Урок "Відкрий для себе Україну"

Відділ освіти Верховинської райдержадміністрації

Красноїльська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

Перший урок

на тему:

 

Підготували:

класний керівник 6-Б класу

Шпитчук П.І.

Бібліотекар

Шпитчук О.М

 

 

2019

Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; ознайомити із історією створення національної символіки України, формувати національну свідомість школярів; виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, любов до рідного краю.

 

Хід уроку

 

Епіграф

«Люблять Батьківщину не за те, що

вона велика, а за те, що вона твоя.»

Римський філософ Л. Сенека ( Іст. до н. е.)

 

І. Організаційний момент класу

Доброго дня, дорогі мої діти. Ось вкотре ви переступаєте поріг нашої школи, залишаючи позаду 3 веселі місяці літніх канікул. Сподіваюсь, що час відпочинку, наші учні провели з користю. Я розраховую, що ви з новими силами, з радістю продовжите подорож у різнобарвний світ знань. Бажаю вам, діти, міцного здоров’я, витримки та палкого бажання навчатися і зростати розумними людьми.

 

ІІ. Мотиваційний момент класу

Бібліотекар. Сьогодні уже другий день осені, тепле і сонячне літо закінчилось,  але я думаю, що у кожного з вас залишились приємні спогади про весело проведені канікули. Тому, спробуймо скласти акровірш до слова «ЛІТО» і згадаємо яким воно було. До кожної першої літери слова добираємо прикметники.

Л  (ласкаве, лагідне, любляче)

І (ігрове, інтерактивне, інтригуюче)

Т ( творче, тепле)

О ( оптимістичне, оксамитове)

 

А тепер я хочу більше вас пізнати, тому задам вам кілька запитань.

 

Встаньте ті, в кого:

Очі—сині або блакитні;

Хто поснідав?

В сукні або в спідничці?

Хто має домашню тваринку

Хто має братика?

Хто має сестричку?

Хто сумлінно виконує уроки?

Хто є українцем?

Так діти, всі виє українцями, усі ви родились і живете в Україні. Думаю, що ви вже усі зрозуміли, що темою нашого уроку буде: «Моя Україна».

Учитель. Кожного року ми з вами проводимо перший урок. Цей урок завжди незвичайний, тому що йдеться на ньому про найдорогоцінніше, найсвятіше, що є на Землі в кожного народу. Ми говоримо про нашу Батьківщину, адже Батьківщина – це рідні степи, лани, озера, це рідні куточки, рідна домівка та родина. Тому і не дивно, що мова піде саме про нашу славну, прекрасну, неповторну Україну.

Бібліотекар. З чим асоціюється у нас наша Батьківщина? Які образи виникають у нашій уяві, коли ми чуємо слово «Україна»? А перевіримо це ми за допомогою вправи «Коло асоціацій».

Гарна назва «Україна»

Сенс значний в собі таїть

«У» – то урожай в країні,

«К» – то Київ, що стоїть.

«Р» – рівнини під степами,

«А» – то армія міцна.

«Ї»  сховалась за лісами,

«Н» – то ненька дорога.

«А» – то аґрус, абрикоси.

І акація струнка.

Що розпустить коси,

Коли прийде вже весна

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Україна – це яскравий, неповторний і такий рідний та близький нам усім світ. Шануймо її, бережімо її, тому що тільки на своїй землі ми можемо відчувати себе захищеними.

Учитель. Діти, а чи знаєте ви, як за легендою українці отримали свою рідну землю?! Я пропоную вам переглянути відео і дізнатися про це.

( Перегляд  відео «Легенда про Україну)

Україна—наша Батьківщина, наша рідна земля. Діти, а що для вас означає Батьківщина?

(відповіді учнів)

 

 

 

 

Василь Сухомлинський «Дідова колиска»

Одного разу батько шукав щось на горищі. Знайшов стару дерев'яну колиску. Дивна така — помережана, різьбою прикрашена. Ще й буквами старовинними вирізано: «Мир і хліб».

— Це дідова колиска,— сказав батько. Він довго дивився на неї, а потім витер пил і заніс до хати.— Хай зберігається...

Я не знаю свого дідуся. Батько показав мені тільки його могилу на кладовищі...

Коли я чую слово Батьківщина, мені пригадується старовинна колиска. В ній лежав дідусь...

Батьківщина — це люди, які жили на нашій землі до нас. Вони орали землю й сіяли, раділи й плакали, співали пісні. Це наші предки.

Ми повинні знати минуле нашої Батьківщини. Хто забув про колиску, в якій лежав його дідусь, той не може бути справжнім патріотом.

А наша колиска — це наше рідне село, рідна хата, мати й батько. З рідної хати починається для мене Батьківщина.

Василь Сухомлинський

 

А за що ви любите свою Україну?

(відповіді дітей)

 

Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави.

Україна—незалежна, суверенна, демократична держава.

А чи знаєте, які у нас є державні символи України? (відповіді учнів).

 

Державними символами України є прапор, герб і гімн, що визначено статтею 20 Конституції України.

 

Після проголошення в 1991 р. незалежності, фактичного та юридичного оформлення української державності постала нагальна потреба у власних державних атрибутах і символіці.

