Урок "Використання елементів ейдетики під час вивчення життєпису письменника.

Використання елементів ейдетики під час вивчення життєпису

Г. Косинки. Розмаїття образів у новелі «В житах».

 

Мета уроку:

навчальна:       використовуючи принципи ейдетики,ознайомити учнів із  життєвим та творчим шляхом  Г. Косинки, умовами формування  світогляду; розкрити поняття стилю письменника, охарактеризувати його творчу манеру; поглибити поняття про імпресіонізм;

розвивальна:    розвивати вміння виокремлювати й коментувати зорові й слухові образи новели, висловлювати враження від прочитаного та власні думки;

виховна:     виховувати прагнення до гармонії, оптимістичне  бачення сьогодення, прищеплювати естетичний смак.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання:  портрет Г.Косинки, малюнки-опори, ілюстративний матеріал, музичний супровід.

Хід уроку

І. Організаційно-вступна частина.

Учитель.

Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний день, тому що шкільна оселя наповнилася  неймовірно цілющою енергією, яку привезли з різних куточків району наші гості. Тож і урок розпочнемо не так, як завжди.

-Хто з вас не любить живопис? Мабуть, таких немає. Тому що  образотворче мистецтво дарує насолоду і збагачує внутрішній світ людини позитивними емоціями. Для того, щоб наш урок був цікавим і наповненим, ми  створимо картину-талісман. Гості привезли нам свою енергію. Тож давайте подумаємо, з яким  небесним світилом, що  дарує нам потік променистого світла і наповнює життєдайною силою наше єство, ми можемо  порівняти всіх присутніх?        (Учні, звичайно, називають сонце).

-Так, саме  сонце є символом життя, радості й оптимізму. Воно й  буде нашим помічником на уроці і першим образом у рамці майбутньої картини.            (На дошці висить порожня рамка)

- А в які яскраві образи на нашому полотні хотіли б «перетворитися» ви?..  Я думаю, що у квіти, бо вони , виплекані теплим сонечком, дарують всім радість і чудовий настрій.

( Улюблені квіти , які заздалегідь малюють чи створюють учні , з’являються на картині. Діти пояснюють, чим їм подобаються  обрані рослини).

-Чого ще бракує на картині? Чи достатньо лише сонця прекрасним рослинам?

Напевне, їх потрібно ще й поливати. Тож я  сьогодні  намагатимуся щедро напоїти вас життєдайною вологою, перетворившись на краплистий дощик. Це буде заключний  образ нашого « шедевру».

ІІ.Психологічне налаштування.

 Протягом уроку плекайте  квіти, підживлюючи їх  своєю активністю. Черпайте снагу і натхнення, милуючись  чудовим витвором.  Я сподіваюся, що ваш настрій  уже досяг потрібного рівня ,і ми зможемо  ефективно попрацювати на уроці.

На картині  ми не просто так використали  квіти, бо , на думку                 Г. Косинки, письменника, з яким розпочнемо  знайомство, «квіти приносять радість і збуджують у душі людській тільки хороше». Тепер погляньте на щойно створене полотно, посміхніться, зніміть зі своїх вуст посмішку, «киньте» її товаришу і налаштуйтеся на робочий лад.

ІІІ.Повідомлення теми, мети уроку.

                                                                                    Девіз уроку:                                                 

                                                                                     Спинись, хвилино! Ти прекрасна!

                                                                                                                                           Й. Гете

 

ІV. Цілевизначення і планування роботи на уроці.

«Так чи ні»

-Урок повинен бути цікавим? (Так)

-Всі повинні бути похмурими й насупленими? (Ні)

-Байдужість і пасивність – наші друзі? (Ні)

-Взаємодія учителя й учнів впливає на очікування від уроку? (Так)

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом  Г. Косинки з використанням  елементів ейдетики.

