УРОК ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

Про матеріал

Формувати в учнів володіння прийомами рубання металу, а також відпрацьовування прийомів користування необхідним для цієї слюсарної операції інструментом. Виховувати економічне ставлення до використання матеріалів, формувати культуру виробничої діяльності та техніки безпеки при оволодінні прийомами рубання металу. Сприяти розвитку аналітичного мислення, активності, самостійність культури праці, розвивати ергономічні сфери у процесі виконання рубання металу.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Полтавська обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

ДНЗ « Полтавський центр професійно - технічної освіти»

Розгорнутий план-конспект

уроку виробничого навчання

на тему:

«Рубання металу»

з професії : «Слюсар з ремонту с/г машин та устаткування. Тракторист-машиніст с/г виробництва »

Розробила майстер в/н

Лахно О. Г.

2023

Тема програми: Виконання слюсарних робіт

Тема уроку: Прийоми рубання металу

Мета уроку:

Навчальна: формувати у учнів володіння прийомами рубання металу, а також відпрацьовування прийомів користування необхідним для цієї слюсарної операції інструментом;

Виховна: виховувати економічне ставлення до використання матеріалів, формувати культуру виробничої діяльності та техніки безпеки при оволодінні прийомами рубання металу;

Розвиваюча: сприяти розвитку аналітичного мислення, активності, самостійність культури праці, розвивати ергономічні сфери у процесі виконання рубання металу.

Тип уроку: Урок формування початкових умінь

Вид уроку: Урок відпрацювання прийомів рубання металу

Методи і методичні прийоми проведення уроку :

Репродуктивний: виконання навчально-виробничих вправ відповідно інструкційно-технологічних карток, виконання навчально-виробних робіт за технологічною карткою.

Пояснювально – ілюстративний: демонстрація та пояснення прийомів рубання металу

Дидактичне забезпечення:

Інструкційно-технологічні картки
Презентація «Рубання металу»
Плакат до теми: «Вимоги техніки безпеки при рубанні металу»
Плакат до теми «Рубання металу»
Планшет з інструментами для рубання металу
Комп’ютер, телевізор.

Види вправ, робіт	Об’єкти навчальних робіт	Інструменти та матеріали, приладдя
Положення корпусу і ніг	Тренувальний пристрій	Слюсарний молоток, слюсарні лещата
Нанесення кистьових, ліктьових та плечових ударів	Тренувальний пристрій	Слюсарний молоток, слюсарні лещата
Рубання листової сталі на рівні губок лещат	Листова сталь	Нагубники, слюсарні лещата, зубило,слюсарний молоток, захисні окуляри, рисувалка
Вирубання на плиті заготовок по розміточних рисках	Листова сталь	Нагубники, плита, ковадло,зубило,слюсарний молоток, захисні окуляри, рисувалка
Вирубання на плиті заготовки петлі по розміточних рисках	Листова сталь	Нагубники, плита, ковадло,зубило,слюсарний молоток, захисні окуляри, рисувалка

Міжпредметні зв’язки : Слюсарна справа: Тема: «Рубання металу». Охорона праці.

Матеріалознавство :Тема №1 Метали чорні та кольорові,їх сплави.

Хід уроку

І.Організаційна частина (2 хв.)

Привітання.

Перевірка наявності учнів

Перевірка готовності учнів до уроку (спецодягу, дотримання правил особистої гігієни).

ІІ. Вступний інструктаж (43 хв.)

Актуалізація опорних знань.

Повідомлення теми і мети уроку

Мотивація уроку

Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів.
(фронтальне опитування) :

1. Яка слюсарна операція називається рубанням металу?

2. Які ви знаєте типи ударів?

3. Які інструменти використовуються при рубанні металу?

4. Яку бідову має слюсарне зубило?

5. Чим відрізняється крейцмейсель від зубила?

2. Виклад нового матеріалу:

Виклад нового матеріалу за питаннями:

1. Порядок і техніка рубання металу

1.1. Положення корпусу і ніг.

1.2. Нанесення кистьових, ліктьових та плечових ударів.

1.3. Рубання листової сталі на рівні губок лещат.