 

28 січня 1992 р. Верховна Рада України затвердила Державний прапор. Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Ці кольори здавна використовувалися в символіці на українських землях, а в Галичині в XIX ст. були визнані національними. На зламі ХІХ-ХХ ст. утвердився жовто-блакитний прапор. Він із деякими змінами використовувався в період УНР та Української Держави гетьмана П. Скоропадського, у Західно-Українській Народній Республіці.

 

Великий Державний герб, за Конституцією України, встановлюється з урахуванням малого державного герба та герба Війська Запорозького. Головним елементом Великого Державного герба України є знак Княжої Держави Володимира Великого.

 

Найстаріший герб української держави – земель Володимира Великого і його династії – тризуб, відомий із X ст. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України визнала тризуб малим Державним гербом.

 

У XIX ст. українці, які не мали власного гімну, співали “Многая літа”, пісні й вірші “Дай, Боже, в добрий час”, “Мир вам, браття, всім приносим”, “Заповіт” Т. Шевченка, молитву “Боже, Великий Єдиний” та інші твори. У 1863 р. у львівському часописі “Мета” було надруковано вірш П. Чубинського “Ще не вмерла України…”. Того ж року композитор М. Вербицький написав до нього музику. Пісня швидко поширилася на українських землях і за кордоном. А в 1917 р. була офіційно визнана гімном української держави. 6 березня 2003 р. Верховна Рада прийняла Закон “Про Державний гімн України”.

 

Крім державних символів існують ще народні символи.

 

Чи знаєте ви їх? (відповіді учнів)

Отже, народними символами українців є батьківська хата і святий хліб, вишитий рушник і материнська пісня, верба і калина, і хрещатий барвінок, дивовижна писанка, і вірний своєму краю лелека. Усі вони—наші давні і добрі обереги.

 

Відео «10 фактів про Україну»

Учитель. Ось бачите, діти, яким скарбом ми з вами володіємо. Нам потрібно берегти, примножувати те, що маємо, аби не втратити. І сьогодні наша справа – відвойовувати і боронити власні куточки. Ми знаємо з вами, що нелегкі часи панують і зараз на Україні. Знову ворог хоче собі ласий шматок від нашої Батьківщини, але вірою і правдою боронять наші землі на сході України мужні та сміливі вояки, які прагнуть, щоб ми з вами  мали мирне небо над головою. На жаль, діти, війна – це не тільки радість від перемоги, але й великий біль від втрат. З початку оборони нашої Вітчизни багато  воїнів окропили рідну землю власною кров’ю. Ціна оборони рідної сторони – це життя. В душах тисяч матерів залишаються відкриті рани та біль від втрат. Тому нам, людям, що живуть на мирних територіях України, потрібно шанувати і берегти пам’ять про захисників, що ціною власного життя відвойовували кожен сантиметр нашої землі. Вшануймо їхню пам’ять хвилиною мовчання.

 

( Хвилина мовчання)

Учитель. Без сумніву, ми  з вами любимо нашу Батьківщину. А чи знаємо ми її куточки? Чим ми можемо пишатися? Діти, а в яких куточках України були ви?

( Діти називають місця України, які вони відвідували)

Учитель. А чим вразили вас ці місця? Чим запам’яталися?

( Учні відповідають)

Учитель. Як бачимо, Україні є чим пишатися. Кожного року ми зустрічаємо на теренах нашої держави велику кількість туристів, які знають і люблять Україну. Поважають нас як націю і  ставляться до неї шанобливо.

 

 

Учні розповідають вірші про Україну.

Правила нашого класу

•   Не спізнюватися на уроки. Пунктуальність корисна для ваших стосунків з іншими людьми.
•   Правило «піднесеної руки» – підносити руку, якщо хочеш щось сказати або доповнити.
•   Говорити по черзі – не перебивати, уважно слухати інших.
•   Бути доброзичливими – ставитися доброзичливо до однокласників та інших людей, поважати їх.
•   «Мобільна тиша» – вимкнути мобільні телефони або поставити їх на беззвучний режим.

IV. Підсумок уроку

У багатьох з вас збігаються погляди, бо всі ми є українцями—громадянами своєї держави.

А зараз пропоную вам послухати вірш Ігора Кушнірчука.

Із акції «Громадянин»

Я зрозумів, що не один

Існую я в людському морі,

В громаді, наче в добрім хорі,

Почесне місце є для всіх

І для дорослих, і малих,

І для жінок й чоловіків,

Для бідняків і багачів

У світі є закон один:

Людина—це громадянин.

Бібліотекар. Отже, є нам чим пишатися. І багато ми знаємо про нашу державу. Залишається нам, теперішнім і прийдешнім поколінням, зберігати та примножувати дорогоцінні скарби нашої неньки України.

Я хочу, щоб ми зробили голубів миру. У наш складний і неспокійний час, коли лунають постріли і гинуть молоді люди, квіт нації, що захищає країну від ворога,

хочеться лише побажати, щоб скоріше на нашій землі запанував мир.

Учні роблять паперових голубів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А на завершення хочу вам побажати міцного здоров’я, успіхів у навчанні, старанності та наполегливості. Нехай кожен день приносить вам цікаві відкриття.