Урок "Вимова йотованих"

Урок_____  Дата___

Тема: Вимова  йотованих  

Мета: формування правильної вимови йотованих звуків, вчити розрізняти їх звучання у словах та тексті; ознайомити з основними словосполученнями, що стосуються тематичного програмного матеріалу, розвивати навички слухового  сприймання; навчати звуко повторюванню, закріплювати набуті навички вимови та артикуляції.

Вступна частина          

Привітання.

Етап 1. Формування вимови

• Артикуляційна вправа "Бегемот". Із напруженням м'язів опускати й піднімати нижню щелепу. Рахунок: 1-2.
• Артикуляційна вправа "Підйомний кран". Із напруженням м'язів рухати щелепою вправо-вліво. Рахунок: 1-2.
• Артикуляційна вправа "Шухлядка". Із напруженням м'язів висунути вперед нижню щелепу так, щоб нижні зуби перекрили верхні. Потім перемістити так, щоб верхні зуби перекрили нижні. Рахунок: 1-2.
• Артикуляційна вправа "Корівка". Імітувати жування корови, роблячи інтенсивні кругові рухи нижньою щелепою спочатку праворуч, потім ліворуч. Рахунок: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.
• Артикуляційна вправа "Міцний горішок". Стиснути зуби, напружуючи м'язи, потім розслабити. Рахунок: 1-2-3-4-5 (напружити), 6-7-8-9-10 (розслабити).
• Артикуляційна вправа "Вперта щелепа". Дорослий кладе одну долоню на птилицю дитини, а іншу змикає у кулак.

Варіант 1. Рот дитини закритий, дорослий підпирає нижню щелепу, не даючи змоги вільно відривати рот. Дитина із зусиллям намаається опустити нижню щелепу.

Варіант 2. Дитина утримує рот відкритим. Дорослий впирається зімкнутим кулаком у жнижню щелепу, намагаючись її закрити. Дитина чинить опір. Увага! Язик дитини знаходиться у глибині рота, щоб ненароком не прикусити його. Дорослий контролює натиск.

  Основна частина

1.            Знайомство з поняттям  йотованими звуками

Є - йотований (з додатком "Й"), пом'якшений голосний переднього ряду середнього ступеня піднесення. Кінчик язика активний, робить швидкий рух знизу вгору, ледве торкаючись твердого піднебіння в районі задньої стінки передніх верхніх зубів, завдяки чому, власне, і відбувається йотування. Губи під час вимови притиснені, але краї відірвані від зубів. Рот розкритий на відстані кінчика мізинного пальця.

Ї - йотований голосний переднього ряду, середнього ступеня піднесення. Кінчик язика активний, робить швидкий рух знизу вгору, ледве торкаючись твердого піднебіння в районі задньої стінки передніх верхніх зубів. Губи під час вимови притиснені, але краї відірвані від зубів. Рот розкритий на відстані кінчика мізинного пальця.

Ю - йотований голосний заднього ряду, середнього ступеня піднесення. Кінчик язика активний, робить швидкий рух знизу вгору, ледве торкаючись твердого піднебіння в районі задньої стінки передніх верхніх зубів. Губи активні під час вимови, відірвані від зубів і витягнуті вперед, як при артикуляції "У".

Я - йотований голосний заднього ряду, середнього ступеня піднесення. Кінчик язика активний, робить швидкий рух знизу вгору, ледве торкаючись твердого піднебіння в районі задньої стінки передніх верхніх зубів. Нижня щелепа відчутно опускається. Губи притиснені до зубів, активної участі в артикуляції не беруть.

Букви я, ю,є можуть позначати як один, так і два звуки. Два звуки я, ю, є позначають лише у трьох випадках:

1. Коли вони стоять на початку слова: слово «яблуко» транскрибується наступним чином - [йáблуко]; Єреван – [йеревáн].

2. Два звуки я, ю, є позначають всередині слова після голосного: маяк – [майáк], Аюдаг – [айудáг].

3. Після апострофа і м'якого знака я, ю, є також позначають два звуки: здоров'я – [здорóвйа], Мольєр – [мол'йéр]

У випадку з пом'якшенням приголосних, яке позначають на письмі букви я, ю, є, то в транскрипції на пом'якшеність вказує значок м'якості [']. Стосується він саме приголосного, а не голосного звука, бо голосні пом'якшуватись не можуть. Отже, слово «малюють» в фонетичному записі виглядатиме так: [мал'ýйут'].

Буква ї завжди позначає два звуки – [йі]. Наприклад, їжак – [йіжáк]; заїзд – [зáйізд].

Розвиток логічного мислення:

«У свині немає, а найдовша у жирафа:» (я, ши).

«Завжди в роті, а не проковтнеш» (зик я).

«І маленькі, і старенькі, взимку, влітку, навесні

Всюди вдягнені гарненько у зелені сукні всі» (лин, я, ки)

«По землі ходить, а небі не бачить» (ня, сви).

«Хоч гнізда свого не має, яйця іншім підкладає

Та у лісі в холодку все кукує: ку-ку, ку-ку!» (ля, зо, зу).

«Червона, як кров, смачна, як мед» (ня, виш).

«Що знімають чоловіки, коли заходять в приміщення,

А жінки залишать на голові» (люх, ка, пе).

«Хоч не шию я ніколи, та голок в мене доволі» (жак, ї).

Тренувальні вправи

(записати виділені букви однією) Й + А = Я            Й + У = Ю                    Й + Е = Є                     Й + І = Ї

Йадро

Кліент

Мие

Йіжак

Сімиа

Йіхній

Йушка

Иод

Йама

Йіжа

Дател

Лалька

Шийа

Сужет

Мрійа

Йагна

Лисица

Йагода

Йевропа

Йехидна

Йаблуко

Цацька

Рукзак

Йединий

      Клуч

Йурта

лудина

Йаблука

Йенот

2. Зміни слова за зразком.

         читати – читай                     гуляти – __________

        відчиняти – _______             працювати – _______

        співати –     ________            бігати – ___________

        виконати –  ________            мити – ____________

3. Виправ помилки в тексті

Запорізька Січ

Був час, коли всу нашу землу загарбали и поділили між собою сюсідні держави. Нистерпно стало жити украиньському лудові в невалі. І почав вин утикати у понизза Днибра, за бороги, де були дики стипи.

Втикачі називали себе козаками, топто вильними людьми. На островах, счо лижали посеред бистрои Дніпровоі води, вони заснували Запориську Сич. Це було грізне боюове укріплення. Його оперізували високі землані вали, глибоченний рив та стороживі веші. Пітступи до Січи пельно охоронали дозорці.

Козацке товариство оберало з – поміш себе кошевого отамана. Очолуване ним виесько було йак одна сім’йа.

Рефлексія «Хмаринки»

під музичний супровід та слова вчителя діти відпочивають, розслабляються уявляючи як пливуть у сяючому блакитному небі легкі білі хмаринки.

Заключна частина

Традиційне прощання  «Подаруй усмішку»

Мета: створення позитивного емоційного настрою.