1.4. Вирубання на плиті заготовок по розміточних рисках

2. Вимоги безпеки праці при рубанні металу

3. Дефекти при рубання металу, причини та способи попередження

Показ прийомів трудової діяльності (під час викладу матеріалу)
Демонстрація презентації (під час викладу матеріалу)

Обговорення типових дефектів та способів їх попередження, під час виконання робіт по таблиці дефектів
Допуск з техніки безпеки
Опитування учнів (контрольні запитання по новому матеріалу)

ІІІ. Поточний інструктаж (210 хв.) :

1. Підготовка робочих місць.

2. Ознайомлення з критеріями оцінювання виконаних робіт

3. Виконання учнями вправ:

з установки правильного положення корпусу і ніг;
з нанесення кистьових, ліктьових та плечових ударів;
з рубання листової сталі на рівні губок лещат;
з вирубання на плиті заготовок по розміточних рисках.

4. Отримання учнями інструкційно-технологічних карток (виконання навчально-виробничої роботи) та пояснення алгоритму їх виконання згідно вимогам індивідуальної картки оцінювання.

5. Цільові обходи робочих місць учнів.

6. Прийом та оцінювання виконаних робіт.

7. Прибирання робочого місця.

VІ. Заключний інструктаж (15 хв.):

Аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку.

Аналіз причин помилок учнів.

Видача домашнього завдання: Підручник М.І.Макієнко. «Загальний курс слюсарної справи», стор.49-68

Конспект вступного інструктажу

Тема «Рубання металу»

Рубанням називається слюсарна операція, коли з а допомогою різального (зубила, крейцмейселя та інших) та ударного (слюсарний молоток) інструмента з поверхні заготовки (деталі) видаляють зайвий шар металу або розрубують заготовку на частини.

Рубання здійснюють тоді, коли за умовами виробництва верстатну обробку важко виконувати або нераціонально і коли непотрібна висока точність обробки. Рубання застосовують для видалення (зрубування) із заготовки великих нерівностей, зняття твердої кірки, окалини, задирок, гострих кутів кромок на литих і штампованих деталях, для вирубування шпонкових пазів, мастильних канавок, для оброблення розколин у деталях під зварювання (обробка кромок), зрубування головок заклепок при видаленні, вирубування отворів у листовому матеріалі. Крім того, рубання застосовують, коли потрібно від пруткового, штабового чи листового матеріалу відрубати певну частину.

Заготовку перед рубанням закріплюють у лещатах. Великі заготовки рубають на плиті або ковадлі, а дуже великі - там де вони знаходяться.

Залежно від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим або чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу завтовшки від 0,5 до 1 мм, у другому - від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4... 1 мм.

Зубило - найпростіший різальний інструмент, у якому форма клина виражена особливо чітко (рис. 7.1, а). Залежно від того, як буде загострено різальний клин, як він буде встановлений щодо площини (поверхні) деталі і, як буде спрямована сила, що рухає клин у шарові металу, можна дістати найбільший чи найменший виграш у силі, що витрачається у процесі різання, знизити шорсткість поверхні, збільшити строк служби інструмента.

$C:\Users\Юрий\Desktop\Снимок.JPG$

Рис.7.1. Кути загострення зубила.

Чим гостріше клин, тобто чим менший кут, утворений його сторонами,

тим менше зусилля треба прикласти для його заглиблення у матеріал Теорією і практикою різання встановлено певні кути загострення різальних інструментів для різних металів. Елементи та геометрична форма різальної частини зубила показані на рис. 7.1,б.

Дія клиноподібного інструмента на оброблюваний метал змінюється залежно від положення осі клина і напряму дії сили Р. Розрізняють два основних види роботи клина: вісь клина і напрям дії сили Р перпендикулярні до поверхні заготовки (заготівка розрубується); вісь клина і напрям дії сили Р утворюють з поверхнею заготовки кут менш як 90° (із заготовки знімається стружка).

Работы по металлу У другому випадку передня поверхня клина стискує зрублюваний шар металу, що знаходиться перед нею, окремі частки якого зміщуються одна відносно одної; коли напруження, в металі перевищує його міцність, відбувається зсув або сколювання часток, у результаті чого утворюється стружка.

Рис.7.2. Інструмент для рубки:

а - зубило, б - крейцмейсель; в - канавочник; г - шаблон для контролю кутів загострення.

Для вирубування профільних канавок - півкруглих, двогранних та інших — застосовують спеціальні крейцмейселі, які називаються канавочник (рис.7.2,в); вони відрізняються від крейцмейселя лише формою різальної кромки. Канавкові крейцмейселі виготовляють зі сталі У8А завдовжки 80,100, 120, 150, 200, 300 і 350 мм, з радіусом заокруглення 1; 1,5; 2; 2,5 і 3 мм.

