно-Слов'янської академії (1870).

• Костомаров і Кирило- Мефодіївське братство (виступи учнів)
• Робота з відео-джерелами

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати відео «Пантелеймон Куліш»

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА галерея історичних портретів

МЕТА описати життя та діяльність Пантелеймона Куліша; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

РОБОТА В ГРУПАХ

Кожна ваша група- таємне політичне об´єднання. Вигадайте собі назву,лозунг,статут,напишіть програмний документ

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з біографічними даними

Народився Пантелеймон Олександрович Куліш 7 серпня 1819 року в містечку Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Панько Куліш, так він згодом підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок, легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника. З кінця 30-х років П.Куліш — слухач лекцій у Київському університеті. Вступити до цього престижного навчального закладу йому так і не вдалося, оскільки не мав документального підтвердження свого дворянського походження, хоча його батько й був вихідцем з козацько-старшинського роду. Однак слухання лекцій на словесному, а згодом на правничому факультеті стали для нього мало не визначальним періодом життя. Набуті таким чином знання дозволили йому дістати місце викладача у Луцькому дворянському училищі. У цей же час П.Куліш заявляє про себе як письменник. Пізніше П.Куліш працює на різних посадах у Києві, Рівному. Опублікувавши перші розділи роману «Чорна рада» у журналі «Современник» за 1845 рік, письменник здобуває визнання громадськості. Ректор Петербурзького університету П.Плетньов запрошує його на викладацьку роботу до університету. Через два роки, за рекомендацією Петербурзької Академії наук, П.Куліш дістає направлення у західнослов’янський край для вивчення слов’янських мов, історії, культури та мистецтва. Вирушає з ним і дружина Олександра Білозерська, — вони щойно побралися, і на весіллі боярином у нареченого був Тарас Шевченко, щирий і веселий друг «гарячого Панька». Але недовго тривали захоплюючі часи експедиції. У польській столиці Куліша заарештовують за належність до Кирило-Мефодіївського товариства. Після тривалих клопотань йому дістається, зрештою, не таке вже й суворе покарання, яке закінчилося поселенням у Тулі. Тут Куліш осягає мистецтво романіста, перечитуючи світову класику, штудіює європейські мови, плідно працює як письменник. Згодом, знову ж за допомогою друзів, він домагається відміни суворого режиму й оселяється в Петербурзі. Весь той час продовжує натхненно творити, але заборона друкувати ще діяла. У 1856 — 1857 рр. з’являється нарешті його двотомне видання «Записки о Южной Руси», збірка безцінних фольклорно-історичних та етнографічних нарисів, що викликала загальне схвалення. Особливо успішним і плідним у творчому плані був для письменника 1857 рік. З’явився друком роман «Чорна рада», український буквар і читанка — «Граматка», «Народні оповідання» Марка Вовчка під його загальною редакцією, відкривається власна друкарня. Письменник, сповнений грандіозних планів на майбутнє, чекає цензурних послаблень, клопочеться виданням першого українського часопису. Переймаючись патріотичним вихованням свого народу, приступає до написання «Історичних оповідань», перші з яких «Хмельнитчина» і «Виговщина» з’являються в журналі «Основа» у 1861 році. Працюючи у Варшаві в 1864—1868 рр., з 1871 року у Відні, а з 1873 — у Петербурзі на посаді редактора «Журнала Министерства путей сообщения», П.Куліш готує тритомне видання «История воссоединения Руси», яку з розчаруванням і навіть обуренням зустріла українська громадськість. Невдовзі він і сам переконується у хибності своїх поглядів. Довершенням усіх сумнівів став Емський указ 1876 року, згідно з яким заборонялося друкувати укра-їнською мовою будь-які тексти. Пантелеймон Куліш перебирається на хутір Мотронівку на Чернігівщині, який перейменовує на честь дружини (літературний псевдонім якої — Ганна Барвінок) Ганнина Пустинь. Тут він укладає збірку «Хуторская философия и удаленная от света поэзия», яку після появи у світ 1879 р. цензура заборонила, видання було вилучено з продажу. В останні роки свого життя письменник багато перекладає. Сповнений нових творчих задумів, Пантелеймон Куліш зустрічав 1897 рік, але, на жаль, 14 лютого полум’яне життя його обірвалося.

