Урок "Відбивання світла"

ТЕМА:   ВІДБИВАННЯ СВІТЛА. ЗАКОНИ ВІДБИВАННЯ

МЕТА: сформувати знання про явище відбивання світла та його властивості; ознайомити з законами відбивання світла та здобути навички побудови відбитих променів; розвивати логічне мислення, графічну культуру письма; виховувати інтерес до фізичної науки.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань та формування практичних умінь.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Відбивання світла», картки із завданнями.

Наука – полководець,

А практика- солдати.

Леонардо да Вінчі

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ

Обговорення епіграфа до уроку.

ІІ. РОЗМИНКА

1. Про яке фізичне явище йдеться у вірші Ф. Тютчева?

Как неожиданно и ярко

На влажной неба синеве

Воздушная воздвиглась арка

В своем минутном торжестве!

2. Вправа на розвиток логічного мислення «Вилучи зайве»

1. Зорі – електрична лампочка.
2. Блискавка – полум’я свічки.
3. Полярне сяйво – Місяць.
4. Світлячок – люмінесцентна лампа. (Зайва пара – № 3).

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Зачитування міні-творів на тему «Як би я жив, якщо б не було світла»  (Завдання учні отримали заздалегідь).
2. На дошці зобразити область тіні і пів тіні різних предметів:

(S   - точкове джерело світла; S       - протяжне джерело світла.)

А)

  Б)                                                       S

       S

В)                   А Г)       S

          В S

Д)         А                           S Е)

 S

         В

 Є)   

     S       

3. Розгадати кросворд

1. Частково освітлений простір (півтінь).
2. Одне із п’яти відчуттів, що дає нам найбільше інформації про довкілля (зір).
3. Пристрій, який є приймачем світла (фотодіод).
4. Природне джерело світла (блискавка).
5. Пристрій, за допомогою якого можна виявити світлове випромінювання (приймач).
6. Яскрава світлова точка, яку теплої літньої ночі можна побачити на лісовій траві (світлячок).
7. Штучне джерело світла (лампочка).
8. Простір, куди не потрапляє світло від джерела (тінь).
9. Лінія, вздовж якої поширюється світло (промінь).
10. Як поширюється світло у прозорому однорідному середовищі? (прямолінійно)

Отримане слово «ВІДБИВАННЯ». Ми прийшли до теми нашого сьогоднішнього уроку.

ІV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

V. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Багато хто з вас полюбляє гратися з «сонячними зайчиками» (демонстрація). Хто може пояснити, як він утворюється.

Якщо зараз не можете, то спробуйте відповісти в кінці уроку.

VI. СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Ви вже знаєте, що світло в однорідному середовищі поширюється прямолінійно. Якщо ж на шляху поширення світла розташоване будь-яке тіло, то світло частково відбивається від нього за певними законами.      

Деякі відбиті промені потрапляють у наші очі, і ми бачимо це тіло, так як наші очі і очі всіх живих істот є приймачами світла.

Отже, завдяки відбиванню ми бачимо навколишнє середовище.

Але за якими ж законами відбувається відбивання світлових променів від поверхонь тіл? Зараз ми це з’ясуємо.

Давайте розглянемо таблицю. На ній зображено пристрій – оптична шайба. Це диск з із світлим покриттям, на якому нанесено поділки. До диску прикріплено джерело світла. В центрі диску закріплено дзеркало. Потім від освітлювача спрямовують вузький пучок світла (позначений стрілкою в напрямку дзеркала), який відбивається від поверхні дзеркала і поширюється в іншому напрямку (позначений стрілкою від дзеркала). Із малюнка ми бачимо, що промінь падаючий, і промінь відбитий лежать в площині дзеркала. Якщо ж змінювати напрямок поширення падаючого променя, то зміниться і напрямок поширення відбитого променя, але обидва вони залишаться в площині диска.

Отже, ми прийшли до першого закону відбивання: промінь падаючий, промінь відбитий і перпендикуляр, опущенний в точку падіння промення, лежать в одній площинні.

За допомогою цього пристрою і цього ж самого досліду можна встановити другий закон відбивання. Але для цього корисно спочатку розглянути таке креслення:

                                  α   β

Нехай пряма MN – поверхня дзеркала, АО – падаючий промінь, ОВ – відбитий промінь, ОС – перпендикуляр, опущенний в точку падіння променя.

 Кут, утворений падаючим променем АО і перпендикуляром ОС (кут АОС), називається кутом падіння. Позначають α.

Кут, утворений відбитим променем ОВ і перпендикуляром ОС (кут СОВ), називається кутом відбитим. Позначають β.

Якщо виміряти кути падіння і відбивання, то ми побачимо, що вони є рівними. Повернемося до таблиці.

Отже, ми прийшли до другого закону відбивання: кут падіння світла дорівнює куту відбивання.

Закони відбивання світла були сформульовані в ІІІ ст. до нашої ери Евклідом.

Відбитий та падаючий промінь мають певні властивості:

• Якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого променя, то відбитий промінь піде шляхом падаючого – це властивість оборотність світлових променів ;
• Якщо падаючий промінь спрямувати перпендикулярно до площини відбивання, то відбитий промінь співпаде з падаючим.

Відбивання буває двох видів: дзеркальне і дифузне.

Дзеркальне відбивання: коли промені відбиваються від ідеально гладкої поверхні, на якій ми можемо бачити чітке зображення предметів.

Дифузне відбивання: коли промені відбиваються від шороховатої поверхні, на якій ми не можемо побачити чітке зображення, а бачимо світну пляму.

VII. ПЕРВИННЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Побудувати кут падіння і відбивання променя, позначити їх,  виміряти їхні градусні міри. 

2. Розв’язати задачі (Збірник задач «Фізика – 9» І.М. Гельфгант, І.Ю.Ненашев): № 6.7, № 6.8, № 6.20, № 6.21, № 6.22, № 6.44.

VIII. ПІДСУМКИ УРОКУ

Повторити запитання, поставлене на початку уроку, і вислухати думку дітей.

IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати § 11 (пункт 1 - 2). Виконати вправу № 11 (1, 3, 4).