Рис.7.3. Молотки з квадратним (а) і круглим (б) бойками; схеми розклинювання рукояток (в)

Слюсарний молоток - це інструмент для ударних робіт. Він має ударник і рукоятку. Молотки виготовляють двох типів: з квадратним (рис.7.3,а) і круглим (рис.7.3, б) бойками. Основною характеристикою молотка є його маса.

Слюсарні молотки з круглим бойком виготовляють шести номерів. Молотки №1 масою 200 г рекомендується застосовувати для інструментальних робіт, а також для розмічання і випрямляння; молотки № 2 (400 г), № 3 (500 г) і № 4 (600 г) - для слюсарних робіт; молотки № 5 (800 г) і № 6 (1000 г) застосовують рідко (при ремонтних роботах).

Слюсарні молотки з квадратним бойком виготовляють восьми номерів: № 1 (50 г), № 2 (100 г), № 3 (200 г) для слюсарно - інструментальних робіт; № 4 (400 г), № 5 (500 г) і № 6 (600 г) - для слюсарних робіт: рубання, згинання, клепання та ін.; № 7 (800 г) і № 8 (1000т) застосовують рідко (при виконанні ремонтних робіт). Для важких робіт застосовують молотки масою 4... 16 кг, які називаються кувалдами.

Протилежний бойку 1 кінець молотка називається носком 3. Носок має клиноподібну форму, заокруглену на кінці. Носком користуються при випрямлянні, розклинуванні тощо. Бойком наносять удари по зубилу або крейцмейселю. Робочі частини молотка (бойок квадратної чи клиноподібної форми) термічно обробляють до твердості 49...56 НRС.

Виготовляють молотки зі сталей 50 і 40Х та інструментальних вуглецевих

сталей марок У7 та У8. У середній частині молотка є отвір овальної форми для вставляння рукоятки.

Рукоятку 4 молотка виготовляють з твердої деревини (кизил, горобина,

дуб, клен, граб, ясен, береза) або із синтетичних матеріалів. Рукоятка має овальний переріз; вільний її кінець у 1,5 рази товще кінця, на якому насаджено ударник.

Кінець 2, на який насаджують ударник, розклинюють дерев'яним клином, змащеним столярним клеєм, або металевим клином, на якому роблять насічки (йоржі). Товщина клинів у вузькій частині дорівнює 0,8... 1,5 мм, а в широкій - 2,5...6 мм.

Якщо отвір молотка передбачає лише бокове розширення, то забивають один поздовжній клин; якщо розширення передбачено вздовж отвору, то забивають два клини (див. рис.7.3, в), якщо розширення буде в усі боки, забивають три стальних або три дерев'яних клини, розміщуючи два паралельно, а третій - перпендикулярно до них. Правильно насадженим вважається молоток, у якого вісь рукоятки утворює з віссю молотка прямий кут.

При рубанні використовують міцні й важкі поворотні й неповоротні лещата з паралельними губками, при важкій ковальській роботі стільцеві, які прикріплюють на спеціальній тумбі.

Рис. 7.4. Положення корпуса (а) і ніг (б)під час рубання.

Правильне положення корпуса і утримання (хватка) інструмента при рубанні - важливі умови високопродуктивної праці. При рубанні металу зубилом положення корпуса і ніг має забезпечити найбільшу стійкість працюючого при нанесенні удару. Положення робочого при рубанні зубилом буде правильним, якщо його корпус випрямлений і розміщений впівоберта до осі лещат (рис.7.4,а), а ліва нога виставлена на півкроку вперед (рис.7.4,б).

Зубило беруть у ліву руку за середню частину на відстані 15...20 мм від кінця ударної частини; сильно стискувати в руці зубило не слід. Удари наносять правою рукою. При рухах правої руки, що наносить удари по зубилу, ліва рука відіграє роль балансу при послідовному встановленні інструменту.

Тримання (хватка) молотка. Молоток беруть правою рукою за рукоятку на відстані 15...30 мм від вільного кінця, охоплюючи рукоятку чотирма пальцями і притискуючи до долоні, великий палець накладають на вказівний. Усі пальці залишаються в такому положенні при замахові та ударі. Цим способом тримають молоток при так званому нанесення кистьового удару без розтискання пальців (рис.7.5,а). При іншій хватці на початку замаху мізинець, безіменний і середній пальці поступово розтискають і рукоятку молотка охоплюють лише вказівним і великим пальцями. Потім розтиснуті пальці стискують і прискорюють рух руки вниз. У результаті удар виходить сильним.