Ребус  «Назва села, де народився Г. Косинка» (Щербанівка)

 

 

 

 

Розповідь про життєвий і творчий шлях письменника  за допомогою

ілюстрованої таблиці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Широкий спектр образів, використаний у новелі «В житах».

 2.1 Літературознавча хвилинка

Жанр твору: новела( італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

За допомогою таблиці учні пригадують найголовніші епічні твори, з’ясовують різницю міх ними.

 

 

 Основні жанри епосу 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ідея новели – з’ясування сенсу людського існування, адже інколи все своє життя людина чекає на одну мить щастя, а це наштовхує на думку, що життя постійно ставить нас перед вибором, як і героя твору.

2.2 «Евристична бесіда»

-Яке враження залишилося у вас після прочитання твору?

-У чому полягає особливість стильової манери письменника?

-Які основні мотиви новели? (захоплення життям, природою;туга за мирною хліборобською працею;сум за жертвами класової боротьби; мотив кохання, що не забувається).

Слухання звуків природи.Світанок.

-Опишіть картину, що виникла у вашій уяві після знайомства з музичним твором. Якими б барвами ви передали почуте?

 

2.3 Композиція твору

Будова новели доволі нескладна: описаний лише один день із життя головного героя Корнія Дізіка. Письменник використав широку палітру образів, щоб краще передати зміст і наповнити читача незабутніми враженнями та  хвилюванням. Тож сьогодні ми пройдемо дорогою нашого героя і постараємося зрозуміти його внутрішній стан,  намагатимемося осягнути всю глибину пошуків та вагань, простежимо зміни у внутрішньому світі головного героя.

 

За створеною таблицею розповідаю про структурні елементи твору

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зав’язка – сонце, бджола(дзижчання бджоли нагадало Корнію про те, що він дезертир), верба,полин, м’ята(на парті), чорногуз, джміль, тінь убитого комуніста, жито.

Кульмінація – червона хустина Уляни, зустріч із «загубленою в житах долею».

Розв'язка – жито, льон, гарячий вітер, степ, божа корівка, пісня.

2.4 Словникова робота.

Дезертир (від лат. втікач, зрадник) – той, що залишає військо без дозволу.

 

2.5 Добір цитатного матеріалу до образів новели і створення буклетів.

 

Сонце : « …смутне купалося у стрижні,…цілуватися лізе, …грається волосинками  на моїй нозі, …любовно оглядає забрьохану колошу на штанях…».

Бджола: «…воно(сонце) сміється з мене крильцями бджоли: «Дізік, дізік…».

Верби: «левади манять зрадливо вербами…».

Полин, м’ята: «…городи  пахнуть полином, м’ятою…».

Чорногуз: « Старий чорногуз поважно пройшовся травою до болота, піймав необережну жабу і під глухий клекіт сполохав на ставищі дику качку».

«Ловлю зором слід чорногуза, …стежкою чорногуза – в жита».

Джміль: «Десь над ухом б’ється крильцями джміль, гуде, розсотує нерви, і мені до болю хочеться піймати його і задавить».

Тінь: «Переді мною проходить житами тінь розстріляного на городі Дзюби комуніста Матвія Киянчука, і мені чогось до болю робиться сумно».

Жито: «Одкрасувалися – наливаються…, у мене почали дзвонити коси, серпи, а важкий колос схилявся до землі».

Червона хустка: «…на дорозі майорить під вітром червона хустка, китиці, мов пучки калини, торкають колоски…».

Зоря: «А коли цілував мої очі – на сміх показував через вибитий сучок зорю, казав: «Вони похожі на неї, правда, Улясю?».

Радість: « Я сп’янів… Не знаю, що питав у неї і що казала вона мені, а тільки пам’ятаю, як буйно захвилювались жита, затремтів від радості льон і гарячий вітер припав грудьми до землі».

Кленове листя: «…у двадцятий раз, а , може, востаннє запитую кленове листя:

« І досі любиш?»

Льон: «Тихо поцілувала, рвонула льону горстку, й очі були сині-сині, мов льон, а хустка гасла. – Прощай, Корнію!»