• Перегляд відео-підбірки,підготованої учнями
• Обговорення літературної діяльності

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати повідомлення : О.Павловський,І.Орлай,В.Лукашевич,М.Остроградский,Г.Квітка-Основ´яненко

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА галерея історичних портретів

МЕТА описати життя та діяльність О.Павловського,І.Орлая,В.Лукашевича,М.Остроградского,Г.Квітки-Основ´яненка; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Пантелеймон Куліш запам´ятався мені тим,що…

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

Користуючись матеріалом з мережі Інтернет, а також домашніми повідомленнями, заповніть таблицю:

 

Діяч	Коротка біографія	Видатні здобутки	Значення для історії України
О.Павловський І.Орлай В.Лукашевич М.Остроградський Г.Квітка- Основ´яненко

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати галерею історичних портретів своєї родини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Володимир Антонович

МЕТА описати життя та діяльність Володимира Антоновича; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 Галерея портретів своєї родини

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з біографічними даними

Володимир Боніфатійович народився 18 (30) січня 1834 у містечку Махнівці Київської губернії (з 1935 с.Комсомольське Козятинський район, Вінницької області). Дрібний шляхтич і мадяро-поляк за походженням. Навчання в Київському університеті Антонович здобув початкову освіту в сімї шляхтича, на якого працювали батьки. Навчався у першій (Рішельєвській) і другій гімназіях Одеси (1845–1850). Закінчив медичний (1855 рік) та історико-філологічний (1860 рік) факультети Київського університету. У 1861 році приєднався до так званих «хлопоманів». Один з організаторів Київської громади, очолює в ній «хлопоманський» гурток, члени якого вважали, що український народ має право на своє національне відродження З 1861 року був викладачем латинської мови у Першій київській гімназії, з 1863 року – чиновник у канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернатора. З 1863 – 1880 роки був головним редактором Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві. З 1880 – 1883 роки був деканом історико-філологічного факультету Київського університету. Один із фундаторів і голова (1881 – 1887) Історичного товариства Нестора-літописця, член-кориспондент петербурзької Академії наук (1902). Володимир Антонович був засновником київської школи істориків та автор численних праць з української історії, зокрема студій з історії Давньої Русі, Великого князівства Литовського, козацтва, гайдамаччини; археології, етнографії. З Антоновичем пов’язують впровадження традиції документалізму в українській історіографії. За редакцією Антоновича було зібрано і видано 9 томів «Архива Юго-Западной России» (понад 2200 документів) Разом з Михайлом Драгомановим Анотонович видав «Исторические песни малорусского народа» (К., 1874 – 1875. Т. 1 –2). Йому належать праці з історії України: «Про походження козацтва», «Про гайдамацтво», «Київ та його доля і значення з ХІV до ХVІ століття», «Монографії з історії Західної і Південно-Західної Росії», «Розкопки в землі древлян», «Археологічна карта Київської губернії», «Історичні пісні малоросійського народу» та інше. Помер Антонович 8 (21 березня) 1908 року, похований у Києві на Байковому кладовищі

• Перегляд відео-джерел
• Перші громади
• Творча хвилинка- уявіть себе громадівцями. Оберіть членів громади,поясніть свій вибір з політичної точки зору,,,вигадайте назву,мету діяльності,статут

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

• Підготувати аудіозаписи українських пісень
• Підготувати біографію Михайла Драгоманова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Михайло Драгоманов

МЕТА описати життя та діяльність Михайла Драгоманова; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Уявіть свого однокласника таким же діячем,як Антонович. Напишіть наперед його біографію

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Оскільки Драгоманов був і етнографом,урок йде під акомпанування українських пісень