Цей спосіб хватки застосовують при так званому нанесенні удару з розтисканням пальців (рис.7.5,б).

Рис. 7.5. Тримання (хватка) молотка:

без розтискання (а) і з розтисканням (б) пальців.

Рис. 7.6. Удари молотком:

а - кистьовий; б - ліктьовий; в - плечовий

Якість і продуктивність рубання залежать від характеру замаху та удару молотком. Удар може бути кистьовим, ліктьовим або плечовим.

При кистьовому ударі (рис.7.6, а) замах молотком здійснюють лише за рахунок згинання кисті руки. При цьому кисть у зап'ясті згинають до відказу, розтиснувши злегка пальці, крім великого і вказівного (при цьому мізинець не сходить з рукоятки молотка). Потім пальці стискують і наносять ударі Кистьовий удар застосовують при виконанні точних робіт, легкому рубанні, зрубуванні тонких шарів металу тощо.

Наносячи ліктьовий удар (рис.7.6,б), руку згинають у лікті . При замаху діють пальці руки, які розтискають і стискають, кисть (рух її вверх, а потім вниз) і передпліччя. Щоб нанести сильний удар, руку розгинають досить швидко. Цим ударом користуються при звичайному рубанні, зрубуванні шару металу середньої товщини або при прорубуванні пазів і канавок.

При плечовому ударі (рис.7.6,в) рука рухається в плечі. При цьому з великим замахом наносять максимальної сили удар з плеча. В цьому ударі беруть участь плече, передпліччя і кисть. Плечовим ударом користуються при знятті товстого шару металу і обробленні великих поверхонь.

Сила удару має відповідати характеру роботи, а також масі молотка (чим важче молоток, тим сильніший удар), довжині рукоятки (чим вона довша, тим сильніший удар), довжині руки працюючого (чим довша рука і вище замах, тим

сильніший удар). При рубанні діють обома руками узгоджено (синхронно), влучно наносять удари правою рукою, переміщуючи зубило лівою рукою.

Кут встановлення зубила при рубанні в лещатах регулюють так, щоб лезо знаходилося на лінії зняття стружки, а поздовжня вісь стержня зубила розміщувалася під кутом 30...35° до оброблюваної поверхні (рис.7.8,а) заготовки і під кутом 45° до поздовжньої осі губок лещат (рис.7.8,б).

При меншому куті нахилу зубило зісковзуватиме, а при більшому - занадто заглиблюватиметься в метал, внаслідок чого оброблена поверхня буде нерівною. Кут нахилу зубила при рубанні не вимірюють - досвідчений слюсар за навичкою відчуває нахил і регулює положення зубила рухом лівої руки.

Під час рубання дивляться на різальну частину зубила, а не на бойок, як це часто робить учень - слюсар, і слідкують за правильним положенням леза. Удари наносять по центру бойка сильно, впевнено і влучно. Цю навичку набувають після тренування.

За масою слюсарний молоток вибирають залежно від розміру зубила (з розрахунку 40 г на 1 мм ширини леза зубила) і товщини шару металу, що знімається (звичайно товщина стружки становить 1...2мм). При роботі крейцмейселем масу молотка приймають з розрахунку 80 г на 1 мм ширини леза. Враховують також фізичну силу працюючого. Маса молотка для учня має бути близько 400 г, для молодого робочого (16... 17 років) - 500 г, для дорослого робочого - 600...800 г. Удар здійснюють не за рахунок зайвих зусиль, що веде до швидкого стомлення, а за рахунок прискореного падіння молотка.

В момент нанесення удару рукоятку молотка міцно стискають пальцями, молоток, що слабо утримується, при неточному ударі може відскочити вбік, що дуже небезпечно.

Робота зубилом вручну потребує виконання основних прийомів рубання

і відповідної тренованості.

При розрубуванні металу зубило встановлюють вертикально (рис.7.7) і рубають плечовим ударом. Листовий метал завтовшки до 2 мм розрубують з одного удару. При цьому під нього підкладають підкладку з м'якої сталі. Листовий метал завтовшки більш як 2 мм або штабовий матеріал надрубують приблизно на половину товщини з обох боків, а потім ламають, перегинаючи його то в один бік, то в інший, або відбивають.