Степ: «Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів моє серце…Я співать хочу, чуєш, степе?! …У житах загубилася моя доля, …мені хочеться співати, як співають  старі, коли згадують молодість, а я ще хочу співати!»…

Такими життєствердними словами закінчується новела. Отже, герой , як ми бачимо, повертається  до нормального життя.

 

2.6 Дослідницька робота « Розмаїття образів у новелі Г. Косинки                           «В житах».

Учні  розподіляють цитати за кольорами, потім з’єднують  образ із кольором – відповідником і отримують літеру « Ж», що символізує  життя і вказує на вітаїстичний пафос новели.

Зорові: сонце, верба, чорногуз, тінь, жито, хустка, льон, зоря,степ, божа коровка.

Слухові: дзижчання бджоли, дзвін коси, серпи, степ дзвонить хвилями, гудіння джмеля, нерви дзвонять тихо: «дзінь,дзінь!», шепіт колосків, клекіт чорногуза.

Нюхові, дотикові: городи пахнуть полином, м’ятою,  гарячий вітер цілує  кучеряві голови гречок, п'є степи медові, смикає за вуса горду пшеницю.

                                                                     нюхові, дотикові

 

зорові  

 

 

 

 

 

слухові

 

 

 

2.7 Робота з епіграфом

Епіграф , взятий з відомого твору Й.Гете «Фауст», красномовно натякає нам на швидкоплинність і корткочасність життя. Потрібно ловити і цінувати кожну мить, радіти, дивуватися, насолоджуватися нею. Життя таке прекрасне  і неповторне, варто лише  придивитися до нього. Зверніть увагу, події в новелі охопили один день із життя нашого героя, але скільки вражень та міркувань вони викликали!

Тож цінуйте життя у всіх його проявах, шукайте втрачену гармонію.

Наш герой змушений  був переховуватися від усіх, вовком бродити в степу, йому незрозуміла чужа війна, від якої він хоче втекти. Зустріч із дівчиною,  яка стала поневолі дружиною багатія, але не забула його, розпалює в душі жагу до життя, мрію вижити будь-якою ціною, адже світ довкола такий чудовий і неповторний!

2.8 «Закінч думку»

-Мене вразило…

-Найяскравіший образ твору для мене …

-Я зробив висновок…

-Сьогоднішній урок був…

2.9 Пам'ятка «Незабудка»

Учні , тримаючи в руках символічну незабудку, формулюють найважливіші життєві правила, які збережуть у своєму серці.

Наприклад:

-Щоб бути щасливим, потрібно прагнути гармонії зі світом, налагоджувати  душевну рівновагу;

- Життя надто коротке, щоб марнувати його на різні дрібниці, варто завжди обдумувати свої вчинки, щоб потім не шкодувати, як це трапилося з головним героєм новели;

-У людини є завжди вибір, потрібно лише не помилитися. Приймаючи якесь відповідальне рішення, використовуй мудре українське прислів’я: «Сім раз відмір, а раз відріж».

-Життєлюбність, оптимізм і віра в свої сили – запорука успіху в майбутньому. Зневірені й розчаровані життям люди залишаються  вічними невдахами;

-Любов до життя, навколишнього світу наповнює душу  радістю і щастям. Тож потрібно ловити і цінувати кожну мить сьогодні, бо завтра буде пізно.

 

 

VІ.Підсумок уроку

Дорогі  діти і гості, я хочу, щоб у ваших серцях  надовго залишився образ тієї енергії, яка  наповнила сьогоднішній урок . Тож отримайте ці маленькі жовтаві сонечка, які  нагадуватимуть вам про неповторні миті життя, додаватимуть наснаги і будуть чудовими помічниками у хвилини зневіри, безнадії та розпачу. Бажаємо, щоб ваше життя завжди було сонячним, радісним та оптимістичним!

 

VІІ.Д/З:   написати відгук про урок