Урок "Виховний потенціал комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)"

Тема. Виховний потенціал комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм)

Мета:

• поглибити знання учнів з теорії літератури, розкрити моральні уроки твору Мольєра;
• розвивати вміння визначати засоби творення комічного у п´єсі, робити узагальнення і висновки, зв’язне мовлення школярів, навички критичного мислення, артистичні здібності;
• виховувати уважного глядача.

Обладнання: портрет Мольєра, текст комедії, відеозапис вистави, музичний супровід – мелодія Ж.-Б.Люллі.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Хід уроку

І. Актуалізація знань

1. Інтелектуальна розминка.  Літературний диктант.

1)     Жан Батіст Поклен – це… (справжнє ім´я Мольєра).

2)      За жанром «Міщанин-шляхтич»… (комедія - балет).

3)      П´єса була написана за наказом …(короля Людовіка ХІV) і повинна  висміювати… (турків).

4)      Головний герой  твору «Міщанин-шляхтич» — ... (пан Журден).

5)      Цей персонаж  прагне... (стати дворянином).

6)      Люсіль — це... (дочка пана Журдена).

7)      Весела вигадка про сина турецького дворянина належить... (Ков’єлю).

8)      Перевдягнувся на турецього вельможу... (Леонт).

9)      Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан... (мамамуші).

10     У кінці комедії намічаються весілля... (Доранта і Доримени;

Леонта та Люсіль; Ков’єля та Ніколь).

11)   Основні риси характеру Леонта… (він чесний, благородний, не соромиться свого походження).

12)   Ставлення пані Журден  до чоловіка… (вважає його божевільним).

2.  Твір-речення  на тему «Сміх».

Приклад: «Сміх — сплеск емоцій, який буває щасливим (неначе відчуття польоту), буває добрим, як сонячний промінець або весняний вітер, долонька дитини , або може  бути злим, «колючим».

3.  Повторення визначення термінів з теорії літератури:

 Гумор — вид комічного, коли серйозне в житті зображується жартівливо, коли про людські вади говориться з добродушною посмішкою.

        Іронія — засіб гумору та сатири, заснований на приховано-глузливому, зневажливо-осудливому зображенні людини чи явища.

Сатира — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття  зображуваного поєднано з його гострим осміюванням.

  Сарказм  — зла й уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії, троп і засіб комічності, в основі якого лежить гострий дошкульний глум, сповнений зневаги.

       ІІ. Повідомлення теми, мети уроку та мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя. Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими вадами: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його».  А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров'я!". Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює... Що викликає сміх у комедії Мольєра? Давайте замислюємося над цим і ми.

ІІІ. Осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій

1. Виразне читання учнями за ролями  5-6 уривків, в яких простежується ставлення персонажів комедії до пана Журдена.

Висновок:

Люсіль - слухняна дочка, але не кориться нерозумним примхам батька;

Клеонт - чесний і справедливий, категорично засуджує Журдена;

Ков’єль - насміхається з Журдена, пропонує провчити його;

Ніколь - відверто сміється і не сприймає всерйоз свого господаря;

Дорімена - дивиться на нього, як на опудало;

Дорант - використовує гроші, тому підіграє Журдену, але зневажає його.

2. Перегляд  відео: уривок з вистави «Міщанин-шляхтич» у виконанні гуртківців Тернопільської ЗОШ №19.

Завдання: визначити, які засоби комічного використав Мольєр, чи вдалося передати їх  учням-акторам.

3. Словникова робота.

Потенціал - можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані.

Істина - правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях об'єктивної дійсності. Антонімами поняття істина є неправда, брехня, хиба.

4. Слово вчителя. Прочитайте уважно слова письменника ХІХ ст. Івана Гончарова.

Тож, озброївшись цим афоризмом, давайте  з´ясуємо, які основні проблеми порушує Мольєр у комедії.

Основні проблеми твору «Міщанин-шляхтич»:

• бажання займати вище становище у суспільстві;
• одруження за розрахунком;
• проблема стосунків «батьки - діти»;
• роль грошей у суспільстві;
• мистецтво і гроші (на прикладі вчителів);
• подружня вірність і зрада;
• правда і «брехня у спасіння».

5. Самостійна робота (під супровід музики Ж.-Б. Люллі).

Завдання письмово: дати відповідь на запитання, використовуючи слова «потенціал», «істина», «мудрість».

Які корисні для життя істини можна здобути, прочитавши комедію Мольєра?

6. Звіт учнів про роботу.

ІV. Підсумок уроку

1. Вправа «Мікрофон»:

- Чи можемо ми сказати, що основним об’єктом сатиричного зображення в п’єсі є пан Журден?

(Автор критикує також графа Доранта — збіднілого дворянина. Порівняно з Дорантом Журден щиріщий у своїх прагненнях, він простодушний і не підлабузнюється, як Дорант).

- Що висміює і що прославляє Мольєр у комедії?

(Мольєр у комедії викриває таких спритних людей, які прагнуть якнайкраще влаштуватися в суспільстві, збагатитися за рахунок інших. Мольєр також весело сміється і з тих, хто дає себе піддурити, але комедіограф вірить у велику шляхетність людини. На його переконання, здоровий глузд і щирість завжди перемагають.)

2. Слово вчителя.

Отже, Мольєр сміється і над людськими вадами, і над характерами, і над умовами, що ці характери виплекали. Коли ми дивимося або читаємо комедію "Міщанин-шляхтич", то не переймаємося тим, що Журден хотів стати аристократом, для нас це вже не актуально. Нас смішить показ прагнення людини удавати не того, ким він є насправді. Драматург стверджує, що людина повинна бути собою, виховувати в собі почуття гідності та ні перед ким не плазувати.

V. Домашнє завдання

Повторити художньо-естетичні принципи класицизму.

Написати листа пану Журдену.