Рис. 7.7, Вирубування заготовки з листового металу:

а - прорубування заготовки по контуру;

б - вибивання молотком

Рис.7.8. Зубила з заокругленими (а) і прямими (б) лезами

При вирубування заготовок з листового металу після розмічання контуру виготовлюваної деталі заготовку кладуть на плиту і знімають вирубуванням (не по лінії розмітки, а відступивши від неї 2...3 мм - припуск на обпилювання) в такій послідовності встановлюють зубило похило так, щоб лезо було спрямоване вздовж розмічальної риски, зубилу надають вертикального положення і наносять молотком легкі удари, надрубуючи по контуру (рис.7.7,а); рубають по контуру, наносячи по зубилу сильні удари; при переставлянні зубила частину леза залишають у прорубаній канавці, а зубило з похилого положення знову переводять у вертикальне і наносять наступний удар; так роблять безперервно до кінця (замикання) розмічальної риски; перевернувши лист, прорубують метал по чітко визначеному на протилежному боці контуру знову перевертають лист і закінчують рубання (рис. 7.7, а); якщо лист відносно тонкий і прорубаний достатньо, заготовку вибивають молотком (рис.7.7, б). При рубанні зубилом із заокругленим лезом (рис.7.8, а) канавка утворюється рівна, а при рубанні зубилом із прямим лезом (рис.7.8,б) - сходинкою.

Рубання листового і штабового металу виконують у лещатах. Рубання листового матеріалу, як правило, ведуть на рівні губок лещат. Заготовку (виріб) міцно затискують у лещатах так, щоб розмічальна лінія збігалася з рівнем губок.

Рис.7.9. Рубання листового металу в лещатах: а, б - нахил зубила відповідно до оброблюваної поверхні; в - рубання за розмічальними рисками

Зубило встановлюють до краю заготовки так, щоб різальна кромка була на поверхні двох губок, а середина різальної кромки була на 2/3 довжини обрубуваної. Кут нахилу зубила до оброблюваної поверхні має бути 30...35° (рис.7.9, а), а до осі губок лещат - 45° (рис.7.9, б). Лезо зубила при цьому йде навкіс губок лещат і стружка злегка в'ється. Після зняття першого шару металу заготовку переставляють вище губок лещат на 1,5...2 мм, зрубують наступний шар і т. д.

Рубання за розмічальними рисками (рис.7.9,в) найскладніша операція. На заготовку попередньо наносять риски на відстані 1,5...2 мм одна від одної, а на торцях роблять скоси (фаски) під кутом 45°, що полегшують встановлення зубила і запобігають відколюванню краю при рубанні крихких матеріалів. Заготовку затискують в лещатах так, щоб було видно розмічальні риски. Рубають строго по розмічальних рисках. Перший удар наносять при горизонтальному положенні зубила. Подальше рубання здійснюють при нахилі зубила на 25...30°. Останній чистовий шар має бути завтовшки не більш як 0,5...0,7 мм.

Рис.7.10. Рубання широких поверхонь:

а - прорубування канавок крейцмейселем;

б - зрубування

виступів зубилом

Рубання широких поверхонь трудомістка і малопродуктивна операція, що застосовується тоді, коли неможливо зняти шар металу на стругальному або фрезерному верстаті. Роботу здійснюють у три прийоми. Попередньо на двох протилежних торцях заготовки зрубують трохи металу, роблячи фаски (скоси)

під кутом 30...45°, а на двох протилежних бокових торцях наносять риски, відмічаючи глибину кожного робочого ходу.

Потім на широкій поверхні заготовки наносять паралельні риски, відстань між якими дорівнює ширині різальної кромки крейцмейселя, і заготовку затискують. Після цього крейцмейселем попередньо прорубують вузькі канавки

(рис7.10, а), а потім зубилом зрубують виступи, що залишилися між канавками (рис.7.10, б).

Після зрубування виступів виконують остаточну обробку. Такий спосіб (попереднє прорубування канавок на широких деталях) значно полегшує і прискорює рубання. На заготовках з чавуну, бронзи та інших крихких металів, щоб запобігти відколюванню країв, роблять фаски на відстані 0,5 мм від розмічальної риски.

Рис.7.11. Вирубування мастильних канавок і пазів на плоскій (а) та угнутій (б) поверхнях.