• Робота з біографічними даними

Народився 6 (18) вересня 1841 року у м. Гадячі на Полтавщині в родині дворян. М. Драгоманов навчався у Полтавській гімназії, де цікавився гуманітарними дисциплінами і, насамперед, минулим українського народу. 1859 р. М. Драгоманов вступив на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира. Ще під час навчання він викладав у недільній школі на Подолі, а після її закриття — у Тимчасовій педагогічній школі. Закінчивши університет, Драгоманов працює в Другій київській гімназії. Саме педагогічна діяльність приводить його 1863 р. до київської «Громади». Драгоманов досліджував історію стародавнього світу, простежуючи механізм функціонування суспільства та держави, і дійшов висновку, що суспільство є цілісною системою, розвиток якої тісно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою. 1864 р. Драгоманов одружується з актрисою Людмилою Кубинською, яка стане йому вірною помічницею. У першій половині 1870-х pp. вона організувала товариство денних початкових шкіл у Києві, перекладала й популяризувала в російських журналах твори українських письменників. Першою ґрунтовною працею М. Драгоманова стала «Малороссия в ее словесности». Драгоманов доводив, що сучасний український народ є спадкоємцем не лише козаків, а й державницьких традицій Київської Русі, Галицького князівства. З 1864 р. Михайло Петрович працював приват-доцентом, а з 1870 р. — доцентом Київського університету Св. Володимира. Згодом з метою вдосконалення своєї кваліфікації М. Драгоманов від’їздив за кордон на три роки. Він досліджував місцеві архіви у Гейдельберзі, Берліні, Римі, Відні, Флоренції та ін. 1873 р. М.П. Драгоманов повернувся до Києва та брав активну участь у громадському житті. Брав активну участь у діяльності Південно-ЗахідноГо відділення Російського географічного товариства та київської «Старої громади». 1875 року був звільнений з університету за політичну неблагонадійність і наступного року змушений був емігрувати до Швейцарії. У Женеві він створив осередок політичної еміграції, центр, за висловом І. Франка, «українського руху та української думки», що діяв протягом 20 років. Заснував він також вільну безцензурну українську друкарню, в якій видавав збірники «Громада» (пізніше — журнал «Громада»), а також твори, які в Росії не могли бути видані: П. Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Люборацькі» А. Свидницького, твори Т. Г. Шевченка та інші. У 1878 році Михайло Драгоманов виступив на Міжнародному літературному конгресі в Парижі з протестом проти заборони російським урядом українського письменства. Його антицарські памфлети «Турки внутрішні і зовнішні», «Дітозгубство, здійснюване російським урядом», «До чого довоювались», «Внутрішнє рабство і війна за визволення» та інші заборонялися в Росії, але були відомі у світі і принесли Драгоманову славу «українського Герцена». В 1890 році Михайло Петрович разом із І. Франком, М. Павликом та іншими брав участь у заснуванні Русько-української радикальної партії. Протягом 1870 — 90 років був співавтором українських революційно-демократичних видань у Галичині. У журналах «Друг», «Народ», «Світ» він друкував літературно-критичні, наукові та публіцистичні статті. За шість років до смерті, переслідуваний реакціонерами та поліцією і в Росії, і в Австрії, Драгоманов переїхав до Болгарії, де зайняв місце професора щойно відкритого Софійського університету. Він зробив цінний внесок у становлення освіти і науки у Болгарії. За кілька років до смерті М.П. Драгоманов написав працю «Чудацькі думки про українську національну справу». Її можна вважати заповітом науковцям у галузі дослідження української історії. Помер М. Драгоманов 2 липня 1895 р. в Софії.

• Користуючись біографічними даними, ( що також шукали вдома ), Драгоманова,складіть з ним інтерв´ю
• Напишіть про М.Драгоманова статтю для шкільної газети

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

 

Вивчити напам´ять вірш Івана Франка

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Іван Франко

МЕТА описати життя та діяльність Івана Франка; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Уявіть себе Драгомановим. Запишіть студенець кий фольклор у вигляді пісень

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з біографічними даними у форматі «Снігова куля»
• Похід до бібліотеки - ознайомлення з творчістю І.Франка
• Перегляд відео – джерела
• Декламування творів Франка
• Творча хвилинка – фотобатл «Стежками Франка» - кожна група учнів готує фото-ілюстрації для зйомки по мотивам любого з віршів чи казок Франка
• Перегляд мультфільму «Фарбований лис» по мотивам казки Франка

 

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

 

Підготувати записи музики Миколи Лисенка

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Микола Лисенко

МЕТА описати життя та діяльність Івана Франка; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Урок проходить під акомпанування музики М.Лисенка

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

САМОСТІЙНА РОБОТА

Користуючись матеріалами мережі Інтернет, заповніть таблицю:

Ім´я

Хронологічні межі життя

Освіта

Діяльність

Відомі композиції

Значення для культури України

• Презентація перед однокласниками власних таблиць

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати біографію,відео-підбірку та 10 тестів про :

• О.Духновича
• Є.Гребінку
• П.Гулака-Артемовського
• М.Гоголя
• Б.Познанського
• О.Вересая

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Урок захисту творчих робіт

МЕТА описати життя та діяльність О.Духновича,Є.Гребінки,П.Гулака-Артемовського,М.Гоголя,Б.Познанського,О.Вересая; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Чим музика М.Лисенка відрізняється від сучасної класичної української музики?

