Тема. Виховний потенціал комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)
Мета:
Обладнання: портрет Мольєра, текст комедії, відеозапис вистави, музичний супровід – мелодія Ж.-Б.Люллі.
Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.
Хід уроку
І. Актуалізація знань
1. Інтелектуальна розминка. Літературний диктант.
1) Жан Батіст Поклен – це… (справжнє ім´я Мольєра).
2) За жанром «Міщанин-шляхтич»… (комедія - балет).
3) П´єса була написана за наказом …(короля Людовіка ХІV) і повинна висміювати… (турків).
4) Головний герой твору «Міщанин-шляхтич» — ... (пан Журден).
5) Цей персонаж прагне... (стати дворянином).
6) Люсіль — це... (дочка пана Журдена).
7) Весела вигадка про сина турецького дворянина належить... (Ков’єлю).
8) Перевдягнувся на турецього вельможу... (Леонт).
9) Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан... (мамамуші).
10 У кінці комедії намічаються весілля... (Доранта і Доримени;
Леонта та Люсіль; Ков’єля та Ніколь).
11) Основні риси характеру Леонта… (він чесний, благородний, не соромиться свого походження).
12) Ставлення пані Журден до чоловіка… (вважає його божевільним).
2. Твір-речення на тему «Сміх».
Приклад: «Сміх — сплеск емоцій, який буває щасливим (неначе відчуття польоту), буває добрим, як сонячний промінець або весняний вітер, долонька дитини , або може бути злим, «колючим».
3. Повторення визначення термінів з теорії літератури:
Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.
Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.
Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.
Сарказм — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений зневаги.
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку та мотивація навчальної діяльності учнів
Слово вчителя. Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими вадами: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його». А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров'я!". Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює... Що викликає сміх у комедії Мольєра? Давайте замислюємося над цим і ми.
ІІІ. Осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій
1. Виразне читання учнями за ролями 5-6 уривків, в яких простежується ставлення персонажів комедії до пана Журдена.
Висновок:
Люсіль - слухняна дочка, але не кориться нерозумним примхам батька;
Клеонт - чесний і справедливий, категорично засуджує Журдена;
Ков’єль - насміхається з Журдена, пропонує провчити його;
Ніколь - відверто сміється і не сприймає всерйоз свого господаря;
Дорімена - дивиться на нього, як на опудало;
Дорант - використовує гроші, тому підіграє Журдену, але зневажає його.
2. Перегляд відео: уривок з вистави «Міщанин-шляхтич» у виконанні гуртківців Тернопільської ЗОШ №19.
Завдання: визначити, які засоби комічного використав Мольєр, чи вдалося передати їх учням-акторам.
3. Словникова робота.
Потенціал - можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані.
Істина - правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності. Антонімами поняття істина є неправда, брехня, хиба.
4. Слово вчителя. Прочитайте уважно слова письменника ХІХ ст. Івана Гончарова.
Тож, озброївшись цим афоризмом, давайте з´ясуємо, які основні проблеми порушує Мольєр у комедії.
Основні проблеми твору «Міщанин-шляхтич»:
5. Самостійна робота (під супровід музики Ж.-Б. Люллі).
Завдання письмово: дати відповідь на запитання, використовуючи слова «потенціал», «істина», «мудрість».
Які корисні для життя істини можна здобути, прочитавши комедію Мольєра?
6. Звіт учнів про роботу.
ІV. Підсумок уроку
1. Вправа «Мікрофон»:
- Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден?
(Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріщий у своїх прагненнях, він простодушний і не підлабузнюється, як Дорант).
- Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії?
(Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)
2. Слово вчителя.
Отже, Мольєр сміється і над людськими вадами, і над характерами, і над умовами, що ці характери виплекали. Коли ми дивимося або читаємо комедію "Міщанин-шляхтич", то не переймаємося тим, що Журден хотів стати аристократом, для нас це вже не актуально. Нас смішить показ прагнення людини удавати не того, ким він є насправді. Драматург стверджує, що людина повинна бути собою, виховувати в собі почуття гідності та ні перед ким не плазувати.
V. Домашнє завдання
Повторити художньо-естетичні принципи класицизму.
Написати листа пану Журдену.