Вирубування криволінійних мастильних канавок і пазів (рис.7.11, а, б) здійснюють так. Спочатку на поверхню заготовки наносять риски, потім крейцмейселем за один робочий прохід прорубують канавки завглибшки 1,5...2мм. Утворені після рубання нерівності видаляють канавочником, надаючи канавкам однакової ширини і глибини по всій довжині заготовки.

Глибину канавок перевіряють шаблоном. При рубанні кольорових сплавів рекомендується різальну частину зубила трохи змочувати мильною водою або протирати промащеною ганчіркою, а при рубанні алюмінію - скипидаром.

Це сприяє збільшенню стійкості різальної частини зубила до чергового загострення.

Правила безпеки при рубанні металу

Рис. 7.13. Запобіжні пристрої, що застосовуються під час рубання:

а - щиток; б - козирок; в - шайба.

При ручному рубанні металів слід дотримуватись таких правил безпеки: рукоятка ручного слюсарного молотка має бути добре закріплена і не мати розколин; при рубанні зубилом і крейцмейселем слід користуватися захисними окулярами; при рубанні твердого та крихкого матеріалу слід використовувати огорожу (рис.7.13,а) для запобігання пошкодженню рук (при незручних роботах, а також в період навчання) на кисть руки слід надягати запобіжний козирок (рис.7.13, б), а на зубило - запобіжну гумову шайбу (рис.7.13, в).

При користуванні пневматичним молотком слід дотримуватися таких вимог безпеки:

перед початком роботи вивчити правила безпеки;
повторити загальні прийоми і способи підготовки пневматичного інструмента;
протерти отвір втулки і хвостовик зубила;
перевірити положення втулки, яка має бути щільно посаджена в отвір, а потім встановити у втулку зубило зі щільною посадкою;
продути стиснутим повітрям пневматичний молоток;
залити мастило через спеціальний отвір у корпусі молотка, натиснути курок і через відкритий отвір вводити мастило у внутрішні робочі частини;
надягнути рукавиці і захисні окуляри;
прийняти робоче положення;
взяти правою рукою за рукоятку, наклавши великий палець на курок, а лівою рукою охопити корпус молотка;
зубило під час рубання ставити під кутом 30...35° до оброблюваної поверхні, рубання здійснювати тільки гостро заточеним зубилом;
включати пневматичний молоток тільки після встановлення інструмента в робоче положення;
холостий хід інструмента не дозволяється;
при підключенні шланга стиснуте повітря має бути вимкнуте;
не можна тримати пневматичний молоток за шланг або робочий інструмент;
при перенесенні пневматичного молотка не можна допускати натягу, петляння і перекручування шланга;
після завершення роботи перекрити трубопровідні крани і відключити пневматичний молоток від повітряної магістралі, вийняти робочий інструмент, очистити молоток від пилу, бруду і протерти, ретельно змастити шланг.

Дефекти при рубання металу, причини та способи попередження.

Дефект	Причина	Спосіб попередження
Відрубана кромка деталі(заготовку) прямолінійна	Деталь(заготовку) слабо зажата в лещатах	Міцно затискати деталь(заготовку) в лещатах.
Сторони вирубаної деталі (заготовки) непаралельні	Перекіс розмічальних рисок. Перекіс деталі (заготовки) в лещатах	Виконувати правила розмічання, точно установлювати деталь (заготовку) в лещатах по розмічальній рисці
«Рвана» кромка деталі (заготовки)	Рубка виконувалась занадто сильними ударами або тупим зубилом	Перед рубанням переконатися в правильній заточці зубила. Силу ударів регулювати в залежності від товщини деталі (заготовки). Кут нахилу зубила повинен бути не менше 30⁰
Грубі завали и заруби на обробленій поверхні	Рубання виконувалось тупим зубилом. Невірна установка зубила під час рубання. Нерівномірність сили ударів молотком по зубилу в процесі рубання	Більш раціонально виконувати вирубування виступів між прорубленими раніше канавками способом «ялинка». Товщину слою, який потрібно зрубати регулювати нахилом зубила
Непрямолінійна кромка відрубаної заготовки	Порушення правил розмічання. Рубання виконувалося не по розмічальній рисці	Слідкувати за прямолінійністю розмічальної риски. Чітко встановлювати зубило на риску
Кромка відрубаної заготовки має глибокі заруби и розколи	Неправильна заточка зубила. Нечітка установка зубила на розмічальну риску. Рубка виконувалася занадто слабкими ударами.	Для рубання листового металу зубило слід правильно заточувати. Рубання виконувати енергійними ударами. Міцно тримати зубило на розмічальній рисці