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Захист учнівських проектів про

• О.Духновича
• Є.Гребінку
• П.Гулака-Артемовського
• М.Гоголя
• Б.Познанського
• О.Вересая

1. Біографія
2. Відео-підбірка
3. Вирішення тестів ,користуючись мережею Інтернет

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Вивчити вірш Лесі Українки

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Леся Українка

МЕТА описати життя та діяльність Лесі Українки; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Складіть короткий опис творчості людей вашого села

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з біографією за методом «Чиста дошка»
• Перегляд відео-джерела
• Декламування творів поетеси
• Візит до бібліотеки – «Лісова пісня»
• Творча хвилинка – розіграйте сценку з «Лісової пісні»

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

 

Підготувати новелу В.Стефаника

 

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Василь Стефаник

МЕТА описати життя та діяльність Василя Стефаника; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Леся Українка

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Робота з біографією
• Перегляд відео-джерела

• Читання новели «Новина»
• ТВОРЧА ХВИЛИНКА складіть свою новелу

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с. Русів Гнятинського повну на Станіславщині (нині — Інано-Франківщина) у сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаннка з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох у 1890 р. виключили з гімназії. В. Стефаник переїхав до Дрогобича і вступив до місцевої гімназії, яку закінчив 1892 р. Того ж року він вступив на медичний факультет Краківського університету, де вчився до 1900 р. У вересні 1903 р. В. Стефаник відвідав Наддніпрянську Україну: був присутнім на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві й зустрічався з Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським та ін. З 1903 р. В. Стефаник постійно жив у селі: до 1909 р. — у Стецеві. а потім до кінця життя—у Русові. 1907 року письменник став заступником депутата австрійського парламенту В. Охрімовича. Після того як 1908 року В. Охрімович зрікся мандату, В. Стефаникові довелося виконувати обов’язки депутата аж до розпаду Австро-Угорської імперії 1918р. У період визвольних змагань В. Стефаник брав участь у роботі Української національної ради Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), у складі делегації ЗУНР відвідав Київ під час проголошення соборності українських земель 22 січня 1919 р. Перебуваючи в тій частині України, що була під владою Польщі, В. Стефаник активно цікавився подіями в УРСР, відсилав до радянських журналів («Вапліте», «Червоний шлях», «Гілуг») свої нові твори. Відгуком на літературну дискусію 1925-1928 рр. стала новела «Межа» (1926 р.). яка мала присвяту «М. Хвильовому» і була надрукована у «Літературно-науковому віснику», що його редагував Д. Донцов. Помер В. Стефаник 7 грудня 1936 р. В. Стефаник — один із представників Покутської трійці (умовне об’єднання трьох українських письменників: Василя Стефаника, Леся Мартовича та Марка Черемшини. Назва походить від регіону, оскільки усі троє були з Покуття. Завдяки постійній та тісній співпраці молоді письменники пройшли так звану Франкову школу та сформувалися під його безпосереднім впливом. Саме І.Франко брав активну участь у становленні та формуванні таланту Стефаника, Мартовича та Черемшини. Літературну діяльність В. Стефаник розпочав поезіями в прозі (1896-1898 рр.). У жовтні 1897 р. на сторінках чернівецького, часопису «Праця» була надрукована новела «Виводили з села», пізніше — новели «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка» та «Сама саміська», які одразу зробили його широковідомим українським письменником. Ці твори ввійшли до першої збірки В. Стефаника «Синя книжечка» (1899 р.). Пізніше виходили книги новел «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р.). Шанувальники творчості митця називали його, за висловом Марка Черемшини, «поетом мужицької розпуки». Для творчості В. Стефаника характерна експресіоністична (від лат. ехргеняіоп — вираження) манера письма, що передбачає вираження глибини та ірраціональності психології навіть звичайної людини через зовнішню напругу його переживань та емоцій. В. Стефаник прагне виразити духовне (приховане) через реальне (зовнішнє), звернути увагу на духовну деградацію сучасного йому світу, зрозуміти сенс страждання і смерті людини. Звідси випливає його увага до оригінальних і незвичних епітетів і порівнянь, майстерне використання діалогів, лаконізм та фрагментарність письма.