Інструкційно-технологічна картка №1

Тема: Рубання металу

Вправа: Нанесення кистьових, ліктьових та плечових ударів

Порядок виконання	Малюнок, креслення
Тренувальний пристрій установити в центрі губок лещат та закріпити його
Підібрати висоту лещат під свій зріст
Прийняти правильне положення корпусу та ніг.
Взяти правильно молоток лівою рукою
Виконати удари молотком по тренувальному пристрої використовуючи кистьові удари
Виконати удари молотком по тренувальному пристрої використовуючи ліктьові удари
Виконати удари молотком по тренувальному пристрої використовуючи плечові удари

Інструкційно-технологічна картка №2

Тема: Рубання металу

Вправа: Рубання листової сталі по рівню губок лещат

Порядок виконання

Малюнок, креслення

1. Виконати розмічання ліній рубання.

2. Розмічену заготовку встановити та закріпити в лещатах, так щоб лінія розмітки знаходилась на рівні губок лещат.

3. Взявши зубило в ліву руку, а молоток в праву, слід прийняти правильне положення корпусу і ніг.

4. Зубило притиснути до краю заготовки, таким чином, щоб бокова грань різальної кромки торкалася поверхні (або лежала на поверхні) губок лещат, а дві треті довжини різальної кромки співпадали з металом, який потрібно зрубати.

Кут нахилу зубила до горизонтальної лінії губок лещат повинен бути 30 ... 35°, а кут нахилу зубила вздовж вісі лещат 45°.

5. Рубання виконувати наносячи по зубилу ліктьові удари.

В перерві між ударами зубило переміщати по заготовці з права на ліво. В кінці рубання удари послабляють, щоб виключити підскакування стружки в момент закінчення рубання.

6. Після закінчення рубання молоток і зубило покласти на верстак, розтиснути лещата і вийняти заготовку.

7. Перевірити якість рубання на око.

Інструкційно-технологічна картка №3

Тема: Рубання металу

Вправа: Вирубування заготовок на плиті по розмічальним рисках

Порядок виконання

Малюнок, креслення

1 Розмітити контури заготовки згідно кресленню або шаблону.

2. Розмічену заготовку установити на плиті або ковадлі.

3. Виконати попереднє надрубування контуру заготовки. Встановити зубило під нахилом на лінію контуру заготовки, перевірити правильність установки і перевести його в вертикальне положення та наносити кистьовий удар молотком.

Після кожного удару зубило переміщувати на ²/з довжини леза, перевіряючи правильність установки і нанести наступний удар молотком.

4. Виконувати рубання, наносячи більш сильніші ліктьові удари.

5. Виконати остаточне вирубування заготовки.

Для цього лист перевернути на другу сторону і закінчити рубання, установивши зубило по слідам попереднього рубання.

6. Перевірити якість рубання на око.

а – надрубування контуру заготовки;

б – попередня установка зубила;

в – зубило в момент нанесення удару

Список використаної літератури

М.І.Макієнко-Загальний курс слюсарної справи:Підручник/-К. :Вища школа, 1994.
Н.И.Макиенко-Практические работьі по слесарному делу: Учеб.пособие для сред. Проф.-техн.училищ.М.:Висш.школа,1982.
Н.И.Макиенко-Общий курс слесарного дела:Учебник для сред.проф.-техн.училищ.-М.гВисшая школа. 1980.
Заславька С.О. Підготовкам майстра виробничого навчання до занять. методичні рекомендації. - Донецьк, 2003 р. 60 стор.
Галушко І.В. Посібник майстра слюсарної справи: Навчально –методичний посібник. – Гадяч, видавництво «Гадяч». – 2009. – С. 116
Макиенко Н.И. Общий курс слесарного дела: Учебникдля сред. Проф.-техн. Училищ. – М.: Высшая школа. 1980 – 192 с., ил. –(Профтехобразование. Слесарные работы).
Журнал «Прохтехосвіта», №1,2 2012
Освітні інтернет-сайти

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Лахно Оксана

Пов’язані теми

Позашкільна освіта, Розробки уроків

Додано

5 січня 2023

Переглядів

1431

Оцінка розробки

Відгуки відсутні