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Написати п´єсу довільного характеру

 

 

 

 

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Марія Заньковецька та Софія Крушельницька

МЕТА описати життя та творчість Марії Заньковецької та Софії Крушельницької ; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

П´єса

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• робота з біографічними даними Дитинство Соломія Крушельницька народилася 23 вересня 1872 року в Галичині (Австро-Угорщина), в селі Білявинці (тепер Бучацького району Тернопільської області Україна), в сім'ї греко- католицького священика.
• Навчання в Тернопільській гімназії Основи музичної підготовки Соломія отримала в Тернопільській гімназії, іспити в якій здала екстерном. Тут вона зблизилася з музичним гуртком гімназистів, членом якого був також Денис Січинський - згодом відомий композитор, перший в Галичині музикант-професіонал.У 1883 році на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства «Руська бесіда». Навчання у Львівській консерваторії У 1891 році Соломія вступила до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства, де навчалася по класу фортепіано і вокалу. Під час навчання відбулося її перший сольний виступ: 13 квітня 1892 року, співачка виконала головну партію в ораторії Г. Ф. Генделя «Месія». У 1893 році Соломія Амвросіївна з медаллю закінчила Львівську консерваторію. У консерваторському дипломі С. Крушельницької було написано:На оперній сценіВосени 1893 року перестало поїхала на навчання до Мілану (Італія) до професора Фауста Креспі. З 1894 року вона виступає у Львівській опері, завойовуючи симпатії глядачів.У другій половині 1890 року почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії,Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини і Чилі. Соломія виконувала партії в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Зачарований замок» («Страшний двір») С. Монюшка, «Африканка» Д. Мейєрбера, «Манон Леско» і « Чіо-Чіо-сан »(« МадамБаттерфляй ») Д. Пуччіні,« Кармен »Ж. Бізе,« Електра »Р. Штрауса,« Євгеній Онєгін »і« Пікова дама »П. Чайковського та інших.У 1910 році С. Крушельницька одружилася з відомим італійським адвокатом, мером міста Віареджо Чезаре Річчоні, який був тонким знавцем музики й ерудованим аристократом. Вони взяли шлюб в одному з храмів Буенос-Айреса. Після одруженняЧезаре і Соломія оселилися у Віареджо (Італія). Тут Соломія купила віллу, яку назвала «Саломе».У 1920 році Крушельницька в зеніті слави залишає оперну сцену, виступивши останній раз в неапольському театрі в улюблених операх «Лоенгрін» Р. Вагнера і «Лорелея». Далі своє життя присвятила камерній концертній діяльності, пісні виконувала на восьми мовах. Здійснила турне по Україні, Європі, Америці
• Марія Заньковецька народилася 22 липня (3 серпня) 1860 року в селі Заньки Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині Чернігівська область) у родині збіднілого поміщика. Закінчила жіночу гімназію у Чернігові.Вже з юних років Марія Заньковецька виступала на аматорських концертах. У 1882 році відбувся її дебют на професійній сцені. Гарний голос Марії Костянтинівни (мецо-сопрано) сприяв її успіху на сцені.Працювала в найбільших українських трупах під керівництвом М. Л. Кропивницького, М. П. Старицького, М. К. Садовського, П. До . Саксаганського, І. К. Карпенка-Карого та ін У 1907 разом з Садовським організувала перший професійний стаціонарний український театр у Києві. Після Жовтневої революції очолювала Народний театр у Ніжині (1918), брала участь (разом з Саксаганським) у створенні Народного театру в Києві (1918, нині Український драматичний театр ім. М. Заньковецької у Львові).Рано відчула потяг до сцени. Батьки противилися її артистичній кар'єрі, але вона вирішила віддатися сцені й дебютувала в «Наталці-Полтавці», в Єлисаветграді (1882). Розквіт таланту Заньковецької відноситься до часу її гри в багатій артистичними силами трупі М. Л. Кропивницького і пізніше в трупі М. К. Садовського. Критика, без відмінності напрямів, дуже високо цінувала артистичне обдарування Заньковецької. Безпосереднє чарівність гри Заньковецької було чарівно. У своєму сценічному творчості артистка, не тільки втілила національні образи, але піднялася до загальнолюдських типів. Її робота прокладала шляхи майбутнього українського театру. Гастролі ж у Москві та Петербурзі створили їй велику популярність.У 1906 році Марія Заньковецька брала участь у створенні першого українського стаціонарного театру в Києві, у 1918 - Народного театру (Київ, нині Український драматичний театр ім. Заньковецької у Львові ).Заньковецька грала найрізноманітніші ролі, починаючи з веселих, зразок Пріськи («По ревізії»), і кінчаючи глибоко-драматичними в п'єсах «Наймичка», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», « Не так склалися, Як чекали »та ін Найбільш талановито у неї виходили ролі беззавітно люблячих і лагідних молодих жінок. У Петербурзі Заньковецька з успіхом виступала і в російській п'єсі А. С. Суворіна «Тетяна Рєпіна».
• Робота з відео джерелами

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати мм презентацію «Ігор Сікорський»

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Ігор Сікорський

МЕТА описати життя та діяльність Ігора Сікорського; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Презентація мм презентацій

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• робота з біографією
• Робота з відео джерелами

Ігор Іванович Сікорський (25.05.1889, Київ - 26.10.1972, Істон, Конектикут, США)- всесвітньо відомий авіаконструктор, творець гелікоптерів, увійшов у світову історію авіації як автор перших у світовій практиці авіабудування багатомоторних літаків та гелікоптерів.

У 1908 р. студент КПІ Ігор Сікорський розробив і побудував свій перший вертоліт, який, однак, не піднявся у повітря. Тоді він почав будувати літаки. Спільно з товаришами по інституту Федором Билінкіним і Василем Йорданом побудував літаки БіС-1 і БіС-2, а згодом вже самостійно – С-3, С-4, С-5, С-6. 12 грудня 1912 року літак С-6 побив світовий рекорд швидкості – 111 км/год.У 1912 р. І.І.Сікорський став головним конструктором авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу (РБВЗ) у Санкт-Петербурзі. У короткий термін споруджуються багатомоторні аероплани “Гранд” і “Руський витязь”, а згодом – чотиримоторний “Ілля Муромець”, який став найкращим літаком Першої світової війни.Після Жовтневої революції 1917 р., у березні 1918 р., І.І.Сікорський виїхав за кордон – до Югославії, потім до Франції. У 1923 р. створив у США компанію Sikorsky Aeroengineering Corporation. Упродовж 30-х років створює літаючі човни, які могли перевозити пасажирів до міст, де не було аеропортів зі злітно-посадочними смугами. Справжнім шедевром стала чотиримоторна амфібія S-40, яка перевозила 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажири – на 1500 км.У 30-х рр. І.І.Сікорський почав знову розробляти вертольоти. У вересні 1939 року він сам випробовує експериментальний вертоліт VS-300 (S-46), а у 1942 році його гвинтокрил XR-4 (VS-316) було прийнято на озброєння армією США.Після війни фірма Сікорського стала визнаним лідером не лише у США, а й у світі. Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який у 1952 році вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954-1955 роках, був S-58. Його численні модифікації експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу.

• Конкурс літачків

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Написати твір «Іван Піддубний»

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА Іван Піддубний

МЕТА описати життя та діяльність Івана Піддубного; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Презентація власних творів

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Користуючись мережею Інтернет,законспектуйте біографію Піддубного
• Робота з відео джерелами
• Конкурс борців

 

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати розповідь «Видатні діячі мого села»

 

 

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА видатні постаті історії рідного краю

МЕТА описати життя та діяльність видатних постатей Глухівщини; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрет

ТИП УРОКУ комбінований

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Чому я хочу бути схожий на Піддубного?

ІУ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

• Презентація учнівських досліджень
• Робота з мм матеріалами
• Робота у музеї

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготувати повідомлення :

М. Кибальчич, Б. Грінченко, А. Добрянський, Ю. Бачинський. М. Бекетов, І. Тимченко, І. Сєченов, Д. Багалій, О. Єфименко, Д. Яворницький, Л. Глібов, М. Вовчок, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, родина Тобілевичів, Б. Ханенко,  В. Городецький, О. Мурашко

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА урок- галерея історичних портретів

МЕТА описати життя та діяльність таких діячів,як М. Кибальчич, Б. Грінченко, А. Добрянський, Ю. Бачинський. М. Бекетов, І. Тимченко, І. Сєченов, Д. Багалій, О. Єфименко, Д. Яворницький, Л. Глібов, М. Вовчок, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, родина Тобілевичів, Б. Ханенко,  В. Городецький, О. Мурашко; розвивати вміння роботи з історичними джерелами; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки з інформацією,портрети

ТИП УРОКУ викладення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Презентація учнівських повідомлень

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

Підготуватися до підсумкового уроку

 

9 клас спецкурс «Видатні особистості»

ТЕМА підсумковий урок

МЕТА підсумувати та узагальнити вивчений матеріал ; розвивати вміння відтворення набутих знань; виховувати інтерес до історії свого народу

ОБЛАДНАННЯ картки із завданнями

ТИП УРОКУ узагальнення 

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.МОТИВАЦІЯ УРОКУ

ІІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Робота із завданнями на картках

У.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

УІ.ДОМАШНЯ РОБОТА

•